Як Порошенко та Яценюк поділили країну

Політична криза в Україні вийшла на свій пік. Табори президента Петра Порошенка та прем'єра Арсенія Яценюка обмінюються звинуваченнями в корупції та воюють компроматами.

В цей час рейтинги обох політичних сил стрімко наближаються до нуля. Щоб зберегти лице, не стільки перед власним населенням, скільки перед міжнародними кредиторами, лідери обох таборів на публіці намагаються демонструвати єдність політичних сил в бажанні реформувати країну.

Виходить у них це погано. Публічні заяви Порошенка та Яценюка на інформаційному полі бою затьмарюють скандали їхніх підлеглих. Як то, наприклад, презентація губернатором Одеської області Міхеілем Саакашвілі схеми корупції оточення прем'єра, або спроба депутата БПП Олега Барни винести з зали засідання Верховної ради Яценюка. Останній гучний скандал виник між Саакашвілі та міністром МВС Арсеном Аваковим на засіданні Національної ради реформ за участю Порошенка. Закінчилося вона брудною лайкою та передчасним закриттям.

Запекла боротьба між керівництвом України відбувається не за право, хто краще реформує країну, а за потоки, які генерують великі державні підприємства. Для контролю над ними Порошенко і Яценюк, починаючи від самого приходу до влади, призначали свої кадри в державні компанії.

Така модель управління державним майном не нова. Її використовували всі попередні керманичі країни для наповнення своїх кишень, свого оточення та бюджетів політичних партій.

INSIDER зібрав факти того, як відбувався умовний “розподіл державного майна” між оточенням Порошенка та Яценюка.

Укроборонпром

В серпні 2014 року президент призначив Олега Гладковського (Свинарчука) головою Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Свинарчук знайомий з Порошенком з 90-х. Тоді ж вони почали робити спільний бізнес, пов'язаний з реалізацією автомобілів і кондитерських виробів. Потім була створена їхня компанія “Укрпромінвест”. До 2013 року вони володіли корпорацією “Богдан”. Згодом Порошенко продав “Богдан” Свинарчуку.

Комісія, яку Свинарчук-Гладковський очолив в 2014 році, — платформа для обговорення та узгодження пропозицій між Адміністрацією президента, РНБО, СБУ, Розвідкою, Кабміном, Укроборонпромом, Державною фіскальною службою та Держслужбою експортного контролю. Комісія повинна була стати координатором двосторонньої робочої групи Україна-НАТО.

На початку 2015 року Порошенко призначає Гладковського першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Влітку того ж року президент затвердив положення про Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу (робочий орган РНБО) і призначив її головою Гладковського.

Основними завданнями комісії стала “підготовка пропозицій РНБО з питань державної військово-технічної та військово-промислової політики і функціонування ОПК, реалізації науково-технічної, інвестиційної та інноваційної політики в сфері розробки, виробництва, модернізації та ремонту озброєння і військової техніки, реформування та розвитку ОПК”.

Простіше кажучи, комісія, очолювана Гладковським, впливає на закупівлі “Укроборонпрому”.

В липні 2014 року президент Порошенко призначив директором “Укроборонпрома” Романа Романова, який перед цим очолював виборчу компанію кандидата в президенти Порошенка в Херсонській області. За даними “Наших грошей”, Романов відомий, як торговець автомобілями “Хюндай”, зборкою яких в Україні займається корпорація “Богдан” Гладковського.

Того ж року колишній гендиректор “Севастопольського морського заводу” Костянтин Картошкін був призначений керівником стратегічного держпідприємства “Зоря Машпроект”, яке виробляє газотурбінні установки для кораблів і входить в “Укроборонпром”. До анексії Криму “Севморзавод” належав Порошенку.

Навесні 2015 року Кабмін передав цілісний майновий комплекс ДП “Антонов” із сфери управління Мінекономрозвитку в управління “Укроборонпрому”. Через місяць директором “Антонова” було призначено депутата від БПП Михайла Гвоздьова. До того як стати нардепом, він займався реалізацією автомобілів. Йому належали автосалони в Хмельницькому через ТОВ “Автомобіле Ентерпрайзес Груп”. Гвоздьов відомий дружбою з Олегом Гладковським. В 2014 році Гвоздьов очолював виборчий штаб БПП в Хмельницькій області.

Наглядову раду держконцерну очолює депутат від “Народного фронту” Сергій Пашинський — соратник прем'єра Арсенія Яценюка. Пашинського на цю посаду в березні 2014 призначив Олександру Турчинов, коли був в. о. президента України. Пашинський в ті часи був головою адміністрації Турчинова.

Одеський припортовий завод

Одеський припортовий завод (ОПЗ) — єдиний виробник азотних добрив, який залишився в державній власності. В управлінні ОПЗ знаходиться портова перевалка аміаку, який постачається по аміакопроводу “Тольятті — Горлівка — Одеса”.

Влада неодноразово заявляла про плани продати ОПЗ міжнародним компаніям. Однак протягом двох років приватизації не було. ОПЗ був втягнутий в декілька корупційних скандалів за участю представників нової влади.

До 2014 року на поставках російського газу для ОПЗ заробляла Group DF Дмитра Фірташа. Після втечі Януковича структури олігарха були посунуті представниками Порошенка та Яценюка.

ОПЗ перебуває в управлінні Фонду держмайна (ФДМУ). Його по квоті президента в травні 2015 очолив Ігор Білоус, який до цього працював головою Фіскальної служби.

За місяць до призначення Білоуса,  ФДМУ змінив наглядову раду ОПЗ. Її головою було призначено Сергія Перелому — першого заступника голови правління НАК “Нафтогаз України”, менеджера Миколи Мартиненка — нардепа  від “Народного фронту”.

По квоті команди Порошенка в правління ОПЗ увійшла Ольга Ткаченко, яка не має досвіду роботи в хімічних підприємствах. Раніше вона була помічником народного депутата від БПП Олександра Грановського, який є близьким до Ігоря Кононенка — бізнес-партнера Порошенка та заступника голови фракції БПП.

Окрім того, Ольга Ткаченко є виконавчим директором ТОВ “Призма Бета”. Ця компанія належить Андрію Адамовському, соратнику Грановського. Компанія фігурує в корпоративному конфлікті навколо ТРЦ SkyMall.

Свої керівники в крупнішому хімічному підприємстві країни потрібні для лобіювання підконтрольних компаній в підписанні контактів.

Так, в листопаді новим постачальником газу для ОПЗ стала таємнича австрійська компанія Antra GmbH. Вона змінила компанію групи “Приват” Ігоря Коломойського. Компанія мала постачати газ підприємству по давальницькій схемі. Публічний скандал змусив керівництво припинити договірні відносини з Antra.

В березні гонконгська ExpoTrade Global Limited, яка пов'язана з Грановським, заключила з ОПЗ контракт на покупку аміаку. Тоді ж англійська компанія Newscope Estates Ltd домовилася з ОПЗ про викуп карбаміду. “Наші гроші” повідомляли, що компанія пов'язана з оточенням прем'єра Арсенія Яценюка.

ДП “Об'єднана гірничо-хімічна компанія”

В держпідприємство “Об'єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), створене восени 2014 року, увійшли майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального та Вільногірського гірничо металургійного комбінатів. До 2014 року комбінати орендував “Кримський титан” Дмитра Фірташа.

ОГХК очолив Руслан Журило. Він — колишній заступник директора ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (”СхідГЗК”), що займається видобутком уранової руди та виробництвом сірчаної кислоти в Жовтих водах (Дніпропетровська область). На посаді заступника голови державного “СхідГЗК” Журило відзначився тим, що постачав обладнання через власні компанії.

Журила в ОГХК було призначено по протекції Мартиненка, соратника Яценюка. Цю інформацію озвучили Ігор Коломойський та його соратники: Геннадій Корбан та Борис Філатов.

В інтерв'ю Українській правді партнер Мартиненка Давид Жванія розповів, що цивільна дружина Журила — акціонер  компанії Steuermann (Жванії-Мартинека), яка стала постачальником уранового концентрату в Україну.

Після того, як Журило очолив ОГХК наближені до нього компанії почали вигравати тендери держкомбінатів.

“Укрхімтрансаміак”

ДП “Укрхімтрансаміак” — монополіст з транспортування аміаку по території України. В управлінні підприємства перебуває єдиний в країні аміакопровід “Тольятті — Горлівка — Одеса”. Трубопроводом користуються, в тому числі, і російські компанії, які постачають свій аміак в порти Одеси для його перевалки.

З 2007 року підприємством керує Віктор Бондик. За даними “ЛігаБізнесІнформ”, керівник  “Укрхімтрансаміаку” підконтрольний Давиду Жванії, який сьогодні називає себе людиною президента. Правоохоронні органи підозрювали керівництво ДП в зловживанні службовим становищем та розтраті коштів підприємства.

Енергоатом та “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”

НАЕК “Енергоатом” — оператор чотирьох атомних електростанцій, які забезпечують близько 55% потреби України в електроенергії.

Багаторічним президентом “Енергоатома” є Юрій Недашковський. Він з переривами очолює компанію з 2000 року.

Недашковський вважається креатурою Миколи Мартиненка. Жванія підтвердив, що в 2000 році вони з Мартиненком пролобіювали призначення Недашковського на посаду президента “Енергоатома”. Довгі роки це дозволяло компаньйонам отримувати вигоду від участі підконтрольних їм компанії в тендерах “Енергоатому”.

Один з таких епізодів набув міжнародного скандалу. Зокрема, правоохоронці Швейцарії розслідують справу проти депутата “Народного фронту” Миколи Мартиненка. Його підозрюють в отриманні хабарів від чеської компанії Skoda JS через офшорну компанію за доступ до тендерів “Енергоатома”. Мартиненко ці звинувачення відкидає.

Мартиненко контролює і ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, яке видобуває уранову руду для виробництва ядерного палива.

За даними УП, в кінці 2014 року “Східний ГЗК” почав закупку уранового концентрату за завищеними цінами в австрійської Steuermann Investitions. Збиток державі може становити майже 800 млн грн. Жванія підтвердив, що Steuermann — технічна компанія, яка раніше постачала абразиви в Європу.

За даними “Наших грошей”, фірми з оточення Руслана Журила (його цивільна дружина є акціонером Steuermann) заробляють на поставках пального, комплектуючих для комбінату та на наданні послуг з перевезень.

НАК “Нафтогаз України”

“Нафтогаз” — монопольна компанія з поставок газу українським споживачам.

НАКу належать оператор газотранспортної системи “Укртрансгазу”, найбільша газовидобувна компанія “Укргазвидобування” та оператор нафтопроводів “Укртранснафта”.

Головою правління “Нафтогазу” є Андрій Коболєв. Він є креатурою прем'єра Арсенія Яценюка. “У НАК “Нафтогаз України” у нас хороший керівник. Красунчик”, — сказав прем'єр в червні журналу НВ.

Хто керує компаніями, які належать НАКу? Оператора газотранспортної системи “Укртрансгаз“ очолює Ігор Прокопів, колишній керівник Івано-Франківської парторганізації “Фронту змін”, близький особисто до Яценюка. Головою наглядової ради компанії є Сергій Перелома — людина Мартиненка.

Менеджмент “Укргазвидобування” — квота президента Порошенка. В червні компанію очолив Олег Прохоренко, який до цього працював в McKinsey. На той час в McKinsey працювала дружина сина президента Олексія Порошенка — Юлія. Прохоренко знайомий з дружиною президентського сина і давав їй робочі рекомендації в соціальній мережі LinkedIn.

До цього компанією керував Сергій Костюк, близький до бізнес-групи покійного нардепа Ігоря Єремєєва і його соратника Ярослава Москаленка.

Наглядову раду “Укргазвидобування” очолює Андрій Пасішник — креатура депутата Москаленка, чия політична група “Воля народу” часто стає союзником БПП при голосуваннях за важливі для президента законопроекти.

“Укртранснафту” очолює Микола Гавриленко, колишній акціонер мережі автозаправних станцій “Вік-Ойл”. Наглядову раду підприємства очолює Олександр Савченнко. Його першим заступником є Андрій Пасічник. В березні Коломойський заявив, що Савченко та Пасічник діють в інтересах групи “Континіум” покійного Єремеєва.

“Укргідроенерго” і “Центренерго”

ПАТ “Укргідроенерго” — компанія, що управляє дев'ятьма гідроелектростанціями на Дніпрі та Дністрі. Компанію з 2011 року очолює Ігор Сирота. Вплив на підприємство, за даними УП, має Ігор Кононенко — бізнес-партнер Порошенка.

Генеруюча компанія “Центренерго” єдина залишилася в державній власності. Як і у випадку з ОПЗ, приватизацію “Центренерго” також відкладають до “кращих часів”. INSIDER повідомляв, що перенесення строків продажу компанії пов'язане з фінансовим інтересом Кононенка. Попередній керівник “Центренерго”, Ігор Балабанов є бізнес-партнером Кононенко в компанії “Марго Груп”, яка управляє гіпермаркетом меблів Margo в столиці. Його було звільнено через конфлікт з Кононенком. Сьогодні в.о. “Центренерго” є Олег Коземко.

“Укренерго”

ДП “Укренерго” здійснює диспетчеризацію енергосистеми та управління магістральними мережами.

Менеджмент держкомпанії раніше працював в структурах російського бізнесмена Костянтина Григоришина, який неодноразово наголошував, що рекомендував президенту керівників в сфері енергетики.

Так перший заступник “Укренерго” Юрій Касіч раніше працював в компаніях, які контролюються  Григоришиним: ”Вінницяобленерго” та ”Луганське енергетичне об'єднання” (ЛЕО).

В Укренерго Касіч прийшов на посаду в.о. директора але після трансформаторного скандалу був понижений на посаді.

НКРЕКП

Національна комісія що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) — державний регулятор енергетичного ринку. Ця установа вирішує питання тарифів на енергоресурси та має вплив на роботу енергетичних компаній. Голову НКРЕКП очолює Дмитро Вовк, призначений указом президента. Раніше він працював в компанії ICU. Його керівниками були Валерія Гонтарєва, яка сьогодні осолює НБУ та Макар Пасенюк. З останнім у Вовка — довірчі стосунки. В ICU Вовк працював з Володимиром Демчишиним, який очолює міністерство енергетики та вугільної промисловості.

“Укрзалізниця”

“Укрзалізниця” (УЗ) управляє шістьма залізницями: Донецькою, Львівською, Одеською, Південною, Південно-Західною та Придніпровською. До складу УЗ входить також низка підприємств, які обслуговують роботу залізниць.

Виконуючим обов'язки “Укрзалізниці” влітку 2015 було призначено Олександра Завгороднього. Після свого призначення Завгородній заявив журналістам, що його посада була погоджена після зустрічі Михайлом Бейліним — радником голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна.

Бейлін також рекомендував на посаду в.о директора підприємства “Укрзалізничпостач” Євгенія Хорощака. Це підприємство займається закупівлями для залізниць.

До слова, ресторатор Бейлін та колишній медіамагнат Ложкін — партнери. Мати Ложкіна — Лариса та Бейлін — співвласники компанії “Віноманія”.

Бейлін — куратор двох міністерств: Мінінфраструктури та Мінагрополітики.

В той же час, по квоті Яценюка ще в квітні 2014 року в керівництво “Укрзалізниці”  було введено Максима Бланка. Сьогодні він є першим заступником директора.

Довгі роки Бланк працював в компаніях олігарха Леоніда Юрушева. Після призначення Бланка заступником голови “Укрзалізниці” Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва вагонів, який належить Юрушеву, почав вигравати тендери держпідприємства на ремонт пасажирських вагонів.

За даними Радіо свобода, Юрушев та Яценюк теж не чужі люди. В структурах бізнесмена працював родич Яценюка. Юрушеву також приписують фінансування передвиборчої кампанії “Фронту змін”.

“Укртранснафтопродукт” 

ДП “Укртранснафтопродукт” входить в підпорядкування міністерства енергетики та вугільної промисловості. Цій компанії були передані на зберігання нафтопродуктові активи компанії “СЕПЕК” Сергія Курченка. 

Як повідомляв INSIDER, нещодавно суд дав дозвіл на передачу всього нерухомого майна та земельної ділянки Одеського нафтопереробного заводу на зберігання державі в особі держпідприємства “Укртранснафтапродукт”.

В листопаді конкурсна комісія при Міненерговугілля оголосила Олександра Горбунова переможцем конкурсу на посаду керівника ДП “Укртранснафтопродукт”. З жовтня цього року він виконував  обов’язки директора підприємства.

До роботи на державній службі Моргунов працював директором з питань будівництва АЗС в компанії “Фактор” Сергія Тищенка, давнього товариша Сергія Пашинського, який входить до оточення Яценюка.

 

В 2014 році Приморський суд Одеси, в рамках кримінальної справи проти біглого олігарха Сергія Курченка, прийняв рішення передати нафтопродукти його компаній на зберігання “Укртранснафтопродукту”. Загальна вартість пального оцінювалася в 1,5 млрд грн. ДП вирішило залучити фірму “Укройлпродукт”, яка входила в групу компаній “Фактор”, для продажу конфіскованого пального.

В результаті продажу цього пального “Укройлпродукт” звинуватили в занижені ціни пального.  

ДП “Адміністрація морських портів України”

ДП ”Адміністрація морських портів України” (АМПУ) об'єднує всі державні порти України.

В квітні 2014 року АМПУ очолив Андрій Амелін. В його біографії вказано, що до цього він очолював керівні посади в комерційному транспортному підприємстві. Згідно з реєстром юридичних осіб, Амелін був директором ТОВ “Миколаївський цукровий завод”. Сьогодні ця компанія знаходиться в стані припинення. Мажоритарним власником ТОВ “Миколаївський цукровий завод” є Ірина Іванчук. Це дружина Андрія Іванчука, депутата “Народного фронту” та соратника Яценюка. Крім того, Іванчук є партнером по бізнесу з виробництва спиртових добавок з Ігорем Коломойським. Про що останній заявляв особисто в інтерв'ю “Лівому берегу”.

Ще одно підприємство, яке очолював Амелін — ТОВ “Транспортна компанія “Карготранс”. Заснував він цю компанію разом із своїм братом Володимиром. Сьогодні фірма переписана на Олександра Авраменка.

 

Юрій ВІННІЧУК