Україна може замінити російський газ бурим вугіллям

Представники опозиції бачать у ньому можливість відродити вугільну галузь, однак в Енергетичній стратегії України цей ресурс навіть не згадується. Державні буровугільні підприємства ліквідують, і зараз буре вугілля видобувають лише приватні інвестори. Втім, екологи побоюються, що вугільні кар’єри знищать пам’ятки природи у Харківській області та в інших регіонах, де є його поклади.

Буре вугілля — це органічні відкладення коричневого кольору, які містять багато вуглецю, легко подрібнюються, і що важливо, залягають біля земної поверхні. Його розвідані поклади в Україні оцінюють до двох з половиною мільярдів тонн, вони займають четверту частину території України.

Однак нині в країні використовується лише одне родовище — Мокрокалигірське у Черкаській області, його розробляє ТОВ “Енергетично-інвестиційна компанія”.

Із бурого вугілля почали виробляти газ. Але бракує покупців

Буре вугілля може великою мірою замінити імпортний газ в українському теплопостачанні, а його хімічні властивості дозволяють використовувати цю копалину в різних галузях економіки, однак левову частку цього потенціалу Україна не використовує, розповідає трейд-маркетолог Енергетично-інвестиційної компанії Юлія Демцова.

“Буре вугілля можна використовувати на ТЕС і ТЕЦ у суміші із кам’яним вугіллям, виробляти із нього водо-вугільне паливо і навіть дизельне паливо. При цьому його вартість складає всього 200 гривень за тонну. Перспективним напрямком є будівництво електростанції поблизу буровугільних розрізів, яка б працювала на бурому вугіллі. Наші країни-сусіди давно використовують буре вугілля  як паливо для населення і промислових підприємств, а в німецькому місті Гревенброх нещодавно відкрили нову електростанцію, що працює на бурому вугіллі”, — зазначає Юлія Демцова.

На Мокрокалигірському родовищі вже діє установка з газифікації вугілля. Проте отриманий на місці технічний газ поки що використовує лише видобувна компанія. Вугільники кажуть, що можуть продавати такий газ іншим споживачам.

Тим часом буре вугілля використовують як хімічну сировину: в Україні з нього виробляють екологічно безпечні добрива — гумати. Вони суттєво підвищують урожайність, але не збільшують кількість нітратів у продовольстві, розповів Радіо Свобода виробник гуматів, директор підприємства “Живиця” Олександр Аниськовцев.

“Буре вугілля містить багато мінеральних речовин та органічні — гумати, — каже він. — На дослідних станціях пшениця та ріпак дали приріст урожайності 15-25 відсотків після додавання гуматів з бурого вугілля. Це добриво нового покоління, що поступово замінює нітрати й фосфати”.

За останній рік на буре вугілля перейшли декілька українських цегельних заводів і котелень. Серед них — комунальне підприємство “Тепло” у Кам’янці-Подільському. Директор підприємства Володимир Микитюк вважає його вигіднішим від інших видів палива.

“Ціна та якість — головне, на що ми зважаємо. Буре вугілля дає нам велику економію у виробництві тепла, в порівнянні з природним газом”, — пояснює теплоенергетик.

Держава не цікавиться галуззю, на відміну від іноземців

За розрахунками фахівців, три тонни бурого вугілля у теплоенергетиці замінюють тисячу кубометрів російського газу, або ж дають змогу таку ж кількість блакитного палива синтезувати. А відтак цей енергоресурс є уп’ятеро дешевшим. Низька ціна бурого вугілля пов’язана з тим, що воно залягає близько до поверхні землі, тож його можна видобувати без шахт, відкритим способом.

Саме цей чинник дає можливість відродити галузь швидко, у порівнянні з більш дорогим видобутком кам’яного вугілля, вважає депутат від БЮТ Михайло Волинець. Раніше буре вугілля видобували державні підприємства, однак вони припинили роботу, обладнання здали на брухт, зауважує Волинець.

“У Кіровоградській, Черкаській областях родовища закрили, на це витратили сотні мільйонів гривень, тисячі людей залишилися без роботи. Запаси дуже великі, це був би цінний ресурс для теплових електростанцій. Ще збереглися кар’єри, однак дуже дорогу техніку і залізничні шляхи до родовищ списали на брухт. Це безгосподарне ставлення. Під виглядом реструктуризації галузі її просто розікрали”, — наголосив депутат і профспілковий лідер вугільної галузі.

Він звернув увагу на те, що в Енергетичній стратегії України до 2030 року навіть немає згадок про буре вугілля. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості давати Радіо Свобода будь-які пояснення з цього приводу відмовилися.

“Ми не займаємося бурим вугіллям”, — відповіли у відомстві.

Міненегровугілля закриває державні підприємства буровугільної галузі. Наказ про ліквідацію останнього з них, кіровоградського “Бурвугілля”, міністр Юрій Бойко підписав 9 серпня. На підприємстві вже працює ліквідаційна комісія.

Екологічна небезпека — і геополітична вигода

Тим часом українським “бурим золотом” зацікавилися іноземці. Серед постійних покупців вугілля з Мокрокалигірського родовища — польські компанії, оскільки дефіцит бурого вугілля у Cловакії щорічно становить 800 тисяч тонн. Серед потенційних покупців — Індія та Китай, оскільки їхня потреба в цьому ресурсі щорічно зростає. Переговори щодо розробки родовищ у Кіровоградській області веде китайська China Coal Engineering Corporation, низка іноземних компаній зацікавилася родовищами у Харківській області. Втім, проти видобутку вугілля на Харківщині виступили українські екологи.

Видобуток вугілля відкритим способом завдає непоправної шкоди, знищуючи природні ландшафти на місці родовищ, зазначає заступник керівника Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

“Це є відкриті кар’єри, які є несумісними зі збереженням природних об’єктів на цій території. Ми плануємо створення національного природного парку в Барвенківському районі Харківської області, й виступаємо проти видобутку там бурого вугілля, який планують на площі у три тисячі гектарів”. Индивидуалки Москвы

Як повідомив еколог, на сьогодні Мінпророди відхилило проекти буровугільного кар’єру на Харківщині.

Однак у цілому, з точки зору національних інтересів України, поновлення видобутку бурого вугілля є вигідним, оскільки воно сприятиме зменшенню енергетичної залежності, заявив у коментарі Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.

“Я бачу більше позитиву, ніж негативу. Буре вугілля є альтернативою російському газу. Спалювати кам’яне вугілля, як це роблять українські теплоелектростанції, — це збільшувати шкоду довкіллю. Щодо бурого вугілля існують сучасні технології спалювання (метод вугільного пилу та метод киплячого шару), які передбачають мінімум викидів. Окрім того, з цього виду копалин можна виробляти керосин, бензин та дизпаливо — ці технології використовуються з середини минулого сторіччя країнами, які не мають власної нафти”, — наголошує Тодійчук.

Експерти вважають розробку буровугільних пластів і соціальним проектом, здатним забезпечити роботою довколишні містечка й села.

Досліджені українські поклади бурого вугілля, якщо їх використовувати для виробництва газу чи тепла, здатні упродовж трьох десятиліть повністю замінювати той обсяг газу, який Україна нині імпортує в Росії. Однак експерти наголошують, що це є можливим лише за умови запровадження в українській енергетиці сучасних технологій.

Євген СОЛОНИНА