Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Надія на іржаві танкери: що чекає на Росію після 5 грудня

[07:40 29 ноября 2022 года ] [ Апостроф, 28 ноября 2022 ]

Цінова стеля позбавить Росію наддоходів від продажу нафти.

 У грудні за агресію проти України країни Заходу та його союзники запровадять проти Росії нафтові санкції. Йдеться про встановлення граничної ціни на російську нафту. Остаточний розмір ціни все ще не погоджений, проте очікується, що він становитиме близько 60 доларів за барель. Обмеження мають позбавити РФ наддоходів, але при цьому залишити її нафту на ринку. “Апостроф” з'ясовував, як діятиме ця санкція, а також чому країні-агресорові доведеться змиритися з умовами, що їй нав'язуються.

Слідами Ірану та Венесуели

Невблаганно наближається дата впровадження одної з головних санкцій проти Росії — граничної ціни на її нафту. Це має статися вже 5 грудня.

Такий захід як обмеження ціни на певний товар застосовується вперше в історії. І через це ніхто — ані картель держав, який вводить це обмеження, ані країна-агресор, ані можливі майбутні покупці — не знають точно, як ці обмеження будуть працювати, і які заходи знадобляться для того, щоб забезпечити їх дотримання.

Нагадаємо, що головна суть майбутніх санкцій полягає в тому, що країни “великої сімки” встановлюють певну максимальну ціну, за якою російська нафта може продаватися на експорт в абсолютно нормальному режимі з можливістю отримання всіх належних супутніх послуг найкращої якості.

Продавати і купувати російську нафту дорожче не забороняється. Проте у цьому випадку продавцям і покупцям доведеться набагато важче. Країни G7 домовилися, що за такими контрактами компанії,що працюють в цих країнах, не будуть надавати страхових, транспортних, брокерських та інших послуг.

Дієвість таких санкцій забезпечується тим, що провідні економіки контролюють левову частину ринку таких послуг. Їм належить понад половину світового танкерного флоту, а понад 90% ринку страхування морських перевезень так чи інакше зав’язані на британський ринок. Також більшість фінансових трансакцій, пов’язаних з ринком нафти, проходить через банки провідних економік.

Відтак після впровадження санкцій, покупці російської нафти повинні будуть або дотримуватися встановленої граничної ціни, або зіткнутися з додатковими проблемами, вирішення яких вимагатиме, як мінімум, значних витрат (що тільки збільшить для них вартість російської нафти).

В цей же час Росія гарячково шукає шляхи обходу майбутніх санкцій, користуючись досвідом більш “досвідчених” вигнанців — Ірану та Венесуели. Зокрема вона працює над збільшенням “тіньового” танкерного флоту, який міг би транспортувати нафту поза прискіпливою увагою лондонського Сіті та інших фінансових центрів.

Протягом останніх місяців зафіксоване різке зростання купівель танкерів невідомими покупцями, зареєстрованими в Дубаї, Сингапурі, Гонкогу та на Кіпрі. Мова йде переважно про старі судна, середній вік яких перевищує 15 років. Фахівці вважають, що за такою активністю стоїть Росія, яка збирається використати ці танкери для транспортування власної нафти, як це робить Іран.

“Проте порівняння Росії та Ірану навряд чи є коректним, — заявив у розмові з “Апострофом” керівник аналітичного напряму мережі “АНТС” Ілля Несходовський. — В першу чергу тому, що обсяги її експорту набагато вищі (Росія щоденно експортує близько 7 мільйонів барелів нафти, тоді як експорт Ірану не перевищує 1 мільйону барелів на добу, — “Апостроф”). Тому для транспортування цих обсягів їй потрібен набагато більший флот. За оцінками експертів, він має складатися приблизно з 300 танкерів. Наразі ж росіяни мають 120-130. Тож потрібно докупити ще близько 170 кораблів”.

Механічне перенесення іранського досвіду обходу санкцій на російський грунт є некоректним ще й через те, що нинішня ситуація має цілком іншу природу. Якщо до Ірану застосовувалося старе добре ембарго — повна заборона або обмеження об’ємів експорту нафти, то Росії як раз ніхто нічого не забороняє. Вона може продовжувати продавати стільки ж, або й більше нафти. При цьому є можливість фрахтувати сучасні танкери, убезпечувати ризики в найнадійніших страхових компаніях, укладати угоди на провідних біржах і проводити платежі через солідні міжнародні банки... Умова одна — ціна нафти не повинна перевищувати граничної.

Тому, якщо Іран в умовах заборони на експорт ішов на фактично нелегальний вивіз нафти, і його партнери поділяли з ним всі ризики заради можливості придбання дешевої сировини, то нинішнім партнерам Росії немає необхідності цього робити. Якщо Росія погодиться продавати нафту недорого, то і проблем ніяких не виникне.

Навіщо платити більше?

Готуються до впровадження санкцій і інші країни. Індійські нафтові компанії вирішили відкласти закупівлі, щоб подивитися, як працюватимуть цінові обмеження. Наприклад, компанія Reliance Industries Ltd, яка володіє найбільшим в світі нафтопереробним комплексом, поки відмовилася від контрактів на купівлю російської нафти з терміном постачання після 5 грудня. Аналогічну вичікувальну позицію зайняла і державна Bharat Petroleum Corp. Агентство Bloomberg повідомляє, що китайські нафтопереробні компанії також призупинили “деякі закупівлі” російської нафти в очікуванні впровадження цінової стелі.

“Хоча Індія і Китай не приєдналися до картелю покупців, який встановлює граничну ціну, вони не хочуть купувати нафту дорожче за інших, — пояснив у коментарі “Апострофу” координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Саме цим пояснюється їхня вичікувальна позиція. Після 5 грудня великі споживачі нафти пропонуватимуть Росії ціну, яка не перевищує граничної”.

В свою чергу, Туреччина оголосила, що вже з 1 грудня припиняє пропуск через чорноморські протоки танкерів, не застрахованих належним чином.

Така вимога є цілком логічною, оскільки танкери — дуже небезпечні судна. У випадку аварій вони не просто ідуть на дно, приносячи збитки судновласникам, а утворюють гігантські нафтові плями, які спричиняють екологічну катастрофу. Саме тому країни, які пропускають ці судна в свої територіальні води, хочуть бути впевнені в тому, що в разі аварії збитки будуть відшкодовані. А для цього потрібно застрахувати судно в солідній компанії.

Фото: Wikipedia

Очевидно, що рішення Туреччини адресоване саме Росії, оскільки саме її танкерам після 5 грудня буде важко отримати надійне страхування у випадку, якщо ціна нафти перевищуватиме встановлену стелю.

Тим часом, враховуючи, що РФ зараз скуповує по всьому світу старі кораблі, яким вже виповнилося 20-30 років, ймовірність аварій за їх участю зростає. Тож аналогічні вимоги до російських танкерів, скоріше за все, пред’являть і інші країни, в води яких вони будуть заходити.

“З моменту впровадження обмежень всі провідні страхові компанії не будуть страхувати перевезення нафти, яка продається вище встановленого максимуму, — говорить Олег Гетман. — Залишаються російські компанії, які не мають для таких операцій ані достатніх ресурсів, ані високої ділової репутації. Тому страхування в них і коштуватиме дорожче, і довіра до нього буде меншою. Ще одним варіантом є китайські страхові компанії. Проте поки що вони ставляться до російської нафти з пересторогою, побоюючися вторинних санкцій”.

Розмір має значення

Головним елементом санкцій, які незабаром наберуть чинності, є розмір граничної ціни. Встановлюватимуть його країни, які приєдналися до картелю. І саме встановлена ціна визначатиме розмір збитків, які понесе Росія.

На сьогоднішній день найбільш вірогідною вважається цифра, запропонована міністерством фінансів США — 60 доларів за барель. Проте є й інші варіанти, і країни ЄС, які 24 листопада обговорювали ціну на російську нафту, не змогли поки що погодити її стелю. Консультації з цього питання продовжаться.

Майбутня ціна не відрізняється від поточної ринкової ціни радикально. Нині на світовому ринку спостерігається зниження котирувань. Нафта еталонного сорту Brent станом на 25 листопада становила близько 84 доларів за барель. Водночас російську нафту сорту Urals продають із значним дисконтом — по 65-67 доларів (24 листопада її вартість обвалювалася до 52 доларів). Різниця з пропонованою граничною ціною начебто невелика, проте, враховуючи, що російський експорт становить щодня мільйони барелів, це завдасть агресору значних збитків.

“Перша гранична ціна встановлена таким чином, щоб не викликати у покупців надто великих спокус порушувати санкції, — пояснює Олег Гетман. — Якби поточна ціна на Urals була 80-90 доларів, це звичайно могло б привести в рух великі ресурси, зацікавлені в обході впроваджених обмежень. Тоді як заради відносно незначної різниці в ціні немає великого стимулу будувати масштабні схеми незаконної міжнародної торгівлі. Простіше для всіх буде дотримуватися встановленої цінової стелі”.

На думку експерта, перші місяці дії санкцій підуть на те, щоб відпрацювати алгоритми відстеження шляхів постачання російської нафти, контролю за виконанням цінових обмежень і впровадження вторинних санкцій щодо тих, хто їх не дотримується. Після цього, коли система запрацює, можна буде повернутися до значення граничної ціни і починати її поступово знижувати — до 50, а потім і до 40 доларів за барель, що відповідає приблизній собівартості видобутку нафти.

“Є велика ймовірність того, що запропонований механізм запрацює якісно, — каже Гетман. — Тому що коли більшість економічно розвинених країн об’єднали свої зусилля, шансів у відносно невеликого продавця нафти, який контролює 3-4% світового ринку, майже немає. Звичайно, якщо б картель вирішив в такий самий спосіб замахнутися на весь ринок нафти і спробувати збити світову ціну, йому б довелося зіштовхнутися з солідарним опором більшості експортерів. Такий великий шматок вони б не проковтнули”.

Перекривати крани — недоступна розкіш

В той же час, навіть за умови, що встановлений рівень граничної ціни не надто сильно відрізняється від ринкової, санкції завдадуть країні-агресору значних збитків.

“В бюджеті Росії на наступний рік закладено ціну нафти на рівні 75 доларів, — говорить Олег Гетман. — Тому навіть при поточному ринковому рівні вона вже дуже багато втрачає. Вже цього року, коли обмеження ще не впроваджені, російський бюджет недоотримав 2,5 трильйона рублів (близько 41 мільярда доларів, — “Апостроф”), що примушує уряд урізати фінансування освіти, культури, дотації регіонам тощо. Наступного року ця цифра може вирости в рази”.

Зокрема, дуже постраждають пенсіонери. Так, у 2023 році працюючим пенсіонерам у Росії пенсія індексуватися не буде, а непрацюючим пенсіонерам індексація складе всього 4,8%. При цьому комунальні платежі цього року піднімали двічі, що становить близько 15%. Такою є плата за імперські амбіції Володимира Путіна, який задля продовження безглуздої та злочинної війни проти України, збільшує військові витрати, проводить мобілізацію, стикаючись із непомірним дефіцтом бюджету, який російське керівництво буде змушене покривати за рахунок резервів, накопичених в “жирні” роки. Проте, за словами Іллі Несходовського, коштів, накопичених в Фонді національного добробуту, куди протягом довгого часу направлялася частина надприбутків від продажу енергоносіїв, вистачить не більше, ніж на два роки.

Росія, звичайно, намагається уникнути санкцій. І, маючи обмаль інструментарію для цього, діє звичайним для себе методом: шантажує “закручуванням кранів”. Російські можновладці регулярно заявляють, що РФ взагалі припинить відвантаження нафти країнам, які приєднаються до обмеження ціни (самі країни “великої сімки” планують відмовитися від купівлі російської нафти — “Апостроф”).

Проте, на думку Іллі Несходовського країна-агресор навряд чи може собі це дозволити. ”Росіяни вже застосували цю тактику, перекриваючи газ різним європейським країнам, — говорить експерт. — Проте її надії на те, що це примусить європейців відмовитися від підтримки України, не справдилися. Зате “Газпром” і бюджет (Росії) зазнали величезних збитків”.

В той же час нафта приносить російському бюджету в кілька разів більше доходів, ніж газ. На неї припадає близько третини доходної частини. І якщо просто перестати її експортувати, це дуже швидко обвалить економіку і державні фінанси країни-агресора. В той же час, експорт нафти за граничною ціною забезпечить хоч і не такий великий, як планувалося, але досить значний прибуток компаніям і надходження в бюджет. Тому Росії, скоріше за все, доведеться погоджуватися на запропоновані умови.

“Звичайно, буде багато інформаційних вкидів, які будуть залякувати світ дефіцитом нафти і створювати нервозність на ринку, — говорить Ілля Несходовський. — Проте на реальну втрату нафтових доходів Кремль піти не зможе і буде змушений прийняти нові правила гри”.

 

 

Роберт ВАСИЛЬ

 

 

 

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.