Тепер банкіри обіцяють ревальвацію

Такі дві тенденції початку квітня. НБУ та опитані банкіри підтверджують, що вище курс поки не піде. Зате ймовірним є зворотній рух до позначки 7 гривень за долар.

Новий коридор — 8-8,3 гривні за долар

Цього тижня НБУ опублікував статистику березня на валютному ринку. Регулятор відзначив два явні тенденції.

Перша — зменшився попит на валюту. На безготівковому ринку обсяг інтервенцій Нацбанку впав з 1,6 мільярда доларів у січні і 1,7 мільярда у лютому до 1,07 мільярда.

З них трохи більше 0,25 мільярда склали гроші, за рахунок яких населення погашає кредити за пільговим курсом 7,7 гривні за долар. Проведення цих аукціонів, які не вирішують проблеми неповернень, було єдиним позитивним піар-ходом НБУ з початку року.

Друга тенденція — курс долара стабілізувався. Фактично, Нацбанк уже відмовився від режиму плаваючого валютного курсу, на якому наполягає МВФ. Нинішній рівень 8-8,3 гривні за долар можна вважати новим курсовим коридором.

На відміну від двох попередніх спроб утримати курс на позначках 6,5 і 7,7 гривні за долар, нинішній рівень є справді збалансованим. “Будемо тримати його й надалі, якщо вийде. Найбільш песимістичний варіант — 8,4 гривні за долар. І то ненадовго. Насправді будемо рухати курс нижче 8”, — підкреслив у коментарі  один з членів правління НБУ.

Рівень 8-8,3 є виправданим ще з однієї причини. Як уже писала “Економічна правда”, якщо ціна долара перевищує цю позначку, імпортери припиняють купувати валюту.

“В даний час відсутні фундаментальні передумови для подальшого більш глибокого падіння курсу гривні з поточних рівнів, скажімо, вище позначки 8,2. Будь-який різкий ріст курсу долара повинен носити тимчасовий характер і може бути використаний для формування коротких позицій за доларом, тобто для його продажу “, — вважає директор департаменту операцій на фінансових ринках банку “Фінанси та Кредит” Андрій Войтенко.

За його словами, попередній аналіз статей торгового балансу за 2008 рік показав зниження торгівельного дефіциту за підсумками року на 80-90%. Це відбулося за рахунок скорочення імпорту промислового машинобудування і транспорту, будівельних матеріалів та інших “некритичних” статей при одночасному падінні вартості імпорту енергоносіїв та обсягів їх споживання.

Ці дані підтверджують слова джерела в правлінні НБУ. Чиновник підкреслив, що у нинішнього падіння попиту є одна фундаментальна причина. “Практично зник дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Тобто імпорт впав до мінімуму. З України валюта виходить, в основному, за капітальними операціями. Зокрема, це повернення запозичень”, — підкреслив член правління НБУ.

Існує ще один момент, про який він не сказав. Напевно, і в березні тривало виведення капіталу з країни. У вівторок депутат Наталія Королевська, пославшись на НБУ, заявила, що у січні цього року з України виведено 2,4 мілльярда доларів, у лютому — один мільярд.

За старою традицією, керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький вже встиг виступити з черговою провокуючою заявою на зразок “тепер вже точно”. За його словами, долар вже навряд чи буде дорожчати.

“Швидше за все, ринок буде балансувати на рівні значень першого кварталу. Курс гривні у другому кварталі може зберегтися на рівні, близькому до існуючого”, — сказав радник. Він стверджує, що значні обсяги продажу валюти пов'язані з продажем доларів “Нафтогазу України”. За перший квартал тільки з резервів НБУ йому продано 346 мільйонів доларів.

Тридаційно, Литвицький передбачив, за яких умов його прогноз може не спрацювати. Зокрема, для стабілізації курсу в другому кварталі потрібно вдало закінчити черговий раунд переговорів з МВФ, а для цього — збалансувати бюджети Пенсійного фонду та “Нафтогазу”.

Нагадаємо, що цього четверга очікується повернення в Україну місії Фонду на чолі з незмінною Джейлой Пазарбашіоглу. “Цього буде достатньо, щоб місія МВФ рекомендувала прийняти позитивне рішення про виділення другого траншу”, — відзначив Літвицький.

Фінансовий аналітик Astrum Investment Management Олександр Шкурпат вважає, що ймовірність отримання Україною другого траншу кредиту від МВФ на суму 1,9 мільярда доларів дуже висока. “Ми очікуємо повернення місії МВФ в Україну вже цього тижня, а прийняття всіх необхідних законопроектів, голосування щодо яких було провалено минулого тижня, має відбутися 13-17 квітня”, — вважає він.

Попит справді впав

З'явилася ще одна цікава тенденція. Банкіри, які в останні місяці “годували” людей обіцянками девальвації, стали переконувати у протилежному. На початку квітня банкіри, всі як один, почали стверджувати, що попит на валюту впав — як на готівковому, так і на безготівковому ринках. Більше того, для цього є всі підстави.

“Справді, останнім часом спостерігається зменшення попиту з боку населення на готівкову валюту і стабілізація ринку. Різкі коливання курсу залишилися в минулому. Одним з двигунів цих коливань були песимістичні настрої населення щодо курсу гривні”, — зазначив начальник казначейського управління ПУМБ Олексій Савченко. За його словами, падіння попиту триває весь останній місяць.

“Найголовніше, можна говорити про зміну очікувань наших громадян і професійних учасників ринку”, — підтвердив Войтенко.

Радник голови правління Укргазбанку Олександр Охрименко відзначив, що в Україні готівковий долар відіграє роль об'єкта інвестування. Саме тому багаті люди скуповували його, поки курс зростав. “Але як тільки він почав знижуватися, розгорнувся зворотний процес. Населення вже не бачить потреби далі зберігати готівкові долари”, — вважає він.

Схожої версії дотримується начальник управління грошових і валютних ринків VAB Банку Наталія Шишацька. За її словами, з початку березня попит на готівкову валюту з боку населення знижується. “Більше того, обсяги готівкової валюти, яку продає населення, значно перевищують обсяги купівлі. Такого не було з осені минулого року”, — стверджує експерт.

За її словами, це пов'язано з наступними чинниками. Перший — коли почалася девальвація гривні, великий обсяг заощаджень був переведений з гривень в долари.

Другий — доходи населення зменшилися, і це не сприяє накопиченню заощаджень. Відповідно, немає стимулу для зростання попиту на долари, у яких люди традиційно зберігають свої кошти.

Третій — доходи впали настільки, що населення почало “проїдати” раніше накопичені гроші.

Четвертий чинник — раніше люди купували долари для погашення кредитів в обмінних пунктах. Але з моменту, коли Нацбанк почав проводити аукціони, попит на валюту для погашення позик задовольняється з цих джерел. Тобто люди купують долари безпосередньо в касах банків, наголосила Шишацька.

Втім, поки що Нацбанк не зафіксував масових продажів доларів населенням. За даними регулятора, у березні люди стали просто менше купувати валюти. У січні вони продали банкам 0,77 мільярда доларів, а купили 1,3 мільярда. У лютому це були вже 0,76 і 2,1 мільярда. А в березні цифри склали 0,91 і 1,5 мільярда. Тобто населення все ще схильне купувати долари.

Банкіри розвертають курс?

Швидше за все, банкіри просто вирішили “гойднути” ринок в інший бік. Модним стає пророчити зміцнення гривні. Цілком ймовірно, це пов'язано з тим, що банки цього року повинні повертати мільярдні борги за синдикованими кредитами та євробондами.

НБУ вже подав у Мін'юст постанову, якою змусить їх продавати долари, накопичені у вигляді резервів. Прямий інтерес банків — підштовхнути населення панічно “зливати” долари, щоб потім не довелося їх купувати за високими цінами.

Зокрема, Охрименко прогнозує, що попит на валюту буде тільки збільшуватися. “Багато юридичних осіб притримували долари у розрахунку на те, що курс буде рости. Тепер же, коли ситуація змінилася, від валюти намагатимуться позбутися, бо, переважно, вона компаніям безпосередньо для бізнесу не потрібна. Аналогічна ситуація склалася і з населенням. Уже в найближчі місяці гостро постане проблема недопущення надмірного зміцнення гривні “, — запевняє він.

Охрименко вважає, що зміцнення гривні активізує продаж готівкових доларів. “Не виключено, що вже на початку літа виникне проблема панічного зміцнення національної валюти щодо долара”, — прогнозує він.

Войтенко також говорить про можливу зміну тенденції на валютному ринку. Він стверджує, що накопичений населенням запас валюти на “чорний день” — за оцінками “Фінансів і Кредиту”, це 8-10 мільярдів доларів — згодом повинен бути запропонований ринку.

“Адже гривневі депозитні ставки зараз значно вищі, ніж валютні”, — аргументує казначей. Справжньою проблемою, на його думку, було те, що населення купувало валюту за рахунок вилучення банківських вкладів у гривні.

Експерт озвучив свій прогноз курсу до кінця року — 7 гривень за долар “і нижче”. “Ймовірно, у третьому кварталі на рівні 6,8 НБУ буде змушений вдатися до зворотних валютних інтервенцій і відновити купівлю іноземної валюти для уникнення зміцнення гривні”, — вважає Войтенко.

Втім, Олексій Савченко відзначив, поки що робити такі заяви передчасно. “На короткому інтервалі часу можна говорити про стабільні позиції гривні. Інше питання — чи довго збережеться існуюча стабільність?” — сказав він.

Джерело в правлінні НБУ також відзначило, що будь-які розмови про зміцнення гривні будуть передчасні, поки регулятор продає валюту для погашення зовнішніх зобов'язань.

Нацбанк: батіг і ще раз батіг

Насправді секрет зупинки росту курсу долара слід шукати в адміністративних діях Нацбанку. Приблизно місяць тому регулятор розіслав установам телеграму. У ній він пригрозив припинити продаж валюти тим установам, які реалізовують її клієнтам дорожче середньозваженого рівня “за вчора”.

Діє документ дуже просто. Під час інтервенцій НБУ продає долари по 7,8 гривні, а для населення — по 7,7. При цьому купити у нього валюту можна тільки для погашення зовнішніх боргів. Це означає, що імпортери вже більше місяця змушені купувати долари на вільному ринку, за курсом 8,2-8,3 гривні за долар.

Виводячи середню ціну, НБУ неминуче “продавлює” ринок. Наприклад, у вівторок у вільному продажу ціна безготівкового долара доходила до 8,45 гривні. А середньозважений курс склав 8,08 гривні.

Якщо долар куплений хоча б по 8,09 гривні, банк є спекулянтом і відлучається від інтервенцій зовсім, навіть під погашення боргів. За словами казначеїв, виняток робиться лише для двох державних банків — “Ощадного” та “Укрексіму”. Вони продають клієнтам долари дорожче, і не бояться санкцій НБУ. “Усі розуміють, що Нацбанк не хоче слухати в трубку крики уряду про те, як ображають державні банки”, — іронізував один з банкірів.

Казначей великого банку визнав, що така вимога виглядає адекватною і допомагає стабілізувати ринок. Однак вказав на одну невідповідність.

“Продавець хоче продати за нормальною ціною. Він дивиться на монітор і бачить ціну 8,2. Покупець теж готовий заплатити такі гроші. Якщо я продаю по 8,08 гривні, покупець виграє і ринок виграє. Але продавець недоотримає гроші і піде в “Ощад”. Тому ми наче і виконуємо вимоги Нацбанку, але намагаємося брати комісійні з угоди, — підкреслив казначей.

Такого безпорядку можна було б уникнути, якби Нацбанк продавав валюту всім. Тоді курс сам опустився б, скажімо, до 7,9. “Я не вірю казкам про те, що Нацбанк не може при цьому відсікти спекулятивні заявки і виведення капіталу “, — додав він.

Офіційно банкіри не стали коментувати жорсткі дії регулятора. Як і те, що територіальні управління НБУ розсилають листи з вимогою укладати операції на міжбанківському валютному ринку нижче середньозваженого рівня “за вчора”. Вони хотіли підтримати дії регулятора, що цілком зрозуміло — за відкриту критику дій НБУ позбувся посади вже не один банкір.

“На міжбанківський валютний ринок, який, безумовно, пов'язаний з готівковим, вплинула політика НБУ щодо зміни норм величини валютної позиції — міжбанк був відзначений падінням валютних курсів”, — розповів Савченко.

“Криза торкнулася всіх галузей економіки, тож попит на імпортні товари суттєво впав. Зараз середньоденний оборот валютного ринку складає близько 300 мільйонів доларів, що цілком відповідає середньоденному обороту минулого року, коли попит на валюту був дуже великим. Тому, швидше за все, продаж валюти для імпортерів в повному обсязі не міг би істотно вплинути ані на попит на валюту, ані на поточний курс долара. Але при цьому не варто недооцінювати небезпечний вплив на курс псевдоімпорту, який якраз і формував пікові навантаження на купівлю долара в кінці минулого року і на початку цього “, — підкреслив Охрименко.

Він коректно зазначив, що НБУ як регулятор ринку має право рекомендувати банкам дотримуватися тієї чи іншої валютної політики. “Будь-які рекомендації приймаються до розгляду. Але, все ж, ситуація на валютному ринку більше залежить від валютних інтервенцій, ніж від рекомендацій”, — сказав експерт.

А Нацбанк молодець!

“Економічна правда” поставила всім експертам одне питання: чи вважають вони, що Нацбанк повинен жорсткими адміністративними методами заганяти курс назад до позначки 7 гривень за долар?

“Варто визначитися, який курс нам потрібен: 7 або 6 гривень за долар, або ж 11-12 гривень. Зважаючи на те, що цивілізований вихід серйозних західних гравців на український ринок практично неможливий, управління ринком нічим не ускладнене. Також важливо сказати, що зараз банки змушені скорочувати валютну позицію і продавати долари. Наслідком цього є погіршення доларової ліквідності, що, однозначно, є негативним чинником. Особливо у світлі майбутніх погашень перед нерезидентами “, — відзначив Савченко.

“Ми вважаємо, що потрібно на порядок підняти рівень питань і наших з вами міркувань щодо довгострокових прогнозів курсу гривні та перспектив стабілізації банківської системи. Проблема низької ефективності адміністративних методів управління курсом давно і широко висвітлена економічними теоретиками — не будемо повторюватися і ми “, — уникнув відповіді Войтенко.

Прямо на запитання відповів лише Охрименко. “Зараз для НБУ не актуально домагатися зміцнення національної валюти до 7 гривень за долар. Швидше за все, він буде задоволений, коли курс досягне позначки 7,7 гривні за долар, і після цього буде намагатися не допустити подальшого посилення гривні. Для економіки країни курс 7 гривень за долар — неприпустима розкіш. У цих умовах економіці доведеться ще раз пережити шок, який порушить вже нові ринкові пропорції та угоди “, — вважає він.

Сергій ЛЯМЕЦЬ