Проте ядерна опція європейського ембарго на нафту і газ із РФ, скоріш за все, поки що залишиться в запасі.
Водночас тепер стало остаточно зрозуміло, що про пом'якшення санкцій можна забути до завершення війни, а про їхнє повне скасування — на довгі роки, до покарання винних у воєнних злочинах та зміни влади в Росії, свідчать заяви західних політиків та чиновників.
Розвинений світ запровадив безпрецедентні обмеження проти Росії у відповідь на війну в Україні. Їхня мета — відрізати Росію від західних технологій та грошей, щоб позбавити її керівника Путіна можливості продовжувати війну в сусідній країні, де російська армія вже вбила тисячі українців і зрівняла із землею кілька міст.
Проте обмеження залишили Росії можливість заробляти понад 650 млн євро на день на продажу нафти, газу та вугілля до Європи, а мляві мирні переговори дали надію уникнути подальших драконівських заходів на кшталт закриття європейських портів, повного відключення банків від SWIFT та нафтогазового ембарго.
Все змінилося минулими вихідними після публікації шокуючих кадрів та свідчень насильства та страт мирного населення на окупованих російськими військами українських землях. Міноборони Росії називає фото- та відеозйомку світових ЗМІ постановочною.
“Фотографії вбитих російськими військами мирних громадян в Ірпені та Бучі нагадують про масові розправи нацистського та радянського режимів, — сказала прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас і закликала до нових санкцій. — Байдужість — мати всіх злочинів. Потрібно зібрати та зберегти докази, винні повинні постати перед судом. А ми зобов'язані прийняти п'ятий пакет жорстких санкцій ЄС якнайшвидше”.
Нові санкції на підході
“Я шокований жахливими фотографіями звірств, скоєних російською армією у звільненій Київській області”, — написав голова Європейської ради, групи керівників 27 держав ЄС, Шарль Мішель і поставив тег #BuchaMassacre (”Різанина у Бучі”).
“Подальші санкції та підтримка ЄС на підході”, — твітнув Мішель спочатку англійською, а потім ще й українською.
Перші чотири пакети європейських санкцій торкнулися Путіна та його оточення, держкомпаній та пов'язаних із владою банків. ЄС заморозив резерви Банку Росії, заборонив постачання готівкових євро та предметів розкоші до Росії, проте не відмовився від купівлі у неї нафти, газу та вугілля, а також зберіг можливість розраховуватися за них навіть через банки, що потрапили під санкції.
П'ятий пакет обговорювали з моменту запровадження попереднього 15 березня. Він повинен був з'явитися на початку тижня і припускав деяке посилення вже наявних обмежень і закриття лазівок, але не включав ембарго.
Тепер питання у тому, якою буде реакція ЄС на свідчення світових ЗМІ та правозахисників про злочини проти мирного населення: прискорити прийняття майже узгодженого пакета та оголосити про нього вже у понеділок-вівторок чи зважитися на серйозніші заходи, попри те, що вони загрожують добробуту та спокою Європи.
Західні ЗМІ пишуть, що консенсусу поки що немає. Східна Європа, насамперед Польща та країни Балтії, вимагають рішучих заходів, проте проти ембарго та навіть часткової відмови від нафти та газу з Росії виступає невелика група країн на чолі з Німеччиною — промисловим мотором та головним споживачем енергоресурсів у ЄС.
Для введення санкцій потрібна одностайність усіх 27 країн Євросоюзу — другої економіки світу з населенням понад 450 млн осіб. Це — хороші новини для Путіна, у якого в ЄС є співчутливі та залежні від російського газу партнери, насамперед Угорщина, Італія та Австрія.
Санкції будуть довго
Але й для зняття санкцій також потрібно одностайне рішення всіх 27 держав. Кожну — від Нідерландів до Естонії — треба переконати в тому, що винних покарано, а Кремль повністю втратив інструменти втручання у внутрішні справи, підкупу, кібератак і прямої воєнної агресії.
Поки що вони навіть не натякають про скасування санкцій.
Санкції дуже ефективні, погодилися наприкінці минулого тижня прем'єр Італії Маріо Драгі та німецький канцлер Олаф Шольц та домовилися телефоном, що треба їх підтримувати. Інші виступають жорсткіше.
“Ми не бачимо жодних ознак щирого прагнення Росії до успіху на переговорах. Тому про наміри кремлівського режиму ми маємо судити за справами, а не за заявами”, — сказала прем'єрка Литви Інгріда Шимоніте.
Її підтримала прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Обидві зажадали посилити санкції проти Росії. А польський прем'єр Матеуш Моравецький прямо закликав відмовитися від закупівлі нафти та газу у Росії.
“Санкції запроваджені заради відновлення миру в Україні, а не для заспокоєння совісті в Європі. Санкції покликані зупинити Путіна. І якщо цього не сталося, отже, вони є недостатньо жорсткими”, — написав він.
“Я повторюю вимогу до Європейської ради: конфіскувати активи російських олігархів та держави. І рішуче відмовитись від російських енергоносіїв”.
Надії на деескалацію вбиває досвід попередніх спроб Заходу поставити Путіна в куток. Про нього нагадав нещодавно голова Держдепу США Ентоні Блінкен.
“Ми пропонували Путіну варіанти виходу з глухого кута зі збереженням обличчя протягом кількох місяців перед агресією і навіть після того, як він пішов на агресію.
На превеликий жаль, щоразу замість того, щоб прийняти пропозицію, він тиснув на газ”, — розповідав Блінкен на нещодавньому брифінгу.
Умови для зняття санкцій, як їх описав голова Держдепу США, будуть виконані нескоро.
“Санкції введені не назавжди. Це лише інструмент досягнення мети, і коли її буде досягнуто, вони відійдуть у минуле. І я дуже сподіваюся, що війна буде закінчена, Путін зупинить агресію — і тоді санкції в якийсь момент буде знято”, — сказав Блінкен і описав, що саме має бути зроблено для цього:
“Закінчення війни, відновлення суверенітету та територіальної цілісності України”.
На це піде багато часу, попередив його начальник Джо Байден під час європейського візиту.
“Потрібно подивитися правді у вічі: цю битву не виграти ані найближчими днями, ані навіть за місяці. Треба підготуватися до довгої сутички”, — сказав американський президент минулого тижня.
Його найближчий союзник на континенті, Британія, пізніше уточнила, що перемир'я буде недостатньо, Росія має виправитись і більше так не робити.
“Угоди про припинення вогню буде недостатньо, — навела слова британського прем'єра Бориса Джонсона його пресслужба. — Необхідно посилити тиск на Путіна як економічно, так і за допомогою військової допомоги (України), щоб досягти повної зміни курсу Росії”.
Аналогічні умови озвучив держсекретар Блінкен.
“Нам треба буде переконатися в тому, що процес незворотний, що це ніколи не повториться, що Росія не візьметься за старе через рік, два чи три”.
Олексій КАЛМИКОВ
Что скажете, Аноним?
[17:10 27 ноября]
[13:15 27 ноября]
17:50 27 ноября
17:40 27 ноября
17:00 27 ноября
16:50 27 ноября
16:40 27 ноября
16:30 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.