Фондові біржі влаштують тарифну війну?

В іншому випадку, даний бізнес доведеться дотувати в середньому протягом трьох років.

Українські фондові біржі через невеликі обсяги торгів змушені тримати більш високі тарифи, ніж їхні зарубіжні колеги.

Однак при збільшенні ліквідності та появі здорової конкуренції серед фондових майданчиків на вітчизняному ринку, тарифи на послуги бірж мають всі шанси зрівнятися із західними.

Тим більше за кордоном вже намітилася тенденція до зменшення тарифів в боротьбі за клієнта.

Наприклад, нещодавно оператор біржі у Франкфурті Deutsche Boerse пообіцяла знизити вартість своїх послуг з листопада 2009 року.

Зокрема, ставка комісії, що залежить від обсягу торгів, впаде на чверть до 0,0036% від транзакції. У результаті, середня плата трейдерів за послуги зменшиться на 13%. Крім того, буде знижена фіксована вартість послуг клірингу — на дві третини до 6 центів. Це забезпечить загальне здешевлення клірингу для трейдерів на 28%.

Всі ці заходи вживаються, аби завоювати лояльність клієнтів, які часто переходять на інші торговельні майданчики. У червні 2009 року Deutsche Borse — на неї припадає 10% обсягів європейської біржової торгівлі — поступилася третім місцем серед найбільших операторів бірж компанії Chi-X Europe.

Інші оператори також зменшують свої тарифи. Turquoise, біржа, якою володіють дев'ять великих інвестиційних банків, у квітні скоротила свої розцінки втретє за чотири місяці. NYSE Euronext обіцяє знизити тарифи у Європі на 20%.

А яку тарифну політику провадять українські біржі?

“Біржова комісія відіграє важливу роль для доходів біржі лише при наявності високих оборотів. Зараз навіть сумарні обсяги торгів на усіх українських майданчиках не можна порівняти з активністю на біржах розвинених країн”, — пожалілися “Економічній правді” у прес-службі ПФТС.

Якщо 2008 року, за даними ДКЦПФР, оборот акцій на організованому ринку України склав 11,82 мільярда гривень або 1,53 мільярда доларів, то на тій самій Deutsche Boerse — 4,7 трильйона доларів.

Основні витрати торговця припадають на підключення торгових терміналів і абонплати за них, підключення шлюзу і абонплати за його використання, біржового та депозитарного зборів від проведених операцій.

Інші видатки, як правило, разові і виникають при підключенні до біржі. За оцінками інвесткомпанії Phoenix Capital, постійні витрати торговців цінними паперами на ПФТС та “Українській біржі” становлять близько 30 тисяч гривень на одну робочу станцію на рік. Істотно вищі початкові витрати: на ПФТС — 15 тисяч гривень, на УБ — 2-3 тисячі.

“Українські біржі не набагато дорожчі від фондових майданчиків у Лондоні чи Нью-Йорку. Багато бірж у світі ще беруть плату за виставлення кожної заявки. Ми не беремо. Крім того, у нас всім клієнтам наших торговців без стягнення додаткової плати надається он-лайн інформація про хід торгів, за яку найбільші біржі світу беруть по кілька сотень доларів на місяць з кожного клієнта”, — пояснює перший заступник голови правління ВАТ “Українська біржа” Олексій Сухоруков.

На поточних оборотах цінних паперів тарифи вітчизняних бірж збиткові. Щоб збільшити обсяг торгів, потрібно впровадити кліринг, тобто взаємозалік зустрічних зобов'язань на рівні біржі. А для цього необхідні зміни у законодавстві.

“Коли обсяг торгів зросте, і доходи біржі перевищать її потреби у розвитку, наші акціонери зможуть вирішити, як чинити далі: знизити тарифи, спрямувати прибуток у гарантійні фонди чи розподілити його у вигляді дивідендів”, — говорить Сухоруков.

За його словами, в усьому світі біржі не обмежені у праві виплат дивідендів своїм акціонерам. “В Україні таке обмеження ще існує, але через кілька років, сподіваюся, воно буде зняте”, — додає він.

Найближчим часом УБ не планує знижувати біржові тарифи. ПФТС також не робила цього, а після зростання курсу долара навіть підвищила ціни.

Ще одним витком підвищення тарифів стало введення нової торгової системи — PFTS NEXT, використання якої вимагає ключів електронно-числового підпису, за які ПФТС також стягує плату. Втім, у 2009 році ПФТС зменшила плату за торговий термінал з 1 515 гривень до однієї тисячі гривень і перестала стягувати біржову комісію.

Важливе питання для розвитку бірж — зниження мінімального порогу депозитарного тарифу у 2 гривні. УБ веде переговори з депозитарієм “Міжрегіональний фондовий союз” про його зменшення, що дозволить стимулювати укладання невеликих угод обсягом в 100 гривень і менше.

Річ у тім, що ринок заявок допускає часткове їх виконання. Одна заявка може спричинити кілька угод, і клієнт не може розрахувати, у яку суму обійдеться йому продаж того чи іншого пакета акцій.

Великі клієнти неохоче йдуть в інтернет-трейдинг, розуміючи, що “ринок заявок” — це ринок інвесторів з невеликими грошима і пакет акцій на 50-100 тисяч гривень неможливо продати за одну операцію. А реалізовувати по 200 гривень — мінімальний розмір операції на УБ — невигідно, бо доведеться заплатити багато разів по 2 гривні.

“Оскільки депозитарій МФС обслуговує операції на УБ і ПФТС, великі інвестори не підуть на “ринок заявок”, поки ситуація не зміниться. Якщо прибрати мінімум у 2 гривні, інвестор не звертатиме увагу на кількість угод за заявкою, бо буде зніматися лише відсоток від обсягу торгів. Це сприятиме розвитку інтернет-трейдінгу”, — каже начальник відділу інтернет-трейдингу ІК “Проспект Інвестментс” Руслан Магомедов.

За розрахунками Phoenix Capital, мінімальні початкові витрати торговця цінними паперами в інтернет-трейдингу складуть 50 тисяч євро на рік, з них обсяг разових інвестицій — 20-25 тисяч євро. Тому на ринок інтернет-трейдингу варто виходити існуючим торговцям з відповідною інфраструктурою. В іншому випадку, даний напрямок бізнесу доведеться дотувати протягом двох-трьох років.

Незважаючи на те, що “ринок заявок” УБ і ПФТС запустили майже одночасно — у березні та квітні, цей сегмент зосередився на УБ, а “ринок котирувань” — на ПФТС.

Інтернет-трейдинг, запущений біржами у 2009 році, сприяє виходу на ринок фізичних осіб. Зараз на УБ їх 260 чоловік, а до кінця року їх число може зрости до 2 тисяч.

За словами учасників фондового ринку, тарифи на УБ, не вагомо відрізняються від тарифів на інших світових майданчиках, не найнижчі, але й не найвищі.

Крім того, слід врахувати, що розцінки на послуги інтернет-трейдингу встановлює не сам майданчик, а он-лайн брокери — учасники біржі, що підключають сертифіковані брокерські системи до торгової платформи.

При цьому витрати користувача інтернет-трейдингу залежать в основному від тарифів брокера, які помітно вищі, ніж біржова та депозитарна комісії.

Наприклад, у компанії “Проспект Інвестментс” для відкриття торгів, крім 5 тисяч гривень стартового поповнення торгового рахунку, інвестору-початківцю треба витратити 124 гривні для відкриття рахунку та облікового запису у торговій системі. Після цього кожна операція обійдеться йому у 0,16% суми плюс горезвісні 2 гривні.

“Це дорожче, ніж у зарубіжних брокерів, але треба пам'ятати, що вони лише 40% свого доходу отримують від брокерських комісій. Інша частина формується за рахунок того, що брокер дає клієнтам можливість вести маржинальну торгівлю, а значить, і кредитує його грошима або паперами”, — відзначає Магомедов.

Оскільки українське законодавство не передбачає такої можливості, брокери змушені тримати більш високі тарифи, ніж у західних колег. Коли маржинальна торгівля буде дозволена, тарифи впадуть самі завдяки конкуренції між брокерами.

Вікторія КОВАЛЬОВА