Холодильник переміг телевізор. Що відбувається з цінами на український експорт

Половина українського експорту у валютному еквіваленті — це зернові, соняшникова олія, руда та сталь.

Відповідно від росту, чи падіння цін на ці товари, в першу чергу, залежатиме стабільність всередині України.

В попередньому матеріалі ми описували, як пандемія, обвал цін на нафту, карантин, світова паніка на фінансових ринках в світі спричинили падіння цін на наш експорт.

За місяць ситуація змінилася: людство адаптувалося до нових умов, згорнуло великі інфраструктурні проекти і зосередилося на забезпечені продоволючої бзепеки. Це відобразилося і на вартості нашого експорту: ціни на продовольство зростають, а на сталь — падають.

БізнесЦензор продовжує слідкувати за цінами на основний український експорт.

В минулому маркетинговому році (липень 2018 — червень 2019) Україна поставила рекорд з експорту зерна — 50,4 млн тонн.

В цьому році (липень 2019 — червень 2020) країна має шанси встановити новий рекорд та експортувати 52-55 млн тонн. На 15 квітня, за даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК-України, експорт зернових з України становив 48,5 млн тонн.

Новому рекорду України з поставок зернових сприяють стабільно високі міжнародні ціни на них, незважаючи на пандемію коронавірусної інфекції COVID-19 та загальносвітовий карантин.

На графіку нижче показана динаміка міжнародних цін на пшеницю, ячмінь і кукурудзу з липня 2019 року по квітень 2020 року. Ми бачимо, що в квітні 2020 року ціни на пшеницю та ячмінь вищі, ніж в липні 2019 року. Водночас кукурудза незначно подешевшала.

Позитивній ціновій динаміці сприяють, в тому числі, і обмеження на експорт інших країн, які намагаються не допустити росту цін на внутрішніх ринках під час карантину.

Так, Румунія заборонила експорт зернових. Росія, крупний постачальник зернових на зовнішні ринки та основний конкурент України, ввела з квітня по червень квоти на експорт зернових.

Окремо варто звернути увагу на динаміку цін на пшеницю, яка з початку березня 2020 року подорожчала на $16 за тонну. Це стимулює українських трейдерів активніше формувати нові партії пшениці на експорт.

Водночас ріст цін на пшеницю та активний її експорт з країни може спровокувати ріст ін на внутрішньому ринку, що відобразиться на цінах на готову продукцію: муку та хлібобулочні вироби.

Через це Україна може тимчасово заборонити експорт пшениці. 30 березня Українська зернова асоціація (УЗА) підписала з Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства меморандум, яким встановлено граничний обсяг експорту пшениці в 2019-2020 маркетинговому році на рівні 20,2 млн тонн.

Наразі, за даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК-України, трейдери вже експортували 18,35 млн тонн пшениці, що на 4,6 млн тонн більше, ніж в попередньому маркетинговому році (липень 2018-червень 2019 років).

Якщо до 30 червня обсяги поставок пшениці перевищать 20 млн тонн, то Україна, в рамках продовольчої безпеки, зупинить експорт пшениці.

Активно ростуть ціни і на українську соняшникову олію: з початку березня і до 15 квітня тонна соняшникової олії з України подорожчала на $32 — до $715 за тонну.

Такий активний ріст на соняшникову олії позитивно впливає на платіжний баланс України та на курс гривні, оскільки ми є найбільшим в світі виробником та експортером соняшникової олії. Минулого року Україна експортувала соняшникової олії на $4,3 млрд.

Крім того, Україна є другим найбільшим у світі постачальником ріпаку на міжнародні ринки. Минулого року ми продали на експорт цієї культури на $1,3 млрд.

Однак тут справи йдуть погано — з початку березня вартість тонни ріпаку впала на $30 — до $390. Справа в тому, що ріпак, найбільше серед олійних, прив'язаний до цін на нафту (яка торгується нижче $30 за берель), оскільки значна його частина використовується для виробництва біодизелю.

Водночас ціни на сою виросли на $10 за тонну.

Гірничо-металургійний комплекс

Для українських металугів, які входять в 20-ку найбільших виробників сталі в світі, зовнішня кон'юнктура ринку складається куди менш вдало. Коронавірус та падіння цін на нафту обвалили світовий попит на сталь.

Карантин у багатьох країнах призвів до зупинки будівельних проектів і підприємств, що зумовило швидкий спад попиту і цін на сталь, повідомили в держпідприємстві “Укрпромзовнішекспертиза”.

За даними компанії, на початку квітня котирування заготовки і готового прокату в більшості регіонів світу знизилися в порівнянні з початком березня на $40-65.

Аналітики “Укрпромзовнішекспертизи” відзначають падіння попиту та цін на прокат в Південо-Східній Азії, Африці, Туреччині, в США, ЄС та на Близькому Сході.

Винятком був Китай, де ціни не знижувалися. Країна пройшла пік епідемії і почала відновлювати споживання.

Світові ціни на залізну руду, з березня, коли пандемія COVID-19 увійшла в активну фазу, і до середини квітня, знижувалися меншими темпами, ніж на прокат. Руда — основна сировина для виробництва сталі.

За задини Businessinsider, за цей період залізна руда подешевшала на менш як $3 на тоні, до $84,2/тонна. При цьому, на початку квітня ціни просіли до $80 за тонну, однак протягом двох тижнів зросли на декілька доларів.

Аналітики називають цей ріст ситуативним. Через пандемію і карантин виникли проблеми з поставками металургійної сировини (руди, чавуну та металобрухту) і відповідно — зменшенню запасів на складах.

Експерти “Укрпромзовнішекспертизи” прогнозують подальше падіння цін на металлолом та чавун, ослаблення попиту на плоский прокат.

Спадні тенденції збережуться і в травні на тлі млявої глобальної ділової активності через епідемію коронавирусу.

Ціни на плоский прокат в портах Чорного моря на початку квітня обвалилися на $65-95 за тонну.

Для українських металургів це означає зменшення попиту на їхню продукцію, ріст конкуренції, зменшення обсягів виробництва та падіння доходів.

А для України — зменшення валютної експортної виручки та додатковий тиск на курс гривні, оскільки експорт металургійної сировини та готової продукції становить чверть всього експорту товарів з країни: $12 млрд в 2019 році.

Юрій ВІННІЧУК