Армия саламандр ведет Тимошенко в президенты

На щотижневих заявах про успішне подолання кризи далеко не заїдеш, а рейтинг з осені не росте. Тому 10-ліття партії “Батьківщина” стало прекрасним шансом нагадати, що у прем'єра є армія прихильників, а сама вона купається у морі любові і довіри.

Спеціально для цього прем’єр навіть взяла на день неоплачувану відпустку.

Місцем з'їзду Тимошенко вже традиційно обрала виставковий центр на Броварському проспекті. Нещодавно прем'єр проводила там зібрання сільських голів, а два роки тому саме звідси стартувала парламентська компанія БЮТ 2007.

Незважаючи на те, що в країні вирує економічна криза, у Тимошенко вирішили достатньо помпезно відсвяткувати 10-річчя “Батьківщини”. З 8-ої ранку до дощового Києва почали звозити делегатів. Різні області делегували від 100 до 300 учасників. Разом це вилилося у вражаючу цифру — 6,5 тисяч делегатів.

Враховуючи оренду приміщення, переїзд делегатів і апаратуру, таке щастя мало обійтися в кілька десятків тисяч євро, хоча можливо орендодавці могли й зробити знижку для прем'єра.

В очікуванні дійства для учасників в окремому павільйоні накрили столи з бутербродами, а розважати покликали 7 народних колективів.

Тим часом у першому павільйоні нардеп Олександр Абдулін чаклував над останніми штрихами свята. В своїх руках він цупко стискав сценарій дійства, чітко за яким далі і розгортались всі події.

До того ж, вдруге в історії — після минулорічного з'їзду “Єдиного центру” — захід транслювався в прямому ефірі кількома каналами телебачення.

Втім, крім масштабності заходу політтехнологи БЮТ цього разу не надто напружували свою креативність.

Наприклад, на цей раз делегатів не запаковували в обов'язковий білий спецодяг. Хоча багато жінок самі дотрималися цього дрес-коду. Чимало сценарних елементів було запозичено з попередніх з'їздів.

Як і кілька років тому, з'їзд відкривала Ніна Матвієнко духовним гімном “Боже великий, єдиний!”. Як і минулого разу Тимошенко з'явилася на з'їзді під фанфари і радісні вигуки однопартійців, крокуючи центральним проходом.

У 2004 році саме так виходив до народу кандидат в президенти Віктор Ющенко. Тепер цим прийомом користується кандидат в президенти Тимошенко.

Незважаючи на те, що на з'їзді не відбулося офіційного висування прем'єрки в президенти, все зібрання було пронизане передвиборчою риторикою і планами на майбутнє.

Саме з майбутнього і почала Тимошенко свій виступ.

— Довго думала, як зробити так, щоб наш з'їзд розпочався поглядом у майбутнє. .. Саме тому я хочу почати з того, що є нашою стратегією і майбутнім. Ви знаєте, що весь світ віддає перевагу молодим. Вони рушійна сила світу. Вони вигадують нові технології, працюють у новітніх і просунутих конструкторських бюро. Це вони придумали Google i Youtube. Це вони рухають світ уперед. І найактивнішою і найкреативнішою частиною нашої партії є наша “Молода батьківщина”.

За цими словами під рок-композицію “Україно, із тобою наші серця” кілька десятків молодих людей у білих футболках і з червоними кульками у вигляді сердець почали виходити на сцену.

Коли всі вже вишикувались, провідник молодіжки, екс-наймолодший мер України Євген Суслов по-комсомольськи відрапортував: “Молодь партії згуртована, мобілізована і готова до активних дій! Ми чекаємо вашого рішення”.

Невідомо, чого саме очікував молодіжний лідер? Команди drang nach osten? Тимошенко промовчала, команди не дала, і в залі зависла незручна тиша.

Ініціативу знову перехопив Суслов, який почав розповідати, як вони пишаються тим, що вони в команді Тимошенко, і як готові перемагати. З нагоди свята молодіжка привітала партію й лідера “невеличкою листівкою” — графіті розміром 2*6 метрів.

— А вам, Юлія Володимирівна, молодь дарує свої серця, — заявив Суслов і презентував Тимошенко кришталеве серце.

Цей подарунок прем’єр теж ніяк не прокоментувала. Хоча ззаду на пюпітрі в неї лежав заготовлений пасаж: “Я дякую за подарунок і хочу Вас запевнити, що це серце, незважаючи на те, що воно кришталеве — тепле. Це не серце з “Сніжної королеви”.

Але зал так і не почув шедевр креативників, як і багато інших, які Тимошенко в той день замінила більш нейтральними фразами.

Тим часом голос за кадром пафосно переповідав історію “Молодої Батьківщини”, яка почалася зі саморганізованих осередків і зіграла активну роль під час революції на Майдані. При цьому слова були підкріплені дивним відеорядом — на засніженому революційному Майдані 2004 стояли білі намети із серцями, символікою, яка з'явилася лише в 2006 році.

Фальсифікаціям — ні! обуриться хтось. А ні — це лише прекрасна картинка під наступну тезу голосу за кадром “що обрання справді нашого президента довелося чекати ще шість років”. Натяк звісно зрозумілий.

Наступні півгодини з'їзду було присвячено вітанням з-закордону. Святкові телеграми “Батьківщина” отримала від голови Європейської народної партії Вільфреда Мартенса, президента Франції Ніколя Саркозі (який порадів, що Тимошенко святкує партійні іменини у день взяття Бастилії), і польський прем'єр Дональд Туск.

А голова групи Україна-Франція Тьєрі Моріані, який читав ці телеграми, навіть пообіцяв приїхати восени агітувати за президента Тимошенко особисто. Щоб додати вагомості європейськості намірів “Батьківщини” учасникам святкування показали навіть відео-звернення Генсека ЄНП Антоніо-Лопес Істуріза.

Коли зал вже трохи знудився від вітань і телеграм, слово нарешті взяла сама Тимошенко. Її спіч тривав 2 години і вмістив усе — і спогади про минуле, і плани на майбутнє, і економічну кризу, і політичний безлад, і друзів, і ворогів.

Найперше Тимошенко подякувала ветеранам партії, яких є 2 тисячі, хоча на з'їзді не було і сотні. Всім їм в “Батьківщині” підготували нову партію орденів. Але особливо лідер партії відзначила лише кількох осіб — Олександра Турчинова, який заснував цю партію, його праву руку Ярослава Федорчука, який “з-під крапельниць тікав, щоб організувати на виборах роботу штабу”, перших депутатів Олега Білоруса, Віктора Тарана-Терена, Сергія Саса, покійного Павловського і Андрія Шкіля, який став депутатом прямо у в’язниці.

Якщо вірити Юлії Володимирівні, жодна подія демократичного поступу України не проходила без партії “Батьківщина”.

— Коли ми захлиналися від тодішньої авторитарної корупції, саме тоді наша команда вперше з трибуни Верховної Ради оголосила імпічмент колишній владі і перший раз поставила його на голосування в парламенті. Тоді ми набрали всього 88 голосів. Але з того почалася наша системна боротьба проти криміналітету при владі, проти корупції, проти утисків свободи слова, проти авторитаризму, — сказала вона.

— Я дуже добре пам’ятаю, як ми піднімали перший Фронт національного порятунку. В цьому залі сидять люди, які збиралися тоді майже на підпільних квартирах. Вони вирішили — досить терпіти, досить руйнувати країну. Були випадки, коли у нас до 50 людей знаходились у в’язницях. Я пам’ятаю, як ми впевнено проходили Україну без Кучми все більше і більше, збираючи людей до своїх лав, — згадувала Тимошенко буремні для себе 2001-2002 роки

Тимошенко пригадала, як було “вистраждано” рішення висувати єдиного кандидата у президенти, бо іншого виходу не було.

Втім тепер лідер “Батьківщини”, за якою вже розвіявся флер соратниці Лазаренка і “газової принцеси”, набралася досвіду і знає — “зараз ми не маємо ні права, ні часу, ні свободи уступати дорогу тим, хто недостойний вести країну вперед, реформувати її, робити її невід’ємною складовою Європейського Союзу”.

— Прийшов час не уступати, — а міцно брати владу в свої руки, — наголосила Тимошенко, поки що стискаючи в руках лише пюпітр.

Втім перед тим, як брати всю повноту влади в свої руки, лідер “Батьківщини” збирається трошки їх почистити.

Як відомо, у Тимошенко кожну виборчу кампанію проблеми як не з зубіками, то з лозінськими і вінськими.

— Тому я хотіла би дати друге доручення. Зараз, коли ми стоїмо перед великою дорогою нових президентських, парламентських і місцевих виборів, ми зобов’язані критично подивитися на наші лави, проаналізувати кожну людину, яка сьогодні представляє обличчя нашої партії — від села чи селища до Верховної Ради, — додала Тимошенко і закликала вибрати “кращих з найкращих”.

— Оберіть тих, кого поважає громада... Я ніколи не буду втручатися у те, як громада висуває своїх лідерів у наші керівні органи. Але я буде дуже жорстко питати з кожного, хто буде безвідповідально формувати свою команду на місцях, — запевнила Тимошенко.

Наступна головна біль Тимошенко — що робити з парламентом, після того, як вона стане президентом.

“Після президентських виборів нам потрібно визначатися з головною темою — що робити з парламентом. Є два варіанти — розпускати парламент і робити нові вибори. А другий варіант — об'єднати цей парламент і не давати Україні нові виклики і шоки, — заявила вона.

— Ми після президентських виборів, маючи інший рівень і ступінь влади, будемо гуртувати і єднати цей парламент. Ми будемо його зміцнювати і робити так, щоб Україна безкінечно не переживала шоки. Наш шлях — це єднання, а не шлях безкінечного хаосу, безкінечних безрезультатних виборів, — додала Тимошенко.

Звісно, на відміну від Віктора Януковича, лідер БЮТ зацікавлена зберегти цей парламент — в разі дострокових виборів в неї мінімальні шанси повторити успіх 2007 і заново зібрати під себе коаліцію в парламенті.

Саме тому в цей день Тимошенко була щедрою на компліменти для колег по коаліції. До того ж вдячних вух було вдосталь — Микола Мартиненко, Геннадій Москаль, Борис Тарасюк, Іван Заєць, Юрій Кармазін сиділи в першому ряду на з'їзді партії-колеги. Не було тільки людей від Володимира Литвина.

Від справ парламентських Тимошенко перенеслась до проблем конституційних. Вона вкотре запевнила, що у разі перемоги її політичної сили на президентських виборах, на всеукраїнський референдум буде винесене питання про форму правління в Україні.

— Якщо люди виберуть президентську форму правління, то буде сильний президент і ніякого прем’єра. Якщо парламентську, то президент матиме лише представницькі функції, — наголосила вона.

При цьому Тимошенко не забула жбурнути камінець в город Партії регіонів за втрачений шанс переписати конституцію ще до виборів. Переговори з давніми опонентами пояснила виключно думами про народ: “Не для того я намагалася зібрати цих котів у стаю, переробити їх і зробити такими, як потрібно країні, у мене і думки не було, щоб уступати їм наші державні цінності”.

Якщо Партію регіонів Тимошенко ще планує перевиховати, то на президенті вона вже, схоже поставила хрест.

— Я думала — чи зачіпати сьогодні президента, і вирішила, що не варто. Бо все це буде оцінено і правильно поставлено історією. Ми зробимо з неї висновок і будемо рухатися далі, — заявила Тимошенко.

Натомість молодим конкурентам на виборах прем’єр приділила значно більше уваги. І хоча ні Яценюка, ні Тигіпка, ні Гриценка вона поіменно не згадала, зате прочитала лекцію про те, що не треба ставити експерименти і довіряти “третій силі”.

— Бо це, знаєте, як третя нога. Вона начебто і є, але ходити заважає, — пожартувала Тимошенко.

Так коротко згадавши конкурентів, прем’єр зосередилася на своїй історичній місії.

— Я ставила собі питання — чому саме наша команда, і я як прем’єр опинилися при владі у найтяжчих кризових умовах... Я думаю, це не випадково, Господь приводить для країн у такі моменти ті команди, які можуть тримати удар, які можуть іти вперед, — поділилася Тимошенко своїми роздумами з залом, який вдячно кивав.

Потім за її спиною спалахували слайди зі зловтішними прогнозами Ющенка і Януковича, а Тимошенко рапортувала про закачаний у сховища газ, запаси вугілля і продане повітря в рамках Кіотського протоколу.

— Усього того, що вони пророчили, просто не сталося. Тому що наша команда була потужною, креативною, інтелектуальною і дієвою...Тому що ми з вами — команда, яка може очі в очі, тет-а-тет протистояти кризі. І не бігти у паніці, не кидати свої заяви про звільнення з посад, не ховатися і не перекладати відповідальність, — радувала Тимошенко соратників.

— Вони думали, що коли вони підкидають сірники у пожежу кризи і намагаються перешкоджати... Але вони не зрозуміли одного — що ми така команда саламандр, яка загартовується у цьому вогнищі і пожежі. Ми сьогодні сильніші за всі спецнази, “Альфи”, “Беркути” і “Морські котики” разом узяті, — заявила Тимошенко.

У тих, хто пам’ятає промову Тимошенко дворічної давнини, де вона порівнювала свою команду з чайками, напевно, мало б виникнути питання, яким чином вільні птахи мутували до різновиду земноводних. Не кажучи вже про неприємну аналогію з книгою Карела Чапека “Війна з саламандрами”, де ці плазуни є алегорією фашизму. Не кажучи вже про середньовічні вірування, що з цього маленького дракончика може вирости велике чудовисько.

Втім, можливо, автори промови Тимошенко, чи вона сама мотивувались іншим віруванням — що ці тваринки лікують від усіх хвороб.

Насправді, як вдалося дізнатися “Українській правді”, “тваринками дня” могли стати милі і пухнасті мангусти, але Тимошенко обрала саламандр. Втім про це читайте найближчим часом.

Свій спіч прем’єр завершила історією з козацьким прапором, який врятувала її політична сила. Спочатку на ньому був козак з рушницею, але коли його почали реставрувати, на ньому проступила козацька рука з булавою.

Таким поетичним образом лідерка “Батьківщини” спробували знайти ще й містичне підтвердження того, що влада іде до її рук.

— Ці вибори — це останній рубіж, остання барикада, яку потрібно взяти... Успіхів, удачі, з любов'ю творіть цей шлях для України, — завершила свою промову Тимошенко.

Слідом за лідером слово отримав духовний лідер партії Олександр Турчинов. Той повністю дотримався своєї “пасторської” ролі і нагадав однопартійцям історію Мойсея, який водив пустелею свій народ 40 років, поки не вмер останній чоловік з душею раба, а потім їхні діти без проблем завоювали своє щастя.

— А чи ми до кінця вбили в своїй душі раба? — поцікавився він в делегатів, але ті відповіли мовчанням.

Значно з більшим ентузіазмом учасники зібрання сприйняли промови Івана Кириленка і запрошеного в гості першого президента Леоніда Кравчука, які просто сипали компліменти на адресу Тимошенко.

Кравчук проголосив Тимошенко останнім оплотом боротьби з кланами і достроково присвоїв їй перемогу над кризою, а Кириленко взагалі проголосив Тимошенко княгинею Ольгою третього тисячоліття, яка заслужила право княжити перед богом і людьми.

Органічно виступи цих двох доповнила активістка з Західної України, яка прочитала Тимошенко власний вірш, який не дуже римувався, зате порівнював Тимошенко з Данко.

Останнім слово отримав представник спортсменів. Напевно, всі розраховували, що хлопець буде по-спортивному швидким у словах, а той вирішив перебрати три регламенти. Відтиснути від трибуни змогла його лише сама Тимошенко, яка прийшла читати резолюцію з'їзду.

— Я оголошую про те, що наша команда йде на президентські вибори, щоб перемагати. Іншої альтернативи у нас не існує, — проголосила Тимошенко. “Батьківщина” підтримала її одноголосно. Саме таке голосування було прописане в сценарії урочистих зборів.

На щастя Абдуліна, все відбулося в рамках сценарію. Вибилася з нього хіба що одна місцева активістка, яка 4 години простовбичила під сценою, дратуючи охорону і організаторів, щоб вручити білі троянди Тимошенко.

Після завершення святкування її мрія збулася. Так само як і мрії тих, хто кинувся фотографувати прем'єрку, і брати в неї автограф.

Щоправда, конкуренцію їй склала співачка Руслана, яка прийшла підтримати політика, за якого збирається голосувати. Прихильники атакували співачку навіть довше ніж прем'єрку.

Остання, до речі, досить швидко зникла з залу.

Справа в тому, що о 15 годині на другому поверсі почався з'їзд партії. Згідно з протоколом, в ньому мали взяти участь лише 240 осіб з 6 000 гостей свята. Але навіть ті прийшли не всі — засідали керівники обласних осередків і частина депутатів. Питанням дня була підготовка до виборів і деякі перестановки в керівництві.

Вже традиційно для політичної сили прем’єра з'їзд пройшов в закритому режимі.

От такий оплот демократії.

Татьяна НИКОЛАЕНКО