Сергій Льовочкін: “Тимошенко навіть не знає, що таке “кредитно—дефолтні свопи”

— Пане Сергію, кажуть, “Регіони” серйозно готуються до розпуску парламенту...

— Ми готові скласти 150 мандатів для того, щоб повноваження цієї Верховної Ради були припинені. Таке питання вчора розглядали, фракція одностайно ухвалила рішення, що в разі, коли такий крок буде потрібен, аби зупинити економічне падіння в країні, зупинити цю непрофесійну владу, — ми на такий крок підемо. Думаю, так вчинять і наступні кандидати в депутати за списком Партії регіонів.

— А коли саме настане той момент, що ви будете змушені вдатися до такого кроку? У разі провалу голосування за недовіру уряду Тимошенко?

— Це вирішуватиме фракція. У той час, коли буде потрібно, ми це зробимо.

— Як ви ставитеся до пропозиції ваших колег із “Єдиного центру” провести восени одночасні дострокові вибори Президента, парламенту і референдум щодо змін Конституції?

— Особисто я як практик вважаю, що одночасно проводити вибори неможливо. Це хаос і безладдя в країні. Президентські й парламентські вибори мають бути розведеними в часі, щоб люди могли свідомо зробити свій вибір. І, на мій погляд, що раніше відбудуться і одні, й інші вибори, то краще буде країні.

— Якщо уряд звільнити не вдасться, якими будуть подальші дії ПР?

— Очевидно, зберемося на засідання фракції, де й визначимося щодо подальшої тактики нашої поведінки в парламенті. Запевняю вас, Партія регіонів і надалі буде послідовною у своїй опозиційності. Ми зробимо все, щоби влада виконувала свої обов’язки перед виборцями.

— Дехто з депутатів, які підтримують відставку Кабміну, не збиралися голосувати за неї тільки тому, що немає альтернативи. Ну відставлять уряд, і що далі?

— Згідно з Конституцією, у такому разі уряд продовжуватиме виконувати свої повноваження — до створення нової коаліції. Але позитивне голосування за недовіру цьому Кабміну стало б першим і найважливішим кроком до формування нової Верховної Ради і, відповідно, нового уряду.

— Невже Партія регіонів іще плекала надії на створення нової коаліції за її участю в цьому парламенті?

— Ні, я твердо переконаний, що нова коаліція можлива тільки після обрання нового парламенту.

— Навіщо ж тоді було ініціювати розгляд питання про недовіру уряду, якщо після звільнення він однаково працював би ще протягом тривалого часу, хай і в статусі “в.о.”?

— Цей уряд довів свою непрофесійність. Він не має жодної антикризової програми. І ми не бачимо навіть намірів презентувати таку програму Верховній Раді. Усе завершується деклараціями і черговими порціями звинувачень усіх і вся, окрім самих себе. Але якщо уряд перебуватиме у статусі виконуючого обов’язки, він значно більше залежатиме від парламенту, ніж зараз. Зараз вони, наприклад, не звертають уваги на рішення парламентських комітетів, користуючись тією неіснуючою більшістю, яка завдяки голосам комуністів цей уряд підтримує. Це неприпустимо, і треба такий стан речей припинити.

— Однак з іншого боку, такий “виконуючий обов’язки” Кабмін мав би значно слабші позиції на міжнародній арені. Скажімо, на переговорах щодо виділення другого траншу Міжнародного валютного фонду.

— Чи виділить нам МВФ другий транш, залежить тільки від виконання Державного бюджету. Бо дві інші умови — наявність відповідної грошової маси в резервах Нацбанку і поведінка стосовно курсу національної валюти — дотримані. Що ж до іншого фінансування, то я глибоко переконаний: уряду, незалежно від статусу, не вдасться залучити жодного.

Коли я сьогодні спитав Юлію Тимошенко про кредитно—дефолтні свопи, виявилося, що вона цього просто не знає. А це котування наших зобов’язань з точки зору їх страхування на світових ринках. Вони є найгіршими у світі! Тому жодних залучень, крім грошей МВФ, за цього Кабміну більше не буде.

— Вам не здається, що для Партії регіонів було ризиковано вимагати звіту уряду, не маючи певності у наявності потрібної для його відставки кількості голосів? Тепер тільки й розмов про те, що ви самі себе загнали в кут, ще й надали Прем’єр—міністру зайвий чудовий привід для піару.

— Ми послідовні. І вважаємо першим і найважливішим антикризовим кроком відставку цього уряду. Тому природно, що ми порушуємо це питання.

Щодо піару, то Кабмін і без того тільки ним з ранку до вечора й займається. У них є люди, які днями “сидять” на ФМках (себто надзвонюють на передачі FM—радіостанцій. — Ред.), на інтернет—сайтах, форумах і піарять Тимошенко та її команду. Уряд — це величезна пропагандистська машина, яка безперервно продукує популістські ідеї і гасла. Вони не роблять тільки головного — того, чим повинен займатися професійний уряд: керувати економічними процесами.