Як компанії Ахметова отруюють наше повітря

На другій сходинці цього рейтингу — Туреччина, третьою йде Сербія. Згідно з розрахунками міжнародного аналітичного центру EMBER, який уклав такий рейтинг, наша держава продукує 72% всіх викидів зольного пилу в Європі, а ще — 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту. “Україна виробляє 34% своєї електроенергії на 20 вугільних  електростанціях, побудованих до 1976 року, жодна з яких не має обладнання для сіркоочистки, крім другого Трипільського блоку”, — йдеться у заяві аналітичного центру.

“Так, основною причиною забруднення повітря в Україні є виробництво енергії. І найбільший забруднювач у цьому секторі — вугільні електростанції, — каже Олег Савицький, старший експерт Команди підтримки реформ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. — Нагадаю, 70% усіх вугільних ТЕС належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова”.

— Чим небезпечні викиди вугільних електростанцій?

— За даними ВООЗ, високий рівень забруднення повітря ними підвищує ризик розвитку важких недуг, зокрема хвороб серця, інсульту, хронічної обструктивної хвороби легень, раку та пневмонії. Україна має найвищі показники серед усіх країн Європи щодо рівня смертності через такі причини.

Агенція з охорони довкілля США зазначає, що дрібний зольний пил у формі мікрочасток може  потрапляти у кров, ушкоджувати легені й серце. Двоокис сірки у високих концентраціях здатний спричиняти небезпечне для життя накопичення рідини в легенях. Оксиди азоту викликають запалення дихальних шляхів і порушують нормальні клітинні механізми, ушкоджують тканини, знижують властивості імунітету людини.

— Однією з лідерок за викидами у звіті названо Бурштинську ТЕС. Які обсяги забруднення вона провокує?

— Згідно з офіційною звітністю, Бурштинська ТЕС викидає у повітря 123 519 тонн двоокису сірки та 26 768 тонн зольного пилу. За обсягами сірки вона лідирує на континенті. Ці викиди токсичні для людей, а зола, осідаючи на землю, забруднює грунти, отож якість вирощуваної сільськогосподарської продукції там погіршується.

Згідно з офіційною звітністю, Бурштинська ТЕС викидає у повітря 123 519 тонн двоокису сірки та 26 768 тонн зольного пилу. За обсягами сірки вона лідирує на континенті.

— Чому ситуація в Україні така критична?

— Більшість ТЕС працює без справних пилових фільтрів, і жодна не оснащена обладнанням з видалення оксидів сірки та азоту. Та й законодавство України, яке б захищало довкілля, наразі недосконале. Законопроект “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”, який має закласти правові засади для модернізації енергетики і промисловості, досі не ухвалено. Згідно з узятими на себе міжнародними зобов’язаннями, Україна мала розробити та запустити в дію цей законопроект ще 2017 року. Утім так і не зробила цього. Допоки законопроект не ухвалять, ми не можемо сподіватися на впровадження європейських технологічних норм і автоматизованого моніторингу викидів основних забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

— А як у Європі нині борються із забрудненням?

— У більшості країн кожна ТЕС оснащена автоматизованою системою вимірювання концентрацій пилу, двоокису сірки та оксидів азоту, — каже Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики Центру екологічних ініціатив “Екодія”. — Крім того, європейські електростанції мають якісні сучасні фільтри та обладнання для видалення залишків сірки й азоту. А у перспективі Європа взагалі планує відмовитися від використання вугілля й переходити на відновлювані джерела електроенергії. Про такі наміри вже заявили Франція та Швеція (планують закрити всі вугільні електростанції до 2022 року), Велика Британія й Греція (до 2025-го), Угорщина (до 2030 року).

Інна М'ЯСОЇД