Діра у пів бюджету. На що сподівається уряд у 2024 році

Джерело: Пояснювальна записка до проекту Закону про “Державний бюджет України на 2024 р.”, розрахунок Мінекономіки

Звідки візьмуть гроші

Доходи загального фонду держбюджету закладено на рівні 1,75 трлн грн (1,57 трлн грн — загальний фонд, 172 млрд грн — спецфонд). Сюди входять податки та інші обов´язкові платежі на користь держави, дивіденди держпідприємств, приватизація держмайна  і трансферти від іноземних урядів, міжнародних установ і організацій (останні на суму лише 6,4 млрд грн). Очікується, що видатки сягнуть приблизно 3,3 трлн грн (3,1 трлн грн загальний фонд, 200,7 млрд грн — спецфонд), з них на сектор безпеки і оборони припадуть 1,68 трлн грн (як і цього року), тобто по суті всі внутрішні доходи. За планом, інші статті нам допомагатимуть фінансувати міжнародні партнери, так само як і зараз (Мінфін буде запозичувати і на внутрішньому ринку, але тільки для погашення ОВДП раніших випусків).

Відповідно дефіцит бюджету становитиме близько половини від видатків — 1,6 трлн грн, або понад 20% прогнозованого ВВП. Повертаємося до питання зовнішньої допомозі: за підрахунками уряду, Україна наступного року потребуватиме майже $43 млрд зовнішнього фінансування у вигляді кредитів та грантів.

Чи реалістичні такі плани? Розділимо питання доходів на внутрішню складову (переважно податки) та зовнішнє фінансування (кредити і гранти партнерів).

Що стосується внутрішнього ресурсу, то уряд очікує збільшення надходжень на понад 300 млрд грн порівняно з поточним роком. Основні джерела додаткових коштів такі:

1. Обсяг ПДВ з вироблених в Україні товарів має зрости до 297,8 млрд грн (+70,1 млрд порівняно за 2023-м), ПДВ з імпорту — до 455,5 млрд грн (+60,6 млрд грн). Цілком можливо у світлі повернення довоєнної системи податків (ще з серпня 2023 р.), інфляції в понад 10% р/р та надії на подальшу деокупацію і економічне пожвавлення.

2. Надходження від податку на прибуток підприємств прогнозовано збільшаться до 173,5 млрд грн (+63 млрд грн) передусім завдяки пропозиції посилити податкове навантаження на комерційні банки, які отримують легкі прибутки від розміщення вільних резервів на депозитних сертифікатах НБУ під високу ставку. Додамо, що це питання давно назріло: попри складну економічну ситуацію, банки лише за перше півріччя 2023 р. заробили 67,6 млрд грн чистого прибутку (по суті це дохід не пов´язаний з підвищенням продуктивності, тобто звичайнісінька рента).

3. Перерозподіл коштів з місцевих бюджетів на державний рівень. Якщо з ним погодиться парламент і президент, то до загального фонду держбюджету будуть спрямовуватися всі кошти від акцизного податку, а відповідні надходження зростуть на 100 млрд грн. Крім того, у місцевої влади заберуть надходження від ПДФО на доходи військових, а це понад 93 млрд грн. Про ці кошти ми ще поговоримо, бо їх планують спрямувати до спецфонду держбюджету на оснащення війська. А тут нагадаємо, що це рішення продиктоване не лише потребами армії, а й регулярними скандалами щодо безвідповідальних витрат на місцях (наприклад на ремонт стадіонів чи перекладання бруківки).

Що ж до залучення зовнішнього фінансування у $43 млрд, то наразі є сумніви. Хоча ця сума й співмірна з тими коштами, що міжнародні партнери, за даними Мінфіну, надали Україні за півтора роки великої війни, а саме $61,8 млрд у вигляді кредитів і грантів (зокрема майже $30 млрд з початку поточного року). Є також відомі обіцянки ЄС про 50 млрд євро, але вони розраховані на кілька років і більше на післявоєнне відновлення. Поки що скидається на те, що в 2024 р. можна буде використати гарантовані 9 млрд євро від ЄС, які мають надійти ще до кінця цього року. Крім того, Україна сподівається отримати від США $12-14 млрд фінансової допомоги, але домовленостей ще немає (можливо, ситуація зрушить з місця після призначення спецпредставника США з економічного відновлення України). Як завжди є сподівання на інші країни з G7, а також МВФ і Світовий банк та інші міжнародні організації і установи. Ще зовсім недавно голова Мінфіну Сергій Марченко заявляв про майже цілковиту невизначеність щодо сум міжнародної допомоги на наступний рік. Отже, фіксація її обсягу в держбюджеті-2024 на високому рівні — це, серед іншого, спроба заякорити очікування перед майбутніми переговорами з партнерами.

Варто окремо наголосити, що на наступний рік, як і в поточному, не передбачено так званого “емісійного фінансування” (як це було у 2022 р. на 400 млрд грн). Іншими словами, уряд ладен краще брати іноземні кредити з відсотками (за прогнозами, частка зовнішніх запозичень у структурі держборгу наступного року становитиме 80% ВВП). Це спірне рішення. Однак варто наголосити, що в разі браку грошей на військо чи критично необхідні соціальні видатки, опція додаткового випуску гривні (через викуп НБУ облігацій Мінфіну) завжди залишається фізично доступною і може бути відкрита де-юре за наявності політичної волі.

На що підуть гроші

Отже, на сектор безпеки і оборони виділять 1,69 трлн грн, а з них трильйон на грошове забезпечення та заробітну плату (з нарахуваннями).

Іншими найбільшими статтями видатків будуть соціальними. Це покриття дефіциту Пенсійного фонду на 272 млрд грн, майже 50 млрд грн на субсидії, 13,5 млрд грн на підтримку ветеранів (зокрема придбання житла), 5,8 млрд грн на допомогу людям з особливими потребами тощо. Прожитковий мінімум підвищується до 2920 грн.

Зі зростанням мінімальної зарплати до 7100 грн з 1 січня (і до 8000 грн з 1 квітня) видатки на освіту у 2024 р. збільшаться до 178,8 млрд грн (+23 млрд грн.), на охорону здоров´я — до 201,9 млрд грн (+24,4 млрд грн).

Водночас суди обійдуться у понад 24 млрд грн, прокуратура у 14,6 млрд грн, органи держвлади за винятком силових структур — у 60,7 млрд грн.

Серед інших витрат варто виділити формування резервного фонду на 44,8 млрд грн (з нього тепер будуть фінансувати також відновлення доріг, бо акцизи пішли в “спільний казан”).

Ще один важливий пласт фінансування — кошти на економічний розвиток. Так, на компенсацію частини процентів за кредитами бізнесу за програмою “5-7-9” виділять 18 млрд грн (+2 млрд грн). Ще 3 млрд грн мають спрямувати на підтримку внутрішніх проектів зі значними інвестиціями, 1,4 млрд грн — на надання грантів бізнесу, 1 млрд грн — на створення індустріальних парків. Як бачимо, це не дуже значні суми (на ті ж індустріальні парки раніше планували виділяти удвічі більше).

Але є напрямок, що отримає суттєвий фінансовий імпульс — це виробництво зброї. Як ми вже згадували, в місцевих бюджетів планують забрати майже 94 млрд грн ПДФО військових. Одну частину цієї суми збираються витратити на придбання військової техніки, а другу — на виробництво. “Ми можемо сказати, що за ці кошти будуть закуплені та вироблені дрони, боєприпаси, бронетехніка вітчизняного зразка”, — уточнив міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі національного телемарафону. Таку ідею можна тільки вітати. Так, уже зараз, за деякими оцінками, Україна виробляє близько 15 тис. безпілотників на місяць, їхня якість поліпшується, а асортимент розширюється. Фактично у нас народжується сучасна галузь промисловості, яка після завершення війни, ймовірно, стане магнітом для інвестицій.

Крім того, на проекти розвитку та відновлення і відбудови інфраструктури планується залучити 62,1 млрд грн від іноземних держав і організацій. 

Курс, інфляція, ВВП: слабкі прогнози

Насамкінець про кілька макроекономічних показників з держбюджету-2024, які так охоче розбирають на новини як офіційні прогнози. Але про що вони свідчать насправді?

Не варто сприймати закладені в бюджет показники як результат ґрунтовного прогнозування. Наприклад, курс, яким оперують під час складання кошторису держави, майже ніколи не збувається (за останні роки уряду вдалося вгадати лише у 2020-му). Не менш важливо, що майже завжди у відповідному макропрогнозі Мінекономіки завищувало вартість долара (крім 2022 р., коли гривня різко знецінилися внаслідок війни). Статистики назвали б це не просто відхиленням, а зміщенням. Тобто є певний фактор, який відтягує показник в одну сторону. Назвемо його: бажання уряду подати бюджет з більшою дохідною частиною (що дешевше гривня, то більше держава збере з митниці). У мирний час можна було б з великою ймовірністю прогнозувати, що насправді гривня буде міцнішою, але під час гарячої фази війни сказати так було б безвідповідально. Єдине, що можна стверджувати напевно: ухвалюючи фінансові рішення, не варто надто покладатися на курс, закладений в бюджет-2024. Тим більше, що його наразі встановлює НБУ в ручному режимі (до речі, в центробанку зараз рекордна кількість золотовалютних резервів, і це грає на руку гривні).

Уряд у 2024 р. очікує досить високої середньорічної інфляції на рівні 13,3% та 10,8% в метриці “грудень до грудня”. Якщо ж рівень споживчих цін насправді виявиться нижчим, ніж закладено в бюджет, це може призвести до недоотримання доходів, про що вже пишуть деякі аналітики. Підставою для такого припущення є те, що просто зараз інфляція в річному вимірі становить 8,6%. Однак ми звертаємо увагу на те, що серпень непоказовий місяць для прогнозування цін. І, що важливіше, на етапі відновлення та пожвавлення ділової активності (про що свідчать і опитування бізнесу, і власне прогноз зростання ВВП), а також тренду на зниження облікової ставки НБУ — двозначна інфляція наступного року цілком імовірна.

Нарешті про ВВП. Після тієї прірви, в яку котилася українська економіка, зростання на 5% видається цілком можливим і навіть логічним, але за однієї умови — успіхи на фронті або завершення війни. Хоча, з іншого боку, навіть такий показник все одно не відповідатиме розрекламованим в Лондоні планам уряду досягнути ВВП в 1 трлн грн до 2033 р…