Коли на столі фокусника зникає кролик, погляд глядача прикуто до столу, адже його увагу сконцентровано на зниклій тварині. Проте в цей момент найважливіше відбувається під столом ілюзіоніста — слідкуйте за його руками.
Прямо цієї миті, коли ви читаєте ці рядки, коли українці та весь цивілізований світ долають наслідки підриву Каховської ГЕС, московити вчиняють наступний злочин проти людяності, і от чому.
Діяння
Одразу після руйнування греблі дамби російська армія:
-
не організувала евакуації цивільного населення;
-
не повідомила населення лівобережжя Херсонщини про повінь;
-
заборонила виїзд із місць затоплення цивільному населенню, яке не має російських паспортів;
-
заборонила в’їзд до місць затоплення відчайдухам, які намагаються рятувати цивільне населення;
-
розстрілює тих, хто намагається рятуватися сам і рятувати інших;
-
людям, що врятувалися, де-факто обмежила (або навіть виключила) доступ до базових потреб: їжі, питної води, чистого та теплого одягу, медичної допомоги.
-
Це все елементи воєнного злочину — грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права.
-
Право
У тій чи іншій конструкції такі дії є злочином з погляду як Кримінального кодексу України, так і Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
ІV Женевська конвенція прямо забороняє російським військовим, які є агентами держави, затримувати цивільне населення, що намагається врятуватися з особливо небезпечної території.
У ситуації із катастрофічними наслідками, спричиненими підривом Збройними силами РФ Каховської ГЕС, немає жодних розумних пояснень забороні виїзду за межі небезпечної території цивільному населенню. Така заборона вже призвела до смертей цивільних осіб, знищення майна та створила серйозні ризики для життя і здоров’я всього цивільного населення, що проживало на затопленій території.
Додатковий Протокол І до Женевських конвенцій 1949 року зобов'язує РФ вжити запобіжних заходів для евакуації цивільного населення з районів катастрофи. Невжиття запобіжних заходів щодо подолання наслідків катастрофи, що виникла в зв'язку зі збройним конфліктом, є прямим і очевидним порушенням Міжнародного гуманітарного права (МГП) Збройними силами Росії.
Умисел РФ
Заборона евакуації, блокування в’їзду-виїзду, розстріли цивільних — усе це приклади діянь, які неможливо вчинити без прямого умислу. Конкретні політичні особи та військові командири ЗС РФ усвідомлено прийняли рішення про блокування евакуації цивільного населення із зони катастрофи. Вони абсолютно точно передбачали наслідки своїх дій у вигляді смертей цивільних осіб, їхніх страждань, знищення їхнього майна. Ці російські цивільні та військові начальники прагнули настання таких негативних наслідків.
Командири ЗС РФ, вище політичне керівництво Росії, знаючи про загрозу затоплення населених пунктів лівобережжя Херсонської області, усвідомлюючи наслідки такого затоплення, приймали рішення заради досягнення однієї можливої мети — знищення цивільного населення частини Херсонської області. І цієї злочинної мети досягнуто. Блокування евакуації призвело до загибелі цивільного населення — українців, що проживали в Каховському, Скадовському та частині Херсонського районів Херсонської області, які розташовані на лівому березі Дніпра та які перебувають під контролем ЗС РФ.
Докази злочину та перспектива доказування
Українці залишають позначки на онлайн-картах з геолокацією місць перебування тих, хто потребує евакуації. Таких позначок сотні. В кожній точці від однієї людини до кількох.
Телеграм-канал, що допомагає евакуації населення з лівого берега Херсонщини, має більш як вісім тисяч учасників. Це все свідки та жертви злочину. Вони бачили злочин, вони пережили злочин. У їхніх телефонах є відео, фото, переписка, що доводять злочинні дії російської влади в окупованих Олешках, Голій Пристані та інших українських містах і містечках Херсонщини.
Ці люди мають бути негайно встановлені слідчими та допитані. Бо з часом докази зникають. Можливо, тому РФ блокує доступ ООН до затоплених територій, що перебувають під її контролем.
Якщо ви або ваші знайомі володієте інформацією про дії ЗС РФ та їхні наслідки, про жертв злочину, зверніться з повідомленням про злочин до Національної поліції, Служби безпеки чи прокуратури та передайте інформацію, яку маєте.
Ми це вже зробили 8 червня цього року (документ).
Злочин, який я описав, є злочином вищого військового командування ЗС РФ і, ймовірно, політичного керівництва РФ (колективного Путіна). Це також злочин військових командирів середньої ланки та злочин дрібних командирів.
З огляду на масштаби та наслідки трагедії цей злочин може бути розслідуваний Міжнародним кримінальним судом за умови, що національна правоохоронна система буде неспроможною з цим впоратися.
Проте це не так. Наша правоохоронна система спроможна зібрати основні докази, особливо якщо вони лежать на поверхні:
-
прізвища російських командирів (від начальника ГШ ЗС РФ Гєрасімова через командирів угруповання військ, командирів бригад до командирів батальйонів, рот, які забезпечували організацію блокпостів на територіях лівого берега Херсонщини, що зазнали затоплення) більшою мірою відомі нашій розвідці;
-
інформація про жертв і свідків з контактними даними є у відкритому доступі (онлайн-карта, Телеграм-канал, які ми згадували вище).
Національна поліція України має достатньо ресурсів і засобів (кваліфікований навчений штат), щоб швидко встановити свідків та жертв і допитати їх, а також вилучити фото- й відеодокази. За належного рівня політичної підтримки НПУ у змозі зібрати докази протягом короткого терміну, який обчислюється не місяцями-роками, а днями-тижнями.
Ми не маємо права легковажно ставитися до вивчення кожного зі злочинів РФ проти українського народу. Під контролем окупантів перебувають сотні українських об’єктів, що містять небезпечні сили, такі як Запорізька АЕС, завод “Кримський титан”, підприємства металургійної та хімічної промисловості, очисні споруди, склади хлору й інших отруйних речовин.
Уже скоєні злочини ЗС РФ щодо цивільного населення України (ракетні удари по цивільних об’єктах, позасудові страти, вбивства та сексуальні злочини тощо) наразі залишаються непокараними. Відчуття безкарності лише розширює уявлення злочинців про межі можливого.
Тому важливо негайно покласти край безкарності осіб, які вчиняють злодіяння, що глибоко вражають свідомість людства.
Розслідування міжнародних злочинів ЗС РФ в Україні щодо командирів усіх ланок і видача ордерів на арешт тих осіб, які винні у блокуванні евакуації цивільного населення з лівого берега Дніпра в Херсонській області, може запобігти вчиненню подібних злочинів у майбутньому.
