“Українська правда. Життя“ з’ясувала, чи дійсно зима 2023 була аномально теплою, коли і які температурні рекорди були зареєстровані цьогоріч. Також дізналася, чи вплинуло це на майбутню врожайність.
Про це розповіли:
-
експертка з екологізації сільського господарства громадської організації “Екодія” Анна Даниляк,
-
представниця громадської організації “Екоклуб” Юлія Квітка,
-
начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко,
-
заступник голови всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
-
Чи була зима 2022-2023 року аномально теплою
Начальниця відділу агрометеорології Тетяна Адаменко розповідає, що зима 2022-2023 років була однією з найтепліших за три останні десятиліття. Теплішою визнали лише 2019-2020 року.
“У середньому температура повітря в деяких регіонах перевищувала 2-3°C, а, наприклад, у західних — 4-4,5°C“, — каже вона.
З її слів, ця пора року мала гібридний характер. Період з другої декади листопада до середини грудня дійсно можна назвати календарною зимою. Опісля відбулося колосальне потепління і було встановлено багато температурних рекордів: найбільше в кінці 2022 року та 1 і 2 січня на початку 2023-го. Це були найтепліші зимові ночі і дні.
Зокрема, за даними метеостанції ЦГО імені Бориса Срезневського, 1 січня у столиці України вперше за 143 роки спостережень середньодобова температура повітря становила +10,3°С. Це на 4,4°С вище рекордного значення температури для цього дня 2021 року. Погодні умови нагадували квітень.
Схожу ситуацію синоптики зафіксували у країнах Європи. Наприклад, у перший день року стовпчик термометра побив рекорди на більшій частині цієї території.
“Це навіть найвища середньодобова температура, коли-небудь виміряна в період з 17 грудня по 15 лютого в Біарріці, і еквівалент “середнього” дня на початку липня”, — підкреслив у Twitter метеоролог з Meteo France Франсуа Жобард.
Перехід до весни у 2023 році, зі слів Тетяни Адаменко, також відбувся дуже рано. У західних та південних областях зима тривала приблизно 30-40 днів.
З її слів, середня температура повітря взимку, зокрема у центральних областях, повинна становити -2°C, -3°C. А вона досягала від +1°C до +3°C. У Києві — приблизно +0, 1°C, а повинна бути -3°C.
Експертка відділу екологізації ГО “Екодія” Анна Даниляк каже, що головна причина теплої цьогорічної зими — це глобальна зміна клімату.
“І екологи, і кліматологи звертають увагу на те, що це призводить до дуже різких змін. До 2040 року, за оптимістичним сценарієм, очікується підвищення середньорічної температури в Україні в межах 0,8°C — 1,1°C“, — каже експертка “Екоклубу” Юлія Квітка.
Як аномально тепла зима може вплинути на врожайність
Екологиня “Екоклубу” розповіла, що цієї зими стійкого снігового покриву практично не було. Він випадав, але дуже швидко танув. Промерзання ґрунту майже не спостерігали. Виняток — Харківська, Сумська області. Там було невелике промерзання.
З її слів, тепла погода сприяла безпечним умовам перезимівлі сільськогосподарських культур. На сьогодні немає передумов, щоб стверджувати про можливі втрат врожайності за рахунок погодніх умов.
Можливо, були окремі випадки в деяких господарствах, але не масові по території всієї України.
Якщо висока температура взимку різко чергується з морозом, наголошує Юлія Квітка, а саме падає нижче -15°C, то морозо- і холодостійкість зернових культур набагато знижується. Значна частина посівів скорочується та пошкоджується.
Зі слів екологині Анни Даниляк, цього року таких температурних перепадів не спостерігалося.
Заступник голови всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розповів, що восени в нашій країні випало достатньо опадів, що дало можливість зберігати вологу в землі і успішну перезимівлю посівів.
Юлія Квітка каже, що цього року на південних і центральних регіонах України дефіцит вологи навесні все ж можливий. У західних же областях, навпаки, прогнозують її надлишок.
З її слів, все залежатиме від погодніх умов та кількості опадів.
Денис Марчук також зазначив, що взимку температура повітря на більшості території України була вищою за кліматичну норму, проте це не зашкодило посівам
“На полях деяких агропідприємств північних регіонів України місцями вимерзло приблизно 70-80% озимини, оскільки морози перевищували 10-15°C. Загалом стан цьогорічних посівів по всій країні можна оцінити, як задовільний”, — каже Денис Марчук.
За його словами, на скорочення врожайності в Україні суттєво вплинули наслідки війни з РФ, замінування і забруднення полів.
Денис Марчук зазначає, що за різними оцінками Міністерства аграрної політики і профільного комітету аграрної політики ВРУ, 5 млн га землі через війну не придатні для ведення будь-якої сільськогосподарської діяльності. Здійснювати будь-які роботи там просто неможливо.
“Це одна з основних причин скорочення посівів ярої культури і озимини. Вона особливо актуально для Харківщини, Херсонщини, Миколаївщини, Чернігівщини, Сумщини”, — каже заступник голови всеукраїнської аграрної ради.
Він додає, що дві останні названі області вже деокупували, тому аграрії вже очищують територію, а для інших частин України — це сповільнює польові роботи. Посів розпочали приблизно на 500 тисяч гектарів звільненої території.
Нагадуємо, обстеженню та в разі потреби розмінуванню ще підлягає понад 470, 9 тис гектарів земель.
В Україні забрудненими вибуховими речовинами вважаються всі райони, де відбулися бойові дії. За оцінками Асоціації саперів, це 139 тис. кв. км. Перевірки потребує п’ята частина території країни.
Тепла зима сприяє розмноженню шкідників, які нищать врожайність
Анна Даниляк додає, що наслідком тепліших зим може бути як активне розмноження різних шкідників, так і міграція непритаманних раніше видів з інших регіонів.
З її слів, їхнє потенційне зростання може спонукати аграріїв до ще більшого використання токсичних засобів захисту рослин.
Зменшуючи популяцію комах, каже експертка “Екодії“, ми впливаємо на всі подальші біологічні види у харчовому ланцюзі. Тобто спричиняємо їхнє масове вимирання, або в кращому випадку примушуємо до міграції.
Анна Даниляк зазначає, що альтернативою хімічній обробці можуть стати природноорієнтовані рішення, які дозволяють природним шляхом тримати під контролем популяції видів, що можуть нашкодити врожаю.
Природоорієнтовані методи боротьби зі шкідниками:
-
сівозміна. Чергуючи науково обґрунтовані культури одна за одною, можна зокрема контролювати поширення шкідливих видів для сільськогосподарських культур. Одна культура може їх пригнічувати й витісняти, а іншу вони можуть дуже полюбляти;
-
слідкування за станом посівів (за тим, чи не має захворювань і великої кількості шкідників);
-
науково-доцільний обробіток землі, який передбачає заорювання стерні і органічних решток на зиму;
-
використання природних біопрепаратів, завдяки яким поля будуть менш вразливі до шкідників і хвороб.
Заступник голови всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що в Україні проблема зі шкідниками є щороку, незалежно від того, яка зима.
“Раніше їх більше було на півдні нашої держави, зараз вони активно розмножуються всюди. Тому ринок готується до закупівлі захисту для рослин”, — каже він.
Зі слів аграрія, проблема цьогоріч ускладнюється тим, що через підвищення цін на 20-25% фермери чи власники домогосподарств не зможуть в повному обсязі закупити необхідні препарати для захисту.
Нагадаємо, минула зима в столиці увійшла у вісімку найтепліших, починаючи з 1881 року.
