2010: крах золота і злет долара?

Україна буде важко переживати наслідки кризи і зможе вийти на свій докризовий рівень не раніше 2014 року, коли її валовий внутрішній продукт досягне рівня 2008 року.

2009 рік став для українського фондового ринку вдалим порівняно з обвальним 2008 роком, коли індекс ПФТС знизився більш ніж на 75%. У 2009 році цей індикатор вітчизняного фондового ринку додав більше 90%, досягши 572,91 індексних пунктів.

У березні 2009 року найнижчою точкою індексу стала позначка 199,12 пунктів, після чого він до кінця року зумів набрати майже 188%. Це сталося, незважаючи на вплив кризи і погіршення інвестиційного клімату в країні.

За даними фірми SEOLA Group Ideas Factory, інвестувати в економіку України не готові 69% опитаних іноземних інвестиційних компаній. При цьому 34% іноземних фірм, що працюють в Україні, збираються піти з країни, а 26% — заморозити поточні проекти.

Для порівняння: у 2008 році тільки 13% інвестиційних компаній планували згорнути свій бізнес в Україні.

За оцінками експертів, на організованому фондовому ринку країни у 2009 році частка нерезидентів скоротилася до 20%, тоді як до кризи цей показник досягав 70-80%. Втім, аналітики сподіваються, що у 2010 році нерезиденти збільшать свою присутність до 30-50% у загальному обсязі ринку.

2009 рік ознаменувався для фондового ринку України активізацією резидентів, приходом на фондові біржі приватних осіб і створенням працюючого “ринку заявок”.

Відкриття Української біржі дозволило впровадити сучасні біржові технології, зокрема, запустити інтернет-трейдинг. “Ринок заявок” впровадила і біржа ПФТС.

“Підвищилася ліквідність на організованому ринку. Якщо у першій половині 2009 року середньоденні торги акціями на всіх українських фондових біржах становили менше 30 мільйонів гривень, то у другій половині року активність зросла у 1,5-2 рази до 40-50 мільйонів гривень”, — відзначає гендиректор КУА “Інеко-Інвест” Олег Морква.

Особливість 2009 року — закінчення майже п'ятнадцятирічного домінування ПФТС як організатора біржової торгівлі на ринку цінних паперів України.

Швидше за все, у 2010 році конкуренція на біржовому ринку загостриться, а продаж Московській міжбанківській валютній біржі контрольного пакета акцій фондової біржі ПФТС посилить конкурентну боротьбу серед торговців цінними паперами.

Ще одна важлива подія 2009 року — набрання чинності закону про акціонерні товариства.

На думку директора Українського інституту розвитку фондового ринку Дмитра Леонова, 2009 рік започаткував процес “санації” складу фінансових компаній, що працюють на ринку, а також більш чіткої систематизації фірм, що залишилися, на системні і професійні.

На його думку, “кишенькових” структур ставатиме все менше в міру “стиснення ринку”, насамперед, ринку акцій.

Ще однією тенденцією стане зменшення числа акціонерних товариств та зникнення квазі-акцій з “оптових показників” вітчизняного фондового ринку.

“Це стосується тих акціонерних товариств, які, по суті, акціонерними не були. Вони взяли цю форму в процесі приватизації і не змінили її. За наступні півтора року зникнуть як масове поняття “технічні акції”, що перетворилися на дуже дорогий в обслуговуванні інструмент”, — вважає Леонов.

Скоротиться число дрібних і кишенькових фінансових установ — спочатку реєстраторів та торговців цінних паперів — із зникненням сфери застосування їх послуг, а також дрібних інституційних інвесторів — страхових компаній, інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів.

Триватиме також реструктуризація портфелів великих компаній, включаючи банки.

Знаковою тенденцією 2009 року стала консолідація інфраструктури ринку — депозитарної і біржової систем — під тиском об'єктивних чинників. Капітал любить “знайоме” йому обслуговування, а не “національні особливості”.

За оцінкою Financial Times, інвестори у цьому десятиріччі зазнали значних збитків на ринку акцій, але виграли, вкладаючи гроші в облігації. Така тенденція спостерігається уперше з часів Великої депресії.

Український ринок акцій дуже молодий — індекс ПФТС розраховується з жовтня 1997 року, однак загальносвітова інвестиційна практика тут поки не спрацювала. За минулі дванадцять років вітчизняний ринок облігацій не опинився у більш виграшному положенні порівняно з ринком акцій.

У 2009 році українські облігаційні випуски на кілька мільярдів гривень виявилися дефолтними. У кращому разі, вони будуть реструктуровані на кілька років, а в гіршому — обернуться прямими збитками для інвесторів.

Оскільки ємність облігаційного ринку України становить усього декілька десятків мільярдів гривень, цей ринок виявився таким же ризикованим, як і ринок акцій. Практично кожна десята облігація в Україні принесла інвесторам не дохід, а збитки.

На ринку акцій ліквідних паперів середня прибутковість за десять років склала у доларовому еквіваленті майже 900%. Це забезпечило Україні входження у першу трійку найбільш динамічних ринків світу — за останні шість років індекс ПФТС виріс більш ніж на 700%.

Особливість українського фондового ринку — відсутність автоматичних компенсаційних ринкових механізмів: втрачають гравців і ринку акцій, і облігацій. У країні, де існує думка, що “борги повертають тільки боягузи”, виграти, вкладаючи в облігації, не можна.

Якщо власники облігацій стали жертвами дефолтів, то власники акцій втратили на падінні ринкових цін, роздутих ажіотажним та іноді фіктивним попитом на етапі підйому.

Леонов прогнозує щодо акцій, крім перспективи їх “стиснення” за кількістю інструментів, скорочення числа маркетмейкерів — компаній, що впливають на тренди. Ринок стає прозорішим — для “впливу” потрібні реальні капітали, а не “спритність рук”.

Тим не менше, після стабілізації ринку у процесі консолідації корпоративної власності і “очищення рядів” емітентів ринок акцій почне рости в інтересах емітентів та фінансових установ — портфельних інвесторів і торговців цінними паперами.

2010 рік покаже, чи оберуть емітенти облігацій пріоритетом збереження репутації сумлінного позичальника заради досить неясної перспективи залучення нових капіталів у майбутньому чи заробіток грошей зараз — внаслідок відмови від розрахунків з кредиторами. Схоже, більш реальним є другий варіант.

Експерти вважають, що на “дрібному” та “вузькому” біржових ринках, де кілька великих гравців виглядають, як слон в посудній лавці, прогнозувати поведінку індексу ПФТС у 2010 році — заняття невдячне.

Швидше за все, ринок чекає нестійка стабілізація з тенденцією до зростання, починаючи з другого кварталу.

“У 2010 році вітчизняний ринок акцій, за оптимістичним сценарієм, може показати зростання до 40-50%. Протягом року ймовірні локальні корекції у межах 15-20%”, — вважає начальник відділу торговельних операцій ІК “Альтана Капітал” Іван Дмитренко.

Зростанню фондового ринку буде сприяти очікуване повернення в Україну іноземних інвесторів на тлі сприятливої світової економічної кон'юнктури, а також розвиток в Україні інтернет-трейдингу.

Важливим внутрішнім чинником, який визначатиме динаміку ринку, стануть президентські вибори 2010 року. При цьому важливі не стільки їх результати, скільки сам факт їх завершення.

За песимістичними прогнозами аналітиків, при другій хвилі економічної кризи у 2010 році індекс ПФТС збільшиться лише на 20-25%.

На розвиток ринку цінних паперів можуть негативно вплинути відмова уряду від перегляду нереальних бюджетних показників на 2009 рік, стрімке нарощування державного боргу та ручне керування економікою.

На думку Моркви, Україна буде важко переживати наслідки кризи і зможе вийти на свій докризовий рівень не раніше 2014 року, коли її ВВП досягне рівня 2008 року.

Підтримати вітчизняний фондовий ринок зможе проведення “Євро-2012” у чотирьох українських містах. Це буде сприяти розвитку інфраструктури та зростанню інтересу до країни з боку світового інвестиційного капіталу.

Тимчасом міжнародні економісти називають 2010 рік роком фінансових катастроф. Вони прогнозують стрімке знецінення золота, зміцнення долара, а також крах на китайському ринку нерухомості та акцій.

Основу економіки становить реальний, а не фінансовий сектор, який відновлює рівновагу значно повільніше, а без підтримки держави цей процес триває ще довше, вважає Леонов.

“Реальний і фінансовий сектори будуть нагадувати двох потопаючих, які, чіпляючись один за одного, стануть поперемінно “топити” один одного. Рятувати їх доведеться державі, в міру наявності розуму у влади в кожній країні”, — говорить він.

Золото зараз є фетишем, за який чіпляються фінансові ринки, не маючи альтернативи. А оскільки будь-який фетиш в реальному житті має малу користь, то перегрів цього ринку неминучий, і його падіння може відбутися у випадку більш привабливої за прибутковістю альтернативи.

“Стабілізація реального сектора може закласти основу для зростання ринку акцій, спроб залучення капіталу на відновлення і розвиток виробництва, а значить — дати поштовх для перетікання капіталу на цей ринок з падінням цін на золото”, — говорить директор Українського інституту розвитку фондового ринку.

Долар у 2010 році швидше стабілізується, ніж зміцниться. Причина не тільки в американській економіці. Для більш слабких економік не долар зміцнюється щодо їх валют, а їх валюта і економіка падають швидше за долар.

Долар буде умовно стабільним до тих пір, поки не закінчиться період його витіснення з ринку енергоносіїв як розрахункової валюти та реструктуризації державних золотовалютних резервів країн “великої двадцятки”.

Китайська економіка, на думку Леонова, більш стійка і конкурентоспроможна, ніж багато інших, за рахунок жорсткої державної системи, значного потенціалу ринку праці, національної ментальності “виробника”, а не “споживача”.

А оскільки практичного досвіду подолання світових криз немає ні в кого, очевидно одне: вихід з кризи буде довгим.

Вікторія КОВАЛЬОВА