Переписана історія України. Версія епохи Дмитра Табачника

Вже цього року Міносвіти вирішило оновити посібники з історії України для п'ятикласників. До них внесені не лише поліграфічні, але й змістові правки. На черзі — новітня історія для 11 класу, яка може бути “доопрацьована” та перевидана до наступного навчального року.

На думку освітян, нічого страшного в цьому немає, бо це просто “оптимізація” історії, а не коригування. Директор інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН Олександр Удод впевнений, що зміни в підручниках допоможуть “уникнути зайвої політизації” та розвести історію з політологією.

У першу чергу, за словами пана Удода, правки стосувались міжнаціональних та міжрелігійних відносин. Окрім того, значно скоротився опис сучасного періоду історії. “Якщо раніше події присвячували 2-3 сторінки, то з плином часу, наприклад, через 5 років, їй може приділятися 1 абзац або менше”, — підкреслив він.

“Українська правда” вирішила ознайомитись із текстом оновлених підручників та порівняти їх із попереднім варіантом. Як виявилось, від опису деяких знакових подій української історії там не лишилось навіть рядка.

Забути про Помаранчеву революцію та Крути

На сьогодні в Україні видаються два варіанти підручника з історії для 5 класу. Автор першого “Вступу до історії України” — рівненський історик Віктор Мисан, другого — подружжя київських викладачів Віталій Власов та Оксана Данилевська. Саме пан Власов є одним з авторів навчальної програми, згідно з якої розроблялись підручники.

Перші зміни почались із обкладинок книг. У 2005 році на тлі обох посібників були розміщені фото Помаранчевої революції. У 2010 році там лишились тільки гетьмани та мислителі.

Більшість правок було внесено до книги Віктора Мисана.

Хоча Олександр Удод з Міносвіти зазначав, що підручник для 5 класу має бути написаний у формі легких та зрозумілих історій, у новому виданні чомусь видалили описи українських принад. Наприклад, у розповіді про Українську народну республіку переваги вітчизняних територій були замінені на уривок із Третього універсалу.

Більш толерантного звучання набула розповідь про встановлення радянської влади в Україні. У попередньому варіанті було написано: “Щоб залучити до державного будівництва найбідніші верстви населення і змусити їх повірити новій владі, більшовики пообіцяли віддати селянам землю, а робітникам — фабрики і заводи. Робітники й селяни мали стати повноправними господарями в новій країні. Зміни початку 20-х років приголомшували”.

Новий варіант став лаконічнішим: “Більшовики пообіцяли віддати селянам землю, а робітникам — фабрики і заводи. Зміни початку 1920-х років приголомшували”.

Не міг залишитись без змін і розділ про голодомор — у тексті зникло формулювання про штучний голод.

Видалення окремих слів чи фраз відбулось і в розділі про Другу світову війну. Наприклад, у новому виданні вже не написано, що радянська влада “розправлялась із патріотами”.

Для участі Української повстанської армії у війні також не знайшлось окремого місця. Її прирівняли до загонів Ковпака та Сабурова. Водночас, з посібника видалили фотографію Романа Шухевича.

Згадки про повоєнну діяльність УПА також істотно скоротились. П'ятикласники більше не зможуть дізнатись, що патріотів підтримувало місцеве населення. Натомість, до підручника вмістили розповідь про приєднання Криму.

Деякі епізоди історії взагалі зникли з книжок для п'ятикласників. Насамперед, це стосується битви під Крутами та Помаранчевої революції. Невідомо, чим не сподобалась освітянам історія про молодих патріотів, але її замінили на сухий текст універсалу Центральної ради.

У попередньому виданні “Історії” Помаранчевій революції було присвячено кілька сторінок із фотографіями (що теж є “перебором” в порівнянні з висвітленням інших тем). Зараз на цьому місці лишились “Дикі танці” Руслани та розповіді про Миколу Амосова та Олега Антонова.

Менше правок було зроблено в другому підручнику з історії для 5 класу авторів Власова та Данилевської. Наприклад, із посібника було вилучено фразу про залежність України від царської Росії.

Зате в цьому підручнику залишилась одинична згадка про навмисний голод 1932-33 років.

Також у посібнику зберегли згадку про те, що УПА воювала проти німців та більшовиків. Щоправда, фразу про широку підтримку повстанців серед населення теж вирішили прибрати. Окрім того, якщо раніше автори зауважували, що звільненню від німців Україна завдячує “найперше радянським військам”, то тепер — лише завдяки Червоній армії.

Якщо підручник Мисана закінчується 2004 роком, то у виданні Власова та Данилевської міститься вся історія до 2010 року. Відомості про президентів є, про помаранчеву революцію — немає.

“Головне — не науковість, а цікаві сюжети”

“Завдання курсу з історії для 5 класу — підготувати школярів до більш детального вивчення історії. Тому вимогою була не власне науковість, а підбір найбільш цікавих історичних сюжетів, які б могли виховати в учнях інтерес до історії”, — розповів “Українській правді” Олександр Удод, який відповідає в Міносвіти за зміст підручників. — “Коли в нас питають, чому немає якоїсь постаті чи події, ми відповідаємо: і не повинно бути. Бо системний курс історії починається з 6 класу”.

За словами чиновника, підручники потрібно перевидавати раз на 5 років. Якщо книги з математики чи української мови для початкових класів можна механічно відтворювати, зміст історії необхідно щоразу оновлювати.

“Підручник 2005 року видавався під впливом тієї ейфорії, яка була в нашій країні в той час. Помаранчевій революції було присвячено 5 сторінок. Вивчити це за один урок 11-річним дітям важко. Окрім того, у цьому розділі кілька фотографій з Помаранчевої революції. Це вже, по суті, не підручник, а ніби фоторепортаж чи журнал. Це можна було зрозуміти в 2005-му. Але ж пройшло 5 років, іде фокусування цих подій”, — виправдувався освітянин.

Помаранчева революція, на думку Олександра Удода, “не витримала конкуренцію в порівнянні з такими подіями, як 24 серпня 1991 року”. “П'ятикласникам ми не можемо говорити про 2004-2005 роки, бо діти не зрозуміють суть Помаранчевої революції. Адже навіть дорослі не розібрались — історики, політики, політологи”, — додав він.

Саме міністерство відхиляє будь-яку причетність до переписувань книг. “Текст належить авторам, і вони через 5 років, з урахуванням останніх подій та зауважень, які надійшли за період апробації, сіли і доопрацювали підручники”, — наголосив Олександр Удод.

У зв'язку з цим, “Українська правда” вирішила поспілкуватись із Віктором Мисаном, до підручника якого було внесено більшість правок. Розповідь історика вражає: за його словами, міністерство наказало порізати текст та зробити “правильні” наголоси.

Історію цензурували на користь Росії?

Віктор Мисан розповів, що навесні 2010 року видавництво “Генеза” запропонувало доповнити останній розділ підручника інформацією про вибори-2010. У результаті були готові два нові пункти: “Вибори нового президента” та “Чому Віктор Ющенко не став президентом України вдруге?”.

Але потім, у червні пролунав другий дзвінок із видавництва. Так історик дізнався, що програму відкоригували, а тому низка тем не може увійти до посібника. Серед них: герої Крут; Українські Січові Стрільці; визвольна боротьба УПА в роки Другої світової війни; суспільно-політичні події в Україні початку ХХІ століття.

Міністерство пропонувало і більш конкретні правки. Наприклад, рекомендувалось прибрати ілюстрацію “Петро І відвідує Павла Полуботка у в'язниці” та легенду про золото Полуботка. У той же час, пан Мисан мав додати, ніби до викупу Тараса Шевченка з кріпацтва долучилась імператорська сім'я.

Загалом історик отримав близько 20 пропозицій щодо переписування підручника. Їх значна частина стосувалася саме російської політики в Україні. Більшість міністерських рекомендацій пов'язана з формуванням дещо іншого, не агресивного образу нашого східного сусіда — Росії.

Наприклад, в параграфі “Гетьманщина” в абзаці “На півдні запанували турки й татари. На заході чинили розправу поляки. На сході на Гетьманщину наступали російські урядовці” пропонувалося прибрати останнє речення про російських урядовців.

Та найбільше вразила автора вказівка щодо діяльності УПА. “Мені запропонували замінити фото Романа Шухевича на Сидора Ковпака та викинути уривок про те, що УПА воювали проти нацистів. Тому я вирішив: немає Шухевича — не буде й Ковпака; немає правдивої інформації про УПА — не буде інформації про радянську армію та партизан!” — поділився з “Українською правдою” Віктор Мисан.

“Я міг би відмовитися і сказати: “Або друкуйте те, що є, або іншого варіанта не буде”. Певна річ, що в такому випадку нове видання не побачило б світ. З'явилося б інше — нових авторів”, — поскаржився автор.

Міносвіти закиди в цензурі спростовує. “Такого бути не може. Який може бути тиск? Написання підручника — справа добровільна. Це ж не його обов'язок, він не працівник міністерства. Під диктовку ніхто нічого не пише”, — підкреслив Олександр Удод.

Автор іншого підручника Віталій Власов теж говорить, що міністерство не пропонувало власні варіанти правок. За його словами, із книги вилучили деякі теми заради того, щоб не ускладнювати текст. Тому з “Історії” Власова та Данилевської зникли “Руська правда” та розповіді про Петра Калнишевського в усній народній творчості.

Твердження Віктора Мисана про корекцію в програмі Віталій Власов вважає неактуальним. Мовляв, навчальний план не деталізований, а тому битви під Крутами та Помаранчевої революції в ній не було і раніше.

Зміни у власній книзі видаються пану Власову непринциповими, адже він лише прибрав найбільш емоційні вирази. Наприклад, в оповіданні про козаків було видалено “криваві” епітети, які описували війну. “Якщо щось і прибрали, то ідея книги не змінилась”, — переконаний історик.

Віталій Власов відмітив, що його підручник написаний переважно в формі оповідань, а посібник Віктора Мисана — в популярно-науковому стилі. Можливо, тому до його тексту не було зауважень, на відміну від рукопису Мисана.

Тим часом, 22 серпня було надруковано 70 тисяч підручників з історії для 5 класу. До першого вересня урядовці обіцяють надрукувати весь тираж. Загалом Міносвіти запланувало видати 506 тисяч підручників, на які пішло трохи більше 7 мільйонів гривень.

До шкіл підручник потрапить впродовж перших двох тижнів вересня. А поки дійдуть нові книги, діти зможуть користуватись старими — адже перші неконфліктні параграфи майже не були змінені. Із них можна дізнатися альтернативне трактування історії, яке було актуальним останні п'ять років, але більше не відповідає державній ідеології.

Катерина КАПЛЮК