Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Экономических оснований роста доходов кроме детенизации мы не видим — глава парламентского комитета Гетманцев

[07:40 09 августа 2022 года ] [ Интерфакс-Украина, 8 августа 2022 ]

Эксклюзивное блиц-интервью главы парламентского комитета по финансам, налоговой и таможенной политике Украины Даниила Гетманцева агентству “Интерфакс-Украина”

-- У липні без урахування грантів надходження до загального фонду держбюджету зросли майже у 1,5 рази — до 89 млрд грн. На перший погляд, це пов‘язано із скасуванням імпортних пільг та черговим припиненням відшкодування ПДВ. Наскільки таке пояснення відповідає дійсності? Які ще фактори, на ваш погляд, сприяли зростанню доходів?

— — По-перше, зростання доходів ми побачили не в липні -- зростання доходів ми бачимо за 7 місяців. Парадокс та український казус полягає в тому, що, попри напевне найвищі виклики, які існують для держави, за 7 місяців майже по всім показникам у нас є приріст. Тобто податкова служба перевиконала мирний план, який верстався ще восени. За січень-липень 2022 року, по податках і зборах, що адмініструються ДПСУ, до загального фонду державного бюджету надійшло 413,9 млрд грн, тобто індикативні показники виконано на 103,5%, або плюс 13,8 млрд грн.

По-друге, перевиконано за 7 місяців і показник рік до року: понад минулорічний факт ми отримали до бюджету плюс 83,4 млрд грн, або більше 25%.

Липень до червня у нас перевиконання на 44,7 -- це плюс 20 млрд грн, а рік до року -- 24 млрд, або 62%. Тобто справді показник липня -- вражаючий, але перевиконання доходів бюджету йде з початку року, у тому числі перевиконання з ПДВ було щомісяця.

Хочу звернути увагу, що все це відбувається на тлі реального скорочення економіки за оцінками НБУ на 28%! Напевне це є найголовнішим в “українському фіскальному диві”.

Щодо відсутності відшкодування ПДВ. До казначейства у липні були передані документи на відшкодування 5 млрд грн, але Казначейство не виконало це відшкодування, тож дійсно в липні відшкодування не було. Але порівняйте цифри — вони не співставні: перевиконання все одно було б, навіть за відшкодування ПДВ.

Щодо того, що причина зростання тільки відновлення платежів з ПДВ і ввізних податків під час імпорту, то мені іноді навіть соромно коментувати заяви зрадофілів, які не мають нічого спільного з елементарними економічними знаннями. Вони навіть не розуміють, що до перевиконання бюджету податковою службою не зараховуються показники імпортного ПДВ/

Якщо ж ми візьмемо виконання бюджету митницею, то воно в липні зросло удвічі — до 23 млрд грн. Таким чином нам вдалося дещо відновити надходження по митниці завдяки відновленню імпортних податків, але це все одно вдвічі менше, ніж було заплановано минулого року. Отже, я не можу сказати, що ми задоволені роботою митниці. На жаль, тут ні ми, ані бізнес поки що не відчуваємо принципових позитивних зрушень.

Висновки, які можемо зробити, що наразі є дійсно позитивна ситуація щодо справляння податків в Податковій і не змінна ситуація у справлянні податків у Митниці -- абсолютна різна природа цих процесів. Те, що відбувається в податковій, — це насправді ефект детінізації. Так, десь нам допомогла війна, бо красти в бюджету під час війни — це вже не просто злочин, це мародерство. Тож нам легше протидіяти уклоністам, конвертаторам та скрутчикам. Суспільство та армія повністю нас підтримують. За опитуванням 75% українців різко засуджують ухилення від оподаткування. Не можна красти у армії у віну. Точка.

Провести цю реальну, а не номінальну (як завжди до цього) реформу в податковій було одночасно і складно, і просто. Ми кардинально змінили кадровий склад керівництва податковою: і на рівні областей, і на рівні країни в цілому. Система отримала чітку вказівку про те, що вона красти не буде і будь-які прояви будуть жорстко присікатися. Призначені керівники — в якості умови призначення — попередження про миттєве звільнення при першому такому прояві. І — все запрацювало. Скрути не працюють, відрахування до бюджету з ПДВ і акцизу росте попри падіння економіки.

Коли в січні цей процес тільки був розпочатий, позбулися посад 8 керівників областей. Коли почалося відновлення реєстрації ПДВ в червні, позбулися посад ще двоє керівників на рівні областей, і цей процес є постійним: хтось попадається і приймається відповідне рішення досить швидко. Процес протидії корупції — як тренування м’язів — системний процес який не можна зупиняти.

 

-- Тобто реакція на такі скарги, як от нещодавно з боку Львівської ОДА щодо можливого незаконного відшкодування ПДВ, є?

— — Безперечно! Ми вдячні за будь-які скарги про корупційні прояви. Всі вони будуть розслідувані. Львівська ДПС історично була зосередженням брудних схем і саме для того аби вичистити ці брудні схеми керівництво податкової було змінено. Сьогодні вже є перші результати роботи нової команди — це перевиконання показника надходжень з ПДВ більше, ніж у двічі. Область дала мільярд тільки від ПДВ! Тому щоб що не говорив — процес йде у вірному напрямі. При цьому, дуже важливо розуміти, що те, що ми робимо дуже не подобається конвертаторам, які прагнуть максимально дискредитувати роботу, зберегтися на посадах, лишити рило біля корита. Дуже небезпечно, якщо весь негатив, що з’являється в інформаційному просторі, сприймати за чисту монету. І ще більш небезпечно, якщо посадові особи держави, використовуються конвертаторами та скрутчиками для неправомірного впливу на податкову, щоб утриматися на посадах або зберегти дію милих їх серцю схем. Тому все треба детально перевіряти та карати або винних у зловживаннях або умисних розповсюджувачів недостовірної інформації. І правоохоронці цим займаються.

 

-- Такі результати насправді вражають. Але ми розуміємо, що через війну видатки зросли набагато більше, тож потреба у подальшому збільшенні надходжень бюджету дуже гостра. Наскільки вдасться зберегти цю позитивну динаміку? Які додаткові джерела надходжень та як швидко можуть з'явитися: додатковий імпортний збір або рента, як радить Нацбанк, відміна пільг на імпорт палива?

— — Я не буду тим, хто розповідає казки. Я взагалі проти ілюзій: економіка перебуває досить в поганому стані. І до речі ці цифри, які я називав у минулому запитанні, вони і є вражаючими тому що, за підрахунками Нацбанку, економіка втратила 28% в першому півріччі. Це дуже важливо: зростання відрахувань з ПДВ відбуваєтся на тлі падіння економіки. І це говорить про те, що вагомим джерелом для такого зростання є детінізація.

Чи розраховуємо ми на подальше підвищення показників? — Ми розраховуємо на виконання планів, і вимагаємо від Державної податкової служби, з одного боку, запобігати зловживанням, з іншого — сприяти розвитку чесного бізнесу і не порушувати його права. Але економічних підстав для того, аби відрахування збільшувалися реально інакше ніж від детінізації, ми, відверто кажучи, не бачимо. Бо ситуація буде тим гіршою, чим довше буде тривати війна. За оцінками НБУ, за підсумками 2022 року падіння економіки має поглибитись до 33%.

 

-- А як щодо інфляції та перефіксації офіційного курсу, як Нацбанк назвав його 25% послаблення — наскільки це допомагає зростанню доходів бюджету? Чи все ж таки ключовий фактор — детінізація?

— — Детінізація. Якщо говорити про інфляцію, то вона в оподаткуванні діє із запізненням: не сьогодні на сьогодні. Якщо в червні у нас інфляція була 21,5%, то ми це ще не відчули на сплатах податкових платежів в тих показниках перевиконання, про які вище йшла мова.

Якщо говоримо, що девальвація офіційного курсу підвищить платежі до бюджету, то це стосуватиметься, перш за все, митниці, тому що там прямий зв'язок між курсом гривні та обсягом перерахування. Дещо позначиться це і на податкових платежах всередині країни. Але ж, знову таки, від митниці ми безперечно очікуємо не такого роду змін, а змін якісних. На жаль сьогодні можна констатувати, що такі зміни в митниці, які є в податковій, не відбуваються.

 

— - Наскільки Рада може додати додаткових джерел до доходів бюджету цього року. Вже й на ринку нафтопродуктів кажуть, що готуються до можливого повернення всіх податків. Нацбанк давно пропонує додатковий імпортний збір. (Інша справа, що навіть НБУ проти ідеї, щоб це був збір не таким, як у 2015 році, а з валютообмінних операцій, бо на його думку це призведе до збільшення тіні.) Наскільки ці ідеї можуть бути впроваджені?

— — Наскільки мені відомо, це була пропозиція Національного банку, яка підтримана заступником голови Офісу президента з економічних питань Ростиславом Шурмою і вона зараз жваво обговорюється в Уряді. Ми очікуємо від уряду розрахунків та конкретної моделі і тоді будемо це обговорювати в ВР та приймати рішення. Я не кажу про те, що цього не буде, бо популярних рішень в цій ситуації, яка є сьогодні, не залишилося. Ми повинні приймати непопулярні але потрібні рішення. Але те, що у депутатського корпусу є неоднозначне сприйняття цієї ініціативи, і треба буде її дискутувати та обговорювати перед прийняттям, це також очевидно.

 

-- А пільги на паливо? Я знаю, що ви з самого початку не були прихильником надання цих пільг.

— — В чому проблема пільг на паливо. Я, і це правда, був категорично проти скасування податків на паливо. І, як показала практика, був правий. Скасування податків на паливо призвело до того, що на цьому заробили імпортери, які не знизили свої ціни на повну суму скасованого податку. Але якщо ми зараз з вами відновимо ці податки, то за це заплатять не імпортери, а за це заплатить споживач. Бо вони (імпортери) перекладуть це на плечі споживачів, і це також є очевидним.

Власне я був би обережний з таким рішенням сьогодні. Хоча розумію, що це питання також повинно продискутуватися, і деякі непопулярні рішення нам доведеться прийняти хотів би цього хтось чи ні.

 

-- А рента, закон про індексацію на рівень інфляції або зростання промислових цін?

— — У нас з вами металургійні підприємства зупиняються, гірничо-збагачувальні комбінати також. Я не бачу перспектив в підвищенні рентних платежів взагалі, жодних перспектив не бачу в цьому. Думаю, ми навпаки повинні важку промисловість підтримати, якщо хочемо, щоб вона сталі дійсно ключовою галузі майбутнього України, як це передбачено в Плані відновлення. 

Дмитрий КОШЕВОЙ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.