Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Мова і Литвин — взаємні заручники

[14:51 06 июля 2012 года ] [ Українська правда, 5 липня 2012 ]

Володимир Литвин знову відчув свою значимість — вперше за багато місяців роботи статистом при трупі піаністів імені Михайла Чечетова

Від спікера сьогодні залежить вихід з політичної кризи, в яку Партія регіонів занурила Україну після так званого схвалення мовного законопроекту.

У середу та четвер Володимир Литвин провів у добровільній ізоляції — він перебував у своєму робочому кабінеті у Верховній Раді, але звів до мінімуму спілкування з відвідувачами. Голова парламенту також не давав інтерв'ю та ігнорував виконання ним депутатських повноважень. Причина — події 3 липня, коли було проголосовано закон Колесніченка-Ківалова “Про засади державної мовної політики”.

Єдина доступна на сьогодні версія подій — це та, яку Литвин озвучив депутатам від опозиції протягом їхньої зустрічі у середу.

Як розповідають очевидці, коли 4 липня група опозиціонерів на чолі з Арсенієм Яценюком прийшли до Литвина, в нього тремтіли губи та руки. Поряд перебували лікарі — Литвину робили крапельницю. Версія спікера — його зрадив Адам Мартинюк. “Нехай тепер сам веде сесію та підписує закони”, — в серцях сказав Литвин.

Попри те, що Мартинюк представляє Комуністичну партію, він багато років поспіль був незмінним дублером Литвина. Їхня дружба тягнеться ще з часів, коли вони після розпаду Радянського Союзу працювали сторожами. Про цю історію розповів Литвин в одному з інтерв'ю: “...Я влаштувався спершу в одну фірму на Тверській, а потім Адам мене до себе покликав. Каже, йди — удвох краще. У мене собака був — суміш водолаза з дворняжкою, так і працювали. Ми з Адамом вартували у самому центрі Києва, на вулиці Круглоуніверситетській...”.

Ще 2003 року, у Верховній Раді четвертого скликання Литвин як спікер пролобіював призначення Мартинюка на посаду свого першого заступника. В 2008-му стараннями Тимошенко Литвин знову став головою Верховної Ради, а згодом у кріслі праворуч від нього розмістився той же Мартинюк.

Їх пов'язували довірливі стосунки. З огляду на відсутність у Мартинюка персональних політичних амбіцій, Литвин завжди міг попросити підстрахувати його. Так, коли на голосування ставилися конфліктні закони, Литвин залишав сесійну залу під різними приводами, а вести сесію доручав своєму другу, на адресу якого і сипалися прокльони від невдоволених.

Власне, тому зрада Мартинюка стала такою болючою для Литвина. Ледь стримуючи сльози, спікер оголосив на сесійному засіданні в середу, звертаючись до регіоналів: “У вас є мій доблесний колишній товариш, з яким я ділив хліб і сіль, який мене повністю здав...”.

Джерела припускають, що розплатою з Мартинюком буде гарантії збереження за ним нинішньої посади після виборів та допомога в обранні до наступного парламент. Сам перший віце-спікер, у якого латентний конфлікт з Петром Симоненком, до останнього збирався балотуватися за округом у Волинській області. Але тепер, провівши мовний закон, Мартинюк зрізав свої шанси — тому не слід дивуватися, якщо ми його побачимо у прохідному списку.

Події 3 липня

Як Литвин розповів опозиціонерам, його запевнили, що у вівторок не буде голосування за мовний закон. Після чого викликали на гуманітарну раду, де він пробув до 20 години вечора. І лише після голосування йому запискою повідомили, що парламент ухвалив закон.

За словами Литвина, це був удар не лише по ньому, але і по тих соратниках, які балотуються у мажоритарних округах на Західній Україні. Зокрема, розповів спікер, йому дзвонила вся в сльозах депутатка Катерина Ващук, яка штурмуватиме новий парламент за Горохівським округом Волинської області. За словами Литвина, Ващук розповіла, що вночі невідомі обмалювали ворота її будинку.

Згодом п'ятеро депутатів з фракції Народної Партії відкликали свої голоси — Катерина Ващук, Сергій Терещук, Микола Шершун, Василь Черній і Василь Шпак, хоча це жодним чином не вплинуло на кінцевий результат.

Але головною жертвою голосування став сам Литвин. Він збирається потрапити до нової Верховної Ради за мажоритарним округом на своїй малій батьківщині — у Новоград-Волинському районі, де питання двомовності сприймається не просто негативно, а ворожо.

Тому, підкреслив Литвин, він ніколи не підпише мовний закон.

Це все він оголосив у присутності семи опозиціонерів. Один з них мав навіть доручення записати монолог Литвина на iphone, але не зробив цього. Зрештою, спікер пообіцяв, що у середу з відповідною заявою виступить його прес-служба, а в четвер з'явиться на телебаченні — з таким же текстом. Свою неможливість виступити у середу Литвин пояснив тяжким емоційним станом.

Далі події стали розгортатися дивним чином. Чи то опозиціонери неправильно зрозуміли спікера, чи сам Литвин образився, що його обіцянку не підписувати закон озвучили за його спиною, чи то владі вдалося переконати спікера почекати з радикальними рішеннями, але...

Але, по-перше, Литвин не виступив з письмовою заявою. По-друге, Литвин не вийшов на телебачення. Весь четвер він провів у своєму кабінеті у Верховній Раді. Литвин думав...

Мета Литвина — вийти із ситуації з найменшими втратами.

Він у пошуках формули, яка врахує три його умови.

Перше — зберегти посаду спікера. Хоча роль парламенту нівельована, вона дає такі-сякі можливості. Він може за гроші бюджету їздити у свій виборчий округ із агітаційним туром — під виглядом “робочих поїздок спікера”.

Саме завдяки спікерству Литвин вибив на свій округ нечувані 100 мільйонів субвенцій з бюджету, фактично профінансувавши вибори за кошти платників податків.

Друге — Литвину на виборах потрібна лояльність адмінресурсу, який орієнтується на Банкову. У Литвина доволі сильний конкурент в окрузі від опозиції — екс-голова Житомирської обласної ради Віталій Француз. Тому допомога влади зайвою не буде. А нинішньому спікеру потрібно обратися до нового парламенту, оскільки примара справи Гонгадзе гуляє над його сивим чолом.

Третє — Литвину треба відмежуватися від мовного закону, який дискредитує його в очах західноукраїнських виборців. Ще після голосування закону в першому читанні активісти почали акцію контр-пропаганди у виборчому окрузі Литвина. Тоді спікер лише підіграв Партії регіонів, надавши для їхніх потреб термінали для голосування своєї фракції. Зараз за закон проголосувала вся фракція Литвина — тому можна уявити масштаби кампанії проти спікера.

Врятувати рядового Литвина

Оптимальний варіант для Литвина — втримати ситуацію такою, як вона була до 3 липня. Тобто закон не підписувати, але при цьому залишатися спікером.

За чинним законом “Про регламент Верховної Ради”, що його заява про відставку практично не підлягає імплементації. Голосування за призначення та звільнення голови парламенту відбувається таємним голосуванням бюлетенями. При чому є друга умова — щоб зняти Литвина з посади, потрібно, щоб 300 депутатів прийшли та взяли бюлетені для голосування. І лише потім щонайменше 226 мають проголосувати за його відставку.

Наявність кворуму в 300 голосів — це залізобетонна броня Литвина, яку він вигадав ще коли працював спікером парламенту 2004 року.

Тоді, у 2004 році, Литвин остерігався інтриг з боку глави адміністрації президента Віктора Медведчука. Тому він зміг провести до регламенту спеціальну норму — за якою звільнення спікера можливе лише за умови участі в голосуванні двох третин конституційного складу парламенту.

Потім цієї вимоги не було в регламенті, але коли Литвин повернувся у крісло спікера в 2008-му, він непомітно повернув її назад. Поправку до регламенту “з голосу” вніс Юрій Кармазін, з яким перед цим плодотворно попрацював керівник фракції Литвина Ігор Шаров. У підсумку, в регламенті знову з'явилося положення, за яким звільнити спікера можна тільки коли бюлетені для голосування візьмуть 300 депутатів. Тобто — ніколи.

У середу Партія регіонів домоглася ухвалення закону, яким міняється ця норма регламенту — для звільнення спікера буде достатньо кворуму в 226 голосів, а голосувати можна картками.

За інформацією Української правди, цей закон було прийнято за вказівкою з Банкової. На що вказує і те, що регламентний комітет, який розглядав питання перед внесенням до зали, зібрався тільки для схвалення цього єдиного законопроекту.

Крім того, показово, що за цей закон проголосувала фракція самого Литвина майже в повному складі — 18 з 20 депутатів.

Що вказує на те, що Литвин вже майже не контролює своїх депутатів — це і не дивно, адже він жодним чином не може посприяти їхній подальшій кар'єрі. Партія Литвина не має шансів на проходження до наступного парламенту, тому частина нинішніх литвинівців балотуватиметься за мажоритаркою і змушена сам-на-сам домовлятися про підтримку з боку влади. Частина іде в список Партії регіонів — і з Литвином їх взагалі більше нічого не пов'язує.

“Золота акція” Литвина, яка декілька років дозволяла йому триматися на плаву, девальвована до нуля.

Головний біль Партії регіонів

Але проблема в тому, що цей закон про зміни до регламенту, який має відкрити дорогу звільненню Литвина, на підпис президенту може надіслати тільки... голова Верховної Ради, тобто той же Литвин.

Таким чином, нинішнє звільнення Литвина може відбутися тільки за його доброї волі.

А ситуація з законом про мови вимагає щонайменше триходової комбінації — спочатку усунення Литвина, потім — обрання нового спікера (при цьому треба знайти компромісну фігуру), і зрештою — подання новим спікером закону на підпис Януковичу.

Розуміючи складність ситуації, Партія регіонів взяла Литвина в облогу.

Вони не збираються переголосовувати мовний закон — не просто з принципу, але і щоб не створювати прецедент, до якого зможуть апелювати у майбутньому.

Задача Партії регіонів — змусити Литвина як мінімум подати на підпис Януковичу закон про зміни до регламенту в частині обрання спікера. Власне, і сам Литвин вразливий: відмова підписати регламент автоматично наражатиме його на звинувачення регіоналів, що він тримається за тепле місце.

Сесійні засідання парламенту на цій сесії завершуються 6 липня, але депутати можуть не поспішати. Вони мають час змусити Литвина підписати зміни до регламенту через суд. Або шантажуючи його порушенням кримінальної справи за вбивство Гонгадзе та зробивши подання про зняття недоторканості.

Якщо закон про мови Литвин може відмовлятися підписувати з огляду на очевидні порушення, то зміни до регламенту були схвалені згідно з усталеними правилами. Справді, його проголосували кнопкодави за командою Чечетова — але до цього аналогічним чином було проголосовано сотні законопроектів. І в жодному випадку це не зупинило Литвина.

Якщо він підпише зміни до закону про регламент, то депутати переоберуть Литвина на позачерговому засіданні, яке можна провести в перших числах серпня. Цього дня депутати все одно повернуться до Києва, оскільки 31 липня має відбутися передвиборчий з'їзд Партії регіонів, на якому буде затверджено список кандидатів на жовтневих виборах.

Після цього новий спікер підпише закон про мови та віддасть його Януковичу. Така затримка навіть на руку владі: процес розтягнеться на декілька тижнів, суспільна напруга впаде, всі еліти будуть у відпустці, Янукович відпочиватиме у Криму, тому опозиції не буде навіть кого пікетувати.

У п'ятницю заплановано розгляд заяви про відставку Литвина. Після провального голосування бюлетенями спікер готовий повернутися до ведення сесії. За словами соратників, Литвин сприйме як вотум довіри нездатність парламенту звільнити його.

Але після цього виникає наступне питання — скріплення автографом Литвина вже проголосованих змін до регламенту, які відкриють дорогу для його звільнення шляхом голосування картками.

Парадоксальна ситуація: єдиний варіант поведінки Литвина, який може врятувати українську мову — це не підписувати ні зміни до регламенту, ні закон Колесніченка-Ківалова. Це варіант, коли Литвин, рятуючи власну шкуру, фактично може заблокувати і всю ситуацію з мовою.

Що потребуватиме спікер в цій ситуації — це мати силу волі піти на відкритий конфлікт з Партією регіонів. Але вся його попередня поведінка не залишає надій на такий сценарій. І всі неприємності, які зараз випали на долю Литвина — це результат його надто пристрасного роману з Партією регіонів.

Сергій ЛЕЩЕНКО

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.