Ми — їм, вони — нам: хто, чим і чому кормить “житницю Європи”

Поки гасили “пожежі”, що виникли з експортом українського зерна, поки розказували всьому світу, як, попри війну, годуємо Африку, за свій внутрішній ринок, схоже, забули. Подивіться, скільки імпортних (зокрема польських) продуктів харчування в українських крамницях. Пройдіться продуктовими магазинами — будете здивовані.

 Хто кому експортер

Загалом торік Україна імпортувала продовольства на 6,3 млрд дол. США. Так, це на 23% менше, ніж 2021-го, коли імпорт становив близько 8,2 млрд, однак не забувайте про складнощі, які виникли з експортом-імпортом через повномасштабне вторгнення. Мільйони переселенців також врахуйте.

Причому основним постачальником сільськогосподарської продукції до України є країни — члени Євросоюзу. Частка країн ЄС перевищує половину вітчизняного імпорту продовольства (2022-го — 3376 млн дол.).

І ще один цікавий нюанс. Починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу Топ-10 європейських імпортерів до України утримує Польща.

Якщо брати загалом усю торгівлю між Україною та Польщею, то згідно з митною статистикою картина вимальовується така: 2022 року Польща експортувала в Україну товарів на 5,55 млрд дол., а Україна у відповідь (до Польщі) — на 6,65 млрд.

Нічого дивного, враховуючи той шок, який 2022 року пережила Україна через широкомасштабну агресію РФ, — тоді імпорт різко скоротився. Разом з тим, щоб оговтатися після шоку, країна конче потребувала припливу коштів, які якраз забезпечує власний експорт. Як відомо, морські порти були заблоковані — вантажоперевезення здійснювалося автомобільним і залізничним транспортом через західні кордони.

Однак казати, що хтось із наших західних сусідів від того постраждав, точно не варто. Бо само собою зрозуміло, що, наприклад, у відповідь на експорт зерна Польща продає нам макарони, тобто продукцію з високою добавленою вартістю, вироблену з української сировини. Те ж саме стосується, приміром, м’яса чи молочних продуктів, для виробництва яких без сировини для годівлі тварин не обійдешся.

Тільки за минулий рік польський бізнес заробив на поставках продовольства в Україну 881 млн дол. — майже на рівні 2021-го (883 млн).

Доволі дивно, що за таких обставин польські фермери здійняли галас щодо українського експорту. По-перше, ніхто ж не нав’язував, до прикладу, нашого зерна. Якщо його хтось купував, то йому (читай — державі) це було вигідно. І це ніякий не секрет. Цифри, що вище, тому підтвердження.

По-друге, наприклад, вітчизняні молочники вже давно і реально потерпають від засилля польської “молочки” на українських прилавках. Вони також незадоволені й вимагають справедливості, але ж Україна жодних санкцій проти польської молочної продукції навіть не думає запроваджувати. Хоча, звісно, наша переробна промисловість не менше, ніж польські фермери, втрачає від того свої доходи, а головне, ще й перспективи. Тож і питання моралі тут також на часі. Про війну вже й годі згадувати.

Принагідно зазначимо, що чимало харчів ми купуємо у Туреччині (538 млн дол.), Німеччині (449 млн), Італії (391 млн), Нідерландах (267 млн), Франції (237 млн), Норвегії (225 млн дол.).

Що завозимо? Всього потроху, хоча домінують кілька груп продуктів: плоди, ягоди й горіхи, риба, морепродукти, алкоголь, різні харчі, овочі.

На полицях маркетів

Пам’ятаєте, ZN.UA писало про те, що польські фермери протягом 2022 року просто в рази наростили поставки цибулі в Україну та трохи на цьому підзаробили. Митна статистика красномовно свідчить, що веземо звідти не тільки ріпчасту. За чотири місяці поточного року “золотавої”, тієї, що в магазині по 50 грн за кілограм, завезли від сусідів на 11 млн дол., капусти — більш як на 4 млн, моркви та буряку — на 3,7 млн дол. Це при тому, що на кожному городі в Україні росте весь так званий борщовий набір.

Імпортуємо і морожені овочі: броколі, цвітної капусти завезли більш як на 5,5 млн дол. лише за перші чотири місяці року. Додайте каву — на 10 млн з хвостиком, чай — на 3 млн дол. Кондитерки та шоколаду — майже на 28 млн дол.

У хлібному відділі багатьох супермаркетів можна знайти булочки для бургерів. До речі, хлібобулочних виробів уже імпортували на 16,6 млн дол. Там, де крупи та макарони, теж чимало товарів із штрих-кодом 590. У приватній розмові один із керівників великого польського підприємства з випуску макаронних виробів із задоволенням відзначив, що питома вага продажів до України зросла до 15%, тоді як раніше становила лише 12%. Чи не з дешевого українського зерна ці імпортні макарони?

М’ясні паштети, ковбаси... Навіть сало веземо, птицю.

Про молочну полицю навіть не сумнівайтеся, адже вітчизняні компанії не раз і не двічі порушували тему засилля польських товарів.

Дзеркальні обмеження?

Після того, як Польща стала ініціатором акції “СТОП українське зерно”, вітчизняні молочники знову витягли на робочий стіл папку з файлами “Польща” та пропонують обмежити поставки продукції від сусідів, бо від цього страждає вітчизняна харчова промисловість.

Так, Спілка молочних підприємств України (СМПУ) озвучила таку ініціативу: запровадити дзеркальні заходи проти п'яти східноєвропейських країн, що ввели заборону на імпорт української сільгосппродукції.

Більш того, за правилами СОТ країна має право торгувати і згідно з двосторонніми угодами запроваджувати симетричні заходи. В результаті, приміром, Польща втратить набагато більше, ніж Україна. Адже ми також реалізуємо свою продукцію у Польщі.

За даними СМПУ, торік завдяки привабливим цінам українська молочна продукція користувалася попитом на польському ринку. Десь четверту частину від загального експорту “молочки” було відправлено саме до Польщі. А от 2023-го ситуація змінилася. За результатами першого кварталу, Польща продала нам “молочки” на 25 млн дол., а ми їм відправили лише на 5 млн.

Ціна й якість

Якщо в столиці чи східних регіонах продукції з поміткою “виготовлено в Польщі” менше, то в західних областях польських товарів більш ніж достатньо.

Понад те, часто-густо жителі прикордонних областей їздять до сусідів скупитися. Чому так? Усе просто: ціни нижчі, асортимент більший, якість товарів чудова. Українські продукти харчування теж смачні та якісні, однак давайте називати речі своїми іменами: пересічний споживач звертає особливу увагу на ціну.

Чому польське дешевше? Є кілька дуже простих факторів. Більшість заводів Польщі, що виробляють сири, консерви, цукерки, мають сучасне високоефективне обладнання. В Україні з цим справи значно гірші. Виробництво ефективніше у сусідів. Чому? Сучасні технології в Польщу прийшли раніше. Держава цьому активно сприяла.

У Польщі високий рівень державної підтримки із впровадження новітніх технологій виробництва в харчовій промисловості. А наші вітчизняні виробники продовольства навіть до програми кредитування “5—7—9” доступу не мають.

Польща субсидує виробництво через різні механізми, Україна здебільшого тільки з трибуни розповідає про те, що треба розвивати переробну промисловість.

Плюсуйте сюди “дешеві” гроші (доступне та довгострокове фінансування). Помножте на протекціоністську політику ЄС і бажання бізнесу нарощувати експорт. Польща підтримує та розвиває програми експорту. Тож маємо те, що маємо.

Тим більше що поляки не ставлять за мету продати єдину партію товару та забезпечити собі безбідне існування. Бізнес більше орієнтований на невелику, проте стабільну маржу і заробляє за рахунок обсягів.

Імпорт збільшиться

Більшість опитаних виробників продовольства прогнозують збільшення імпорту харчів в Україну, зокрема з Польщі. Особливо в сегменті “молочки”, бо суттєво наростити виробництво молочні заводи не зможуть. Адже не вистачатиме сировини.

Навіть у сегменті овочів теж варто чекати динамічних поставок з-за кордону, адже поки невідомо, скільки полів розмінували та що зможуть виростити фермери Миколаївщини, Херсонщини.

Добре, що Європарламент проголосував за подовження безмитної торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною ще на рік. Європа хоче підтримати українську економіку в умовах війни.

За даними Єврокомісії, ЄС є найбільшим торговим партнером України, на частку якого припадало 39,5% її торгівлі 2021 року. Україна є 15-м найбільшим торговим партнером ЄС, на якого припадає близько 1,2% загальної торгівлі Євросоюзу.

Будемо сподіватися, що польські фермери більше не страйкуватимуть, і наш агробізнес зможе далі нарощувати продажі продовольства до ЄС і заробляти. Нам би ще доступ до дешевих фінансових ресурсів і реальну програму розвитку харчовиків. 

Лариса ГУК, експерт у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру “Агро Перспектива”