Тепла ванна і холодний душ — для Януковича в Давосі

Поїздка Віктора Януковича до швейцарського Давоса мала засвідчити причетність українського президента до світової політики. Однак зрештою виявилося, що на самому Всесвітньому економічному форумі Віктор Янукович за два дні провів трохи більше години — для участі в не дуже представницькій панелі „Енергетичне майбутнє Європи”.

Там же він обмінявся рукостисканнями з прем’єр-міністром Великобританії, яке зафіксував особистий фотограф Януковича. Протокол українського президента до останнього моменту працював над тим, щоб організувати це кількахвилинне побачення в кулуарах. Досі Девід Кемерон прохолодно реагував на пропозиції Києва до зближення, і анонсована до кінця 2010 року поїздка Януковича в Лондон так не відбулася.

Посольство Сполученого Королівства першим звернуло увагу на дивну „демократію по-українські” — сталося це ще навесні минулого року під час зустрічі Януковича з послами „Великої сімки”, коли представнику Її Величності здалася неправильною процедура формування „коаліції тушок” — просто дрібниця за нинішніми мірками.

Сама програма Януковича в Давосі була гарною нагодою замислитися, що ще трохи — і слово „бойкот” увійде в лексикон на Банковій. Так, на момент вильоту з Києва служба протоколу змогла погодити президенту чотири двосторонні зустрічі з керівниками інших країн.

Назвати цей перелік переконливим не повернеться язик. Зустрітися з українським керівником погодилися президенти Польщі (з яким Янукович і так побачиться в лютому в Варшаві), Азербайджану (який нещодавно приїздив у Київ), а також Швейцарії (парламентська республіка, де президент обирається раз на рік з числа членів уряду) та Монголії.

Навряд чи можна вважати великим досягненням переговори з британським принцом Ендрю — четвертим у черзі на спадок корони Єлизавети ІІ.

Зустріч президентом Польщі відбулася в рамках українського ланчу, який сьомий рік поспіль організовував Фонд Віктора Пінчука у Давосі. Він надав Януковичу майданчик і створив умови, щоб той покращив свій імідж в очах Заходу та спробував завоювати симпатії виголошенням амбіційної програми реформ. Що з цього вийшло — читайте далі.

Янукович і в Швейцарії боявся замаху?

Віктор Янукович прибув до Давоса разом зі своїм багаточисельним ескортом. Оскільки у президентський „Аеробус 319” потрапила тільки частина супроводу, іншим довелося купляти квитки на рейсові літаки.

Отже, у Давосі Януковича супроводжували одинадцять (!) охоронців, що є абсурдом не лише з огляду на рівень мінімальної злочинності в цій країні. Сам Давос під час Всесвітнього економічного форуму, в зв’язку з приїздом безлічі vip-персон, перетворюється силами швейцарської поліції на найбезпечніше місце на планеті. Блок-пости встановлені за декілька кілометрів до цього курорту, вулиці постійно патрулюються підсиленими нарядами поліції, а небо — гвинтокрилами.

Окрім 11 охоронців, перебування Януковича у Давосі забезпечували семеро співробітників Державного управління справами, шестеро співробітників прес-служби президента і четверо протоколістів. Більш того, Янукович взяв з собою до Давоса пул з 13 журналістів, до якого за звичкою потрапив В’ячеслав Піховшек.

Зайвим буде нагадати, що всі ці видатки здійснювалися коштом бюджету України, заради порятунку якого українська влада підвищує пенсійний вік для своїх співгромадян.

Янукович: Нормально? Дерипаска: Работаем

Український ланч, організований Віктором Пінчуком, за традицією відбувався у ресторані одного з давоських готелів.

Перед початком дійства у епіцентрі загальної чоловічої уваги опинилася білявка, яку спочатку ніхто не міг ідентифікувати. Її наряд з оголеними плечима більше пасував би десь у київському нічному клубі „Декаданс-хаус”, ніж у чопорній Європі. Згодом виявилося, що це була дружина надзвичайного і повноваженого посла України у Швейцарії.

До складу офіційної делегації в Давосі потрапив Владислав Каськів. За стіл до Каськіва та представника УЄФА в Україні Маркіяна Лубківського посадили онука Кучми Рому — який тепер теж носить прізвище Пінчук.

Прибувши на ланч, Віктор Янукович тепло привітався з російськими олігархами, яких зібралося найбільше за всі роки проведення цього заходу. Спочатку український президент розцілувався з власником „Системи” Володимиром Євтушенковим. Він збирався брати участь у приватизації Укртелекому, але так заявку і не подав.

Потім Янукович притиснув до своєї щоки Олега Дерипаску.

— Привет, все нормально? — запитав Янукович у олігарха.

— Нормально, работаем, — відповів Дерипаска.

На українському ланчі можна було побачити Вексельберга, Грефа, Алекперова, Костіна і сина глави Служби зовнішньої розвідки Росії Фрадкова-молодшого. Також був присутній наполовину російський, наполовину український бізнесмен Вадим Новинський, який тепло спілкувався з подружжям Пінчуків — хоча рівно в цей самий час він веде з ними боротьбу за британську компанію „Regal Petroleum”.

Загалом наявність російських важковаговиків впадала в очі на фоні значно меншої кількості західних vip-персон. Наприклад, за одним столом з Януковичем мав сидіти Джордж Сорос, але він не прийшов. Зате на обіді був помічений син Муаммара Каддафі Сейф Аль-Іслам, який займається сімейним бізнесом у родині лівійського диктатора.

Масову присутність росіян Пінчук пояснив просто: „Значить, їм цікаво”. І напевно, це означає, що західним бізнесменам цікаво значно менше.

Подібну тезу пізніше під час українського ланчу підтвердила модератор — редактор агентства Reuters Христя Фрилянд.

— Одна з тем цьогорічного Давосу — ентузіазм щодо ринків, які розвиваються. Я брала інтерв’ю в бізнесменів з Індії, які кажуть, що почувають себе суперзірками: „Всі хочуть інвестувати в нашу країну”. І це — погана новина для вас обох, президенти Янукович і Коморовський, бо я чула набагато більше про Китай, Індію та навіть Бразилію, ніж про Україну та Польщу чи Східну Європу в цілому. Чому інвестори мають вкладати в вашу країну, пане Янукович?

Але відповідь Януковича звелася до банальностей.

— Сьогодні ми будуємо нові партнерські стосунки з багатьма країнами світу... Економіка є пріоритетною складовою зовнішньої політики..., — розмірковував Янукович, аж поки не звернувся до присутніх бізнесменів, — Я хочу вас привітати, щоб ми разом відкривали сонячний шлях до нашого майбутнього.

Перед початком ланчу Януковичу і Коморовському накрили окремий стіл за ширмою. Супроводжували президента лише „група РосУкрЕнерго” — Льовочкін і Бойко. Жодного „донецького” до Давоса він не взяв.

Ласкаво просимо на борщ і голих дівчат

Напередодні ланчу глава адміністрації президента Сергій Льовочкін та керівник протоколу Юрій Ладний провели зустріч з Пінчуком, де обговорили майбутній вихід Януковича на люди. У підсумку українському президенту було створено режим надзвичайної лояльності. Йому не було поставлено жодного критичного запитання, що нагадувало зрежисовану участь Януковича у Ялтинській європейській стратегії.

У розпорядження „Української правди” потрапила давоська програма Януковича — документ для внутрішнього вжитку. Там ще за декілька днів до заходу було записано, хто йому ставитиме запитання, хоча під час ланчу виглядало так, начебто цих людей спонтанно визначали прямо в залі.

Промова перед гостями Давоса була гарною нагодою для Януковича щонайменше ознайомити з конкретними планами на 2011 рік. Однак виступ Януковича в Давосі мало чим відрізнявся від попередніх — таке враження, що спічрайтери переставляють йому цілі абзаци з однієї шпаргалки в іншу.

Янукович довго розповідав про приріст ВВП на 4,5% за підсумками 2010 року, спрощення ведення бізнесу в Україні та створення привабливого середовища для інвестицій. З часом починало здаватися, що президент описує якусь іншу державу, а не свою рідну.

Він вже рік як при владі, але все ще не забуває дати традиційного стусана попередникам.

— Для успішного бізнесу в Україні є все. Але дві проблеми — безлад і тотальна корупція — були бічем для іноземного інвестора. Ми припинили політичну і законодавчу анархію, прийняли закони, які встановлюють європейські принципи ведення бізнесу...

Далі Янукович згадав про створення „неупередженої судової влади”, яка виникла після ухвалення закону „Про судоустрій”. Напевно, про цю систему міг би багато розповісти „Арселор Міттал”, якого восени ледь не позбавили „Криворіжсталі”...

— ...Підтвердження дієвості вжитих нами заходів — реакція самого іноземного бізнесу. На кінець третього кварталу приріст прямих інвестицій склав 1,6 мільярда доларів, що вдвічі більше показника 2009 року. Це свідчення довіри інвесторів до України. Я запрошу Вас, пані та панове інвестори, в Україну на український борщ....

Ну а далі з Януковичем стався традиційний вже конфуз, без якого не обходиться жоден його публічний виступ. Янукович вирішив нагадати інвесторам гасло промо-компанії „Увімкни Україну”, рекламні ролики якої транслюються на каналах Євроньюс та CNN.

— Цей слога́н — увікни..., уві.. увікни... увікни — вікнить для себе України — це слога́н нашої держави до Євро-2012. Для того, щоб увікнути Україну, достатньо подивитися на неї власними очами, коли почнуть квітнути каштани в Києві, коли почнеться тепло і в українських містах почнуть роздягатися жінки. Побачити таку красу — це чудово...

Схоже, організація „Фемен” тепер сміливо може залучати Януковича як головного адвоката своїх епатажних акцій...

Присутні західні жінки, коли почули в перекладі цей уривок Януковича, почали здивовано озиратися. Такі пасажі не могли пройти повз увагу Христі Фрилянд — у Нью-Йорку, де вона зараз живе, подібні сексистські заяви президента спричинили би гучний скандал.

— Як ви помітили з президентських ремарок, політична коректність ще не сягнула України. Але було приємно почути про красу українських жінок, — вийшла Фрилянд з ситуації.

Виступаючи на ланчі, Янукович також зробив амбіційний анонс про те, що до проведення Євро-2012 візовий режим з Шенгенською зоною буде скасовано.

— Ми все зробимо, щоб це стало реальністю в 2011 році, — сказав він

До самого ж Євро-2012, як повідомив Янукович, Україна готується „з випереджальними темпами”.

Майстер-клас від Коморовського

Президент Польщі Коморовський, який свій виступ не зачитав, а просто розповідав присутнім, вигідно відрізнявся на фоні попередника. Оскільки він говорив, поки всі присутні їли, Коморовський дотепно іронізував на тему смаків молоді:

— ...Останнім часом виявляється, що національним блюдом в Польщі стає італійська піца та японські суші. Але ми завжди будемо з задоволенням їсти українських борщ. Разом з вами, пане президенте, — звернувся він до Януковича.

Виступ Коморовського був побудований за підручниками з паблік рілейшнз і передбачав, що треба зробити комплімент своєму візаві:

— Україна — це країна надії. В них є великий шанс, і ми би хотіли брати участь у цьому шансі.

Також Коморовський оголосив, що у прийнятті України до Євросоюзу повинен бути зацікавлений сам Брюссель.

— ЄС має розширятися, приєднувати інші країни, щоб ми могли швидко розвиватися. І це шанс для України, бо, відкрившись для інших країн, ЄС зможе конкурувати з Китаєм.

— От ви казали про розширення ЄС, але в самого Євросоюзу багато проблем, та ж криза зовнішніх боргів. Може, Європа не так вже і приваблива, щоб Україні об’єднуватися з ЄС? — провокувала Фрилянд Комаровського.

— Це мені питання? — здивувався президент Польщі — країни, для якої вступ до ЄС був головною ідеологією останніх десятиліть.

— Може, краще запитати в президента України? — спробував уникнути цієї теми Комаровський, але зрештою вийшов з ситуації.

— З цим як з демократією. Демократія — неідеальний устрій, але ніхто не придумав кращого. ЄС — також не ідеальний витвір, але кращого ніхто не вигадав.

Янукович на тему євроінтеграції повторив уже неодноразово сказане:

— Євроінтеграція — це шлях модернізації України. Євроінтеграція — це наш дороговказ. Україна має досягти європейського життя протягом короткого часу...

Фрилянд спробувала вивести Януковича на тему стосунків з опозицією:

— Жан-Поль Сартр сказав, що у футболі присутність другої команди все ускладнює. Так само в політиці — як присутність другої команди дозволяє вам працювати у вашій демократії?

Але Янукович чи то не зрозумів запитання, чи просто спробував його уникнути. Бо відповідь була зовсім не про це.

— Є такий вислів: політика — це концентрована економіка, — почав відповідати український президент не в тему. — Будь-які дії команди закінчуються результатом. Ми завжди повинні прагнути до результату — у футболі та політиці...

Туніський синдром Януковича

Після цього були запитання до Януковича і Коморовського із залу. Жодне з них не стосувалося теми демократії, яка вийшла на перше місце в порядку денному діалогу Заходу з Україною.

Запитання ставили люди, так чи інакше пов’язані з Пінчуком. Так, право апелювати до Януковича вирішили віддати Фреду Бергстену з Інституту Петерсена, який отримує підтримку Фонду Пінчука. Від Інституту Петерсена на заходах у Ялті та Давосі зазвичай присутній Андерс Ослунд, і він теж традиційно ставить запитання.

Цього разу право поставити запитання отримав Вадим Омельченко — колишній віце-президент „Інтерпайпу”, зараз — керівник Інституту Горшеніна. Ще одне запитання поставив керівник „Сбербанка России” Герман Греф, який не обійшовся без компліменту:

— Я один з інвесторів, що вклав 200 мільйонів в українську економіку. Ми знаємо, що за останній рік ситуація змінилася в економіці. Вона стала більш комфортною для всіх інвесторів...

Останнє запитання Януковичу поставив Кирил Дмитрієв, який управляє коштами Віктора Пінчука через фонд ICON Private Equity. Його цікавило сільське господарство. Тут Янукович і видав усе, що думає про революцію в Тунісі. Якщо Європа це сприймає як повалення диктатора, що 23 роки правив у інтересах своєї родини, то для Януковича усунення бен Алі, схоже, було малорадісним.

— Загроза світової продовольчої кризи стала реальністю, — почав розмірковувати Янукович. — Це призводить до погіршення політичної стабільності всередині деяких країн. Ми бачимо, що зараз робиться в Тунісі. Підвищення цін на продукти харчування стало причиною, що піднявся народ Тунісу проти влади, і почалися дії, які зірвали там стабільність. В країні, яка зовні завжди була стабільною...

Повертаючись до теми сільського господарства, Янукович похвалив українські чорноземи і закликав інвесторів готуватися до вкладення інвестицій у цю галузь. По ходу діла з президентом сталася традиційна халепа — цього разу він переплутав центнери з тоннами, описуючи продуктивність аграрного сектору.

— ...В Україні на одній землі, поряд знаходяться два сільськогосподарських господарства. В одному господарстві урожайність 30-35 тон продовольчої пшениці з гектару, а в другому — 120, а реально може досягнути 150. Я вважаю сільське господарство перспективним напрямком економіки України.

Ще одне питання поставила канадська журналістка — подруга модератора Христі Фрилянд.

Вона поцікавилася у Януковича: „Якщо б ви були чарівником, чи було би вашим бажанням, щоб Україна стала членом ЄС?”

Янукович сказав, що у казки не вірить.

— Я, на жаль, ніколи не жив в омріяному житті. У мене таке дитинство було, юнацтво... — опустив він канадійку з небес на землю. — Я цього не хочу. Я реаліст, максималіст, і я буду іти цим шляхом настільки потужно, наскільки вистачить у мене і українського народу сил...

Тим часом обід добіг кінця. Після закінчення один з присутніх на ланчі європейців підбив підсумок почутого: „По-перше, президент України має пострадянське ставлення до жінок. По-друге, президент України думає, що революція в Тунісі сталася через відсутність їжі, а не демократії. Ну і, по-третє, він не має мрії, якої би прагнув, маючи в руках чарівну палочку”.

Хоча залишається ще один варіант — можливо, всі мрії Януковича уже здійснилися?

Сергій ЛЕЩЕНКО