“Продам картоплю. Посередникам не турбувати!”

Дрібні селянські господарства виробляють майже 98 (!) відсотків картоплі, 90 відсотків овочів, 86 — плодів та ягід, близько 82 відсотків молока і більше половини м’яса. Проте заробити на своїй праці не можуть.

При сучасній системі закупівлі сільгосппродукції село щороку втрачає тільки на продажі молока майже 27 мільярдів гривень — підрахували урядовці. Ті ж селяни, що вирощують худобу, у межах держави недораховуються 17 мільярдів.

Торгувати вигідніше, ніж виробляти

Схема “втрат” достить проста: всі ринки в містах “освоєні” спекулянтами. Таку думку поділяють й чиновники, й аграрії. “Селянин продає, наприклад, літр молока за ціною 1—1,2 гривні. Тоді як на ринку літр коштує по 3—4,5 гривні. В результаті посередник, який закупив молоко, заробив три гривні. А селянин — лише гривню двадцять”, — розповів “УМ” голова Асоціації фермерів та землевласників Черкаської області Михайло Галамага.

Така ситуація і з іншими продуктами: яловичина, свинина на ринку коштують у кілька разів дорожче, ніж у господаря. “За умови розвитку обслуговуючих кооперативів селяни матимуть більший прибуток. Нині це єдиний спосіб, як вирішити проблему зубожіння мешканців сіл”, — вважає Михайло Галамага. “У європейських країнах близько 60 відсотків сільгосппродукції реалізують через обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, а в Україні вони практично не розвинені. Саме тому сьогодні такі неадекватні ціни на продукти харчування”, — погоджується з ним Прем’єр—міністр Юлія Тимошенко, яка завзято, але не досить успішно провадить у життя ідею торгувати без посередників.

Як задумали урядовці, у кооперативи вступатимуть селяни кількох навколишніх сіл. За бажання, кожен кооператив створюватиме сільськогосподарський ринок, щоб безпосередньо збувати продукцію, транспортний парк, що дозволив би доставляти сільгосппродукцію з сіл у міста, та обладнання, необхідне для контролю й збереження вирощеного.

А потім з ринку —  в космос!..

Аби селяни могли самі заробити, в Україні необхідно звести близько 350—400 сільгоспринків, вважають фахівці Кабінету Міністрів. А оскільки будівництво — справа довга, то цей рік стане тільки початком. “Ми плануємо створити по одному кооперативу на кожен напрямок, щоб це був приклад для створення в подальші роки таких структур в інших регіонах. Цього року можна створити близько 150 кооперативів за різними напрямками”, — вважає міністр аграрної політики України Юрій Мельник.

Землю під ринки виділятимуть за спрощеною процедурою: Прем’єрка ініціювала зміни до законодавства, щоб земельні ділянки під будівництво кооперативних ринків виділяли без проведення аукціонів і безкоштовно, звільняли від плати за землю. Ділянки, що найкраще підходять для будівництва, мають знайти голови місцевих сільрад. Саме створення цих ринків, на думку Юлії Тимошенко, дасть поштовх для розвитку іншим галузям, наприклад, металургії (вироблятиме сировину для будівництва ринків) чи машинобудуванню (забезпечуватиме кооперативи необхідною технікою).

Акція: першому десятку — знижка

Ідея розвитку кооперації непогана — вважають фермери, проте створювати кооперативи не поспішають. Адже, на відміну від приватних фермерських господарств, сільгоспкооперативи наразі не мають від держави жодних преференцій. “Головне — визнання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів неприбутковими організаціями. Через відсутність законодавчої підтримки і законодавчого визначення — не було й державної підтримки”, — відзначив міністр аграрної політики Юрій Мельник.

Тепер же очільники держави кооперативним рухом зацікавились. Тож буде і законодавство, й необхідні кошти. Першою ластівкою має стати обіцяне Прем’єркою прийняття цільової програми щодо розвитку кооперації та створення ринків. Зокрема, у ній повинен з’явитись механізм надання компенсацій селянським об’єднанням. Наприклад, держава планує повертати до половини відсотків вартості техніки, обладнання, будівництва.

І щоб остаточно підштовхнути селянина, міністр пропонує перші кооперативи профінансувати із держбюджету. “На першому етапі створення кооперативів близько 90 відсотків витрат на їхнє створення повинно покластися на плечі держави. Решта — 10 відсотків — на плечі безпосередньо сільгосптоваровиробників, які об’єднуються в кооперацію”, — вважає Юрій Мельник. За підрахунками міністра, потреба у фінансуванні державної цільової програми розвитку сільгоспкооперації та кооперативних ринків становить сім мільярдів гривень.

Кошти дійсно необхідні, погоджуються експерти. “Потрібно дати вудку — кредит фермеру. А він тоді подивиться, чи зерновий кооператив створити, чи овочевий, м’ясний, і обере, куди вкладати гроші ефективніше. Але не потрібно його монополізовано туди заганяти”, — відзначив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.

“Державна підтримка, безумовно, потрібна. Проте краще, щоб уряд не просто виділив гроші з бюджету, а забезпечив закупівлю для кооперативів усього необхідного обладнання”, — вважає Михайло Галамага.

Прем’єрські плани досить амбітні, проте чи зможе вона втілити їх у життя? “Хотілося б, щоб на селі цього року обслуговуючі кооперативи таки з’явилися. Проте варіантів на їхнє втілення 50:50. Сьогодні в Україні існують досить успішні кооперативи. Чи будуть створені нові, коли у бюджеті дірка, казати складно. З іншого боку, такі програми не виконують “по указці”. Треба, щоб селянам самим було дійсно вигідно кооперативи створювати”, — підсумував генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.

Соломія СКОРИК