Обурення місцевих фермерів видається цілком логічним, якщо врахувати, що 2021 року Франція займала другу позицію в рейтингу найбільших виробників курятини в Євросоюзі. Однак уже наступного 2022-го через спалах пташиного грипу втратила позиції лідера, пише Latifundist. Обсяги постачання скоротилися на 9,7 %.
Коли епідемія закінчилася, французи не змогли відновити втрачене. До того ж частину ринку зайняла Україна. У розмові з Тижнем аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” Максим Гопка наводив дані, що протягом січня — листопада 2023-го в Європі виробництво курятини зросло на 3,3 %, як порівняти з аналогічним періодом роком раніше. Зростання переважно демонстрували виробники Італії, Угорщини, Данії, Іспанії та Румунії. Натомість Франція, Німеччина й Польща відзвітували про зростання нижче середнього по ЄС. У Фінляндії, Нідерландах і Чехії виробництво птиці взагалі впало.
Між іншим, варто зазначити, що експорт української курятини не перевищує 1,6 % загального європейського споживання. Яєць — 0,8 %, такі дані наводить “Союз птахівників України”. До того ж ЄС виступає мало не основним ринком збуту агропродукції для інших країн: Бразилії, Таїланду, США, Великої Британії, Мексики.
Наприклад, імпорт з Бразилії, Таїланду й України займає майже 82% загального імпорту птиці в ЄС.
“Хоч Україна й постачає курятину до Євросоюзу, але продукція потрапляє не в кожну країну. Найбільший експорт маємо до Нідерландів. Також збуваємо на інших ринках. Великі постачі робимо до Саудівської Аравії, Туреччини”, — пояснює аналітик Максим Гопка.
Подібна ситуація з постачанням яєць на європейський ринок. Наприклад, у січні — листопаді торік імпорт яєць в ЄС зріс на 88%, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року. Переважно імпорт зріс від постачальників Великої Британії, Індії, Албанії, Північної Македонії та України, свідчать дані УКАБ.
Водночас на українській митниці підрахували, що ми протягом січня — квітня 2023 року експортували 15,8 тисячі тонн яєць. Заробили на цьому $23,2 мільйона. Головними покупцями української продукції стали Польща, Нідерланди й Латвія.
До того ж 2022-го значна частина українських виробництв постраждала через бойові дії та окупацію. Ворог знищив Чорнобаївську птахофабрику в Херсонській області, руйнувань зазнала птахофабрика “Фенікс” — одна з найпотужніших на Донеччині, яка щодня давала по пів мільйона яєць.
Відновлюватися галузь почала в другій половині 2022-го. Тоді ж улітку цьому сприяв дозвіл ЄС протягом року безмитно постачати українські товари на їхні ринки. У червні 2023-го торговельні заходи продовжили на рік. Це неабияк збурило європейських фермерів.
Днями Комітет з міжнародної торгівлі (INTA) схвалив пропозицію Єврокомісії продовжити для України дію безмитної торгівлі до червня 2025-го. Щоправда, на особливих умовах. Мова йде про екстрене гальмування постачання й запровадження тарифних квот для української курятини, яєць та цукру, якщо вони перевищать середні обсяги 2022—2023 років. Наразі Європарламент і Верховна Рада повинні остаточно затвердити відповідну угоду, адже дія чинних домовленостей закінчується 5 червня 2024 року.
У коментарі Politico торговий представник України Тарас Качка наголосив, що рішення продовжити безмитну торгівлю дало змогу повернутися до побудови торговельних зв’язків і підготовки ґрунту для повної інтеграції України в Євросоюз.
Щоправда, ця подія — тільки черговий етап у довгостроковому діалозі щодо інтеграції українського сільського господарства до ЄС.
“Доступ вільної торгівлі до ЄС став порятунком для зруйнованої війною економіки України. І це також принесло користь європейським фермерам, які надсилають нам рекордні обсяги перероблених товарів.
Ми не пропонуємо блоку прийняти українське сільське господарство таким, як воно є. Але законодавцям доведеться розпочати розмову про майбутнє європейського фермерства й місце України в ньому”, — пояснює Тарас Качка.
Наголошує, що вступ України в ЄС вимагає системних змін у сільськогосподарських секторах по обидва боки кордону.
