“Усе по 20”: якою буде податкова реформа

Міністерство фінансів презентувало проект змін до Податкового кодексу (ПК). Після погодження Міжнародним валютним фондом (МВФ) проект буде подано до Верховної Ради. Паралельно Мінфін опублікував на сайті презентацію змін до ПК. 

Окрім того, Мінфін запропонував ввести трирічний мораторій на внесення змін до Податкового кодексу. Національна рада реформ при президентові погодила цю пропозицію на засіданні 3 вересня.

Пропонуємо вашій увазі найважливіші зміни.

“Пласкі” ставки

Найкардинальнішою зміною в Податковому кодексі буде впровадження системи “пласких ставок”.

Під цим терміном мається на увазі встановлення ставок податку на дохід фізосіб (ПДФО), єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на прибуток (ПНП) і податку на додану вартість (ПДВ) на рівні 20%.

Ставки діятимуть незалежно від сектору економіки чи від того, хто їх платить — фізична особа або юридична.

Така модель означає зниження для роботодавця податкового навантаження на заробітну плату працівників удвічі. Адже сьогодні ставка ЄСВ становить 36%-41%. Водночас податкове навантаження на робітників трохи зросте — більша частина українців із зарплатами до 17 мінімальних зарплат, сплачує 15% ПДФО.

У майбутньому планують об'єднати ці два податки і зробити лише один, на рівні тих самих 20%.

“Остаточна мета Міністерства фінансів — об’єднати ЄСВ і ПДФО, забезпечивши зниження сукупного податку на зарплату до 20%. Проте, будьмо реалістами, — Україна не може дозволити собі цей крок прямо зараз. Зниження ЄСВ, який є бюджетоутворюючим податком для пенсійної системи, на 1 відсотковий пункт означає втрату доходів Пенсійного фонду на 5 млрд гривень”, — пояснила Яресько на Національній раді реформ 3 вересня.

За її словами, впродовж трирічного перехідного періоду планують встановити ставки ПДФО та ЄСВ на рівні 20%, ліквідувати сплату ЄСВ із працівника (працівники також сплачують 3,6% ЄСВ) запровадити єдину податкову звітність із цих двох податків та зробити дієві кроки для вирішення питання дефіциту Пенсійного фонду. Лише після цього можна буде говорити про об'єднання ПДФО та ЄСВ.

Окрім того, пропонують скасувати оподаткування мінімальних зарплат.

ПДВ Мінфін планує залишити на старому рівні, але при цьому забрати всі податкові пільги (в тому числі пільги зі сплати ПДВ аграріями). Податок на прибуток трохи підвищать, сьогодні його базова ставка становить 18%.

Мінфін сподівається, що після зниження навантаження більшість роботодавців перестануть ухилятися від податків і вийдуть із тіні, що підвищить обсяг надходжень.

Як зміниться спрощена система оподаткування

Спрощена система оподаткування України перетворилася на внутрішній офшор, який дозволяє великому бізнесу уникати сплати податків. У зв'язку з цим команда Яресько пропонує дозволити працювати на єдиній системі лише фізособам-підприємцям і заборонити цей режим оподаткування юридичним.

На першій групі спрощеної системи оподаткування сьогодні працюють підприємці з річним обігом до 300 тис. грн на рік. Це здебільшого торговці на ринках або ремісники. Її Мінфін пропонує залишити.

Другу (до 1,5 млн грн) та третю групу (до 20 млн грн) пропонують об'єднати в одну, обмеживши річний обіг 2 млн грн. При цьому “друга група” підприємців зможе вести бізнес без обліку.

На думку Мінфіну, великий бізнес використовує третю групу для оптимізації податків, оскільки 90% спрощенців працюють із доходом до 1 млн грн.

“Власник невеликої майстерні з пошиття вишиванок, який має зовсім невеличкий дохід — 36 тис. грн на рік, сплачує 25,1% податків із цього доходу, а буде сплачувати лише 4%, — йдеться в стенограмі виступу Яресько на Національні раді реформ. — Водночас ті, хто отримують значно вищі статки, наприклад, IT-спеціаліст, який заробляє, скажімо, $5,5 тис. на місяць (близько 1,3 млн гривень на рік), братиме трохи більшу участь у фінансуванні потреб держави. Якщо зараз він платить смішні 4,4% свого річного доходу, то за нової системи платитиме 7,7%, залишаючи на руках 1,2 млн гривень на рік”.

Четверта група спрощенців залишиться, але зі змінами. Сьогодні на цій групі працюють фермери та сплачують фіксований сільськогосподарський податок (за підрахунками МіАПК, — приблизно 100 гривень з га). Мінфін пропонує залишити їм фіксований сільгоспподаток, але обмежити обіг до 2 млн грн на рік.

“Пільга, яку ми даємо через спецрежим оподаткування, йде не малим фермерам, а великим підприємствам, які взмозі на сьогодні відраховувати гроші до держбюджету”, — заявила з цього приводу Яресько в інтерв'ю РБК-Україна. За її оцінками, в 2014 році бюджет недоотримав 18,2 млрд грн через надання податкових пільг аграріям.

Зміни в місцевих податках

Мінфін пропонує змінити і деякі ставки місцевих податків. Зокрема, скасувати пільги з оподаткування комерційної рухомості. Чи скасовувати ці пільги, вирішуватимуть місцеві влади.

Пропонують підвищити максимальну ставку податку на нерухомість із 2% до 3% мінімальної зарплати за один квадратний метр житла. Нагадаємо, рішення щодо оподаткування житла також приймає місцева влада.

Квартири від 300 кв. м та будинки від 500 кв. м також будуть оподатковуватися. Раз на рік їхні власники будуть зобов'язані сплатити 25 тисяч грн. Аналогічний розмір податку буде і для власників люксових автомобілів (від 1 млн грн).

Ефект від своїх ініціатив Мінфін очікує у вигляді додаткових 7 млрд грн, які залишаться в місцевих бюджетах.

Як закрити діру?

У разі реалізації всіх ініціатив, дірка в бюджеті буде на рівні 30 млрд грн, вважає міністр фінансів.

“Без будь-яких змін у податковій сфері, додаткові потреби бюджету в наступному році вже становлять понад 130 млрд грн. Наприклад, уже не діятиме додатковий імпортний збір, який цьогоріч забезпечить додаткові 17 млрд грн. Зменшаться надходження до держбюджету коштів Національного банку. Це “коштуватиме” нам близько 28 млрд грн, — заявила Яресько. — А наші видатки будуть лише зростати. Додатково плануємо виділити 16 млрд грн на оборонні потреби. Близько 19 млрд грн додатково необхідно закласти для надання енергетичних субсидій для населення. Ще близько 7 млрд грн будуть потрібні на фінансування реформ”.

За рахунок чого будуть компенсувати втрати бюджету від зниження податкових ставок (ЄСВ чи ренти на нафту і газ) та скасування деяких податків (тимчасовий імпортний податок)?

Частину втрат від зниження податків Мінфін пропонує компенсувати за рахунок підвищення акцизів (на алкоголь і тютюн) до загальноєвропейського рівня. Водночас Мінфін обіцяє поки що не підвищувати акциз на нафтопродукти.

Ще частина втрат надходжень до скарбниці буде компенсована за рахунок легалізації грального бізнесу. Міністр фінансів Яресько оцінює податковий ефект від легалізації на рівні 5 млрд грн.

У презентації податкової реформи говориться, що для наповнення бюджету уряд обіцяє краще боротися з контрабандою на митниці, з ухилянням від сплати податків, збільшити надходження податків та дивідендів від державних підприємств (у першу чергу йдеться про “Укрнафту” та небажання Коломойського виплатити державі дивіденди і податки — майже 10 млрд грн), провести реформу Пенсійного фонду та конфіскувати активи “режиму” Януковича.

Юрій ВІННІЧУК, Дмитро КОРОЛЬ