Невичерпні. Як українські експортери використовували європейські квоти

Це стало можливим завдяки дії автономних преференцій ЄС. Нагадаємо, ці преференції набрали чинності з 23 квітня 2014 року, після чого митні ставки ЄС стали відповідати умовам першого року дії економічної частини Угоди про асоціацію.

Чи зуміли українські компанії скористатися новими можливостями? Значною мірою — так, зуміли.

Хоча Держстат ще не підрахував статистику минулого року, за підсумками десяти місяців український експорт до ЄС зріс в середньому на 10—12%. В основному таке зростання було забезпечено аграрною продукцією, відзначають в Мінекономрозвитку.

Втім, вірно й інше.

Спочатку очікування зростання поставок українських товарів до ЄС все ж були набагато вищі за підсумковий результат.

Позитивна динаміка торгівлі з ЄС значною мірою компенсувала загальне падіння експорту — на 11,3%, викликане фактичним закриттям російського ринку. За підсумками 11 місяців минулого року український експорт до РФ впав майже на третину — на 31,2%.

Вочевидь, подібні тенденції збережуться і в 2015 році. Так, в уряді і НБУ раніше зазначали, що темпи падіння українського експорту до РФ будуть подібні до торішніх — близько 40%.

Набагато гірше інше — темпи зростання українського експорту до ЄС вже з кінця минулого року почали демонструвати поступове гальмування.

Це гальмування, впевнені в МЕРТ, викликано закінченням ефекту обнулення мит. Відповідно, для подальшого зростання поставок до ЄС необхідно прискорити роботу з адаптації українських технічних регламентів до європейських, а також з отримання необхідних дозволів на експорт української продукції до ЄС.

Нереалізований потенціал збільшення українського експорту до Євросоюзу демонструє використання українськими компаніями квот на постачання в ЄС продукції за нульовою митною ставкою.

За підсумками року з’ясувалося, що більшість квот виявилася не вичерпаною. Більш того, за більшістю товарних позицій поставки до ЄС так і не розпочалися.

І це при тому, що в процесі підготовки Угоди про асоціацію обсяг пропонованих квот був найбільш частою причиною критики з боку бізнесу! За результатами переговорів отриманий обсяг квот не влаштував український бізнес, представники якого від початку заявляли про необхідність збільшення більшості з них.

Тепер же з’ясувалося, що навіть такі “незначні” квоти виявилися непосильними для українських аграріїв.

В уряді обіцяють розібратися з причинами такого недостатнього використання квот.

“Ми повинні визначити причини цього. Це може означати таке: або відсутні сертифіковані виробництва, або ми продаємо продукцію на інших ринках за більшу ціну, або логістичні шляхи занадто складні. Інші можливі причини: ми не виробляємо такого обсягу продукції, щоб імпортувати, або національний виробник просто не знає про існуючі можливості”,- розповіла в інтерв'ю ЄвроПравді заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.

Втім, деякі висновки можна зробити вже зараз.

Статистика використання квот показує: повною мірою ними скористалися експортери меду, виноградного і яблучного соку, а також консервованих томатів.

“Повною мірою свої квоти вичерпали ті експортери, чиї товари і раніше експортувалися до ЄС. У них вже були напрацьовані торговельні зв'язки, а в такій ситуації поява квот лише посилює їхні конкурентні переваги”, — пояснює в. о. президента Американської торгової палати Тарас Качка.

Варто відзначити, що запропоновані обсяги квот за цими позиціями дійсно невеликі. Наприклад, загальний обсяг квот на яблучний і виноградний сік — 10 тис. тонн, на мед — 5 тис. тонн. Квота на експорт консервованих томатів також становить 10 тис. тонн.

Для прикладу, раніше кореспонденту ЄвроПравди доводилося обговорювати квоти ЄС з керівником компанії, що випускає яблучний сік. За його словами, запропонована ЄС квота не вирішує проблеми навіть його компанії, не кажучи вже про галузі в цілому. Саме тому йому вигідніше займатися експортом соку до інших країн, маючи можливість поставляти туди набагато більший обсяг своєї продукції.

Проте стовідсоткова вибірка дає можливість почати переговори про збільшення квот. Принаймні, в Мінагрополітики вже обіцяють швидкий початок таких консультацій з ЄС.

Ще одна досить успішна позиція — зернові. Тут була вичерпана квота практично повністю — з її обсягу в 6,3 тис. тонн не використані лише 0,5 тонни (менше однієї сотої відсотка).

Також майже повністю були вичерпані квоти на експорт часнику і вівса.

Проте формально ці квоти не вибрані повністю — що істотно ускладнює переговори про їхнє збільшення.

Частково використана була квота на експорт солоду — експорт залишив майже 2 тис. з річного обсягу в 7 тис. тонн.

За іншими позиціями обсяг вибірки квот був у межах від нуля до 10—15%.

При цьому за деякими видами продукції, зокрема молочної, нульова вибірка квот зрозуміла. Україна ще не отримала дозволу на експорт такої продукції до ЄС.

В кращому разі такі дозволи будуть отримані наприкінці нинішнього року, а отже — використання квот почнеться лише з 2016 року. Втім, у відношенні і молочної, і особливо — м'ясної продукції, такий прогноз виглядає оптимістично.

Ще одна проблема — конкуренція з європейськими виробниками. Далеко не завжди українські виробники її виграють.

Прикладом цього є вибірка квоти на ячмінь — менше 10%. Хоча ця стаття експорту традиційно вважалася однією з найперспективніших.

Причиною цього стало підвищення пропозиції на ринку ЄС.

“Дуже хороший урожай ячменю у Франції змінив плани українських експортерів, оскільки місцева продукція виявилася дешевшою за українську. Як наслідок — український ячмінь минулого року успішно експортувався на ринки третіх країн, але поставки до ЄС виявилися невеликими”, — пояснив гендиректор аналітичного центру “УкрАгроКонсалт” Сергій Феофілов.

Втім, вже за підсумками 2015 року ситуація з квотами може суттєво покращитися. Насамперед це пов'язано з девальвацією гривні — вплив цього фактора зараз набагато сильніший, ніж рік тому.

Проте активність українських компаній з пошуку європейських контрагентів також поступово дає результати. Налагодження нових торговельних зв'язків вимагає часу, проте багато з компаній, які ще торік почали роботу над забезпеченням експорту до ЄС, цього року мають всі шанси почати поставки.

Юрій ПАНЧЕНКО