Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Facebook чи ЗМІ. Хто краще відпрацював Panamagates в Україні

[10:49 22 апреля 2016 года ] [ Економічна правда, 22 квітня 2016 ]

Новина про реєстрацію офшорних компаній на ім'я українського президента Петра Порошенка стала центральною темою для обговорення в українських ЗМІ та соцмережах протягом кількох днів після її оприлюднення 3 квітня.

Гучні події і кризові ситуації — це можливість дослідити динаміку та структуру обговорення новин у медіа-просторі.

Panamagates сколихнув медіа-простір усього світу, і Україна не є винятком.

Радше навпаки: президенти лише кількох країн — у переліку, зокрема, Україна, Аргентина, Азербайджан — опинилися в епіцентрі світового розслідування.

Новина про реєстрацію офшорних компаній на ім'я українського президента Петра Порошенка стала центральною темою для обговорення в українських ЗМІ та соцмережах протягом кількох днів після її оприлюднення 3 квітня.

Останні дослідження показують, що соціальні медіа нарівні з професійною журналістикою формують медіа-простір.

Усе частіше саме соцмережі стають джерелом новин, від яких згодом відштовхуються традиційні ЗМІ. При цьому зберігається різниця у сприйнятті та висвітленні новин між інтернет-ЗМІ та соціальними мережами.

Дані для дослідження надані Mediapulse Monitoring Agency. База даних включає ділові всеукраїнські видання, регіональні видання, інтернет-ЗМІ та 15 телеканалів.

У межах дослідження було проаналізовано 397 статусів на Facebook з 3 по 5 квітня, 247 медіа-повідомлень за 3 квітня та 1 607 повідомлень за 4 квітня.

Для визначення тональності повідомлень було застосовано комбінований метод ручного та автоматичного аналізу — за пошуком складених списків ключових тематичних слів і виразів.

Натисніть для збільшення

Facebook говорить

Автори проаналізували масив текстів, згенерованих лідерами думок на Facebook у перші три доби з того часу, як ім'я Порошенка з'явилося в контексті панамських документів. Цей аналіз дає можливість відстежити структуру й динаміку дискусії в соцмережах.

Абсолютна більшість — 94% — статусів на Facebook у першу добу після оприлюднення інформації про офшори мали явно виражений негативний тон.

З текстів, які були опубліковані від імені 1 270 акаунтів, включених до бази даних за популярністю та кількістю фоловерів, лише 4% мали нейтральний тон, наприклад, пропонували зачекати на офіційне розслідування, і 2% намагалися виправдати наявність імені президента в панамських документах.

4 квітня картина трохи змінилася. Негативне тональне забарвлення мали вже 78% статусів за рахунок того, що збільшилася кількість нейтрального контенту — 8% — та статусів з виправданнями дій президента — 14%.

Саме 4 квітня о 15:23 президент уперше відреагував на наявність свого імені у панамських документах. Проте посилання Порошенка на те, що створення офшорних фірм — це зона відповідальності його юридичних радників, радикально не позначилося на дискусії у Facebook.

Наступного дня, 5 квітня, кількість текстів, де президенту висуваються нові звинувачення, знову збільшується — на 4%.

Значна частина статусів, які виправдовували наявність прізвища Порошенка в офшорних списках, паралельно апелювала до неетичності розслідування Слідство.інфо, яке вийшло на Громадському телебаченні, а саме — прив'язки часу реєстрації офшорних компаній — серпень 2015 року — до іловайського котла.

У звинувачувальних статусах також 28 разів згадували Путіна в контексті офшорів Порошенка. Як відомо, в українському медіа-дискурсі порівняння з Путіним або принаймні згадка політика в одному ряду з російським президентом — це завжди негативний тон і репутаційні втрати.

“Як і Путін, Петро Порошенко отримав перелік питань про його офшорні компанії” — Наталія Соколенко.

“Дуже цікаві факти про панамську юридичну фірму, яку обрали Порошенко, Путін та інші світові казнокради” — Олег Ляшко.

“Варто почитати про панамську юридичну фірму, яку обрали Порошенко, “сім'я” Путіна та десятки інших світових олігархів” — Віктор Вовк.

“Порошенко заснував три офшори замість “сліпого трасту” саме тоді, коли наші хлопці гинули в іловайському котлі, за допомогою компанії Mossack Fonseca, Панама, БВІ, яку активно використовували для відмивання грошей друзі Путіна” — Дмитро Сінченко.

Інтенсивність висвітлення панамських документів у Facebook почала помітно спадати вже 5 квітня.

ЗМІ: наздоганяючи блогерів

3 квітня, після оприлюднення прізвищ фігурантів офшорного скандалу, традиційні ЗМІ дублювали дискусію в соцмережах: 85% повідомлень мали негативний тон.

Медіа вдавалися до таких формулювань: “тайный налоговый маневр” — “Медиавектор”, “махинации действующего президента” — “Новое время”, “подвійне життя президента” — “Громадське”, “сліпий траст існує тільки в його фантазіях” — “24 канал”, “офшорна бізнес-імперія” та “офшорка” президента” — 24 канал.

У першій половині дня 4 квітня кількість звинувачувальних повідомлень починає йти на спад і становить 70%, що також повторює динаміку дискусії в соцмережах.

У негативних повідомленнях ЗМІ продовжували апелювати до “скандального расследования” — “Апостроф”, “налогового маневра” — “Новое время” та “Радіо24”, “масштабных пирамид Порошенко” — “Вести”, “офшорных финансовых схем” — “Главный портал Киева”.

Водночас у повідомленнях, що виправдовували дії президента — їх у першій половині дня 4 квітня було 25%, — ЗМІ в основному апелювали до слів юридичних консультантів Порошенка.

Зокрема, було сказано, що офшори були необхідні для реструктуризації активів Roshen — The Politics, і що заснування офшорних компаній означало “реальну спробу” продати Roshen — “Риа новости”, “Гордон”. Навіть згадували теорію, що “слив против Порошенко мог организовать Кремль” — “112.ua”.

Після першої реакції президента на фігурування його прізвища в панамських документах, о 15:23 4 квітня, структура обговорення теми на Facebook та у традиційних ЗМІ стала різко відрізнятися.

Якщо на дискусію у Facebook реакція президента не особливо вплинула, і частка негативних повідомлень залишалася на рівні 78%, то у ЗМІ частка позитивних і нейтральних повідомлень різко зросла і на 17:00 4 квітня разом становила 51%.

У ЗМІ з'явилися повідомлення, що “юристи, які керують активами Порошенка, повинні відповісти на усі закиди ЗМІ” — “7 днів”. Увага акцентувалася на тому, що для підготовки до продажу компанії Roshen і передання її у “довірчу власність” створення офшорів було необхідним.

Можна було уникнути такої кількості негативних повідомлень принаймні у традиційних ЗМІ, якби прес-служба президента своєчасно відреагувала на оприлюднення прізвища Порошенка в панамських документах.

Цікаво, що тональність повідомлень у ЗМІ часто відрізняло лише одне сполучне слово. Так, частина медіа писала, що Порошенко не передав активи Roshen у “сліпий траст”, однак створив офшорні компанії — як виправдання.

Інша частина писала, що президент не тільки не передав активи Roshen у “сліпий траст”, а й створив офшорні компанії — як обтяжуюча обставина. Або не продав свої активи, а натомість створив три офшорні компанії — як протиставлення.

Так лише за допомогою одного сполучного слова можна маніпулювати думкою читача, не пропонуючи аудиторії додаткових аргументів та експертних пояснень.

Висновки

Автори вважають, що якість контенту в українському медіа-просторі лишається поверховою, особливо коли питання стосується сфери, яка потребує базових економічних знань. Медіа-дискурсу бракує фаховості висвітлення такого принципу державного управління та антикорупційної політики, як конфлікт інтересів.

Більшість медіа звертається до звичного емоційного забарвлення новин — як негативного, так і позитивного — замість того, щоб пропонувати аудиторії пояснення базових термінів для розуміння ситуації.

Від соцмереж навряд чи варто очікувати зваженої реакції на кризову інформацію. Їх завдання і не полягає у просвітництві. Крім того, Facebook-спільнота не обмежена професійною етикою. Соцмережі виступають тригером для обговорення певної теми у ЗМІ і є традиційно більш радикальними у висловлюваннях.

Євгенія КУЗНЄЦОВА, PhD, University of Deusto, Дмитро ПОТЄХІН, Nonviolent Solutions Agency

Дані для дослідження: Mediapulse Monitoring Agency

Оригінал публікації: Facebook VS ЗМІ: хто “краще” відпрацював Panamagates в Україні

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.