Вистава з дорогими декораціями

Таку виставу для ЗМІ — з собою в головній ролі й з елітою вітчизняного бізнесу як декораціями — прем'єр грає все частіше...

Зустріч Юлії Тимошенко з нафтотрейдерами названа в офіційному протоколі засіданням “за круглим столом”, дійсно мала багато округлостей. Такої форми були вимоги прем'єра — знизити ціни на 1 грн/л, — і такими можуть стати в майбутньому спроби просити про що-небудь бізнес — нульовими.

Справа в тому, що заяви Тимошенко пресі відразу по закінченні заходу і вміст протоколу засідання, що з'явився двома днями пізніше, виявилися, м'яко кажучи, неповними, оскільки не розкривають усіх домовленостей.

Характерно, що таку виставу для ЗМІ — з собою в головній ролі й з елітою вітчизняного бізнесу як декораціями — прем'єр грає все частіше...

Насамперед треба відзначити, що інформація деяких ЗМІ про нібито непредставницький склад учасників засідання 27 жовтня не відповідає дійсності. Прийшли всі, хто міг, адже за рік свого прем'єрства Юлія Тимошенко виявила такий інтерес до ринку нафтопродуктів уперше.

Трохи девальвував значимість події ряд аналогічних зустрічей із провідними представниками інших “проблемних” галузей: фінансової (20 жовтня), фармацевтичної (22 жовтня), металургійної (23 жовтня) і широкого кола різнопрофільних діячів з депутатами від БЮТ (24 жовтня).

Із цього спілкування в цілому були зрозумілі мета й завдання прем'єра, й очікування не зрадили.

Ми хочемо й нам треба

“Якщо ми з вами говоримо про те, що за останні роки Україна просто начинена монополіями, як різдвяна качка яблуками, то потрібно про це сказати, що це монополія”, — ця, одна із двох найважливіших тез Тимошенко, облетіла всі телеканали, стрічки інформагентств, і про її обґрунтованість буде сказано нижче.

Треба визнати, що в умінні завести телекамери рівних прем'єру сьогодні нема, вона перебуває в прекрасній формі. Інша справа, що останнім часом усе частіше це досягається шляхом принесення в жертву метафорам натуральних цифр і фактів, які в промовах прем'єра буяють так само, як яблука у вищезгаданій качці.

“Якщо у пік ми мали з вами ціну на дизельне пальне більше 7,00 грн., за бензин марки А-95 — близько 6,00 грн., то зараз практично ми не реєструємо зниження цін на нафтопродукти у зв'язку зі зниженням цін на нафту”, — так звучала друга теза прем'єр-міністра, що, на відміну від першої, вже несла хоча б половину правди.

Справа в тому, що липневий пік цін на бензин А-95 склав 6,62 грн./л, дизельне паливо — 7,07 грн./л. Таким чином, на 27 жовтня зниження на основні марки нафтопродуктів у роздрібній мережі склало 1 грн./л, або близько 15% щодо бензину А-95 і 14% щодо дизпалива. Навряд чи таке зниження можна не помітити.

“Я не можу зрозуміти, чому сьогодні така ситуація: чому сьогодні недозавантажені українські заводи нафтою, чому сьогодні ми маємо ціну на нафтопродукти таку, яку не може пояснити ні уряд, ні громадяни України, ніхто”, — обурюється Тимошенко в телевізорі.

Слід нагадати, що з осені 2006 року діє методика визначення об'єктивності роздрібних цін і їх прогнозування на основі вивчення динаміки зовнішнього ринку. Методика повністю розкриває структуру ціни на АЗС. Використовується вона Мінпаливенерго й сьогодні, тому при бажанні прем'єр-міністр могла б отримати вичерпну інформацію.

Тим часом, “ні уряд, ні громадяни України, ніхто” дійсно не може пояснити ціну на масу речей повсякденного споживання. Наприклад, як пояснити вартість літру молока 6,50-8,50 грн., що скуповується на селі по 1,30 грн./л?

Його не треба везти за тисячі кілометрів, витрачати мільярди доларів на будівництво танкерів, трубопроводів, нафтопереробних заводів, автозаправних станцій. Проте, бензин в Україні коштує дешевше молока, олії й так званого 100%-го соку з концентрату...

Повертаючись до оцінки ситуації на нафторинку, відзначимо головне: у нинішній ситуації “класичне” зіставлення динаміки цін на зовнішньому й внутрішньому ринках, м'яко кажучи, некоректне.

Давайте порівнювати однакові величини, адже нафта у світі котирується в доларах, їх же платять за нафтопродукти, що поставляються в країну (чи варто нагадувати, що внутрішніми ресурсами країна забезпечує себе лише на 10%).

Очевидне також і те, що курс долара у версії Національного банку на сьогодні не можна використовувати як об'єктивний індикатор. Все ж таки більш адекватний курс формується на міжбанку, а услід за ним — і на готівковому ринку.

Крім того, на готівковий курс орієнтується споживач, а саме на споживчих настроях грає прем'єр у своїх заявах щодо ситуації на нафторинку. Розглянемо його динаміку з єдино правильного погляду, враховуючи коливання готівкового курсу.

Аналіз зміни цін на нафтопродукти з урахуванням коливань курсу долара в липні-жовтні 2008 року.

Як показано в таблиці, у доларовому еквіваленті ціни на нафтопродукти в Україні знижуються досить упевненими темпами, втративши більше 30%. Зіставлення цих темпів з ситуацією на сусідніх ринках свідчить, що теза Тимошенко про монополізм і “качку з яблуками” — не більш ніж слова.

Втім, хтозна, може й у більшості нижчеперелічених країн теж не все в гаразд із конкуренцією. Особливо в Білорусі...

Динаміка падіння цін на нафтопродукти в деяких країнах СНД і Європи в липні-жовтні 2008 року, %

За даними офіційного сайту статистики уряду США, приблизно таким самим було падіння цін на бензин у країнах Західної Європи і США в липні-грудні.

Таким чином, динаміка ціни на нафтопродукти в Україні повністю адекватна навколишнім і внутрішнім реаліям. Хоча не можна заперечувати, що в нинішній досить напружений період треба робити поправки й на психічне здоров'я ринку, й на особливості його роботи в екстрених ситуаціях.

Самі нафторейдери визнають, що вже два тижні як закладають у прогнози песимістичний курс, а саме — 6,50 грн./дол. Саме за визначеністю йшли нафтотрейдери до прем'єра 27 жовтня.

“Ті, хто реалізує дизельне пальне та бензин на заправках, взяли на себе зобов'язання знизити ціни на всі види “світлих” нафтопродуктів до 1 листопада на 40 копійок за 1 літр і довести це зниження поступово до 1 грудня на 1 гривню”, — настільки вітіювате формулювання головного “досягнення” Тимошенко міститься у протоколі засідання 27 жовтня.

Чому б не сказати простіше: до 1 грудня ціни впадуть на 1 грн./л, перший 40-копійчаний етап відбудеться 1 листопада. Однак у результаті ЗМІ розтиражували повідомлення, з якого випливає, що сумарно ціни знизяться на 40 копійок з 1 листопада, а потім — на гривню.

“Юлія Тимошенко повідомила, що уряд зі свого боку йде назустріч учасникам нафтового ринку, не підвищуючи жодних податків, акцизів, імпортного мита. Крім того, за словами прем'єр-міністра, буде складено графік, за яким буде повертатися заборгованість з відшкодування ПДВ для експортерів”, — говориться на урядовому сайті.

Характерно, що в протоколі засідання за підписом прем'єра про це не сказано ані слова, якщо не враховувати проблематику повернення експортного ПДВ.

“Шляхетність” прем'єра із приводу скасування податків на нафтопродукти просто розчулює. Варто нагадати, що всі податки в підсумку лягають на споживача, а бізнес у цьому процесі є лише передавальною ланкою. Для нафторейдерів єдиний дискомфорт від підвищення податків на паливо полягає в зниженні купівельної спроможності населення й, відповідно, обсягів продажів.

Це дійсно хворобливий момент, він особливо сьогодні відчувається в східних областях у зв'язку з “падінням” промисловості.

Цікаво й те, що, виступаючи в парламенті 29 листопада, Юлія Тимошенко обрушилася з критикою на президента, що не погодився із пропозицією Кабміну... підняти акцизний збір на паливо. Який вона ж обіцяла не піднімати два дні тому...

Між унікальних заходів з наповнення бюджету випадково спливла на круглому столі й абсурдна пропозиція Мінфіну ввести податок на кожен автозаправний пістолет.

У результаті цієї норми виграли б ті, хто відпускає бензин зі старих заправок, укомплектованих іржавими “радянськими” колонками з 1-2 рукавами, які можна впізнати за характерним запахом ще за кілометр. У свою чергу, сучасні комплекси з мультипаливними колонками виявилися б у програшному становищі. Хто б виграв у цій ситуації? Знову-таки не споживач...

Але давайте повернемося до “історичного” 1-гривневого зниження. Той факт, що ніяких розрахунків і аргументації саме такого розміру зниження учасникам наради надано не було, зайвий раз указує на бажання створити чергові спецефекти. Була потрібна саме ГРИВНЯ, це очевидно.

Але помилково вважати, що можливість заявити на камери про ГРИВНЮ далася Тимошенко легко. Для цього довелося дещо конкретне прогарантувати, але офіційний протокол це замовчує:

Курс долара буде стабілізовано в коридорі 5,8-6,0 грн.;

Уряд докладе всіх зусиль для повернення експортного ПДВ нафтопереробникам (кілька сотень мільйонів гривень);

Уряд не буде вводити мита на імпорт нафтопродуктів;

Уряд відмовиться від планів підвищення акцизного збору на нафтопродукти;

Уряд відмовиться від впровадження патенту на заправні пістолети в розмірі 300-2000 грн.

Крім того, домовленості про поетапне зниження ціни передбачають стабільність світових цін на нафту й нафтопродукти. Тільки після цього за круглим столом ніхто голосно не заперечував проти вимог Тимошенко із приводу ГРИВНІ (про вітання відвертого популізму прем'єра, зрозуміло, говорити не доводиться).

Таким чином, умов і гарантій досить багато. І з головною з них — стабільністю доларового курсу в коридорі 5,8-6,0 грн. — Тимошенко явно забагато на себе взяла. Принаймні, 29 жовтня долар на міжбанку ледь не досяг 7 грн.

Звичайно, стабілізацію пов'язують із очікуваним одержанням підтримки від МВФ, але, кажуть, Фонд вимагає відмовитися від штучного утримання курсу гривні. Чим це може закінчитися — не знає ніхто.

Що стосується ринку нафтопродуктів, то при стабільності курсу в рекомендованому Тимошенко валютному коридорі “гривневий” план виглядав не таким уже й нереалістичним. Тим більше, що головна проблема ринку — дорогі вересневі й навіть серпневі запаси нафтопродуктів — добігають кінця.

Віце-президент “ТНК-ВР Коммерс” Фелікс Лунєв заявив, що зовнішня й внутрішня кон'юнктура вже визначили зниження цін на 15-20 коп. на тиждень у листопаді. Таким чином, “омріяне” гривневе зниження було б досягнуте ринком у випадку стабільності валютного курсу до середини грудня. (Інша справа, що на стабільність курсу ніхто не розраховував).

Вочевидь, трейдери визнали не критичним деяке прискорення темпів падіння й вирішили не нагнітати обстановку в настільки нервозний період.

Тим часом, з огляду на останні події на міжбанку, поки можна розраховувати на реалізацію лише першого етапу домовленостей — зниження на 40 коп. з 1 листопада. Решта — під великим знаком питання, як і багато чого сьогодні, включаючи валютний курс.

У цілому враження від першого за рік спілкування прем'єра з нафтовиками залишило неприємний шлейф. Розмова була масштабною, а протокол виявився “куценьким” — ні тобі гарантій, нічого. Вивчити, відробити, зафіксувати... Навряд чи це ті слова, які описують розмову, що відбулася.

До слова, “безпам'ятність” Тимошенко виявилася за минулий тиждень неодноразово. Банкірам 20 жовтня прем'єр пообіцяла попередньо погодити урядовий антикризовий пакет законопроектів, але лише в Раді з'ясувалося, що серед іншого там міститься норма про примусову націоналізацію проблемних банків, яка привела фінансистів у жах.

У випадку з нафтовиками — приблизно та ж картина. Як би “курс” нинішнього прем'єра не обвалився в очах українського бізнесу так само, як і гривня... Адже не виключено, що до розмови про ціни ще доведеться повернутися.

Сергій КУЮН