Загроза з двох флангів: як “друзі Путіна” можуть вперше отримати владу у Східній Німеччині

Щоправда, не на національних, а на місцевих. Проте йдеться про Німеччину, де регіональні вибори мають стати своєрідним тестом перед загальнонаціональним голосуванням за рік.

Вже 1 вересня місцеві парламенти обиратимуть у двох східнонімецьких федеральних землях: Саксонії і Тюрингії. А третя — Бранденбург — зробить це трохи пізніше, 22 вересня. 

Попри те, що рішення у зовнішньополітичній сфері лежать виключно у сфері компетенції федерального уряду, питання миру і війни перебуває на чільних позиціях виборчих кампаній у східних землях.

Ці регіони стануть полем для змагань відверто проросійських і антиєвропейських сил.

При цьому ці сили вперше переважають над традиційними партіями.

Йдеться про “Альтернативу для Німеччини” (АдН), чиї російські зв’язки ні для кого не є секретом, а також ультралівий “Альянс Сари Вагенкнехт” (BSW), нову політичну силу, чиї високі рейтинги цілком дозволяють їй диктувати умови для місцевих коаліцій.

А враховуючи те, що вимоги BSW включають серед іншого зупинку збройної підтримки України, ці вибори, особливо в світлі розмов про можливе зменшення обсягів німецької допомоги, набувають дуже великого значення і для нашої держави.

 

Саксонія: “неправильні” християнські демократи

Саксонія є найбільшою з трьох земель, де у вересні проходять вибори до ландтагів (земельних парламентів).

Нині там керує коаліція Християнсько-демократичного союзу (ХДС), “Зелених” та Соціал-демократичної  партії (СДПН) під керівництвом відомого українській громадськості Міхаеля Кречмера.

Відомого, на жаль, не з кращого боку. Зокрема, він закликав до скорочення військової підтримки України і до переговорів про мир. А перед цим — пропонував Україні поступитися частиною своєї території заради припинення вогню.

Його позиція у цьому сенсі не збігається з магістральною лінією ХДС.

Проте вона цілком вписується в загальні настрої на сході Німеччини, жителі якого більш сприйнятливі до антизахідної пропаганди і досі зберігають певні сентименти до Росії.

“Багато східних німців були учнями і студентами в Москві або Ленінграді і вивчали російську мову в школі. Підтримка війни проти цієї країни у військовому плані, незалежно від того, чи стоїть на її чолі воєнний злочинець, чи ні, для багатьох є немислимою”, — каже Янек Трайбер, політолог Дрезденського технічного університету.

Це вже другий термін перебування Кречмера на посаді. Проте він залишається найпопулярнішим політиком у Саксонії — за даними барометра ZDF від 27 серпня, 68% саксонців хотіли б бачити його на посаді прем’єр-міністра. 

Регіональний лідер “АдН” Йорг Урбан знаходиться на другому місці з лише 13% підтримки.

Якщо ж говорити про партійні симпатії, то “АдН” і ХДС йдуть нога в ногу, обидві партії набирають близько 30% голосів. Християнські демократи мають лише незначну перевагу в межах статистичної похибки. 

Тож яка з партій зрештою виявиться найсильнішою, стане зрозуміло лише в ніч виборів.

І тут у ультраправих є шанс “здивувати”. Цей шанс їм дає нещодавній напад у Золінгені, під час якого сирієць вбив ножем трьох людей. 

Міграція ж є тим питанням, яке турбує східнонімецьких виборців найбільше. Попри те, що і ХДС займає у цьому питанні досить критичну позицію, багато оглядачів вважають, що недавній теракт грає на руку “Альтернативі для Німеччини” як найбільш антиміграційно налаштованій силі.

Інші партії значно відстають від лідерів: новачок BSW має трохи більше 10%, СДПН і “Зелені” заледве долають п'ятивідсотковий бар'єр, а Вільна демократична партія (ВДП), яка входить до коаліції на федеральному рівні, до земельного парламенту взагалі не потрапляє.

Поки видається на те, що Кречмеру буде важко повторити коаліцію з СДПН та “Зеленими”. А можливість коаліції з “Альтернативою для Німеччини” виключив голова ХДС Фрідріх Мерц. 

Натомість коаліцію з ультраправими може створити “Альянс Сари Вагенкнехт”.

На перший погляд, альянс ультраправих та ультралівих виглядає дивно. Проте Вагенкнехт, яку називають подругою Путіна, називає умовою для регіональних коаліцій саме співпадіння позицій щодо війни в Україні.

Лідерка BSW нещодавно закликала вилучити всі кошти на постачання зброї Україні з федерального бюджету на 2025 рік, а також відмовитися від розміщення американських ракет великої дальності на німецькій території.

Ці позиції дозволяють їй створити коаліцію як із саксонськими християнськими демократами, так і з “Альтернативою”.

Тюрингія: майже патова ситуація

Ще однією землею, де 1 вересня пройдуть вибори, є Тюрингія. І шанси приходу там до влади “друзів Путіна” наразі видаються найвищими.

Ця земля є досить нетиповою, адже тут, на відміну від решти Німеччини, досі сильні позиції Лівої партії (Die Linke, колишні комуністи), від якої, власне, і відколовся вже згаданий “Альянс Сари Вагенкнехт”.

Прем’єр-міністром землі є представник “Лівих” Бодо Рамелов, популярний політик з високим особистим рейтингом. 

Цікаво, що після вторгнення Росії в Україну Рамелов закликав надати Києву збройну підтримку, що було досить нетипово як для представника Die Linke. Проте зараз він тримається лінії своєї партії — менше зброї, а натомість пошук мирних домовленостей і новий європейський мирний порядок, який передбачає залученість Росії.

Проте зараз безперечним фаворитом там є “Альтернатива для Німеччини”.

Згідно з опитуванням ARD, оприлюдненим тиждень тому, ультраправі, чиїм головним кандидатом є одіозний Бйорн Гьоке, набирає 30% голосів.

Гьоке, двічі засуджений за використання нацистського гасла, є одним із найрадикальніших німецьких політиків і відвертим прихильником путінської Росії.

“Сьогодні Росія — хочете ви це чути чи ні в мейнстримних ЗМІ — є країною, з якою пов'язані не тільки негативні асоціації, але й надії, що вона могла б стати в перших лавах у боротьбі за світ вільних і суверенних держав без гегемоністського впливу”, — казав він на початку 2023 року.

Гьоке також заявляв про наміри здійснити перший візит до Москви, якщо він коли-небудь стане канцлером.

Друге місце в опитуванні посідає ХДС з 23% підтримки, на третьому — “Альянс Сари Вагенкнехт” з 17%. Четверте місце у Лівої партії, яка має 13%, СДПН перебуває на п’ятому місці з 7%, решта партій не долають прохідний бар’єр.

Щоправда, і ХДС, і “Альянс Сари Вагенкнехт” виключили співпрацю з “АдН”, чиє тюринзьке об'єднання Федеральне відомство з питань захисту конституції класифікує як правоекстремістське.

Більшість у тристоронньому альянсі ХДС, BSW і СДПН можлива, але аж ніяк не гарантована. Жоден із потенційних партнерів не відкидає такої можливості, хоча глава BSW Сара Вагенкнехт і підняла ставки своїми вимогами щодо України.

ХДС відреагував на це з тривогою, вказавши, що Вагенкнехт — реклама якої розклеєна по всій Тюрингії — навіть не бере участі у виборах і що питання зовнішньої політики не вирішуються урядами земель.

Крім того, цей варіант може не справдитись математично, якщо ліві і “АдН” продовжать набирати силу до дня виборів. 

І тоді Тюрингія опиниться перед дуже непростою дилемою, коли більшість буде можлива тільки в тому разі, якщо ХДС співпрацюватиме або з Лівою партією, або з “АдН”. Проте і те, й інше заборонено резолюціями федеральної партії.

Бранденбург: все не так погано, але….

Парламент землі Бранденбург, яка огортає собою німецьку столицю Берлін, буде обраний 22 вересня.

З моменту возз'єднання Німеччини Бранденбургом керували виключно прем'єр-міністри від СДПН. Нинішній прем'єр, Дітмар Войдке, перебуває на посаді вже більше 10 років. 

Завдяки роботі Войдке, якою задоволені 55% мешканців регіону, соціал-демократи і зараз залишаються популярними у Бранденбурзі.

Але на цих виборах його сила поки лише друга — після “Альтернативи для Німеччини”.

Згідно з останнім опитуванням для землі Бранденбург, “АдН” має 24%, СДПН — 20%, ХДС — 19%, BSW — 17%, “Зелені” та “Ліві” — по 5%, решта не набирають 5%.

На цьому тлі соціал-демократи вирішили йти ва-банк.

На початку серпня Войдке заявив, що залишиться прем'єр-міністром лише в тому разі, якщо СДПН знову стане найсильнішою партією на земельних виборах.

Якщо ж СДПН посяде друге місце, їй, імовірно, доведеться сформувати коаліцію проти “АдН” — але без досвідченого лідера на чолі. І в такому варіанті неминучою виглядає необхідність співпраці з BSW.

Пам’ятаючи про “українські” вимоги Вагенкнехт, не можна не згадати нещодавні заяви Войдке, який став першим земельним прем’єром від СДПН, який закликав німецький уряд виступити в ролі посередника для досягнення миру між Росією та Україною.

Зговірливим до коаліції з BSW може бути і топкандидат від ХДС у Бранденбурзі Ян Редманн, який виступив за “окреме бачення щодо Росії” для східнонімецьких християнських демократів і відновлення закупівлі російського газу. 

Це перегукується з нещодавньою вимогою Вагенкнехт відновити закупівлю російської нафти, щоб завантажити НПЗ у Бранденбурзі…

* * * * *

Наразі виглядає так, що попри ймовірну перемогу “Альтернативи для Німеччини” у всіх трьох східних землях інші партії намагатимуться всіма силами не допустити її до керівництва земельними урядами.

Це зрозуміло з огляду на токсичний імідж “АдН”, офіційно визнаної правоекстремістською в Тюрингії і Саксонії.

Але на тлі цих спроб не допустити у владу неонацистів важелі впливу може отримати інша пропутінська сила з другого боку політичного спектра. Яка зробила зупинку підтримки України своєю головною вимогою.

І це є тривожним сигналом перед загальнонімецькими виборами, які відбудуться вже наступного року.

Іванна КОСТІНА, журналістка “Європейської правди”