Росія атакує газові сховища України. Чи можливі проблеми з опаленням взимку?

Росія продовжує масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України з використанням понад сотні ракет та дронів одночасно.

Якщо про наслідки для електроенергетики говорять ледь не щодня, то обстрілам сховищ, розподілу та видобутку газу приділяється значно менше уваги. Хоча їх руйнування часто бувають співставними.

Для чого ворог атакує газову інфраструктуру України та як це може вплинути на опалювальний сезон?

Обстріли газових сховищ

Україна має одну з найпотужніших у Європі мереж підземних сховищ газу (ПСГ), яка складається з 11 сховищ загальною місткістю близько 31 млрд куб м.

ПСГ виконують три ключові функції: забезпечення газом внутрішніх споживачів, забезпечення транзиту російського газу в Євросоюз та створення запасів палива для опалювального сезону.

“З першого дня повномасштабного вторгнення об'єкти “Нафтогазу”, у тому числі наші підземні газосховища, перебувають під ворожими обстрілами. Концентровані атаки на них посилилися з весни 2024 року”, — відповіли ЕП в державній компанії.

Із зрозумілих причин “Нафтогаз” не публікує подробиць про об’єкти і наслідки обстрілів, обмежуючись формулюваннями на зразок ”ворог вкотре атакував обʼєкти газової інфраструктури групи “Нафтогаз”.

Кремль не приховує факту обстрілів цивільної енергетичної інфраструктури, від якої залежить і транзит російського газу через Україну. Ось як виглядає повідомлення Міноборони РФ після останнього масованого обстрілу української енергетики: “Також завдано удару по газокомпресорних станціях у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях, які забезпечують функціонування газотранспортної системи України”.

До слова: сховища розташовані під землею на глибині від 400 м до 2 км, тому паливу обстріли не шкодять.

Росія атакує наземну інфраструктуру та газокомпресорні станції, без яких закачування газу до сховищ чи його викачування стають неможливими.

Яку мету переслідують росіяни

Співрозмовники ЕП на газовому ринку назвали три основні цілі російських обстрілів сховищ.

Перша — зірвати підготовку України до опалювального сезону, унеможлививши закачування газу в ПСГ. “Математика дуже проста. Припустимо, що споживання взимку буде близько 100 мільйонів кубометрів на добу, а власний видобуток — 45 мільйонів кубометрів на добу. Де взяти різницю?

Це можуть бути сховища або імпорт, або і те, і те одночасно. Тому вони б’ють по цих “підземках”, щоб ми не мали змоги зараз закачувати, а згодом і викачувати газ. Без ПСГ пройти зиму буде складно”, — вважає колишній керівник “Оператора ГТС України” Сергій Макогон.

Друга причина — обстріли впливають на обсяги закачування газу євросоюзівськими трейдерами. Якщо до початку минулого опалювального сезону іноземні трейдери та енергетичні компанії закачали в українські сховища 2,5 млрд куб м газу, то у 2024 році цей обсяг мізерний. Хоча сам “Нафтогаз” заявляв про амбітні плани — закачування нерезидентами 4 млрд куб м газу.

У “Нафтогазі” визнали, що порівняно з 2023 роком обсяги закачування газу нерезидентами менші, але головною причиною цього вважають не обстріли.

“Воєнні ризики були й минулого року, проте нерезиденти активно закачували газ у наші ПСГ. Головна причина зниження обсягів закачування газу цього року — відсутність комерційних умов. Ідеться, перш за все, про відсутність привабливого спреду літо-зима”, — відповіли в “Нафтогазі”.

“Зараз ніхто нічого не закачує, можливо, якийсь мізер. Це пов’язано з обстрілами, хто міг — усе підняв і вивіз. Зараз у сховищах кілька сотень мільйонів кубометрів газу нерезидентів, про мільярди точно не йдеться”, — каже співрозмовник ЕП на енергетичному ринку.

Утім, високопоставлений співрозмовник ЕП в уряді переконує, що іноземці продовжують закачувати газ в українські сховища. “При останньому обстрілі росіяни застосували касетні заряди для ураження великої площі. Інфраструктура сховищ розкидана на великій території і при ураженні одних труб можна швидко перемкнутися на інші”, — пояснив співрозмовник ЕП.

По-третє, обстріли впливають і на транзит російського газу, хоча, здавалось би, передусім у ньому зацікавлений Кремль.

“Технічно це виглядає так: росіяни подають газ у трубу через Суджу, частина палива відбирається по дорозі і постачається нашим споживачам, а потім різницю ми піднімаємо з “підземок” і віддаємо на кордоні із Словаччиною. Таким чином ми балансуємо транзит. Якщо залишимося без “підземок”, то буде дуже складно, і є велика вірогідність, що ми не зможемо якісно виконувати транзит.

Це важливо в контексті розмов про необхідність продовження транзиту. Мовляв, якщо він зупиниться, то росіяни почнуть бити по нашій ГТС. Так вони вже б’ють! Є дуже багато пошкоджень”, — говорить Макогон.

Чи можливі перебої з поставками газу взимку

Опитані ЕП експерти та учасники газового ринку вважають, що в разі продовження атак узимку Росія може створити Україні чимало проблем. Знають про це і в “Нафтогазі”.

“Ми розуміємо, що ворог не відмовиться від планів знищення української енергетики, тому готуємося до різних можливих сценаріїв. Найгірший з них — тимчасова недоступність потужностей відбору газу з ПСГ. На цей випадок у нас розроблені альтернативні режими роботи газосховищ та ГТС, які передбачають механізми для досягнення необхідної потужності”, — додали в “Нафтогазі”.

У компанії переконують, що взимку обмежувати постачання газу населенню не планують.

“Ресурс завдяки внутрішньому видобутку є. Завдяки наявності великої системи газосховищ ми також накопичуємо на зиму необхідний нам резерв палива. Пошкодження в частині розподілу оперативно ремонтуються і постачання газу відновлюється”, — кажуть у компанії.

За словами Макогона, проходження зими залежатиме від того, чи будуть нові атаки ворога та якими будуть їх наслідки. “Якщо вони повністю виведуть з ладу ті об’єкти, по яких цілилися з початку року, то буде складно забезпечити населення і ТКЕ необхідною кількістю газу. Тоді доведеться робити обмеження, як у нас відбувається з електрикою”, — попереджає ексголова “Оператора ГТС”.

Керівник аналітичного центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар вважає, що апокаліптичного сценарію взимку не буде.

“Для цього треба мати ще більший запас ракет і дронів, ніж це стосується ударів по електроенергетиці. У газовому господарстві трохи інша специфіка. Сховища розташовані глибоко під землею, а наземна інфраструктура завдяки своїй розгалуженості зберігає маневреність та гнучкість. Звісно, ми не повинні мати ілюзій, що удари припиняться. На прикладі 2024 року ми бачимо, що цього не буде”, — стверджує експерт.

Співрозмовник ЕП в уряді вважає, що взимку ситуація з газом буде кращою, ніж з електрикою. ”Якщо зупиниться транзит і будуть суттєві руйнування газокомпресорних станцій, тоді можливі обмеження поставок газу населенню та проблеми з централізованим опаленням. Це за песимістичного сценарію”, — каже він.

Як цього уникнути? ”Ми бачимо, що росіяни продовжують бити по газовій інфраструктурі. Якщо розіб’ють так зване київське кільце — мережу, яка постачає газ у столицю, то Київ буде сидіти без світла, без газу і без тепла. Єдиний сценарій цього уникнути — посилення ППО”, — підсумував співрозмовник ЕП.