В умовах майже тотальної делегітимації нинішньої влади — і в оцінках та прийнятті громадян, і на міжнародному рівні, і навіть на рівні політичних і бізнесових еліт — усе, що залишається робити режиму, це будувати поліцейську державу, влада в якій будується винятково на легальному, але нелегітимному примусі.
Тут варто чітко окреслити різницю між поняттями “легальний” і “легітимний”.
Згідно з академічним визначенням, легальна влада — це влада, що “встановлена законом і діє відповідно до нього”.
Натомість у політології сформувалося поняття легітимності політичної влади як “переконання підвладних і світового співтовариства в її правомірності”. Тобто “якщо легальність є формально-юридичною, то легітимність — соціокультурною характеристикою влади”.
Виходячи із цього, нинішня українська влада, вочевидь, є легальною. Адже вона законно обрана й функціонує відповідно до встановлених у країні законів. Проте вона є цілком нелегітимною — адже не сприймається ані громадянами всередині країни, ані цивілізованим політикумом закордоном.
Однак для влади значно важливіше бути саме легітимною, а не легальною.
Як писав Ніколо Макіавеллі, “будь-який стан речей, оформлений де-юре, якийсь час до цього вже існував де-факто”. Тобто владу спочатку визнають фактично, а вже потім вона закріплює це визнання юридичними методами. Режими, які спочатку були нелегальними, але легітимними, завжди були найміцнішими, поки спиралися на підтримку людей. І, зрештою, потім оформлювалися легально.
Найкращий приклад — встановлення більшовистської влади в Росії в 20-х роках милого століття.
З точки зору царських законів та Перехідного уряду, більшовики були бандитами. Проте того відсотку людей, які визнавали більшовиків, і тих фанатиків, які за ними йшли — вистачило, аби конвертувати легітимність у легальність, і встановити тоталітарний режим на 70 років.
Натомість, легальна влада, яка перестає користуватися підтримкою й визнанням людей, приречена на поразку.
Тут можна згадати той самий розвал Радянського Союзу. Найсвіжішим прикладом руйнування легальних, але нелегітимних режимів можуть слугувати революції річної давнини в Північній Африці.
Якщо ми погодимося із твердженням, що нинішня влада в Україні наразі стоїть на межі остаточної втрати легітимності, то слід прогнозувати, що єдиним виходом для діючого режиму є формування поліцейської держави. Така держава буде триматися лише на механізмах легального примусу й спиратися лише на правоохоронні органи, які в такому контексті краще називати “силовими” або навіть “каральними”.
Тобто єдиний шлях, який залишається в нинішньої влади в умовах делегітимації — посилювати тиск на громадянське суспільство силовими методами і йти шляхом “закручування гайок”.
Вочевидь, саме таким шляхом ця влада й піде. Адже важко припустити варіант, коли б президент добровільно відмовився від посади, повноважень або частини свого політичного впливу задля лібералізації й одночасно легітимації політичної системи.
Проте шлях “закручування гайок” і посилення тиску неодмінно призведе до “ефекту пружини” та зворотної реакції з боку суспільства. Тут у політиці почне діяти фізичний закон, згідно з яким сила дії дорівнює силі протидії.
Тож тиск влади на суспільство може лише пришвидшити процес її остаточної делегітимації.
Не робитимемо есхатологічних прогнозів щодо того, чи виллється суспільне напруження й делегітимація влади — у бунти чи революцію. Однак можна напевно сказати, що наслідком таких процесів буде втрата рейтингу й політичного впливу Партією регіонів і її неформальним лідером президентом Януковичем.
Якщо робити прогноз мирного сценарію, то в 2015-му це виллється в непереобрання президента на наступний термін.
В іншому ж разі...
Про альтернативні сценарії в разі, якщо влада надто сильно захопиться “закручуванням гайок”, говорити не хочеться. Революції ще нікого не робили щасливим. Як писав Максим Горький, “трагедії не радіють”.
А поки що просто поміняйте гасло.
Напевно, “Будуємо поліцейську державу” вам підійде значно більше. І по духу, і по суті.
Олексій КРАСНОПЬОРОВ, політолог, консалтингова агенція Concept GRoup
Что скажете, Аноним?
[12:44 21 ноября]
[10:14 21 ноября]
[19:40 20 ноября]
18:45 21 ноября
18:35 21 ноября
18:25 21 ноября
18:00 21 ноября
17:20 21 ноября
16:50 21 ноября
16:20 21 ноября
15:30 21 ноября
15:15 21 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.