Швидше за все, це вже не дуже молода людина, яку знято з активних ділянок виробництва, що розміщується в найвіддаленішому кабінеті будівлі правління заводу і функціонал якої зводиться до формального загального інструктажу працівників цехів про техніку безпеки праці, закріплюючи його підписом в старому засмальцьованому журналі раз або двічі на рік.
Ну і ще, звичайно, видає славнозвісне “молоко за шкідливість”, а також господарське мило (до слова, норма, встановлена постановою Комісаріату Праці СРСР від 20 вересня 1923 року, що на місцях часом і досі виконується).
Протягом усього радянського періоду вирішення питань, пов'язаних з темою охорони праці та екології практично завжди здійснювалося керівниками великих промислових підприємств за залишковим принципом.
На жаль, філософія радянської епохи визначала настільки байдуже ставлення до теми збереження життя і здоров'я всього працюючого населення країни в цілому, а основи такого підходу закладалися ще за часів ударних 5-річок індустріалізації 30-х, що забезпечували проривний розвиток молодої держави за рахунок, фактично, рабської праці мільйонів громадян.
Ось лише кілька прикладів. Абсолютно безправні і незахищені ув'язнені, що будували Байкало-Амурську магістраль, неповнолітні школярі, що обробляли бавовняні плантації Узбекистану, радянські пожежні, вчені і будівельники, які ліквідують наслідки аварії на ЧАЕС без елементарних засобів індивідуального захисту, радянські солдати, які брали участь в навчаннях із застосуванням ядерної зброї на Тоцьких навчаннях, які залишили після себе, крім випаленої землі, 45 000 людей з явними ознаками променевої хвороби різного ступеня тяжкості.
У той же час, поки в радянській державі громадяни боролися за задоволення базових людських потреб, світ вільних ринкових відносин почав системно дбати про життя і здоров'я власних громадян на роботі з початку 20 століття. Наприклад, в США вже в 1911 році було створено Американське товариство інженерів з безпеки праці, що комплексно займається питаннями управління, контролю, дослідження, консультацій, створення стандартів і положень в сфері охорони праці й донині.
По всій Західній Європі активні профспілкові рухи знаходили компроміс з промисловими магнатами, що полягав у поліпшенні умов праці робітників.
Поступово, природне зростання самосвідомості в процесі розвитку суспільства, найжахливіших військових і технологічних катастроф, визначили життя людини і його здоров'я як найвищу гуманітарну цінність цивілізованого світу, а величезна кількість громадських і правозахисних організацій в 20 столітті сформували фундаментальне правове поле, присвячене охороні праці і екології.
Сьогодні існує повноцінний науковий напрямок, що стосується питань, пов'язаних з безпекою праці і впливу на екологію. Проводяться фундаментальні дослідження, присвячені даній темі. А в організаційних структурах практично всіх провідних компаній світу, в незалежності від їх сфери діяльності, функціонують підрозділи Health Safety & Environment.
Вони нарівні з іншими департаментами, як-то фінанси або маркетинг, формують власні цілі і інтегрують їх у загальну корпоративну стратегію. Чому ж так відбувається?
Як би цинічно це не звучало, але людське життя, а вірніше життя і здоров'я співробітників будь-якої великої організації впливає, в кінцевому підсумку, на її дохід, на вартість її активів, анітрохи не менше, ніж застосування нових технологій в процесі виробництва, інвестиційних або фінансових рішень.
Нещасний випадок на виробництві або екологічна катастрофа, з точки зору економічного ефекту, чинить негативний вплив на операційну діяльність компанії. Це прямі витрати в якості компенсації для співробітників і його родичів у разі травмування або смерті, або ліквідації наслідків, що вплинули на навколишнє середовище, судові витрати, обмеження або повне припинення роботи виробничих потужностей, і як наслідок, реакція інвесторів на інцидент, відображена в зниженні вартості акцій. Відсутність стандартів у сфері охорони праці та навколишнього середовища може обмежити комерційні можливості компанії, виключаючи її зі списку учасників тендеру на великі підряди ще на етапі попередньої кваліфікації.
За великим рахунком, порушувати сьогодні законодавство в сфері безпеки праці та екології вкрай небезпечно з фінансової точки зору для бізнесу, який веде свою діяльність публічно.
З приходом приватного капіталу в пострадянські країни, крім нових технологій і управлінських підходів, поступово почало формуватися нове ставлення до безпеки праці та охорони навколишнього середовища. Великі індустріальні та аграрні флагмани вітчизняної економіки почали будувати власну концепцію у цьому напрямку, звітувати про виробничий травматизм і смертність, обсягах шкідливих викидів в річних звітах перед акціонерами, активно переймати закордонні практики та технології, вкладати значні кошти в навчання співробітників, їх матеріально-технічне оснащення.
Компанія НАК “Нафтогаз України”, яку я маю честь представляти в якості Директора з управління дивізіоном “Технічне забезпечення” не є винятком.
Ми як велика організація з майже 70 000 співробітників, активи якої розташовані по всій території України, ризиковими ділянками виробництва, з точки зору безпеки праці, відходами, що потребують утилізації, виробничо-технічним потужностями з різним ступенем зносу, щодня стикаємося з величезними викликами в даній сфері.
У нас, подібно до інших підприємств добувної і переробної промисловості, виникають інциденти, пов'язані як з виробничими травматизмом, так і, на превеликий жаль, зі смертю співробітників.
Немає нічого важливішого за людське життя, і ми зобов'язані створити на робочому місці такі умови праці, щоб наші люди були захищені і навчені. Тому одним з основних принципів політики компанії є пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність керівників підприємств компанії за створення безпечних і здорових умов праці.
В цьому році ми визначили цілі з безпеки праці та екології як один з ключових пріоритетів. Вони зафіксовані в індивідуальних показниках успішності топ-менеджерів, а контроль за їх виконанням здійснює наглядова рада і особисто перший заступник голови правління.
Наша головна мета в даному напрямку: 0 смертельних випадків на виробництві протягом календарного року. Ми розуміємо, що в порівнянні зі світовими лідерами нафто- і газодобувної галузі, такими як Equinor, Shell, BP або Chevron, — знаходимося на початку шляху.
Але наші амбіції роблять цей шлях безальтернативним. Ми глибоко переконані, що HSE — невід'ємна норма сучасного промислового підприємства. Більш того, в подальшому ми маємо намір перейти від етапу виключення не тільки смертельних випадків на виробництві, а й будь-якого роду травм, що призводять до обмеження працездатності співробітників.
Сьогодні ми вже запустили процес оновлення матеріально-технічної бази підприємств групи, деякі елементи якої дісталися в спадок ще з радянських часів, максимально забезпечуємо всіх співробітників найбільш ефективними і якісними засобами індивідуального захисту. Найближчим часом ми плануємо провести повноцінну сертифікацію всіх етапів виробництва відповідно до міжнародних стандартів рівня ОHSAS 18001, ISO 45001.
Велике значення ми приділяємо навчанню персоналу (семінари, тренінги, наочна агітація) з фокусом на підвищення самосвідомості співробітників. Адже ти можеш написати 100 політик, встановити 10 точок контролю, але питання вживання алкоголю, використання каски на об'єкті підвищеної небезпеки або пристебнутого паску в автомобілі завжди буде залишатися на боці співробітника.
“Я — частина компанії. Я її цінний актив. Я зобов'язаний діяти професійно — з одного боку. Але я — батько, син і здорова людина — з іншого”. Ось баланс повідомлень, який в ідеальній ситуації повинен виникати в голові кожної людини. Компанія може створити будь-якого роду умови праці та комфорту для співробітників. Проте, чи буду я живий і здоровий, найчастіше я відповідаю сам.
Андрій ХОМЕНКО, директор з управління дивізіоном “Технічне забезпечення” НАК “Нафтогаз України”
Что скажете, Аноним?
[13:45 27 декабря]
[07:00 27 декабря]
[13:00 26 декабря]
17:00 27 декабря
15:20 27 декабря
15:10 27 декабря
15:00 27 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.