При п'яти попередніх президентах договірні конструкції призначення на посаду глави Міністерства енергетики були різними.
Як правило, основою цих переговорів були змагання між провладними таборами, під час яких кожен мовою тіньових цифр намагався довести гаранту свою корисність.
Були й винятки: у 2012 році претендент на міністерське крісло на знак вірності поцілував руку тодішнього президента України.
Протягом останнього місяця в кабінетах влади теж проходили “торги” довкола посади нового глави Міненерго. Цього разу обійшлося без поцілунків, але й не без інтриг: крісло міністра енергетики стало ще однією розмінною монетою у війні за найбільший банк країни — Приватбанк.
Учасники “торгів” — табори президента Володимира Зеленського та олігарха Ігоря Коломойського.
Як стало відомо ЕП, представники “Привату” лобіювали призначення в офіс по вулиці Хрещатик, 30 народного депутата Олега Семінського, але крісло міністра в статусі в. о. отримала незручна для Коломойського Ольга Буславець.
Замінити її у Зеленського будуть готові тільки після того як дніпровський олігарх поверне своє парламентське угруповання до синхронного голосування з пропрезидентською більшістю.
Їх було четверо
У процесі формування уряду Дениса Шмигаля вважалося, що головним претендентом на посаду міністра енергетики є Іван Плачков.
За словами співрозмовника в Офісі президента, колишній міністр енергетики Плачков (був міністром у 1999 році та у 2005-2006 роках. — ЕП) підходив під ключову вимогу Зеленського про формування цього складу уряду з професіоналів. Однак його кандидатура швидко перейшла з верхніх рядків міністерської гонки у її аутсайдери.
Почасти це було пов'язано з певною пасивністю кандидата. За даними співрозмовників ЕП, “Плачков не рвався до міністерської посади”, а конкуренти не спали.
Як тільки чутки про його можливе призначення стали просочуватися в ЗМІ, з'явилося офіційне звернення Юлії Тимошенко до глави парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.
Вона пропонувала призначити Плачкова членом конкурсної комісії з відбору кандидатів у керівний апарат НКРЕКП.
При п'яти попередніх президентах договірні конструкції призначення на посаду глави Міністерства енергетики були різними.
Як правило, основою цих переговорів були змагання між провладними таборами, під час яких кожен мовою тіньових цифр намагався довести гаранту свою корисність.
Були й винятки: у 2012 році претендент на міністерське крісло на знак вірності поцілував руку тодішнього президента України.
Протягом останнього місяця в кабінетах влади теж проходили “торги” довкола посади нового глави Міненерго. Цього разу обійшлося без поцілунків, але й не без інтриг: крісло міністра енергетики стало ще однією розмінною монетою у війні за найбільший банк країни — Приватбанк.
Учасники “торгів” — табори президента Володимира Зеленського та олігарха Ігоря Коломойського.
Як стало відомо ЕП, представники “Привату” лобіювали призначення в офіс по вулиці Хрещатик, 30 народного депутата Олега Семінського, але крісло міністра в статусі в. о. отримала незручна для Коломойського Ольга Буславець.
Замінити її у Зеленського будуть готові тільки після того як дніпровський олігарх поверне своє парламентське угруповання до синхронного голосування з пропрезидентською більшістю.
Їх було четверо
У процесі формування уряду Дениса Шмигаля вважалося, що головним претендентом на посаду міністра енергетики є Іван Плачков.
За словами співрозмовника в Офісі президента, колишній міністр енергетики Плачков (був міністром у 1999 році та у 2005-2006 роках. — ЕП) підходив під ключову вимогу Зеленського про формування цього складу уряду з професіоналів. Однак його кандидатура швидко перейшла з верхніх рядків міністерської гонки у її аутсайдери.
Почасти це було пов'язано з певною пасивністю кандидата. За даними співрозмовників ЕП, “Плачков не рвався до міністерської посади”, а конкуренти не спали.
Як тільки чутки про його можливе призначення стали просочуватися в ЗМІ, з'явилося офіційне звернення Юлії Тимошенко до глави парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.
Вона пропонувала призначити Плачкова членом конкурсної комісії з відбору кандидатів у керівний апарат НКРЕКП.
Під час останньої президентської гонки Дубина був старшим економічним радником “Зе-команди”.
“Не дивно, що в очах Зеленського Дубина був найкращим кандидатом на посаду міністра енергетики”, — зазначає співрозмовник в уряді. Однак домовитися вони так і не змогли.
“Дубина порушив питання про незначні повноваження міністра і захотів більше свободи. Обговорювалося створення посади віце-прем'єра з ПЕК, але Зеленський не зміг йому це дати”, — говорить джерело ЕП.
За його словами, так звана монобільшість в парламенті насправді являє собою кілька полярних груп, які, як виявилося, неможливо об'єднати при голосуванні за призначення Дубини.
У ході переговорного процесу з Дубиною президент Зеленський і прем'єр-міністр Шмигаль постійно отримували пропозиції про нових кандидатів на посаду енергетичного міністра.
Одним з найактивніших був “штаб” народного депутата Олега Семінського. Він — заступник керівника парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.
За словами співрозмовників ЕП в парламенті, саме Герус був головним лобістом призначення Семінського на пост міністра енергетики.
Главу профільного комітету ЗМІ не раз пов'язували з табором Коломойського. Прямих доказів журналісти не наводили. Утім, ситуація з просуванням Семінського дозволяє подивитися на це питання в режимі “від зворотного”: кандидат в міністри є непримиренним опонентом Ріната Ахметова.
“Що погано для Ахметова — автоматично добре для Коломойського”, — констатує один із співрозмовників ЕП в “Слузі народу”.
На Банковій вирішили використовувати це протистояння для вирішення проблеми з “антиколомойським законом”, який заблокували депутати Коломойського.
Суть законопроєкту в тому, що власники та ексвласники банку, які зазнали втрат в ході виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитків тільки в грошовій формі.
У перекладі з політичної мови це означає, що влада не планує повертати Приватбанк Коломойському і вписує це правило в законодавство.
На відкриту війну з олігархом Зеленський не йде, але при цьому він почав вибудовувати свою систему стримувань і противаг, а посада міністра енергетики стала частиною цієї стратегії.
За даними джерел ЕП, саме тому в Офісі президента виникла ідея призначити главою цього відомства альтернативну “приватівському” табору кандидатуру. У рамках цієї стратегії і була обрана колишня рядова співробітниця Міненерго Ольга Буславець.
Ольга Буславець
facebook Ольги Буславець
Перша така спроба була зроблена ще в березні, коли прем'єр-міністр вніс на розгляд Верховної Ради подання про призначення Буславець міністром енергетики, але в той же день воно було відкликане.
Це сталося через те, що за Буславець у Верховній Раді не набирався необхідний мінімум голосів. Причиною був демарш “проприватівського” осередку в “Слузі народу”.
Чому команду Коломойського не влаштовує Буславець?
Спрощена відповідь на це питання звучить так: вона є креатурою групи ДТЕК Ахметова. Це підтверджують і факти ухвалення нею рішень на користь імперії бізнесмена з Донецька. Однак з цим згодні не всі.
Співрозмовники в Кабміні стверджують, що прямих паралелей між Буславець та Ахметовим немає.
“Буславець — не пряма креатура ДТЕК. Вона влаштовує ДТЕК вже тим, що як мінімум не налаштована працювати проти ДТЕК, а з “Приватом” у неї налагодженого контакту нема”, — говорить джерело ЕП.
За його словами, кандидатуру Буславець Зеленському запропонувала команда Максима Єфимова та Едуарда Бондаренка — співвласників “Донбасенерго”. У самій компанії ЕП повідомили, що “не пропонували, а підтримували Бусловець”.
Чому президент пішов на їх пропозицію? Є щонайменше дві причини.
Перша. Буславець має базові поняття про роботу енергетичної сфери, значить, можна розраховувати на вирішення найгостріших проблем. Наприклад, проблеми погашення заборгованості із зарплати перед працівниками державних шахт.
Усе, що для цього потрібно, — переорієнтувати державне “Центренерго”, фактично контрольоване Коломойським, із закупівель російського вугілля на його закупівлі в місцевих державних шахт.
Друга. Буславець готова управляти міністерством на тимчасових умовах як виконувачка обов'язків.
З одного боку, це анулює залежність президента від парламенту (призначення відбулося за рішенням Кабміну, який затвердив Буславець першим заступником міністра й автоматично — в. о. міністра).
З іншого боку, це дає можливість Зеленському отримати “ручного” керівника стратегічного відомства, адже в статусі в. о. зняти людину з посади значно легше.
В Офісі президента таку стратегію пояснюють тим, що Буславець є новачком їх команди і до неї треба придивитися.
Є і більш приземлена причина: при такій кадровій конфігурації у Зеленського з'являється потужний важіль впливу на Коломойського, який можна конвертувати в “бонуси”.
Першим у цьому списку стоїть розблокування законопроєкту щодо Приватбанку. Якщо в Дніпрі цей сигнал почують, влада зможе легко повернутися до питання про призначення міністра енергетики.
Дмитро РЯСНИЙ
Что скажете, Аноним?
[10:10 25 ноября]
[07:00 25 ноября]
[15:06 24 ноября]
11:00 25 ноября
10:30 25 ноября
10:00 25 ноября
09:50 25 ноября
09:30 25 ноября
09:00 25 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.