Як змінився ринок праці

Тепер він працює в редакції іноземного видання. Ця історія скоріше виключення, адже минулий рік в цілому був далеко не найкращим для українських спеціалістів. Компанії, оптимізуючи витрати, не лише не створювали нові робочі місця, а й скорочували штат, не тільки не підвищували оплату праці, а і урізали зарплати чи забирали бонуси у своїх працівників.

На ринку зростала конкуренція, термін пошуку роботи сягав півроку і більше, українці все частіше обирали нелегальне працевлаштування за кордоном, а на батьківщині погоджувалися на компромісні варіанти — невисокі зарплати, підробітки чи роботу не за фахом. Останні тенденції є дещо оптимістичнішими, але чи закінчилася “чорна смуга” на українському ринку праці?

Безробіття зростає

За оцінками Міжнародної організації праці рівень безробіття в Україні за підсумками першого кварталу цього року сягнув 9,6%. Це значно більше, ніж, наприклад, у 2013 році, коли цей показник становив лише 7,3%. Іншими словами, в Україні на сьогодні більше двох мільйонів безробітних, і ця цифра, очевидно, зростатиме. Так, за очікуваннями голови Держслужби зайнятості Ярослава Кашуби, рівень безробіття на кінець 2015 року може сягнути 11,5%. За песимістичним прогнозом уряду, безробіття у 2015 році становитиме 11,5%, за оптимістичним сценарієм — 10,2%.

Трохи іншу картину стосовно безробіття дає Держстат. За інформацією відомства, на початку липня цього року рівень безробіття в Україні становив усього 1,7%. Однак, цю цифру, як переконаний заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк, не можна вважати близькою до реальності.

“Державна служба зайнятості фіксує лише тих безробітних, які в ній зареєструвались. Однак охочих проходити виснажливу процедуру реєстрації з мінімальними шансами на працевлаштування до того ж із зарплатою на рівні мінімалки — один з десяти”, — підкреслює він. На переконання експерта оцінка ринку праці за методологією МОП, є більш об’єктивною.

Крім цього для України характерне таке явище як приховане безробіття. “Можна знайти від двох до п’яти мільйонів працездатних громадян які невідомо чим займаються і не відомо, за рахунок чого харчуються. До того ж важко назвати цивілізовано зайнятими осіб, які легально працюють та отримують зарплату меншу за фактичний прожитковий мінімум. За нашими оцінками в сучасних цінах це 3200 гривень”, — пояснює Кондрюк.

Нові виклики

Одним з найбільших викликів останніх років, до яких ринок праці зовсім не був готовий, стала значна кількість “раптових” безробітних, зокрема серед переселенців зі Сходу та серед воїнів АТО, які з психологічних та інших причин не можуть повернутися на колишні робочі місця.

На щастя, до вирішення цієї проблеми долучися як громадські організації, так і соціально орієнтовані компанії. Особливо що стосується працевлаштування бійців АТО, підкреслює координатор волонтерів ГО “Центр зайнятості вільних людей” Марина Лебідь.

“Можна сказати, що зараз спостерігається більше пропозиції робочих місць, ніж попиту з боку воїнів АТО, адже не усі готові морально та психологічно до працевлаштування”, — зауважує Лебідь.

Компаніям не принципово кого саме брати на робоче місце, головне щоб це був кваліфікований спеціаліст, додає вона.

“Спочатку існували деякі побоювання стосовно переселенців, що вони повернуться додому, зараз ситуація змінилася, адже і люди звикли до думки, що їм треба адаптуватися на нових місцях . Найлегше працевлаштовувати (переселенців) на роботу у сферах, де традиційно багато пропозицій, це сфера продажів, адміністративні послуги та робочі спеціальності”, — розповідає Лебідь.

Інша важлива тенденція на ринку праці — це збільшення частки українців, які планують чи хотіли б працювати за кордоном.

“Якщо у 2011 році знайти роботу за кордоном у найближчому майбутньому планували 6% українців, то зараз вже 8%, тобто три мільйони осіб. Одночасно відсоток людей, яке не розглядає можливості поїхати на заробітки за кордон, скоротився з 55% за даними 2011 року до 44% сьогодні”, — наголошує менеджер Представництва МОМ в Україні зі зв'язків із громадськістю Варвара Жлуктенко.

Зацікавленість у працевлаштуванні за кордоном обумовила появу нових сервісів, покликаних вирішити це завдання, наприклад, проекту Eurtime, що містить інформацію про вакансії у Західній Європі.

“Поява Eurtime є цілком природною, адже зараз дуже багато людей з України, Білорусі, Росії та інших країн СНД опинилися у важкій фінансовій ситуації і втратили можливість отримувати стабільний і гідний заробіток в своїй країні. Водночас європейські роботодавці та роботодавці інших розвинених регіонів ніколи не відмовляться від можливості трохи заощадити в оплаті працівникам з інших країн”, — пояснює Крістіна Карчевська, співзасновник проекту.

Водночас українці через скрутні часи шукають не лише легальну роботу за кордоном. Істотно збільшилася частка населення, яке готове погодитися на ризикові варіанти працевлаштування. Згідно з дослідженням, здійсненим на замовлення МОМ, частка тих, хто працює за кордоном неофіційно виросла із 28% 2011 року до майже 41% від усіх українців, які працювали за кордоном на момент опитування.

Покращення є?

Незважаючи на складну ситуацію в країні, на ринку праці починаючи із травня спостерігається незначна позитивна динаміка.

“Так, зарплати невисокі, але робота, особливо у великих містах, є, що можна прослідкувати за динамікою розміщення вакансій. Якщо на початок серпня 2014 року на work.ua налічувалося трохи менше 40 тисяч вакансій, то зараз цей показник збільшився до 51 тисячі, тобто десь на 22%. Ринок праці приходить до тями”, — відзначає Сергій Марченко, провідний експерт ринку праці, директор з розвитку Work.ua.

Своєю чергою у компанії HeadHunter зауважують , що починаючи з травня кількість вакансій збільшується в середньому на 5-10% щомісяця. Крім цього, почав знижуватися рівень конкуренції, який зараз становить в середньому 4-5 чоловік на робоче місце.

Водночас залишаються сфери в яких роботу знайти важко. Найскладніше знайти робоче місце керівникам вищого рівня та спеціалістам без досвіду роботи та випускникам.

В контексті регіонів ситуація суттєво не змінилася, каже Руслана Березовська, керівник експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна. П’ятірка лідерів за кількістю як резюме, так і вакансій, за даними HH, це Київ, Дніпропетровська область, Харківщина, Одещина та Львівщина.

“Київ та столичний регіон, як і раніше, пропонує найбільшу кількість робочих місць. Однак, щоб зайняти бажану вакансію, охочим працювати в столиці слід бути готовими до високої конкуренції, а також мати більший досвід та кваліфікацію, ніж в інших регіонах”, — зауважує Березовська.

В минулому році лідируючі позиції цілком логічно втратив Донецький регіон. У першому півріччі 2015 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість впала удесятеро — з 2 тисяч до 200. На Луганщині, за даними HH, зараз роботодавці розміщують не більше 50 вакансій на місяць.

Несміливий ріст зарплат

Пік скорочень та урізання зарплат чи позбавлення працівників премій припав переважно на минулий рік. Зараз роботодавці потроху адаптуються до нових економічних умов. За даними експрес-огляду компанії EY, ще у першому півріччі цього року 54% компаній-учасниць огляду підвищили зарплати працівникам.

“Середній відсоток зростання зарплат про ринку становив близько 16% (для компаній, що деномінують зарплату в гривні). В розрізі галузей відсоток підвищення зарплат коливається в від 9% (промисловий сектор) до 30% (у агрохімічному та аграрному секторах)”, — розповідає консультант групи Human Capital EY в Україні Ольга Чабан.

Крім того, третина компаній запланувала провести підвищення заробітних плат у другому півріччі 2015 року в середньому на 15%, додає експерт.

Зростання рівня оплати праці залежало як мінімум від двох факторів — сфери, в якій працює компанія-роботодавець, та регіону. В регіонах близько третини компаній користуються регіональними коефіцієнтами, пояснюють в EY.

Так, 43% компаній виділяють коефіцієнти для груп міст (великі міста та малі міста), ще частина компаній визначають коефіцієнт для кожного окремого міста, інші використовують поділ на регіони (Захід, Північ, Схід, Південь) або інші підходи (наприклад, Київ та інші міста).

“Що стосується коефіцієнтів, то вони можуть коливатися в межах 0,7-0,9 для міст-мільйонників відносно Києва і 0,45-0,6 для менших міст і населених пунктів”, — пояснює Чабан.

Так, за даними останнього дослідження коефіцієнтів вартості проживання в містах України, яке проводила компанія EY, традиційно, лідером рейтингу є столиця. Друге та третє місця у рейтингу займають Одеса та Дніпропетровськ з коефіцієнтами 0,62 та 0,61 відносно Києва.

Вийти з кризи?

Ситуація на ринку праці в майбутньому, як і раніше, залежатиме від загальної політичної та економічної ситуації в державі. Зараз модель поведінки роботодавців відчутно відрізняється залежно від сфери діяльності. Збільшувати штат співробітників планують компанії, що працюють у FMCG та аграрному секторах, а також у сфері торгівлі.

“В ІТ-секторі практично половина роботодавців збираються набирати нових спеціалістів”, — відзначає Чабан. Водночас в підприємства, що працюють в автомобільній, банківській, страховій логістичній сферах чи в промисловості планують і надалі скорочувати працівників.

Незважаючи на підвищення заробітних плат, компанії продовжуватимуть вживати антикризових заходів до кінця 2015 року.

“Серед основних запланованих заходів — оптимізація чисельності персоналу та тренінгових програм, призупинення набору нових співробітників, оптимізація фонду оплати праці та скасування корпоративних заходів”, — розповідає Чабан.

Аналітик Марченко прогнозує більш відчутні зміни на ринку праці в середньостроковій перспективі.

“Можна прогнозувати, що через п’ять років бойові дії на Донбасі припиняться або перейдуть в заморожену фазу, і в країну нарешті прийдуть зовнішні інвестори”, — каже він. На думку експерта, такі події сприятимуть розвитку певних галузей економіки, що зумовить попит на деякі спеціальності.

“Згадати хоча б плани Мінінфраструктури щодо будівництва автобанів. Буде потреба в людях інженерних спеціальностей, які володіють сучасними технологіями будівництва та іноземними мовами, щоб працювати з імпортною технікою і технологіями. Другий напрям — промисловість. Із закінченням бойових дій Україна стане привабливою для промислового виробництва азіатських компаній, що мають ринки збуту в ЄС”, — розповідає він.

На думку Марченка, традиційно на ринку праці будуть затребувані ІТ-фахівці, зокрема, розробники програмного забезпечення.

“Україна впевнено закріпилася в п'ятірці провідних ІТ-аутсорсерів. За кількістю сертифікованих програмістів ми посідаємо третє місце у світі. Упевнений, ІТ-ринок розвиватиметься стрімкими темпами і в майбутньому”, — додає аналітик.

Ольга ДУБЕНСЬКА