Герой-стрілочник

Гендиректор держконцерну “Укроборонпром” “регіонал” Дмитро Саламатін своїм розпорядженням звільнив Героя України, танкобудівника Михайла Борисюка з посади генконструктора Конструкторського бюро імені Морозова. Замість нього пан Саламатін призначив конструктора Юрія Бусяка. Таким чином, на конструктора фактично переклали відповідальність за зрив термінів здачі 11 бронетранспортерів БТР—4Е Іраку за великим контрактом на постачання зброї, повідомляє газета “Дєло”. Нагадаємо, у цьому звинувачували самого Саламатіна та уряд, які у відповідальний час виконання важливого контракту взялися міняти керівництво оборонної галузі та реформувати її. Перша партія техніки мала з’явитися на іракському військовому параді ще 5 січня, проте цього не сталося з вини української сторони. Сам Михайло Борисюк ще в грудні 2010 року повідомив, що, приймаючи першу партію БТР—4Е, іракські фахівці виявили істотні недоліки у 30—міліметрових гарматах ЗТМ—1, які виробляє завод точної механіки в Кам’янець—Подільському і якими оснащені ці бронетранспортери.

Сам конструктор не згоден зі своїм звільненням і вважає його політичним.

“Він хотів звільнити, написав до Кабміну, видав це розпорядження. Але це йому не допоможе. У мене укладений контракт, який він не може розірвати”, — каже пан Борисюк, якого призначив на посаду міністр промислової політики за контрактом. На думку конструктора, насправді його звільняють через небажання підкорятися Саламатіну: “Так, він намагається, тому що я — єдина людина, яка не погоджується повністю з його..., як то кажуть, ну ви знаєте”, — сказав Михайло Борисюк. Відтак конструктор не збирається підпорядковуватися незаконному, на його думку, розпорядженню Дмитра Саламатіна. Незабаром під керівництвом Михайла Борисюка відбудуться випробування нової партії БТР—ів для Іраку — вже з допрацьованими гарматами.

На думку директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, за виконання контракту відповідальна вся система, а не одна людина. “Одна людина не може бути винною у проблемах із виконанням домовленості з Іраком, — пояснив “УМ” пан Бадрак. — До того ж, я не вважаю, що тут можна говорити про зрив контракту, а, швидше, про певні проблеми, які вирішуються”. Експерт нагадав, що такі ж проблеми мав свого часу великий контракт України з Пакистаном на поставку 320 танків Т—80УД. “Проблема і тоді була з гарматою, але її вдалося вирішити завдяки централізації управління виробничим процесом, — каже пан Бадрак. — Зараз спроби централізації теж є, але налагодити таке велике серійне виробництво досить важко”. Експерт зазначає, що під час виконання такого великого контракту, як теперішній іракський, КБ імені Морозова навпаки треба було б підвищувати у статусі.

Олег СНІГУР