Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Абрамовичу не потрібен ІСД?

[13:18 13 января 2010 года ] [ Економічна правда, 12 січня 2010 ]

“Тимошенко, без сумніву, допомогла домовитися про інвестиції. Росія отримала під контроль бізнес-групу, яка впливає не тільки на економіку, але й на певний соціальний прошарок. Якби європейці зацікавилися нашими активами, було б краще”.

Продаж контрольного пакета корпорації “Індустріальний союз Донбасу” так званій групі інвесторів перед виборами викликала море домислів.

Політики та експерти вбачали у цій оборудці домовленості Володимира Путіна з Юлією Тимошенко, мовляв, таким чином російські гроші “Внєшекономбанку” надійдуть до її передвиборчого фонду через її основного спонсора — ІСД, у якого останнім часом були фінансові негаразди.

Інші стверджують, що за організатором пулу інвесторів Олександром Катуніним, власником металоторгової фірми Carbofer, насправді стоїть група “Євраз”, уже втягнута в один корпоративний конфлікт в Україні.

“Ми вважаємо, що за Катуніним стоять мільйонери Алішер Усманов, власник конгломерату “Газметал”, і Роман Абрамович, нинішній власник “Євразхолдингу”.

А те, що головою наглядової ради “Внєшекономбанку” є Володимир Путін, надає угоді певне політичне забарвлення”, — зазначає аналітик Foyil Securities Ісмаіл Сафаралієв.

На його думку, опосередковано Путін підтримує президентські амбіції своєї української колеги, а кошти від продажу ІСД можуть піти на кампанію Тимошенко.

Однак, за даними одного з топ-менеджерів українських металургійних підприємств, Роман Абрамович не може бути зацікавлений у купівлі такого активу, оскільки не має коштів, достатніх для розрахунків за боргами ІСД.

“Євраз” сам без п'яти хвилин ІСД. У них схожа політика — вони вкладають великі інвестиції у модернізацію. І це правильна політика, але в кризу вона принесла обом структурам великі труднощі”, — сказало джерело ЕП на ринку.

За його даними, угода про продаж ІСД виконується за схемами private equity — купівлі проблемного активу з метою погашення його боргів і подальшого перепродажу після відновлення ринку і оздоровлення.

“Це, на мою думку, порожня балаканина про політичне підґрунтя. У таких угодах зазвичай збирається кілька інвесторів, залучають банк, який погодиться ризикувати своїми коштами, і потім, коли ситуація вирівняється, вони виведуть корпорацію на IPO”, — прогнозує експерт.

На думку бізнесмена, оприлюднений набір інвесторів є цілком оптимальним для потреб ІСД, адже Carbofer зможе забезпечувати холдинг металургійною сировиною.

“В Росії багато і вугілля, і феросплавів, і залізної руди. Якщо інвестори, які входять у цей пул, дружать з Путіним, то вони матимуть усі ці ресурси. А на майбутнє інвестори будуть намагатися створити інтегрований холдинг, у якому буде власне вугілля”, — вважає джерело ЕП.

З ним згоден і аналітик Foyil Securities. “Після продажу Алчевський меткомбінат, який входить в ІСД, зможе оптом купувати російську залізорудну сировину за відносно низькими цінами, а також увійти на російський ринок напівфабрикатів і плоского прокату завдяки зв'язкам нових власників”, — стверджує Сафаралієв.

Водночас, сама увага інвесторів до проблемного металургійного активу в Україні є досить дивною.

“Тимошенко, без сумніву, допомогла домовитися про інвестиції. Росія отримала під контроль бізнес-групу, яка впливає не тільки на економіку, але й на певний соціальний прошарок. Якби європейці зацікавилися нашими активами, було б краще, але їх цікавить не політика, а бізнес. А гіршого бізнес-клімату, ніж в Україні, іще пошукати треба”, — каже народний депутат з фракції НУНС Ксенія Ляпіна.

Політик припускає, що корпорація ІСД витрачала значні кошти на фінансування політичних проектів, але все ж не настільки значні, щоб ця стаття витрат стала основною причиною передбанкрутного стану корпорації.

“Це було б дуже просто. Насправді проблема у тому, що група зосередилася на металургійних активах. Що б прем'єр не казала про відродження галузі, продаж ІСД — яскравий приклад того, що відродження не почалося. Навпаки, ці активи стають дедалі проблемнішими, враховуючи розвиток Китаю”, — каже Ляпіна.

Таким чином, політика допомогла залучити інвестиції в українську металургію, хоча походження цих коштів достатньо суперечливе у геополітичному контексті. Однак уже зараз оптимізм з приводу оздоровлення меткомбінатів потягнув угору весь український фондовий ринок.

Водночас, прихід нового потужного інвестора на український металургійний ринок, за словами його учасників, у цілому позначиться на галузі негативно.

“Краще було б, якби активи ІСД забрав, наприклад, “Метінвест” або “Арселор Міттал Кривий Ріг”. У нас забагато самостійних учасників, ринок просто перегрітий. Важко на такому ринку працювати”, — запевняє джерело ЕП.

Артем ЗАХАРЧЕНКО

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.