Комітет ВР із соцполітики до 1 січня 2020 року розробить і внесе новий Трудовий кодекс — претендент на посаду голови комітету Третьякова

— Які завдання стоять перед майбутнім комітетом? Над якими законопроектами працюєте, які перші законопроекти подасте на розгляд Верховної Ради?

— У першу чергу комітет розглядатиме законопроекти, які залишилися в спадок від попередньої Ради, один із цих законопроектів — Трудовий кодекс, роботу над яким ми вже розпочали.

У мене було багато зустрічей із роботодавцями, профспілками, Державною службою зайнятості, заступниками міністра соціальної політики. З Міністерством фінансів та Офісом президента на цю тему говорила. І більшість представників цих структур схиляються до того, що Трудовий кодекс, який у першому читанні ухвалила Верховна Рада, необхідно в другому читанні відхилити і розпочати роботу наново та створити модерний Трудовий кодекс. І цю роботу треба зробити до 1 січня наступного року.

Адже у нас на сьогодні діє радянський КЗпП (Кодекс законів про працю — ІФ), тому одна з перших робіт — це велика реформа, новий Трудовий кодекс.

Одночасно йде робота над законопроектом, який належить до відання комітету фінансів, податкової та митної політики, — це законопроект, який є ключовим для пенсійної реформи другого рівня. Він передбачає регулювання фінансових структур, що беруть участь у накопиченні коштів українців. І держава має зробити все, щоб не було зловживань і шахрайства в цій сфері.

З іншого боку, ми маємо докласти всіх зусиль, щоб необережність менеджменту, наглядової ради або власника фінансових структур не призводила до зникнення пенсійних активів. Необхідно передбачити якийсь гарантований рівень на випадок навіть маленького відсотка якоїсь необережності або фінансових криз.

Слова “якийсь” та “якась” означають, що механізм ще точно не визначено і його обговорюють.

Йдеться про законопроект про “спліт” №2413-а (”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг” — ІФ), який був ухвалений у першому читанні попереднім скликанням Верховної Ради, але справа до другого читання і ухвалення в цілому так і не дійшла.

І цей законопроект у нас у шорт-листі, серед першочергових. Із цього приводу ми вже зустрічалися і з Данилом Гетьманцевим (претендент на посаду керівника комітету з питань податкової, митної та фінансової політики — ІФ), і з регуляторами — головою Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Тимуром Хромаєвим, із командою Національного банку на чолі з Яковом Смолієм. Днями у мене була зустріч із представниками ЄС, які допомагають посилити регулятори так, щоб у нас не було шахрайства в цьому секторі.

Ще один законопроект я вноситиму особисто — про кримінальну відповідальність за економічні злочини у фінансовому секторі. Це стосується так званих компаній, публічного інтересу, тих, хто працює в ритейлі та на ринку заощаджень українців. Вважаю, що за шахрайство кримінальну відповідальність має нести не лише виконавча дирекція, а й наглядові ради таких структур, а, можливо, навіть акціонери.

Наприклад, підписали члени наглядової ради звітність фінансової установи, яка свідчить про нібито благополучну ситуацію, а насправді — там виведення якихось фінансових потоків. І у такому разі члени наглядової ради, що підписали фальшиву звітність, а не лише виконавча дирекція мають нести кримінальну відповідальність.

Це другий за важливістю законопроект після закону про “спліт”, який не дає можливості допустити у фінансовий сектор шахраїв. Ці два законопроекти є передмовою до законопроекту про запуск другого рівня пенсійного забезпечення, який також готується. Його буде внесено до 31 грудня цього року. Проте це не означає, що пенсійна система почне працювати 31 грудня.

Чому наразі ми чекаємо і не визначаємося з датою? Тому що має бути призначено Кабінет Міністрів. Цей законопроект не можна вносити без погодження з виконавчими органами.

У цьому питанні, окрім Міністерства соцполітики, зав'язані дуже багато виконавчих структур — це і регулятори, і Міністерство фінансів, і казначейство, й інші альтернативні казначейству структури. Гіпотетично це може бути і національний депозитарій, і система рахунків у Національному банку, і нова система в казначействі, розроблена в департаменті ліквідності, яка працює з фізичними особами та юридичними особами також. Там, окрім принципових речей — скільки і хто має платити, є ще технічні речі, які розробляють у центральних органах виконавчої влади, і вносити їх без погодження з ними на сьогодні не можна. Тому одразу ж після набуття повноважень новим Кабінетом Міністрів розпочнуться ці консультації.

— У Верховній Раді дев'ятого скликання не буде комітету у справах ветеранів, а його функції передають вашому профільному комітету. Розкажіть про цю ділянку роботи.

— У нас є потреба оптимізувати роботу з ветеранами. І законопроект про ветеранів у проекті є, ми вже навіть розпочали його підготовку і продовжуватимемо над ним працювати.

Дія закону про ветеранів поширюватиметься на всіх ветеранів, включно з ветеранами афганської війни, Чорнобиля. Завдання зробити так, щоб людина необхідну допомогу від держави отримувала адресно, оскільки її здоров'ю завдано шкоди. Це завдання можна вирішити разом із Міністерством охорони здоров'я.

А таким “вузьким горлечком”, через яке людина потрапляє в соціальну програму, має стати структура реформованої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Нині МСЕК — це також радянський пережиток, якого треба позбуватися.

У Міністерстві охорони здоров'я на сьогодні є механізм переведення трирівневої системи інвалідності на 8-рівневу, яка відображає реальну шкоду здоров'ю.

В Україні на сьогодні вважається непрацездатним інвалід першої, другої і третьої груп, тоді як у європейських країнах ці люди вважаються працездатними. Нам треба позбавлятися таких речей і розуміти, що людина з інвалідністю інклюзивно має бути влаштована в суспільство. Адже найчастіше вона може і хоче працювати та бути корисною. Суспільство просто не завжди створює їй умови, це стосується і роботодавців зокрема. До роботодавців ми також маємо багато запитань щодо працевлаштування людей з інвалідністю. І в цю сферу також потрібно вносити зміни, це в планах на майбутнє.

Водночас потрібно вирішити, яка структура буде найбільш ефективною в структурі Кабміну для надання адресної допомоги ветеранам. Робити ветеранів залежними від політики не можна. Вони мають отримувати необхідний комплекс пільг, соціальних пакетів незалежно від того, які політичні сили приходять до влади.

Тож на нас чекає серйозний прес роботи. Те, що не було зроблено в попередні роки, потрібно буде зробити дуже швидко. Мені здається, що ми навчилися правильно розробляти якісь системи, правильно писати якісь концепції, але у нас у 80-90% випадків не було менеджерського завзяття та менеджерського натиску, щоб усі ці системи впроваджувати.

Я взагалі перейменувала б держслужбу на паблік службу, на службу для суспільства, щоб уже на вербальному рівні було зрозуміло, що відомство служить не державі і не государю, а суспільству, для його блага.