Банки-2009: мертвий кожен третій

Недуга, на яку хворіли банки 2009 року, називається “проїдання капіталу”. Про її розвиток сказано багато: девальвація — неповернення за кредитами — зменшення капіталу — невидача нових позик — зменшення капіталу.

Ті банки, у яких справи йшли зовсім погано, вже проїли власний капітал і отримали тимчасову адміністрацію. Це “Родовід”, Укрпромбанк, “Надра”. Перший викупив уряд, другому і третьому не пощастило. Втім, з ними вже все зрозуміло.

Інша річ — як розпізнати установи, які є живими трупами? Мабуть, це головне питання, відповідь на яке шукала “Економічна правда”, формуючи рейтинг банків, який буде опубліковано на початку наступного тижня.

Варто відзначити, що людині з вулиці майже неможливо виявити “ходячих мерців”. Статистика каже далеко не все. Ключові показники або не вимірюються, або не оприлюднюються, тому клієнт може орієнтуватися лише на уривчасті дані з фінансової звітності і на чутки.

Плітки “Економічна правда” замінила думками експертів. Безумовно, аналітики не озвучують “смажені” факти, які б дозволили точно назвати установи, які завтра збанкрутують. Це не завжди знають навіть чиновники Нацбанку. Редакція також детально проаналізувала звітність і пропонує свої висновки.

Перше. Доходи банків у 2009 році номінально майже не впали, але це лише примарне благополуччя.

Друге. Іноді не має різниці, показав банк прибуток чи збиток. Справжній розмір “мінуса” може просто ховатися.

Третє. Безумовно, банки знають справжній стан речей. Бачить його і НБУ, який видав величезні суми рефінансування і зажадав від установ збільшити капітал. Деякі банки не виконали поставлені завдання і досі.

Четверте. Криза ще не закінчилася. В Україні досі є група з 30-50 банків, які знаходяться у переддефолтному стані. Іншими словами, “хворіють” 20-30% установ.

Збільшувати капітал вони не можуть, повертати рефінансування НБУ — теж. Їх не вбивають, щоб не спричиняти потрясінь. Ось так і працюють ці “живі мерці”.

Частини доходів не існує

Восени 2008 року лунали прогнози, що доходи банків впадуть, вони швидко виснажать запас власних грошей і закриються. Цього не трапилося. Більше того, доходи установ навіть виросли. У 2008 році вони заробили 120,6 мільярда гривень, у 2009 році — 143,1 мільярда гривень.

При цьому доходи за позиками у 2009 році склали 121,2 мільярда або 84,7%, хоча у 2008 році — лише 88,4 мільярда. Іншими словами, платежі за кредитами стали приносити більше, і стали основними “годувальниками” банків.

“Частка доходу за позиками у загальних доходах не знизилася, а зросла з 73,3% на 1 січня 2009 року до 84,7% на 1 січня 2010 року. Це відбулося через падіння комісійного та торгового доходів внаслідок припинення видачі нових кредитів і зниження обсягів операцій з цінними паперами”, — зазначив начальник відділу аналізу фінансових ринків “ІНГ Банку Україна” Олександр Печеріцин.

Разом з тим, зростання доходів до певної міри було штучним. Наприкінці 2008 року відбулася девальвація з 5 гривень за долар до 8 гривень за долар. Це різко збільшило вартість валютних депозитів і кредитів, але витрати за боргами для банків виявилися істотно меншими за надходження.

Для порівняння: депозити підприємств і населення у валюті на кінець 2009 року становили 47% від усіх депозитів або 154,2 мільярда гривень, кредити у валюті — 51,2% або 367,8 мільярда гривень. Іншими словами, валютних позик було майже удвічі більше, ніж депозитів. Надходження з лишком перекривали витрати.

Звичайно, є ще зовнішній борг банків, що становить близько 280 мільярдів гривень. З урахуванням цих коштів установи заборгували більше, ніж видали.

Однак процентні ставки за зовнішніми боргами і внутрішніми депозитами істотно менші, ніж за кредитами. Тому і виходить, що процентні витрати у 2009 році склали лише 66,6 мільярда гривень або 38,9% загальних витрат. Це удвічі менше, ніж процентні доходи. Ось така дивовижна банківська математика.

Є ще один момент. “Зростання процентного доходу у деякій мірі штучне, оскільки банки включають у цю категорію нарахований, але не отриманий дохід від проблемних кредитів”, — розповів “Економічній правді” начальник відділу аналізу і досліджень “Райффайзен Банку Аваль” Дмитро Сологуб.

На чому ж заробляли банки у 2009 році? Виходить, що майже ні на чому.

“На початку 2009 року банки багато заробили на валютних спекуляціях. Потім ситуація змінилася, і з другої половини 2009 року вони тільки втрачали гроші на виплаті відсотків”, — зазначив президент КФ “Рінако-Фінанс” Дмитро Піддубний.

“Окремі працівники банків непогано заробили на продажах заставленого майна, але в цілому у 2009 році банківська система просто проїдала гроші”, — додала аналітик ФК “Фактор” Наталія Щербатюк.

Звідки прибуток

І все ж, за підсумками 2009 року більшість великих банків отримали прибуток.

За рахунок чого була досягнута прибутковість, незрозуміло. Саме найбільші банки повинні були найсильніше постраждати від неповернень за кредитами. І те, що вони реструктурували значну частину проблемних позик, ще не дає приводу говорити про одержання прибутку. Отже, звітність банків показує уявне благополуччя.

Наприклад, якщо Приватбанк отримав 2009 року прибуток майже 1,5 мільярда гривень, чому він не повернув рефінансування НБУ, а попросив регулятора продовжити йому кредит на 3,5 мільярда?

Можна, звичайно, посилатися на методи роботи ФПГ “Приват” в цілому. Мовляв, навіщо віддавати, якщо можна ще користуватися цими грошима? Зокрема, контрольована групою “Укрнафта” роками не віддавала державі майже 5 мільярдів гривень дивідендів. Просто “крутила” їх і використовувала у своїй роботі.

У той же час, про намір погасити рефінансування вчасно заявили лише “російські” ПІБ і ВТБ. Значить, у решти є реальні проблеми з погашенням.

Є ще один момент, який вказує на проблеми. Ще у січні 2009 року за підсумками діагностики найбільших банків НБУ зажадав від більшості з них наростити капітал.

Капіталізація — показник самопочуття

До 2008 року капітал збільшували, щоб нарощувати видачу кредитів. У 2008-2009 роках власники банків викладали гроші з власної кишені, щоб виконувати вимоги НБУ. Іншими словами, щоб врятувати свої установи від банкрутства.

З одного боку, проблема чисто бухгалтерська. Після девальвації гривні валютних позик “стало більше”. Вартість капіталу, який формувався в українських грошах, залишилася такою ж, як і до кризи.

Оскільки НБУ вимагає витримувати співвідношення регулятивного капіталу до зважених на ризиковість кредитів на рівні не нижче 10%, то, аби витримати цей норматив, довелося додавати капітал.

З іншого боку, фраза “зважені на ризиковість кредити” означає пряму загрозу капіталу. Якщо є перебої з обслуговуванням позики, капітал банку повинен зменшуватися на 50-100% суми кредиту.

Важко навіть уявити масштаби лиха, якщо проблемні позички становлять 20-40% від усіх виданих кредитів. Йдеться саме про позики, які не вдалося реструктурувати.

“Кредити юридичним особам, які в будь-якому випадку доведеться віднести на зменшення капіталу, складають не менше 20-25% виданих. За фізичними особами — не більше 5-7%”, — розповів президент КФ “Рінако-Фінанс” Дмитро Піддубний.

На думку аналітика ФК “Фактор” Наталії Щербатюк, збитки за позиками становлять близько 40% активів, але банки можуть розтягнути списання боргів. Крім того, висока інфляція знецінить їх, і вже через три-п'ять років мільярдні збитки не виглядатимуть так страшно, додала вона.

Експерт вважає, що якість кредитного портфеля українських банків жахлива. І хоча порахувати збитки доволі складно, вони у будь-якому разі будуть величезними.

Подібні оцінки дають і фінансисти. За словами голови правління банку “Хрещатик” Дмитра Гриджука, проблему ліквідності, з якою банки зіткнулися на початку кризи і швидко її вирішили, змінила проблема якості активів та достатності капіталу.

Таким чином, Україна стала складовою частиною світової фінансової “бульбашки”. Тільки тут “мильним розчином” були не складні фінансові інструменти, а звичайні кредити, які роздавалися банками направо і наліво без належної оцінки ризиків.

“Саме відсутність зваженого ризик-менеджменту стала причиною невиплат за кредитами і зростання проблемної заборгованості, яка в цілому сягає 30%, а у деяких установ доходить і до 40% кредитного портфеля”, — додав Дмитро Гриджук.

Відрахування банків до резервів склали 65,4 мільярда гривень або 38,2% усіх витрат у 2009 році. Саме так оцінили масштаби збитків від неповернень самі установи.

Однак є всі підстави вважати, що цей показник занижений, адже 65,4 мільярда — це 7,34% активів банківської системи. Ця цифра не стикується з 40% неповернень, про які говорять експерти. Швидше за все, банки ховають справжні масштаби збитків.

“Частина кредитів свідомо перестала погашатися, але банки наразі бояться показувати реальні збитки”, — відзначив Піддубний. “Якщо б не приплив депозитів населення і рекапіталізація банків, система просто зупинилася б”, — каже Щербатюк.

До речі, за даними НБУ, сім з вісімнадцяти найбільших банків досі не виконали план з капіталізації. Серед явних аутсайдерів — проблемні “Надра” і Укрпромбанк, а також “Форум”, акціонери якого не можуть домовитися між собою з літа 2009 року. Всі інші наполегливо заявляють, що план виконали, або мовчать, як Укрсиббанк.

Думка експерта

Голова правління OTP Bank Дмитро Зінков:

— На мій погляд, 2010 року банківська система України вийде на позитивні показники. Вітчизняні фінансові інститути вже сформували необхідний обсяг резервів під ті кредитні ризики, які не можуть бути покриті операційним прибутком одного року.

Можливо, якість портфелів гіршатиме, але ця тенденція не стане критичною. Навіть якщо нам доведеться і далі формувати резерви, то їх розмір залишиться у межах, які можуть бути компенсовані операційним прибутком за 2010 рік.

У 2010 році економіка України не надто зросте порівняно з 2009 роком. У будь-якому разі, динаміка її зростання буде серйозно поступатися передкризовим показникам.

В цілому, активи банківської системи продовжать скорочуватися. Протягом першої половини 2010 року зниження буде спостерігатися в усіх сегментах кредитування і за всіма категоріями клієнтів. Проте в другому півріччі тренди можуть розійтися.

Не варто чекати пожвавлення на ринках іпотечного та автомобільного кредитування. Банки також не почнуть фінансувати малий та середній бізнес. Обсяги кредитування до кінця 2010 року скоротяться на 10-15% порівняно з січнем 2010 року.

Разом з тим, можливе відновлення фінансування великих корпоративних клієнтів, у зв'язку з чим обсяги корпоративних позик до кінця 2010 року повернуться до показників початку 2010 року, продемонструвавши V-подібний розвиток.

Сергій ЛЯМЕЦЬ