НП сільського масштабу

Конфлікт, про який піде далі мова, типовий. Однак це означає лише те, що до подібного не варто звикати, а варто з цим боротися. Як означає і те, що тим, хто бореться, треба допомагати.

У цьому сенсі я бачу завданням для опозиції створювати рух солідарності і взаємодопомоги громадян у боротьбі проти місцевих олігаршичків та кримінальної бюрократії.

Уявіть, до проблемної точки на карті України з’їжджаються активісти з різних регіонів для підтримки місцевих і діють там аж до перемоги. Корисно громадянам, а лячно антинародній владі!

Отак би і була подолана сходинка до української соціальної революції проти режиму внутрішньої окупації. Приклади спротиву таки є.

Ситуація у селі Шаповалівка Конотопського району, що на Сумщині критична, але не безнадійна.

Власне проблемою Шаповалівки є казнокради, кримінальний бізнес та їх пособники при владі і при погонах. А надія є у рішучості селян боротися за правду.

(До слова, під цим селом козаки гетьмана Виговського колись розбили московське військо).

Голова села Ірина Кириченко посприяла місцевому князьку Геннадію Борисову і його родичам в захопленні сільських земель. Під контролем Борисова опинилися навіть береги місцевої річки. Банда — а власне як це ще назвати? — заборонила приходити людям на рибалку під страхом застосування вогнепальної зброї.

Селяни після безрезультатних бюрократичних поневірянь вирішили провести референдум з питання дострокового припинення повноважень голови сільської ради Ірини Кириченко та місцевих депутатів, серед яких є і латифундист Геннадій Борисов.

Першу спробу провести збори із затвердження ініціативної групи з проведення референдуму селяни здійснили на початку серпня 2011. Але як тільки про збори стало відомо місцевій регіональній владі, в одного з активістів спротиву міліція знайшла незареєстровану кулю. Його затримали на тиждень. Після протесту місцевої “Свободи” міліція відпустила затриманого, зрозуміло, не вибачившись.

Друга спроба селян була результативна — збори таки відбулися 14 серпня 2011. На прохання активу села ВО “Свобода” надала юридичну та інформаційну підтримку, а головне забезпечила охорону зборів.

Яке скривлене обличчя було у пана Борисова, коли він на чолі колони з десяти своїх родичів і поплічників побачив хлопців з охорони. Не забарився і місцевий дяк Московського патріархату, який по селу зривав оголошення про збори та забороняв іти на них під страхом прокляття та анафеми. Селяни однаково прийшли.

Коли Борисов з поплічниками вирішив силою зірвати збори, свободівці зачинили перед ними двері і не пустили до зали, давши зрозуміти, що шансів у них немає. Після цього у залі чулися тільки короткі викрики голови сільради Кириченко. Хлопці Борисова сиділи тихо.

Збори пройшли успішно. Селяни підтримали ідею проведення референдуму про дострокове припинення повноважень сільського голови та депутатів, а також список членів ініціативної групи з його проведення.

Натомість стало відомо, що московський піп залучив до “подавлєнія мазєпінського бунту” якогось народного депутата від Партії регіонів, а той підключив Сумське СБУ...

У результаті тиску з одинадцяти людей відмовилися готувати референдум двоє. Одній з них сказали, що її чоловік недопрацює до пенсії.

Тепер завданням всіх небайдужих є допомога селянам перебороти страх і довести референдум до голосування і захистити результати голосування.

Бо останні будуть очевидними, адже на зборах селянам ані сільський голова, ані Борисов не надали жодного аргументу, який б спростовув слушність висунутих проти них звинувачень. Земля вкрадена, гроші вкрадені. Немає їм чим крити — тільки залякуванням.

Але страх — монета з двома сторонами і випасти може нещаслива для окупантів сторона.

Бо як сказав на зборах чоловік, якому в обличчя Борисов наставив рушницю: “Вас, жлобів, буде покарано так само, як козаки у нашому селі колись покарали отих..”. Із зали: “Падлюк!”. Зал: “Точно!”.

Юрій НОЄВИЙ, заступник голови київської “Свободи”