Влада отримала штурмове попередження

Звичайно, було б смішно говорити про революційну ситуацію в Україні лише у зв’язку з протестами “афганців” і чорнобильців. Найближчим часом революції в державі не передбачено. Але протести пільговиків продемонстрували, що відбувся злам у громадській думці “синьо-білих” областей. Принаймні від часу поновлення незалежної України штурмом із вилами та лопатами на Донецьку обласну державну адміністрацію ще ніхто не йшов і охоронців її не бив. А саме таку картину можна було спостерігати в столиці шахтарського краю, де кілька десятків пенсіонерів проривалися в адмінбудівлю, протестуючи проти підвищення комунальних тарифів та невиплат “дітям війни”.

Цей вибух стихійного протесту відбувався на тлі неперервної акції чорнобильців Донеччини, які вимагають виконання закону щодо виплати пільгових пенсій постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС. Влада Донецька нічого іншого не придумала, як боротися з протестувальниками судовими заборонами на проведення акцій. На виконання одного з таких рішень 27 листопада працівники МНС, демонтуючи намет чорнобильців-голодувальників, затоптали інваліда Геннадія Конопльова. Замість того щоб оперативно притягнути до відповідальності винних у злочині, влада вирішила подати це як нещасний випадок, понад те, спробувала перекинути відповідальність на… організаторів мітингу. Через день колишні ліквідатори пронесли вулицями міста символічну домовину і хрест, перекривши проїжджу частину. Тамтешня влада в особі голови Донецької адміністрації назвала ці протести “провокаціями політичних сил”, місцева єпархія Московського патріархату закликала чорнобильців покаятися. Ну хто б сумнівався…

Паралельно акції протесту, створення наметових містечок чорнобильців охопили й інші регіони, зокрема другу область Донбасу — Луганську. 30 листопада вісім тамтешніх ліквідаторів оголосили голодування. Варто зауважити, що Донеччина й Луганщина не входять до числа найбільш постраждалих від аварії на АЕС. У кілька разів більше їх проживає в Київській, Житомирській, Рівненській областях. Поліщуки наразі мовчать, але це не означає, що й вони не захоплюватимуть приміщень державних адміністрацій.

Тим більше що останні спільні акції чорнобильців під Кабміном показують: потенціал протесту є. Кількасот “беркутівців” ледве стримували 2 тис. учасників виступу. Гарною ілюстрацією до цих акцій є слова мітингувальника з Донеччини, сказані журналістові одного з українських ЗМІ: “Пять лет жили нормально, пока не пришла эта власть. Был закон про чернобыльцев, люди получали пенсии. А потом бандитским распоряжением они его отменили”.

Проблему пільговиків справді вирішити достатньо важко. Але те, що пропонує влада чорнобильцям і “афганцям”, часто виходить за межі здорового глузду. Так, голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Присяжнюк знайшов спосіб боротьби з ліквідаторами — нацькував МВС і прокуратуру, щоб шукали “сфальсифіковані” судові рішення, які давали право на перерахунок пенсій чорнобильцям. А краще було б, якби Присяжнюк сказав, що робити мешканцям підвідомчого йому Поліського району, які після втрати пільгових виплат узагалі опиняться на межі виживання. Бо виробництва в районі жодного, до Києва, щоб їхати на роботу, далеко. Де інвестиції, де підтримка малого підприємництва?

Владі в особі регіоналів, які напередодні президентських виборів-2004 протягнули через Верховну Раду популістські соціальні закони, вистачало розуму присадити цілі райони на голку пільг. Одначе, бездумно позбавивши мільйони українців відповідних виплат, та сама ПР виявилася безпорадною перед соціальним вибухом.

Андрій ДУДА