Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

“ДНР”. Приватні розмови на прийомі в лікаря

[08:49 23 апреля 2015 года ] [ Радіо Свобода, 22 квітня 2015 ]

Люди на окупованій території виживають тільки завдяки наміру частини українського суспільства “не кидати своїх”

Мабуть, на “великій землі” навіть не уявляють, що таке прославлена радянська медицина в “ДНРівському” виконанні.

Давненько не ходив по лікарнях, лікувався переважно тим, що було під рукою. А це в квітні припекло, і довелося сходити до лікаря. Що вразило — практично відсутні пацієнти. Та це й зрозуміло. Недавно знайомий лікар мене просто спантеличив:

“І віслюку зрозуміло, що в “ДНР” з медичною допомогою просто завал. Якщо ще восени та взимку ми тримались на старих запасах реактивів і могли робити аналізи, то зараз лікуємо наосліп. Навіть простий аналіз на виявлення цукру в крові не можемо зробити. Смертність серед хворих зростає. Виписувати медикаменти не має сенсу, їх просто немає в аптеках, а якщо й є, то за цінами, за якими більшість людей неспроможна їх придбати.

Після захоплення бойовиками навіть головний медичний заклад в центрі Донецька — обласна лікарня імені Калініна — став недосяжним більшості пацієнтів. Фактично він перетворився на військовий госпіталь. Свого часу тут було зібрано чи не все сучасне обладнання в області, сьогодні ж у лікарні безкоштовно обслуговують лише росіян та місцевих ополченців. Водночас, коли тривали бої біля Дебальцева, то багато поранених просто не отримували допомоги в тих лікарнях області, куди їх евакуювали. Не було навіть перев’язочного матеріалу. Антибіотики, знеболюючі, антисептики — неприпустима розкіш. Гуманітарні ліки з Росії в більшості — з давно закінченим терміном придатності”.

Водночас ватажки так званої “ДНР” обіцяють зробити медицину безкоштовною для всіх. Принаймні, про це йшлося в гаслах перед так званими “виборами парламенту і глави республіки”, які пройшли на підконтрольній їм території 2 листопада. Деякі лікарі розповіли, що їм навіть погрожували розстрілами за платні послуги і “хабарі” — навіть у вигляді цукерок.

Втім, повернімося до моїх відвідин лікарні.

У коридорі всього вісім людей похилого віку. Один “ополченець” в супроводі дружини. Він чимось пригнічений, вона, як курка, зверхньо поглядає на людей, противним голосом хіхікає. Повне мовчання. Та ось “дрівець” заходить до лікаря, і затримується там більш як півгодини. Виглядає з-за дверей, кричить жінці: “Дай паспорт”. Обличчя сіре — чи то від хвороби чи від пиятики. Передають український паспорт, і він знову зникає в дверях.

Поступово спалахує тиха розмова. “Ополченка” насторожено прислухається. Старенька жіночка жаліється: “Я сьогодні зайшла в аптеку, а там вже навіть елементарного немає. Так само, як і в лікарні, зате ціни такі, що страшно”.

Чоловік похилого віку радить їй під час поїздки за пенсією купити ліки “в Україні”. Там — дешевше, і все є. Старенька тільки зітхає. “Днрівка” злісно бубнить, та поки в розмову не втручається. А я згадав розповідь одного аптечного працівника про те, що ті, хто ведуть аптечний бізнес, не можуть закупити медикаменти, тому що не працює банківська система. А везти готівку через блокпости ніхто не буде, каже він, тому аптеки і стоять напівпорожні. Та й провезти ліки через блокпости проблематично. Існує ціла система поборів, переважно з українського боку.

А тим часом розмова стає ще напруженішою. Дідусь розповідає те, що бачив, чи, може, від когось почув: “Вчора під вечір повертався з поїздки, а між Зугресом та блокпостом “ДНР” розстріляли автомобіль генерального директора ДП “Шахтарськантрацит” Миколи Ковальова. Я з ним працював колись. А з ним — і дружину насмерть”.

Ось тут жінка “ополченця” сичить, як змія, й обіцяє “доложить куда надо”. У відповідь жінки накидаються на неї і сиплють прокльони “ДНР”! Та відбивається, твердячи, що “люди кров проливають”. Звучить якось незграбно. Виходить чоловік і тягне жінку геть.

А я сидів і думав: тільки завдяки збереженим звʼязкам із Україною, завдяки відсутності кордону та наміру частини українського суспільства “не кидати своїх” люди якось виживають. Без роботи і без зрозумілих перспектив.

У “ДНР” кажуть, що “плани повернути Донбас до складу України призведуть до неминучого геноциду”. Та все якраз навпаки! До геноциду і гуманітарної катастрофи призведе реальна ізоляція Донбасу від України.

Що будуть робити самопроголошені вожді, якщо накриється “пенсійний туризм”? Якщо Україна справді заблокує роботу карток на окупованій території? Адже в супермаркетах та деяких магазинах можна “отоваритись” картками. Чим тоді будуть годувати старих і дітей лідери “ДНР”?

Втім, смертність зросла у три-чотири рази, і вже скоро на цвинтарях місця не залишиться, щоб ховати “громадян ДНР”.

Олексій ВАЛЕРІЄВ, інженер

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.