Повернення журналістів у Верховну Раду: нові правила й обмежений доступ до депутатів

Безпекові питання і комфорт депутатів

З 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, журналістам закрили доступ до будівлі Верховної Ради з міркувань безпеки.

При цьому самого тексту такого розпорядження журналісти не отримали. Зокрема, у листопаді 2023 року на запит “Радіо Свобода” Апарат ВР так і не надав документа, на підставі якого обмежили доступ. Пояснили це тим, що його “не створили”, а спікер Руслан Стефанчук попросив більше часу, щоб “уточнити це питання”.

На сайті законодавчого органу була лише згадка про обмеження для медіа з огляду на ковід. А всередині парламенту понад два роки працювали журналісти тільки державного телеканалу “Рада”, який підпорядкований Апарату ВР. Їхня робота у стінах парламенту була унормована постановою “Про деякі питання висвітлення роботи ВРУ дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану”.

Телеканалу дозволили записувати пленарні засідання, без жодних прямих ефірів. Записи оприлюднювали на YouTube через декілька годин після засідань.

У вересні минулого року за межами основної будівлі парламенту відкрили пресцентр, куди окремі депутати зрідка приходили на брифінги.

За понад два роки великої війни питання про зняття заборони на роботу в парламенті час від часу порушували і журналісти, і окремі народні обранці. 

Більшість же депутатів, схоже, такий стан справ улаштовував: не потрібно відповідати на незручні питання, ніхто не знімав листування депутатів. Тому пропозиції поновити доступ ігнорували, керівництво парламенту апелювало при цьому до питань безпеки. Мовляв, будівлю ВР можуть обстріляти, а в ній недостатньо бомбосховищ, щоб умістити понад 400 депутатів і ще більшу кількість співробітників Апарату і журналістів.

Нардепи під час тривог спускаються на поверх нижче від сесійної зали. Підземні переходи між парламентом і комітетами дійсно не розраховані, щоб умістити ще й акредитованих представників медіа. Офіційно їх майже чотири тисячі. При цьому часто акредитацію для ЗМІ використовували далекі від ЗМІ люди, аби потрапити в кулуари. Тому парламентські журналісти неодноразово вимагали переглянути правила акредитації та усунути різноманітних “рішал” через репутаційні ризики для всього цеху.

Повернення до парламенту. Але з обмеженнями

У травні 2024-го після багатомісячної спільної роботи парламентських кореспондентів, представників Комітету з питань свободи та Апарату ВР постало рішення допустити перших 20—30 журналістів. Основна вимога — реєстрація відповідно до нового закону про медіа, робота парламентським кореспондентом упродовж тривалого часу. Так за бортом опинилися блогери й адміністратори анонімних ТГ-каналів. Журналістів, яких допустили, перевірили спецслужби й УДО, аби виключити загрозу витоку інформації до країни-агресора.

8 травня перед тим, як потрапити до парламенту, журналісти також підписали зобов’язання про ембарго — заборону публікувати новини під час засідань і протягом години після них. Також заборонено знімати фото й відео в урядовому кварталі, хоч декотрі депутати (зокрема, Олексій Гончаренко й Ірина Геращенко з ЄС і Ярослав Железняк з “Голосу”) стримлять або ведуть онлайн-трансляції просто із сесійної зали протягом засідань.

Також журналісти зобов’язалися спускатися під час повітряної тривоги в укриття, облаштоване виключно для медіа. До 1 серпня кожен представник ЗМІ має надати в Апарат документ про страхування власного життя й здоров'я. Це буде умовою продовження спеціальної акредитації на наступну осінню сесію.

У самому парламенті на третьому поверсі, де журналісти працювали під час ковіду, установили нові зручні стільці, столи, великий екран з прямою трансляцією із зали засідань. Серед приємних нових бонусів — маленька їдальня, де можна купити каву, чай, солодощі, а також замовити обід, який приносять у спеціальних боксах. Доступу до буфету нардепів не дали.

Ложу преси, куди навіть під час ковіду пускали фотокорів й операторів, також не відкрили — знову-таки з міркувань безпеки, адже в об’єктиви можуть потрапити грифовані документи зі столів нардепів.

Враження депутатів

Першою прийшла до журналістів заступниця голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук. Одразу наголосила: не відповідатиме за інших колег. А от вона, мовляв, завжди мала бажання спілкуватися з медіа.

Завітав і голова президентської фракції Давид Арахамія, який коротко прокоментував повернення преси: “Welcome! Comeback!”.

Від опозиції навідалися представник “Голосу” Роман Костенко й Михайло Цимбалюк із “Батьківщини”.

Спікер Руслан Стефанчук двічі виходив до медіа — щоб неформально поспілкуватися й на брифінг. Він запевнив: “Парламент залишається місцем для дискусій”.

Уже після засідання на третій поверх піднявся й Олексій Гончаренко, завершивши прямі трансляції у своїх соцмережах. Він запевнив, що повернення медіа — великий плюс.

“Повернуть вас і в кулуари. Ложу преси теж відчинять. Хоча чесно скажу, що далеко не всі мої колеги з інших фракцій зраділи, що тепер ви поруч. Бо незручні для них часи тепер усе ближче й ближче”, — оптимістично спрогнозував він.

Анна СТЕШЕНКО, спеціальний кореспондент LB.ua