Без недоторканності, але з нюансами

Утім, дозвіл на затримання і арешт останнього нардепи таки не дали. А отже, Клюєву і Мельничуку можуть лише пред'явити підозру. Що стосується затримання чи арешту, то у випадку відповідного рішення суду парламенту доведеться знову збирати голоси.

В історії українського парламенту зняття депутатської недоторканності ставилось на порядок денний щодо 20 депутатів. У п'яти випадках Верховна Рада дозволяла Генпрокуратурі притягнути до відповідальності народних обранців. Втім, лише один із них — Віктор Лозинський — таки поніс покарання.

Генпрокурор Віктор Шокін направив до парламенту подання про притягнення до відповідальності народного депутата Сергія Клюєва, а також про притягнення до відповідальності, затримання і арешт колишнього комбата “Айдару” Сергія Мельничука ще 12 травня. Однак лише на початку червня парламент зміг позитивно розглянути подання ГПУ.

Сергій Клюєв. Звинувачення Генпрокуратури

ГПУ підозрює Клюєва у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах. Справу проти Сергія Клюєва ГПУ розслідує за ст. 190 і ст. 191 Кримінального кодексу. Згідно з поданням ГПУ, в 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми вирішили взяти участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ “Завод напівпровідників” (Запоріжжя), але не мали на це права, оскільки їх фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.

Щоб обійти це обмеження, Клюєви вирішили використовувати підприємство, яке мало такі патенти, але не мало коштів для самостійної участі у приватизації Для цього підійшло кіровоградське ТОВ “Силікон”. На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з представником “Силікону” Г.І. Коганом і запевнив, що профінансує придбання акцій “Заводу напівпровідників” за умови подальшого розділу їх навпіл між Клюєвими і “Силіконом”. Коган погодився.

Згодом підконтрольні братам Клюєвим фірми перевели “Силікону” необхідні кошти і компанія виграла аукціон, ставши власником “Заводу напівпровідників”. Проте потім Клюєви переконали Когана в необхідності укладення додаткових угод між “Силіконом” і своїми компаніями, в результаті яких “Силікон” потрапив у боргову залежність від Клюєвих і втратив контроль над придбаним заводом.

У підсумку, брати Клюєви через свою австрійську компанію “Актив Солар Холдинг ГмбХ” заволоділи акціями “Заводу напівпровідників”, повідомляє ГПУ.

Також Клюєву інкримінують заволодіння державними коштами, які були виділені Укрексімбанком та Державним агентством інвестицій і розвитку на розвиток підприємства.

Сергій Мельничук. Звинувачення Генпрокуратури

Щодо Сергія Мельничука, то ГПУ підозрює його в організації озброєної банди. Досудовим розслідуванням встановлено, що Мельничук протягом травня-вересня 2014 організував озброєну банду з метою нападів на підприємства, установи, організації та окремих осіб та вчинення інших злочинів, спрямованих на збройне і відкрите заволодіння чужим майном, брав участь у зазначеній банді і організовував вчинені нею напади.

Відзначається, що Мельничук вирішив організувати озброєну банду з числа підлеглих йому військовослужбовців батальйону “Айдар”, а також з числа неоформлених в батальйоні осіб для вчинення нападів.

Мельничук підозрюється у скоєнні злочинів за ч.2. ст.206 (протидія господарської діяльності); ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі); ч. 2 ст. 187 (розбій), ч. 2 ст. 296 (хуліганство), ч.3. ст. 146 (незаконне позбавлення волі з тяжкими наслідками), ч. 3 ст. 382 (невиконання судового рішення), ч.3 ст. 27 (співучасть у злочині), ч.2 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб), ч.4 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ч.2 ст. 127 (незаконне позбавлення волі), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю), ст. 257 (бандитизм) Кримінального кодексу

Політичні пристрасті

До розгляду питання про зняття недоторканності з Сергія Клюєва і Сергія Мельничука парламентарі взялися у вівторок, 2 червня. Саме вчора сплив термін розгляду цього питання в регламентному комітеті.

Комітет впродовж чотирьох засідань (впродовж 20 днів!) розглядав це питання. Уже з першого члени комітету заявляли про недостатньо обґрунтоване подання ГПУ щодо притягнення до відповідальності Клюєва, а також про затримання та арешт Мельничука.

“Ми попросили Генпрокуратуру надати додаткові документи до текстів подань, близько 80 запитань направили в відомство і чекаємо відповідь”, — заявив LB.ua в.о. голови комітету, депутат “Народного фронту” Павло Пинзеник.

29 травня регламентний комітет ухвалив висновок: подання Генпрокуратури — законні, однак, неповне і необґрунтоване. Таке формулювання вкрай не сподобалось спікеру Володимиру Гройсману. Спочатку він зібрав коаліцію і вимагав пояснень від Павла Пинзеника. А згодом дав доручення ще раз скликати комітет і ухвалити інше рішення.

“Зараз виникає конфлікт інтересів, коли окремі народні депутати звинувачують мене в тому, що у мене виникає упереджене відношення під час розгляду цього питання. Щоби уникнути конфлікту, я складаю з себе повноваження головуючого на засідання о 14.15”, — заявив після розмови в кабінеті Гройсмана Пинзеник.

“Є побажання голови Верховної Ради, щоб йому зробити таке рішення регламентного комітету, яке буде йому комфортним. Такого рішення за мого головування комітет не прийняв. Можливо, прийме без мене. Від комітету де-факто вимагають прийняти позитивний висновок щодо подання Генпрокуратури. Якщо питання ставить таким чином, — вибачте, це без мене”, — підсумував він.

“Думаю, що обґрунтування (подання), про яке говорять політики, не має ніякого значення. Депутати завжди знайдуть причину, щоб щось не робити, — заявив депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв.

“Вся ця історія мені нагадує змову між Генпрокуратурою, яка дійсно халтурно написала це подання, нинішнім керівництвом держави, яке робить все, щоб це подання не було підтриманим, і Клюєвими та компанією, які фактично отримують недоторканність”, — додав Соболєв.

Збір на Банковій

2 червня регламентний комітет дав ще один, уточнений висновок у справах Клюєва та Мельничука.

“Арошенкова (заступник голови комітету Володимир Арошенков — LB.ua) фактично з-під крапельниці витягнули, сказали, що якщо не прийде на засідання, звинуватять в саботажі”, — говорили в залі засідань комітету помічники нардепів.

У тісному приміщенні комітету зібрались члени комітету (окрім Дмитра Лубінця), керівники деяких фракції (Олег Ляшко від Радикальної партії, Андрій Тетерук від НФ). Був присутнім і перший заступник Генпрокурора, який наразі виконує обов'язки Генпрокурора, Володимир Гузир.

“Відкрийте ст.218 ч.4 регламенту і зверніть увагу, в який правовий стан поставили голову парламенту. Там написано, що голова Верховної Ради у разі законності чи незаконності приймає рішення. З великою повагою до тої роботи, що проведена в комітеті. Я розумію, що це так би сказать, проба пера. Але звертав увагу генпрокурор, і я вас дуже просив, що не треба нагадувать, що засідання комітету регламенту — не судовий процес. Саме так у нас відбувалося. І збір доказів, і останнє слово. Цього робить неможливо, це — незаконно, не відповідає дійсності. Таким чином, я як юрист, перш за все, говорю, у голови парламенту у нього немає правових підстав вносити це питання. Тому що комітет не визначився, законне чи не законне рішення. Якщо регламентний комітет визнав законним, тоді включаються повноваження спікера. Тут, так би сказать, фіфті-фіфті…” — отримав слово Гузир.

“У нас всі рішення починаються: визнати законним…” — втрутились депутати. “Не починаються, я такого не бачив”, — відповів замгенпрокурора. “То почитайте”, — обурились члени комітету.

“Комітету ухвалює висновок, а рішення (про внесення на голосування — ред.) ухвалює спікер. В обох поданнях комітет написав: “визнати подання законним”. А рекомендувати, навіть якщо хтось би хотів, не можемо”, — заявив член комітету, депутат Опозиційного блоку Михайло Папієв.

“За кожним членом комітету за спиною поставили керівника фракції і, мовляв, давайте приймайте рішення. Ми, як комітет, згідно зі ст. 120 регламенту, приймаємо одне рішення. А зараз робиться політичний тиск, щоб ми переглядали рішення. Якщо це питання виходить в політичну площину, тоді взагалі не треба було розгляду на комітеті, просто штампуйте рішення, навіть без комітету”, — додав інший член комітету, колишній регіонал, а нині депутат групи “Відродження” Віктор Бондар.

Не обійшлось без скарг в сторону працівників Генпрокуратури, котра, за словами заступника голови комітету Володимира Арешонкова (фракція Блоку Петра Порошенка), не належним чином підготувала подання. “Генпрокурор сам розбереться зі своїми підлеглими”, — відреагував Гузир.

“Ніхто не може сказати, що я буду захищати Клюєва, тому що він мені особисто стільки зробив, що точно мені, м'яко кажучи, не друг… Крім того, він в публічній площині стільки наробив, що можна як десять подань на нього подати... Але замість цього, Генпрокуратура направляє (в парламент — LB.ua) папірець, який викликає у мене два питань. Або вони домовилися, або в ГПУ — непрофесіонали, — вважає представник “Батьківщини” Сергій Власенко. — Тому що в поданні на Сергія Клюєва написано, що Андрій (!) Клюєв в невстановленому місці в невстановлений спосіб створив тиск на конкурсну комісію. А це свідчить про те, що Сергій Клюєв скоїв злочин. Якщо ми підтримаємо таке подання, то через якийсь час Клюєв принесе нам рішення Євросуду про політичні мотиви цієї справи”.

Він також нагадав, що парламент проголосував за притягнення до відповідальності трьох суддей “по таких же поганих документах”. “І де ці судді? Де судді в тюрмах? Де подання по інших суддях?” — додав Власенко.

Депутати, котрі не є членами комітету, а прийшли поспостерігати за дійством, також отримали можливість виступити, втім, їхні промови були більш емоційні, ніж конструктивні. Не втратив можливості виступити і Олег Ляшко. Після виступу депутата його фракції Олега Купрієнка, який погоджувався з членами комітету у тому, що підстав переглядати рішення комітету — немає, лідер “радикалів” заявив: “А я хочу сказати, що член фракції Купрієнко не відображає позиції фракції. Поки що член фракції (пауза). І тому я вимагаю від вас проголосувати це рішення, а не відпрацьовувати незрозуміло що”.

Досить спокійно при цьому себе поводили Сергій Клюєв і Сергій Мельничук, котрі також прийшли на засідання. Клюєв назвав процес проти нього політичною розправою і дякував комітету за публічний розгляд подання Генпрокуратури. “Якщо ви вирішили судити невинну людину…”, — з-поміж іншого заявив він у своїй промові, після чого депутати почали сміятись. Хтось з депутатів викрикнув: “А Янукович також не винен?!” “Доведіть… У нас же презумпція невинуватості”, — відреагував Клюєв.

Попри те, що представник Генпрокуратури і депутати вимагали від членів комітету визнати подання на Клюєва обґрунтований, в кінцевому результаті члени комітету внесли зміни до свого попереднього рішення, взагалі вилучивши з нього слова про необґрунтованість і недостатню кількість доказів. Залишивши при цьому оцінку подання ГПУ як законного. Крім цього, комітет вирішив дописати: “надіслати (рішення комітету — LB.ua) Голові Верховної Ради України для внесення на розгляд Верховної Ради України”.

“Фактично це нічого не змінює… Чому виникла така ситуація? Треба питати у Гройсмана. В даному випадку треба читати ст. 220 регламенту, а він читає ст. 218”, — додав після засідання член комітету Павло Кишкар (”Самопоміч”).

“Для чого скликали це засідання? Щоб заспокоїти Гройсмана, який переживає, що його затягають по міжнародних судах… Крім того, щоб прокуратура не зовсім впала в бруд, оскільки вона направила необґрунтоване подання”, — прокоментував LB.ua ситуацію Павло Пинзеник, який таки головував на засіданні на прохання колег по комітету.

“Я думаю, що ми настільки зганьбились перед європейським співтовариством, що гірше вже не буде. Краще вже було би, якби Верховна Рада не підтримала це подання, принаймні це відповідало би якійсь нормальній процедурі. А те, що відбулось, — зафіксовано телекамерами. Тицяння Ляшком мені пальцем, що треба робити, перезміна рішення, крики, політичне передавлювання, тиск на своїх же депутатів-членів комітету, — все це попало в історію”, — каже він.

Разом з тим, один із депутатів фракції “Батьківщина” вважає, що саме Пинзеник затягував процес розгляду подань ГПУ. “Абсолютно формальну процедуру він перетворив в те, щоб з’ясовувати, а винен Клюєв чи ні. Це ж не його функція. А він зробив з цього феєрію”, — додає наш співрозмовник.

Коротка пауза

У зал засідань питання по Клюєву і Мельничуку у вівторок, 2 червня, винесене не було. За дві хвилини до кінця робочого дня Володимир Гройсман з трибуни парламенту заявив про необхідність висновку юридичного управління апарату Верховної Ради. “Тобто зібрати комітет і продавити інше рішення — змогли, а тут без юридичного обґрунтування неможливо? До цього ж часу можна було все!” — обурювався один із членів регламентного комітету, виходячи з зали засідань.

“Припущення наступне — вони віддали висновок комітету, який продавили, Теплюку (керівнику Головного юридичного управління — LB.ua). Він глянув і сказав: “а де висновок комітету?” Комітет робить висновок на предмет достатності, вмотивованості, обґрунтованості. Де це? Тепер у них знову істерика. Ставлю себе на місце Теплюка і думаю, він сказав — ви боялись європейських судів — от вони вам світять”, — заявив LB.ua інший член комітету, який не захотів бути названим.

“Гройсман відклав це питання до завтра. Ніби-то нема голосів, — заявив депутат “Батьківщини” Ігор Луценко. — Хоча у вівторок якраз більша імовірність проголосувати, бо середа, як правило, “глухий” день”.

Луценко вважає, що в питанні щодо зняття недоторканності з Клюєва — мінімум юриспруденції. “Це просто політична згода про притягнення до відповідальності. В даному випадку навіть не треба оцінювати особливо саме подання”, — вважає він.

“Вочевидь, всі ці торги тривають, бо вони бояться відкрити ящик Пандори. Думають, як зробити так, щоб і Клюєва покарати, і ящик не відкривати. Бо через років 10 можуть і до них добратись. Крім цього, можливо, ГПУ подає таке неоковирне подання, щоб мати можливість поставити справ на паузу. Саме подання, я впевнений, затверджували в Адміністрації президента”, — заявив LB.ua один із позафракційних депутатів.

Дві години обговорення і чотири голосування

У середу, 3 червня, подання про зняття недоторканності з двох депутатів таки винесли в зал засідань. Дискусія депутатів тривала більше двох годин. Як результат, депутати дали дозвіл Генпрокуратурі притягнути до відповідальності Сергія Клюєва і Сергія Мельничука. Втім, за затримання і арешт останнього депутати не проголосували.

Зокрема, за притягнення до відповідальності Клюєва проголосувало 287 депутатів із 322 зареєстрованих. “За” проголосувало 128 депутатів Блоку Петра Порошенка, 76 — “Народного фронту”, 28 — “Самопомочі”, 19 — Радикальної партії Ляшка, 13 — “Батьківщини” і один (Володимир Рабінович) — з Опозиційного блоку.

За таке ж рішення щодо Мельничука проголосувало 262 депутати: 115 — з Блоку Петра Порошенка, 75 — “Народний фронт”, 12 — позафракційних, 27 — “Самопомочі”, 18 — Радикальної партії, 13 — “Батьківщини” і по одному з Опозиційного блоку (той же Рабінович) і “Волі народу” (сам Мельничук).

За затримання Мельничука проголосували лише 32 депутати (позафракційні “свободівці”, частина “порошенківців” і депутатів “Самопомочі”). А за арешт — лише 16 (7 нардепів БПП, “свободівці” і Рабінович).

Вікторія МАТОЛА