Міністр енергетики: хтось має пояснити цим “обізянам”, що не варто стріляти з танків по атомних об'єктах

Питання до голови Міністерства енергетики в ЕП почали з’являтися ще восени 2021 року, коли галузь почало лихоманити. Тоді в Германа Галущенка не було часу, але наразі, у розпал бойових дій, ситуація змінилася. Парадоксально? Ні.

Просто міністр розуміє, що в ці дні його безглуздо питати про провал підготовки до опалювального сезону чи про зв'язки з радником голови Офісу президента Сергієм Шефіром. Очевидно, що головна тема — це війна Росії проти України.

Проте більшість відповідей міністра — не заспокійливі мантри. Ситуація настільки важка, що навіть Галущенко, відомий своїм талантом згладжувати найгостріші кути, не добирає слів.

З неочікуваного оптимізму — українська енергосистема, як стверджує Галущенко, буде здатна синхронно працювати з європейською навіть зараз, коли Україна не контролює значну частину своїх генеруючих потужностей.

Більше того — уже у 2022 році Україна планує побудувати на вільній від бойових дій території сховище для відпрацьованого ядерного палива.

Усі ці зусилля направлені на позбавлення залежності від збожеволілої Росії. Однак в українській енергетиці є окремі сфери, які приречені піти на дно навіть у разі перемоги України в цій війні. Головна — неминуча втрата ролі головного транзитера газу в ЄС.

 Які об'єкти зруйновані і як тепер працює енергосистема

— У перші дні війни ворог не бив цілеспрямовано по енергетичних об’єктах, а пізніше почалася прицільна руйнація. Які об’єкти постраждали найбільше?

— Луганська ТЕС ДТЕК. Ми її втратили, але вона не розбита. Фактично повністю розбита Охтирська ТЕЦ, там було пряме потрапляння двох снарядів.

Також намагалися обстрілювати Трипільську ТЕС “Центренерго”, не раз снаряди попадали в Чернігівську ТЕЦ. Це я не говорю про мережі, які почали обстрілювати з перших днів.

— Як у таких умовах працює енергосистема?

— Ви ж знаєте, що війна почалася одночасно з нашим виходом в ізольований режим.

Велися дискусії про доцільність та недоцільність тестової роботи, однак система відпрацювала стабільно навіть не три, а 21 день. І це з урахуванням того, що захопили Запорізьку АЕС і відрізали від постачання вугілля Запорізьку ТЕС.

— Наскільки за місяць війни впало споживання електроенергії?

— Приблизно на 30%. Це сталося через кілька факторів.

По-перше, розбиті мережі, близько мільйона споживачів залишаються без електроенергії.

По-друге, багато людей переїхали. Також промисловість зменшила споживання. До того ж це об’єктивний процес, тому що навіть у мирний час в кінці березня — на початку квітня споживання падає.

Коли завершиться синхронізація з енергосистемою ЄС і що отримає Україна

— Недавно українська енергосистема синхронізувалася з енергосистемою ЄС. Коли відбудеться повноцінне об’єднання ринків?

— Ми над цим працюємо і, безумовно, хочемо, щоб комерційні експортно-імпортні операції стали можливими якомога швидше. Синхронізація відбулася за прискореною процедурою, і ми розраховуємо на аналогічну прискорену процедуру з об’єднання ринків.

Думаю, перший експорт з України піде найближчим часом, але це не буде великий об’єм, це буде одна з ліній.

— Скільки ми зможемо експортувати в ЄС?

— Зараз перетин технічно дозволяє 2 ГВт, але в нас є план збільшити до 4,5-5 і навіть до 6 ГВт.

— Чи не є синхронізація вельми умовною в умовах захоплення Запорізької АЕС? У нас де-юре розбалансована система, і ми не можемо гарантувати, що вона працюватиме стабільно.

— Точно ні. Ми прораховували всі варіанти. Включаючи сценарій, якщо ЗАЕС “сяде на нуль”. Ми навіть не розглядаємо сценарій, що росіяни залишаться на “запоріжці”, але з точки зору енергосистеми забезпечуємо стабільність у мережах завдяки технічним перетокам.

Звичайно, знищення інфраструктури впливає на стабільність енергосистеми, але говорити про те, що це умовно, бо під окупацією Запорізька станція, — абсолютно ні.

— У нас же випадають 6 тисяч МВт.

— Так, навіть більше. У 2022 році ми її розігнали на 6 190 МВт.

— Плюс Запорізька ТЕС — це багато. Як балансувати систему, якщо конфлікт законсервується?

— Будемо збалансовувати, маємо резервні потужності. Як опція — зможемо скористатися перетоками або купівлею електроенергії в ЄС.

Про розрахунки на енергоринку та обстріли атомних станцій з танків

— Наскільки за останній місяць упав рівень розрахунків на енергоринку?

— За населенням бачимо падіння приблизно на 30%, за генераціями — близько 40%.

— Тобто рівень упав на 60%.

— Так, можна сміливо говорити про падіння на таку цифру. Ми кожен день працюємо з НКРЕКП, вони ведуть моніторинг, як відбуваються розрахунки. Скоро мають завершити цю роботу, і в нас буде повне розуміння того, що відбувається.

Тут теж є об’єктивні причини. Безумовно, зупинилися заводи, знищена інфраструктура, але є і суб’єктивні причини. Важливо, щоб ті регіони, де люди можуть платити за енергопостачання, не нехтували своїми зобов’язаннями, бо підтримка енергосистеми дуже важлива.

— Чи відомі вам плани МАГАТЕ стосовно можливого проведення інспекцій на ЧАЕС та ЗАЕС?

— З МАГАТЕ постійно спілкується наш ядерний регулятор. Ми самі пропонували і писали спільний лист МАГАТЕ, щоб вони зробили спільно з ОБСЄ якийсь формат постійної місії на атомних об’єктах України.

Передумовою для приїзду місії має бути вихід росіян звідти. Місія не зможе нічого гарантувати за присутності озброєних людей на станції. На ЗАЕС перебувають від 300 до 500 військових, вони живуть там. Близько 50 одиниць техніки стоять прямо біля блоків.

Там також перебувають 11 представників “Росатома”. Велике питання — навіщо вони там. Але, може, хоч пояснять цим “обізянам”, що не варто стріляти з танків, мінометів та гранатометів по атомних об’єктах.

 

 

 

Питання до голови Міністерства енергетики в ЕП почали з’являтися ще восени 2021 року, коли галузь почало лихоманити. Тоді в Германа Галущенка не було часу, але наразі, у розпал бойових дій, ситуація змінилася. Парадоксально? Ні.

Просто міністр розуміє, що в ці дні його безглуздо питати про провал підготовки до опалювального сезону чи про зв'язки з радником голови Офісу президента Сергієм Шефіром. Очевидно, що головна тема — це війна Росії проти України.

Проте більшість відповідей міністра — не заспокійливі мантри. Ситуація настільки важка, що навіть Галущенко, відомий своїм талантом згладжувати найгостріші кути, не добирає слів.

З неочікуваного оптимізму — українська енергосистема, як стверджує Галущенко, буде здатна синхронно працювати з європейською навіть зараз, коли Україна не контролює значну частину своїх генеруючих потужностей.

Більше того — уже у 2022 році Україна планує побудувати на вільній від бойових дій території сховище для відпрацьованого ядерного палива.

Усі ці зусилля направлені на позбавлення залежності від збожеволілої Росії. Однак в українській енергетиці є окремі сфери, які приречені піти на дно навіть у разі перемоги України в цій війні. Головна — неминуча втрата ролі головного транзитера газу в ЄС.

 Які об'єкти зруйновані і як тепер працює енергосистема

— У перші дні війни ворог не бив цілеспрямовано по енергетичних об’єктах, а пізніше почалася прицільна руйнація. Які об’єкти постраждали найбільше?

— Луганська ТЕС ДТЕК. Ми її втратили, але вона не розбита. Фактично повністю розбита Охтирська ТЕЦ, там було пряме потрапляння двох снарядів.

Також намагалися обстрілювати Трипільську ТЕС “Центренерго”, не раз снаряди попадали в Чернігівську ТЕЦ. Це я не говорю про мережі, які почали обстрілювати з перших днів.

— Як у таких умовах працює енергосистема?

— Ви ж знаєте, що війна почалася одночасно з нашим виходом в ізольований режим.

Велися дискусії про доцільність та недоцільність тестової роботи, однак система відпрацювала стабільно навіть не три, а 21 день. І це з урахуванням того, що захопили Запорізьку АЕС і відрізали від постачання вугілля Запорізьку ТЕС.

— Наскільки за місяць війни впало споживання електроенергії?

— Приблизно на 30%. Це сталося через кілька факторів.

По-перше, розбиті мережі, близько мільйона споживачів залишаються без електроенергії.

По-друге, багато людей переїхали. Також промисловість зменшила споживання. До того ж це об’єктивний процес, тому що навіть у мирний час в кінці березня — на початку квітня споживання падає.

Коли завершиться синхронізація з енергосистемою ЄС і що отримає Україна

— Недавно українська енергосистема синхронізувалася з енергосистемою ЄС. Коли відбудеться повноцінне об’єднання ринків?

— Ми над цим працюємо і, безумовно, хочемо, щоб комерційні експортно-імпортні операції стали можливими якомога швидше. Синхронізація відбулася за прискореною процедурою, і ми розраховуємо на аналогічну прискорену процедуру з об’єднання ринків.

Думаю, перший експорт з України піде найближчим часом, але це не буде великий об’єм, це буде одна з ліній.

— Скільки ми зможемо експортувати в ЄС?

— Зараз перетин технічно дозволяє 2 ГВт, але в нас є план збільшити до 4,5-5 і навіть до 6 ГВт.

— Чи не є синхронізація вельми умовною в умовах захоплення Запорізької АЕС? У нас де-юре розбалансована система, і ми не можемо гарантувати, що вона працюватиме стабільно.

— Точно ні. Ми прораховували всі варіанти. Включаючи сценарій, якщо ЗАЕС “сяде на нуль”. Ми навіть не розглядаємо сценарій, що росіяни залишаться на “запоріжці”, але з точки зору енергосистеми забезпечуємо стабільність у мережах завдяки технічним перетокам.

Звичайно, знищення інфраструктури впливає на стабільність енергосистеми, але говорити про те, що це умовно, бо під окупацією Запорізька станція, — абсолютно ні.

— У нас же випадають 6 тисяч МВт.

— Так, навіть більше. У 2022 році ми її розігнали на 6 190 МВт.

— Плюс Запорізька ТЕС — це багато. Як балансувати систему, якщо конфлікт законсервується?

— Будемо збалансовувати, маємо резервні потужності. Як опція — зможемо скористатися перетоками або купівлею електроенергії в ЄС.

Про розрахунки на енергоринку та обстріли атомних станцій з танків

— Наскільки за останній місяць упав рівень розрахунків на енергоринку?

— За населенням бачимо падіння приблизно на 30%, за генераціями — близько 40%.

— Тобто рівень упав на 60%.

— Так, можна сміливо говорити про падіння на таку цифру. Ми кожен день працюємо з НКРЕКП, вони ведуть моніторинг, як відбуваються розрахунки. Скоро мають завершити цю роботу, і в нас буде повне розуміння того, що відбувається.

Тут теж є об’єктивні причини. Безумовно, зупинилися заводи, знищена інфраструктура, але є і суб’єктивні причини. Важливо, щоб ті регіони, де люди можуть платити за енергопостачання, не нехтували своїми зобов’язаннями, бо підтримка енергосистеми дуже важлива.

— Чи відомі вам плани МАГАТЕ стосовно можливого проведення інспекцій на ЧАЕС та ЗАЕС?

— З МАГАТЕ постійно спілкується наш ядерний регулятор. Ми самі пропонували і писали спільний лист МАГАТЕ, щоб вони зробили спільно з ОБСЄ якийсь формат постійної місії на атомних об’єктах України.

Передумовою для приїзду місії має бути вихід росіян звідти. Місія не зможе нічого гарантувати за присутності озброєних людей на станції. На ЗАЕС перебувають від 300 до 500 військових, вони живуть там. Близько 50 одиниць техніки стоять прямо біля блоків.

Там також перебувають 11 представників “Росатома”. Велике питання — навіщо вони там. Але, може, хоч пояснять цим “обізянам”, що не варто стріляти з танків, мінометів та гранатометів по атомних об’єктах.

— Прокоментуйте інформацію щодо затримання СБУ директора з персоналу “Енергоатома” Олега Бояринцева. Він дійсно був затриманий за підозрою в співпраці з окупантами?

— Я чув цю історію... Це питання до Петра Котіна, до “Енергоатома”. Але те, що я читав від цієї “експертки” (про затримання повідомила учасниця колегії Держінспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна 23 березня. — ЕП)... Для мене велике питання, на кого вона працює.

Як через війну постраждав газовидобуток

— Наскільки впало видобування газу в Україні і скільки інфраструктури під окупантами?

— “Укргазвидобування” заморозила певні об’єкти в Харківській області, у тій частині, яка ближче до сходу.

— Заморозила — це як?

— Припинила видобуток. Там було кілька ситуацій на перший-другий тиждень війни, коли на Шебелинку почали долітати снаряди, і вони потроху почали консервувати.

Зараз видобуток упав приблизно на 15% по країні. Це якщо брати разом “Укргазвидобування” і приватні компанії.

— Певні ділянки магістрального газопроводу теж контролюють росіяни?

— Вони заходили на кілька газорозподільних станцій. Наразі ми не бачимо якихось дій щодо намагання їх пошкодити.

— Щодо економічних ультиматумів від Росії. Якщо завтра “Газпром” скаже, що буде розраховуватися за транзит у рублях, то якою буде наша відповідь?

— Це складно. Це ж не двосторонні домовленості. Спочатку треба, щоб європейці (країни ЄС — ЕП) платили рублями. Воно все пов’язане. Неможливо тут розраховуватися рублями, а тут отримувати євро і долари.

— Яка позиція України?

— Ми не перейдемо на рублі. Це неможливо.

— Тобто в разі їх незгоди ми припинимо транзит?

— Це росіяни мають тоді сказати європейцям: якщо ви не хочете платити в рублях, тоді до побачення, ми перекриваємо постачання газу.

— ЄС готовий до цього сценарію?

— Думаю, ще ні. Але вже всі говорять, що треба максимально диверсифікувати постачання. На це потрібен час.

Чому Україна закликає світ відмовитися від енергоресурсів з РФ, але транзитує її газ

— “Газпром” тримає обсяг транзиту на максимальному рівні?

— Транзит виріс, близько 107-109 мільйонів кубометрів за добу. Це до питання, чи готові вони перекрити постачання. Я цього не відчуваю.

— Транзит російського газу через Україну йде на максимальному рівні. У цей же час Київ, який отримує за це гроші, закликає світ відмовитися від співпраці з РФ і від російських енергоресурсів.

— Тут складна ситуація. Ми надаємо послугу з транзиту, а споживачі або контрагенти — це європейські компанії. Але потрібно чути ключове, що ми всім кажемо: ви не можете платити росіянам ці кошти.

Треба ввести ескроу-рахунки, на які будуть депонуватися гроші за російські енергоресурси. А питання переказу цих грошей росіянам буде вирішуватися залежно від того, як швидко вони підуть геть з України. Ці кошти можуть бути використані для компенсації наших втрат.

— Хіба це не буде порушенням контрактів з “Газпромом”?

— Ні, бо гроші за контрактом сплачуються, просто росіяни не можуть їх отримати. Юридично це можливо обґрунтувати.

— Європа опинилася в ситуації, коли вона вже не може розглядати Росію як надійного партнера. Як би не скінчилася ця війна, ЄС не повернеться до минулих обсягів споживання російського газу. Відповідно, Україна приречена втратити роль транзитера.

— Я теж думаю, що це відбудеться. Ми маємо готуватися до цього. Зменшення чи припинення транзиту ми зможемо компенсувати у тому числі завдяки імпорту, який уже системно відбувається. “Нафтогаз” дуже серйозно розглядає цю ситуацію.

Що відбувається на ринку нафтопродуктів і чи вистачить Україні вугілля

— З початку війни український ринок втратив 60% дизельного пального і понад 50% бензину. Чи можна сказати, що імпорт нафтопродуктів з Білорусі і Росії в Україну нульовий, і чи можливо замістити цей обсяг постачаннями з ЄС?

— Так, у Білорусі та Росії нафтопродукти вже місяць взагалі не купуються. Щодо альтернативи я не хочу розголошувати цифри і розповідати, як це відбувається, але це вже відбувається.

— На заправках український бензин продається по 33-34 грн, а з ЄС — по 45 грн. Ці 11-12 грн різниці — плата за складну логістику?

— Це, скоріше, похідна від курсової різниці та інших складових реального ціноутворення.

— Яка ситуація із запасами вугілля?

— Його в нас достатньо. Треба враховувати, що впало споживання електроенергії. Більша проблема — як довезти вугілля. Для прикладу — та ж Запорізька ТЕС.

До війни канали постачання вугілля були диверсифіковані — у нас були порти “Південний”, ТІС і “Чорноморка”. Зараз це зупинилося, і ми опрацьовуємо варіанти, чим їх замінити.

— Польща здатна компенсувати втрати вугілля через море?

— Здатна з точки зору логістики. Питання в тому, що потрібен ресурс, бо близько 70% генерації поляків працюють на вугіллі. Тому потрібна диверсифікація постачання.

— З якою кількістю шахт міністерство втратило зв’язок?

— Міненерго підпорядковані 33 шахти. З них дві — “Золоте” і “Тошківська” — у стані затоплення. Вони не підлягають відновленню. Також є загроза затоплення шахт ЮД-1. Видобуток вугілля знизився десь на 30%.

Є питання щодо відвантаження вугілля. Ідуть обстріли залізничних колій, і не завжди є можливість вивезення. Раніше вивезення могло проводитися цілодобово, зараз — тільки вдень. Інформації щодо втрат на приватних шахтах немає.

Про нове сховище ядерного палива і збитки від війни з Росією

— У яких енергетичних галузях ми збережемо залежність від РФ чи Білорусі?

— Ні в яких. Навіть від ядерного палива відмовилися. “Енергоатом” публічно заявив, що розірве контракт.

— Але ми втратили контроль над сховищами відпрацьованого ядерного палива.

— Так, ми втратили ЦХОЯТ — якраз у квітні-травні мали туди вивантажуватися. Але ми розглядаємо опцію будівництва нового сховища, яке буде аналогом тому, що є на Запорізькій АЕС.

Ми можемо побудувати його швидко. Інших деталей не скажу. Обмежимося тим, що воно буде на одній з наших атомних станцій.

— Як виглядає ваш звичайний день протягом останнього місяця?

— Життя змінилося кардинально. Був період, коли я спав у міністерстві — у нас тут є умовне бомбосховище, у стилі “совєт-стайл”. Працюємо нон-стоп.

— Чи ведуться підрахунки збитків в енергетичній галузі?

— Так, ми робимо це щодня, є відповідний механізм. Збитки оцінюються 2 мільярдами доларів. Тут враховується не тільки вартість активу, а і те, скільки б він міг виробити електроенергії і заробити на її продажі.

— У вас пів року немає заступників з вугілля, нафти і газу. Чи може міністерство ефективно працювати за таких умов?

— Ми вже ввійшли в цей режим і вирішуємо питання в тій кадровій конфігурації, яка є. Ми не відчуваємо такого, що нам украй когось не вистачає.

Працюємо як багатопрофільна команда. Міжнародна комунікація забирає найбільше часу, але дипломатія відійшла на другий план. На перший вийшли людські стосунки.

Можу в будь-який час набрати єврокомісара з енергетики, міністрів енергетики США, Британії, Литви, Польщі, інших колег, які готові миттєво відгукнутися на нагальні запити. Війна не тільки прискорює процеси, вона розкриває людей.

Микола ТОПАЛОВ, Дмитро РЯСНИЙ