Як позбутися боргів за комуналку? Рецепти досвідченого боржника

Постанова КМУ, якою дозволено відключати боржників від комунальних послуг, а точніше — від електрики, в певному сенсі подібна до вистави в театрі абсурду: те, що протягом двох років намагається зробити Путін, — влаштувати українцям блекаут — прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зробив одним розчерком пера. Звісно, йдеться лише про боржників, але хто дасть гарантію, що такими зараз не виявиться пів країни?

Новорічний подаруночок

Історія питання почалася 5 березня 2022 року, коли КМУ ухвалив украй лаконічну постанову №206, що містило лише один пункт на три абзаци:

“1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі”.

Фактично це була констатація статус-кво, оскільки зрозуміло, що в перший місяць великої війни, коли ворог стояв на порозі Києва, про комунальні платежі чи борги не могло бути й мови.

Наступна ітерація цього “кроку назустріч людям” відбулася за рік — 27 квітня 2023-го, коли було заборонено стягувати заборгованість за ЖКП, однак не всю, а лише утворену після 24 лютого 2022 року. Та це стосувалося лише тих, хто виїхав із окупованих територій чи територій, де відбувалися бойові дії. Для цього слід було надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Крок логічний лише на перший погляд, оскільки життєві випадки можуть бути різні, але документально довести, що людей не було вдома, в інший спосіб неможливо. А якщо люди виїхали за кордон, вони ж не є внутрішньо переміщеними особами?

Останні зміни, від 29 грудня 2023 року, взагалі додали заборону на нарахування плати за ЖКП та стягнення з неї заборгованості (останнє виглядає як зайве, бо якщо нема нарахувань, то не може бути й заборгованості). Однак найбільша новація, що спричинила резонанс в інформаційному просторі, полягає в тому, що відтепер усі новели постанови стосуються лише територій окупованих чи таких, де велися/ведуться бойові дії. Із цього випливає, що КМУ дозволив відключати електрику, газопостачання й не надавати інших житлово-комунальних послуг — такий собі “новорічний подаруночок” від влади…

Жити стало веселіше?

Те, що життя повертається в нормальне, можна сказати, русло, — не так і погано. Але чи настільки нормальним воно стало? Повної статистичної картини через воєнний стан немає, але деякі показники є, й вони досить промовисті.

Середня заробітна плата в країні, за даними рекрутингового сайту work.ua, — 18 тис. грн. Тобто це те, що роботодавці обіцяють (але не обов’язково дадуть). Водночас Пенсійний фонд нараховує пенсії з огляду на власне розуміння розміру середньої зарплати, а саме — 14,5 тис. грн. Імовірно, точнішими є дані Державної служби статистики — 15,2 тис. грн у IV кварталі 2023 року, але прикметно, що в II кварталі цього ж року було 17,2 тис. грн, і звідки такі стрибки — незрозуміло. Однак іще одне питання, напряму пов’язане з наявністю заборгованості: чи всі отримують таку зарплату?

Рівень безробіття на кінець 2023 року — 19%. Це вдвічі більше, ніж довоєнного 2021 року, — 10%. Притому це лише зареєстровані, насправді людей без роботи набагато більше. Але офіційно нині в Україні кожен п’ятий працездатного віку роботи не має. Для порівняння: в ЄС цей показник — 7%. Ситуація на ринку праці була б іще гіршою, якби — на щастя чи на біду — з України не виїхало 6,343 мільйона українців. Причому це лише ті, хто оформив статус біженця (за даними Верховного комісара ООН з питань біженців), фактично ж їх більше. Нині в Україні на одну вільну вакансію припадає вісім претендентів, а отже, людям, які хочуть повернутися, слід передусім знайти собі роботу.

Мінімальна заробітна плата 2023 року становила 6700 грн, цього року вона зросте до 7100, а потім до 8000 грн, але цього все одно небагато. Щодо пенсій — мінімальна пенсія зросте з 2093 до 2361 грн, максимальна — з 20 930 до 23 610 грн. Прості розрахунки показують, що мінімальна зросте на 13%, а максимальна — на 17,5%! Тобто багатому — більше, а бідному — менше, хоча щось мені підказує, що мало б бути навпаки… Однак уряд і ВР, яка ухвалила державний бюджет на 2024 рік, не забувають про себе й собі подібних бюджетно-прокурорсько-суддівських пенсіонерів. Одне слово, все як у тій казочці про вовка та лисичку — битий небитого везе…

Загалом, за оцінками Управління ООН з координації гуманітарних питань, понад 14,6 мільйонів людей усередині країни — приблизно 40% населення — потребуватимуть гуманітарної допомоги 2024 року.

Тут і виникає “інформація для роздумів” — чи настільки краще стало жити українцям порівняно з березнем 2022-го, що КМУ вирішив поновити каральні санкції проти боржників? А якщо зовсім коротко — яка кількість українців зараз має борги, тобто теоретично може потрапити під каральні пасатижі ДТЕК, YASNO та їм подібних?

Обрізання по-українськи

Постанова КМУ №1405 від 29 грудня 2023 року розлогіша, ніж про відключення від електрики, вона нібито про всі житлово-комунальні послуги, але зрозуміло, що відключити, приміром, газопостачання чи водовідведення в багатоквартирному будинку неможливо. Отже, тут певним чином триває кабмінівський “театр абсурду”, в заключній сцені якого може статися обрізання електричних дротів. Головну роль тут відіграють так звані енергопостачальні компанії — не плутати з розподільчими, останні володіють стовпами, дротами, трансформаторами й іншим реманентом і власне подають електрику в будинки споживачів. На відміну від них, “постачальні компанії” нічого цього не роблять і нічого не подають, формально вони купують електроенергію на ринку, продають споживачам і збирають гроші. Це їхня головна й чи не єдина функція, і саме вони “вибивають” гроші з боржників.

Для довідки. Колишні обленерго існували до реформи 2018 року, коли Україна приєдналася до Третього енергопакету ЄС, унаслідок чого виробництво, розподіл і постачання були розділені між різними суб’єктами господарювання. Якщо до реформи дві останні функції виконували обленерго й навіть розсилали квитанції про оплату, то нині нові “постачальні” компанії навіть не друкують квитанцій — новітні Правила роздрібного ринку електроенергії, ухвалені НКРЕКП під реформу 2018 року, фактично перекладають збір та передавання показників лічильників на споживачів. Через це в разі, якщо споживач проґавить кілька місяців із оплатою, — а квитанцій йому ніхто не надсилає — заборгованість може вирости до межі відключення.

Які методи застосовують постачальники електрики, щоби стягнути заборгованість? Метод №1, найдієвіший — обрізати постачання! І якщо директор такої компанії скаже: “Ми розсилаємо попередження”, — не вірте! (Тут і далі — реальні історії. — О.С.). Наприклад, господар повертається на дачу після тривалої відсутності й бачить у хвіртці клаптик паперу з розміром боргу та номером наряду, — поки його не було, приїхала бригада ДТЕК “Київобленерго” та відрізала електрику. Й жодних вам попереджень! (Може, вони й були, але в селах пошту давно не розносять, а на дачі взимку ніхто не живе…) Що робить клієнт біля відрізаних дротів? Правильно — починає бити в усі дзвони, тобто в усі телефони, благати та обіцяти й… біжить швиденько платити! А потім ніхто вже не згадує, що відключення було незаконним. Звісно, під час війни таких ситуацій не лише з дачами, а й із квартирами та приватними будинками буде безліч.

Метод №2, який використовують постачальники, — укладання договору реструктуризації. Для цього треба написати заяву, в якій визначити термін погашення та згоду відразу сплатити 30% боргу. До неї треба додати довідку про розмір доходів, але якщо ви гадаєте, що це має якесь значення, то глибоко помиляєтеся. В моєму архіві — дві заяви до ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія”, що обслуговує Київську область, із проханням рознести виплату заборгованості на 60 і 36 місяців, але на особистому прийомі у відділенні Василькова заявник отримав відповідь: “Київ погодив вам сім місяців”… Далі було зроблено прозорий натяк на метод №1. Родзинка крилася й у сумі запропонованих щомісячних виплат — без жодних реверансів у бік довідки про доходи в договорі було проставлено цифру… втричі більшу за щомісячні доходи боржника. Отже, якщо боржник повернеться з-за кордону чи з евакуації, він може втрапити саме в таку ситуацію.

Метод №3 — стягнення заборгованості через суд шляхом отримання так званого судового наказу. Це коли постачальник подає позов на боржника й просить стягнути з останнього заборгованість, а оскільки справа проста, то просить зробити це в порядку спрощеного судочинства без повідомлення сторін. Про рішення суду боржник дізнається лише тоді, коли на касі в магазині виявиться, що всі його банківські картки заблоковано, а згодом — що й на квартиру/машину накладено арешт.

А є випадки ще екзотичніші! Після реформи 2018 року ТОВ “Київська обласна енергопостачальна компанія” виставила одному своєму абоненту рахунок за споживання 43 тис. кВт•год протягом перших трьох місяців 2019 року. Абонент звернувся до ТОВ, НКРЕКП, інших інстанцій із аргументами, що такого просто бути не може — система, тобто лічильник із автоматом на 25 ампер, не може спожити такий обсяг енергії, навіть якщо такий струм подаватиметься цілодобово (що випливає зі шкільного підручника фізики). Ці аргументи було успішно проігноровано. Далі ТОВ застосувало метод №2. Тоді абонент звернувся до суду, й Києво-Святошинський районний суд ухвалив рішення… не на його користь. В основі цього рішення лежала квазігеніальна сентенція: абонент уклав договір реструктуризації, а отже, він сам визнав, що лічильник може накрутити 43 тис. кВт•год!

Країна чудес чи країна дурнів?

Навіть не знаю, як назвати країну, де законодавство написано та виконується Фемідою з незав’язаними очима; правила, встановлені нехай національною, але все-таки комісією — не Верховною Радою! — мають силу вищу, ніж закони, а компанії, покликані обслуговувати людей, насправді їх дурять… Тож, українці, якщо не хочете, щоб непомітно для вас вам зробили “обрізання”, — не заводьте боргів. 

Олександр СЕРГІЄНКО, кандидат фізіко-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”