Мільярд доларів, зустрічі в ОП з міністрами та непублічні штрафи. Як Альфа-банк хоче зберегти статус-кво в Україні

Один із проявів боротьби з російською агресією — санкції проти РФ, її громадян, компаній та секторів економіки. 

У перші пакети санкцій Заходу потрапили наближені до владіміра путіна олігархи. Серед них — співвласники українського Альфа-банку Михайло Фрідман та Пьотр Авен.

До санкційних списків США потрапив і сам Альфа-банк. Щоправда, лише російський. Українську установу обмеження західних країн не торкнулися, що дозволяє їй продовжувати роботу в Україні.

Після виведення з ринку Сбєрбанку та Промінвестбанку саме український Альфа-банк став одним з останніх банків з російським корінням і найбільшою фінансовою установою з цієї групи.

До широкомасштабного вторгнення Росії банк активно розширювався на українському ринку і запроваджував інноваційні продукти.

Після 24 лютого він зіткнувся з низкою труднощів: від арешту, який Бюро економічної безпеки наклало на 12,4 млрд грн активів Фрідмана в банку до проблем з міжнародними розрахунками, які відчувають деякі його клієнти.

Щоб утриматися на плаву, представники банку непублічно домовляються з владою про докапіталізацію на 1 млрд дол, тоді як його власники намагаються зберегти контроль над фінустановою.

Що відбувається навколо системного банку країни, та що українська влада вирішила зробити з Альфа-банком?

Удар по фінансовому стану

Війна стала викликом для всієї банківської системи України, а особливо — для Альфа-банку. Крім стандартних для всіх фінустанов проблем з відпливом коштів, цей банк зазнав ще й втрат, пов’язаних з його походженням.

Якщо в більшості банків відплив грошей вкладників зупинився через місяць після початку широкомасштабної війни, то в Альфа-банку цей процес тривав довше.

За даними НБУ, у лютому-березні банк втратив близько 6% вкладів або 3,31 млрд грн. Найбільшим відплив був у категорії великих депозитів — понад 600 тис грн.

Імовірно, деякі клієнти не бажали співпрацювати з ним з політичних міркувань, а дехто просто боявся тримати там кошти через високі ризики поширення на цей банк західних санкцій чи націоналізації.

Підлили олії у вогонь проблеми з правоохоронцями. 16 травня БЕБ через суд арештувало активи кіпрської компанії власників банку вартістю 12,4 млрд грн. Є підозра, що ці кошти відмивалися і їх могли вивести з банку.

В Альфа-банку ці звинувачення заперечують і наполягають, що кошти в банк заводилися. Рішення про арешт оскаржується в суді.

Санкції США та заблоковані перекази

Інший непрямий удар по стабільності Альфа-банку — ризик потенційних санкцій з боку США. Тим більше, що обмеження були введені проти російського тезки установи і його “дочок” у ЄС та Казахстані.

Ці санкції призвели до банкрутства нідерландської “дочки” Альфа-банку Amsterdam Trade Bank.

США не запровадили санкції проти українського банку, хоча в нього та російського банку спільні власники. Імовірно, це рішення американці ухвалили після консультацій з українською стороною.

“Такі рішення зазвичай погоджують з Україною. Можливо, хтось з наших попросив, щоб проти українського Альфа-банку обмежень не запроваджували”, — припускає колишній високопосадовець НБУ.

Однак клієнти українського банку все одно відчули удар санкцій. Це стосується бізнесу, який працює з експортом та імпортом. Фінустанови ЄС відмовляються проводити розрахунки з компаніями, які мають рахунки в Альфа-банку.

Наявність цієї проблеми ЕП підтвердили і співрозмовники в самому банку. Для її вирішення банк надсилав клієнтам з ЄС листи з поясненням, що банк не перебуває під санкціями США, тому причин для блокування розрахунків немає.

Хай там як, а українському Альфа-банку не вдалося повністю уникнути впливу західних санкцій. Якщо американські обмеження впливають на банк опосередковано, то санкції ЄС проти власників установи суттєві.

Підсанкційні власники

Михайло Фрідман — російський бізнесмен, мільярдер та філантроп українського походження. До 17 років жив у Львові, його батьки мають українське громадянство.

До України Фрідман завжди мав теплі почуття, зокрема, організував у Львові джазовий фестиваль. Після 24 лютого Фрідман став одним з перших, хто виступив проти вторгнення Росії.

У травні він та інший співвласник Альфа-банку Пьотр Авен висловили бажання докапіталізувати банк на 1 млрд дол, аби зберегти його “операційну керованість”.

Такий образ Фрідмана створюють його піарники та юристи. Однак є й інший бік історії його життя, який став підставою для запровадження Євросоюзом персональних санкцій проти співвласників Альфа-банку.

Як зазначають у ЄС, Фрідман — російський олігарх з “ближнього кола” президента РФ, який здобув у власність державні активи в Росії завдяки наближеності до Кремля.

Про це, зокрема, свідчить те, що старша донька Путіна Марія очолювала благодійний проєкт “Альфа-ендо”, який фінансував російський Альфа-банк.

Фрідмана також звинувачують у тому, що він та Авен допомагали російським компаніям обходити та знімати санкції, запроваджені після анексії Криму у 2014 році.

“У 2018 році пан Фрідман разом з паном Авеном відвідували Вашингтон з неофіційним візитом, щоб доставити послання російського уряду щодо санкцій США та контрсанкцій РФ”, — вказується в документі ЄС.

Рада ЄС стверджує, що Фрідман активно підтримував агресивну політику Москви, яка загрожувала територіальній цілісності та незалежності України.

Авена у ЄС називають одним з найближчих до президента РФ олігархів та одним з 50 найбагатших бізнесменів Росії, які регулярно зустрічаються з диктатором.

“Він не діє незалежно від вимог президента РФ. Його дружба з Путіним почалася у 1990-х.

Коли Авен був міністром закордонних справ РФ, він допомагав Путіну, на той час заступнику мера Санкт-Петербурга, у розслідуванні комісії на чолі з Мариною Сальє (комісія виявила, що Путін був причетним до масштабних розкрадань та корупційної діяльності — ЕП)”, — ідеться в обґрунтуванні запровадження санкцій проти Авена.

Як відомо, комісія Сальє виявила зловживання західними грошима, які допустила мерія Санкт-Петербурга, зокрема путін, і Авен допоміг вирішити цю проблему на Заході.

Попри серйозність обґрунтування, Україна проти власників Альфа-банку санкцій не вводила.

Європейських санкцій було достатньо, щоб Нацбанк визнав репутацію Фрідмана, Авена та інших двох співвласників банку Германа Хана та Олексія Кузмічова “небездоганною”.

Через місяць після початку війни НБУ позбавив останніх двох прав участі в управлінні банку та передав їх незалежній довіреній особі до моменту “вирішення проблеми з репутацією власників”.

Однак перед цим Альфа-банк отримав непублічний штраф від НБУ за ще одне порушення українського законодавства. Штраф, про який ані банк, ані регулятор публічно не повідомляли.

Непублічний штраф

Санкції проти чотирьох основних власників Альфа-банку вводилися не одночасно. 28 лютого під обмеження ЄС потрапили Фрідман та Авен, а 15 березня — Хан та Кузмічов.

Між цими датами в структурі власності банку відбулися суттєві зміни: Хан та Кузмічов вийшли з переліку акціонерів, а їх частки опинилися в Андрія Косогова, якому раніше належало 3,67% акцій.

Після цих змін Косогов став найбільшим акціонером банку з часткою майже 41%. Косогов — один із засновників російської “Альфа-груп” та останній із фізосіб-власників українського Альфа-банку, проти якого ЄС не ввів санкції.

Поспіх, з яким Хан та Кузмічов переписували на Косогова свої частки, мав неприємний наслідок: банк не встиг погодити таку зміну з НБУ.

Регулятор констатував, що структура власності банку непрозора, та оштрафував його на 57 млн грн. Цю суму банк уже сплатив.

ЕП звернулася до Альфа-банку за поясненням, чому там не погодили зміну структури власності. У банку відповіли, що ухвалили рішення через розгубленість серед клієнтів та “у зв'язку з наростаючою недовірою”.

“Західна преса була заповнена статтями про можливі подальші санкції в тому числі щодо Германа Хана та Олексія Кузмічова.

Ніхто з акціонерів не розумів, як розвиватимуться події в Україні та світі. Тож акціонери ухвалили оперативне рішення щодо продажу часток без попереднього погодження з Національним банком”, — пояснили в установі.

Характерно, що зазначений розмір штрафу — далеко не максимальний.

“За таке порушення Нацбанк міг застосувати штраф у розмірі до 1% статутного капіталу (287 млн грн) як за порушення під час воєнного стану.

Регулятор міг застосувати і жорсткіші заходи впливу — аж до визнання неплатоспроможним та виведення з ринку”, — вважає асоційований експерт “CASE-Україна” Євген Дубогриз.

Натомість НБУ дозволив Альфа-банку працювати в Україні, але визнав небездоганною репутацію Косогова. Йому довелося передати права на управління банком за своїми акціями незалежній довіреній особі — Симеону Дянкову.

(Не)залежний Дянков

Відповідно до закону, НБУ має право тимчасово забороняти власникам акцій банку користуватися своїм правом голосу. Іншими словами, регулятор може відсторонювати їх від управління установою.

У такому випадку право голосу за акціями тимчасово переходить до незалежної від акціонера довіреної особи.

Закон каже, що ця особа не може контактувати з акціонером. Ба більше, на зборах акціонерів вона має голосувати за рішення, виходячи з їх доцільності для банку або так, як накаже НБУ. Саме такою особою мав бути Дянков.

Симеон Дянков — болгарський економіст, професор Лондонської школи економіки, який 14 років працював у Світовому банку. Його називають одним з авторів рейтингу Doing Business.

У 2021 році рейтинг перестали публікувати, а навколо його складання розгорівся скандал через підозри в корупції при визначенні оцінки Китаю.

У скандал потрапили Дянков і голова МВФ Кристаліна Георгієва.

У 2013-2015 роках Дянков був ректором Російської економічної школи, раду директорів якої очолює Авен. Попри спільну роботу на керівних посадах в одній структурі, Дянков переконував ЗМІ, що ніяк не пов'язаний з Авеном.

Крім того, болгарин став посередником у процесі докапіталізації банку його реальними власниками на 1 млрд дол, що також дає підстави сумніватися в незалежності Дянкова від акціонерів Альфа-банку.

Мільярд доларів та зустріч з міністрами в Офісі президента

Попри складну політичну ситуацію, у якій опинився “Альфа-Банк” після 24 лютого, там не полишають спроб довести свої наміри й надалі працювати в Україні. 

За даними джерел ЕП у владі, у першій половині травня в приміщенні Офісу президента відбулася непублічна зустріч високопосадовців “Альфа-Банку” з українськими урядовцями, під час якої обговорювалась подальша доля банку. Її ініціаторами виступили представники фінансової установи.

На зустрічі були присутні міністр фінансів Сергій Марченко та міністр юстиції Денис Малюська. У відповідь на офіційний запит ЕП у прес-службі Мінфіну заперечили факт проведення зустрічі.

Саме під час цієї зустрічі представники банку озвучили пропозицію докапіталізувати фінустанову на 1 млрд дол коштом акціонерів. Здійснити таку операцію — завдання не з простих, зважаючи на санкції ЄС проти Фрідмана та Авена.

Внесення мільярда доларів у капітал банку підіймає одразу декілька питань. Перше — звідки візьмуться ці кошти? Адже ще не так давно Пьотр Авен скаржився ЗМІ, що після запровадження проти нього санкцій він не має грошей “навіть на прибиральницю та водія”.

“Швидше за все, вони ці гроші не будуть прямо заводити в Україну, а конвертують у капітал банку свої депозити та субординований борг материнської структури. Власники все одно не зможуть вивести ці кошти з банку”, — пояснює Дубогриз.

Друге питання складніше — докапіталізація коштами акціонерів ставить під сумнів відсторонення Фрідмана та Авена від процесів управління у банку. А незалежна довірена особа Симеон Дянков у цій ситуації діє від імені акціонерів.

Попри логічні суперечності цієї ситуації, Нацбанк дозволив Дянкову комунікувати з акціонерами щодо докапіталізації. 

Що чекає на “Альфа-Банк” в Україні: варіанти

Вирішення проблеми, через яку НБУ передав право голосу за більшістю акцій “Альфа-Банку” Дянкову, має лише декілька варіантів. 

Перший варіант — зняття санкцій ЄС з Михайла Фрідмана та Пьотра Авена або когось одного з них. Саме санкції і стали причиною того, чому НБУ визнав їхню репутацію небездоганною. Відповідно, якщо санкції знімуть, то банк теоретично міг би просити Нацбанк скасувати своє рішення.

Одним зі способів зняття обмежень міг би стати вихід одного співвласника банку із російського громадянства. Про це, зокрема, думає Михайло Фрідман, який крім російського, має ще й паспорт Ізраїлю. За задумом, після здачі паспорта країни-агресора ЄС ніби то має зняти санкції з Фрідмана, а інші акціонери — Авен та Косогов — передадуть йому свої частки.

Проте ЄС запроваджував санкції проти Фрідмана не через його громадянство, а за сприяння в обході західних санкцій іншими підсанкційними особами та компаніями РФ. Крім цього, відсутність російського паспорта не скасує звинувачення у його близькості до керівництва Кремля.

Другий варіант — продаж банку. Наразі він видається ще менш реалістичним, ніж зняття санкцій з котрогось з акціонерів, адже продати банк в країні, у якій триває війна — практично неможливо. Неможливо навіть правильно його оцінити, адже значна частина його активів залишаються потенційно непрацюючими.

Третій варіант — націоналізація — також малоймовірний. Адже тут усі ті ж ризики, що й при купівлі банку, тільки витрати на докапіталізацію впадуть на плечі платників податків. А в умовах, коли розмір “діри” у бюджеті країни й так сягає 5 млрд дол щомісяця, витрачати кошти ще й на банк дуже недоречно.

Під час вже згаданої зустрічі в Офіс президента урядовці запевняли представників “Альфа-Банку”, що не мають наміру проводити націоналізацію. Хоча у Міністерстві фінансів ЕП заявили, що не виключають таку можливість.

“Інформуємо, що створена робоча група з розробки плану дій на випадок виведення з ринку системно важливого банку, яка має напрацювати концептуальний план дій та винести його на розгляд Ради фінансової стабільності.

У рамках цієї робочої групи напрацьовуються механізми упередження ризиків у банківському секторі, серед яких, у тому числі, й можливість націоналізації системно важливого банку для забезпечення фінансової стабільності”, — повідомили у Мінфіні.

Четвертий варіант — визнання банку неплатоспроможним та виведення з ринку. Так, наприклад, держава вчинила з іншими російськими банками одразу після повномасштабного вторгнення.

Проте, на відміну від “Сбєрбанку” та “Промінвестбанку”, виведення з ринку “Альфа-Банку” стане справжньою катастрофою для бюджету. По-перше, тому, що в цьому банку набагато більше вкладників. А по-друге, держава повинна буде виплатити кожному з них не до 200 тис грн, а усі 100% вкладу. Мова йде згалом про 48 млрд грн.

Тобто, націоналізація і тим більше виведення з ринку банку — не вигідні державі. Продаж чи зняття санкцій з його акціонерів — неможливі зі сторони його власників.

Відтак, з чотирьох можливих шляхів розвитку подій, швидше за все реалізується п'ятий: і банк, і регулятор, і уряд зберігатимуть “статус кво” і не робитимуть ніяких різких рухів. “Тимчасовий” Симеон Дянков продовжуватиме виконувати функції власника аж до закінчення війни, чи навіть довше.

Відкладення вирішення питання “Альфа-Банку” наразі вигідне усім. І в першу чергу його акціонерам. Та чи вдасться російському олігарху зберегти за собою банк і після закінчення війни залежатиме від рішучості української влади, яка наразі вирішила тимчасово відсторонитися. 

Ярослав ВІНОКУРОВ