Дитяча лікарня туманного майбутнього

Адже за високим зеленим парканом за кілька місяців до 2012 року навіть немає фундаменту: окремі частини бетонної стіни зведені якраз там, де приходять зацікавлені особи переглянути стан будівництва.

“Далі асфальтованих доріжок не ходіть — це небезпечно для здоров’я”, — ввічливо попросив кореспондента “Української правди. Життя” Віталій Паладій з “Альтіс Холдингу”. Саме він у компанії курує зведення лікарні. Та згодом він дозволяє прохід по всій території і перед очима постає доволі дивна картина.

Там, біля асфальтованих доріжок, на майданчику помітні бодай якісь результати розпочатого будівництва: по периметру височіють бетонні стіни заввишки близько 5 метрів.

Такі бетонні конструкції зведені менше ніж на трьох “пальцях лікарні”, а чим далі від дороги і ближче до лісу, частини споруди стають нижчими, а то і зовсім зникають (сама лікарня має виглядати як долоня з 5 пальцями-корпусами).

Будівництво починається! Починається?

На території майданчика — буквально пару одиниць техніки. За словами трьох охоронців, нічого не будують тут вже більше року. Хоча наприкінці серпня 2009 року у присутності журналістів Катерина Ющенко з представниками власного благодійного фонду, МОЗ, кампанії-забудовника оголосила про старт зведення самої будівлі.

Тоді, у 2009 році, за початковими планами фонду, лікарня вже мала приймати маленьких пацієнтів з усієї України.

“У нас по графіку зараз роботи по фундаменту і нульовому циклу (тобто усього того, що буде знаходитьсь нижче рівня землі). Ми плануємо завершити їх за півроку”, — інформував влітку 2009 року дружину тодішнього президента заступник генерального директора корпорації “Альтіс-Холдинг” Андрій Нікончук.

Після фундаменту будівельники за 2-3 місяці планували збудувати першу палатну секцію, в якій будуть знаходитись відділення онкології та неонатології. Про все це було офіційно оголошено і навіть роз’яснено: будувати “Альтіс-Холдинг” буде нульовий цикл за 43 мільйони гривень.

Ось так 14 жовтня цього року виглядав будівельний майданчик лікарні. На задньому плані — бетонні конструкції, які стають все нижчими по мірі наближення до протилежного кінця від місця входу на територію

Побачивши результати такого “активного” будівництва, “Українська правда. Життя” звернулась до керівництва благодійного фонду і Державного управління справами (яке є офіційним замовником лікарні) з проханням пояснити, де, власне, лікарня.

Голова правління Фонду “Дитяча лікарня майбутнього” Олександр Максимчук шокував: дозволу на будівництво лікарні ще досі нема!

“У лютому 2009 року був поданий на експертизу проект. Замість 45 днів він розглядався 10 місяців. Це експериментальний проект, експериментальна програма, інноваційні речі.

28 вересня минулого року ми отримали позитивний висновок.(…). Отримавши цей позитивний висновок як партнери держави, ми передаємо ці документи на розгляд Кабінету міністрів. Чому? Будь-який державний об’єкт вартістю понад 100 мільйонів гривень затверджується тільки рішенням Кабінету міністрів, його кошторисна вартість, сам проект і рішення про подальшу діяльність по цьому об’єкту.

Пройшов вже рік. Замовник мовчить, все що ми мали виконати по угоді, ми виконали. Ми передали проект у Кабінет міністрів”, — пояснив Максимчук.

Відтак тепер, щоб почати власне будівництво, “має бути затверджений проект Кабінетом міністрів після позитивного висновку Кабміну. Після цього державою (замовником) має прийматися рішення, як воно буде будуватися далі”.

На репліку про те, як же тоді у 2009 році фонд оголосив про початок будівництва без відповідного на те дозволу, Максимчук пояснив, що дозвіл був на “інженерну підготовку будівельного майданчика. Але, вибачте, ми не можемо передбачити усі дозволи до запуску об’єкту”.

А бетонні стіни, схожі на цокольний рівень лікарні — це результат “експериментального задавлювання”, яке мало показати, чи правильно вивчена геологія місцевості.

Тому керівник фонду питання, “де лікарня” переадресовує ДУС: згідно з взятими зобов’язаннями, саме держава має зводити будівлю лікарні. А от на гроші благодійників був замовлений проект, зроблена підготовка до будівництва і буде закуповуватись обладнання.

Кілька днів тому “Українська правда. Життя” надіслала запит у ДУС з проханням прокоментувати ситуацію, та відповіді ще не отримала.

Ближче до асфальтових доріг будівельний майданчик виглядає ось так

Рахунки

За словами Олександра Максимчука, станом на перше жовтня цього року на рахунках фонду у державному “Укрексімбанку” є 72 мільйони 206 тисяч гривень.

Це — все, що залишилось від тих 147 мільйонів 201 тисячі, які надійшли на рахунки фонду з початку кампанії по збору грошей (з них 48 млн 561 тисяча — пасивні доходи від депозитів).

Більшість коштів пішло на проект будівництва, підготовчі роботи, закупівлю необхідних для цього конструкцій, запевняє Максимчук. На підготовчі роботи “Альтіс-Холдингу” заплачено приблизно 6 мільйонів.

За його словами, з липня цього року фонд скоротив адміністративні витрати на проект втричі, але все одно щомісяця на все йде приблизно 100 тисяч гривень.

“Замість активної динамічної роботи, яка була налагоджена кілька років, перебуваємо у санації”, — каже Максимчук і пояснює, що зупинити витрати фонду на лікарню “просто так неможливо”.

Відтак, поки держава не знає, що робити з лікарнею, фонд поступово “проїдає” гроші, а сам об’єкт (те, що вже там набудовано) — псується.

“Ми звернулись до ДУС з листом, що треба терміново консервувати цей об’єкт, який вже другу зиму, мабуть, не переживе. І всі ці гроші, які були витрачені на підготовку і вкладені туди будуть у частині якійсь загублені”, — каже керівник фонду. Обіцяного “дозбирання грошей” закордоном, про яке оголошувалось раніше як такого немає, бо держава з будівництвом не визначилась, пояснює Максимчук.

На малюнку праворуч (виділене жовтим) — місце, де має розташуватись “Дитяча лікарня майбутнього”. Попередній варіант її дислокації зображений червоним, оранжевим — територія “Феофанії”

Віртуальна лікарня замість реальної

На запитання про те, що ж буде далі з проектом, якщо держава так і не прийматиме відповідного рішення, керівник фонду каже, що лікарня буде збудована хоча б “віртуально”.

Прийняте рішення на зібрані кошти закупити обладнання для Інстиутуту раку, ОХМАТДИТу та столичного ПАГу, і дати їх на користування, поки лікарня не буде збудована.

Як каже Максимчук, таким чином ДЛМ вже буде існувати “віртуально” і лікуватиме дітей.

Водночас, фонд надіслав листа-пропозицію прем’єр-міністру, у якому переконує Миколу Аазарова: доцільніше будувати ДЛМ, а не вкладати ці гроші у будівництво нового відділення в “ОХМАТДИТі”.

“Ми проаналізували з відкритих джерел медичне завдання на реконструкцію “ОХМАТДИТа” ,порівняли з медичним завданням по якому ми проектували, і воно на 80-90% збігається. Кошторисна вартість реконструкції, будівництва дев’ятиповерхового нового корпусу практично збігається з тим, що заплановано на Всеукраїнський центр охорони здоров’я матері і дитини (Дитяча лікарня майбутнього).

Маючи унікальний проект, який пройшов усі погодження, пройшов експертизу, маючи хорошу земельну ділянку, яка є екологічно чистою, до якої підведені всі інженерні комунікації для початку будівництва, ми там все заморожуємо, і починаємо всі роботи в екологічно непридатній, транспортної енергетично перенавантаженій частині Києва (в “ОХМАТДИТі”).

Можливо, поліклінічне відділення там справді потрібно реконструювати, але робити відділення онкогематології з чистими палатами, відділення хірургії, яке потребує дуже високотехнологічного обладнання, неможливість розмістити там лінійні прискорювачі. Всі ці фактори змушують нас задуматись, а що ж відбувається. О якщо справді немає коштів, ми розуміємо. Але якщо є кошти, є стратегічне рішення держави робити, ми тільки вітаємо, але не розумією, чи ефективно витрачати кошти ось так?”, каже Максимчук.

Втім, дивуватись тут нема чому. Адже нинішня влада не хоче віддавати іміджеві бонуси від зведення необхідної лікарні попередникам.

І тепер невідомо, чим закінчиться найбільший благодійний проект країни, адже гроші олігархи на лікарню давали в обмін на прихильність тодішньої влади. А поки фонд визначався з проектом і переносив будівництво з одного майданчика на інший, інфляція з’їла половину коштів. Решту щодня відкушує час, і майбутнє ДЛМ залишається справді дуже туманним.

Галина ТИТИШ