Путін звично пащекував, Тимошенко підхихикувала

Але відповідний пункт із контракту не прибрали.

Росія не здиратиме з України штраф за недобраний газ, поки Володимиру Путіну подобається Юлія Тимошенко і їм разом є з чого посміятися. До таких висновків спонукали підсумки засідання в Ялті міжурядового українсько—російського економічного комітету. Як нескладно було передбачити, зустріч двох прем’єр—міністрів, один з яких був і по суті залишається у своїй країні реальним президентом, а інший — дуже мріє обійняти цю посаду, фактично повністю була присвячена “газовому” питанню. Хоча незадовго до того Тимошенко заявляла, що “жодного питання, яке стосується природного газу, на засіданні порушено не буде”. Та, оскільки “блакитний вогник” у відносинах наших двох держав залишається найгарячішим питанням, зрозуміло, що без нього не обійтися. Не випадково на зустрічі Путіна й Тимошенко, яка передувала засіданню комітету, серед урядовців із двох сторін“засвітився” й голова російського “Газпрому” Олексій Міллер.

“Україна розраховується і буде розраховуватися (за газ) вчасно. Крім того, ми будемо дуже акуратно і чітко здійснювати наші функції з транзиту російського газу”, — запевнила глава українського Кабміну на засіданні комітету. А по його завершенні на прес—конференції повідомила радісну для України новину: з 1 січня 2010 року транзит російського газу через Україну буде здійснюватися за ринковими цінами. Нагадаємо, напередодні в листі до президента Росії Дмитра Медведєва Віктор Ющенко наголосив на тому, що плата за транзит повинна бути ринковою, як і вартість російського газу для України, а не політичною, як досі.

Також Тимошенко заявила, що “всі політики в Україні повинні цінувати такі домовленості”, які має “Нафтогаз України” із “Газпромом”. А те, що “багато кому, в тому числі високопоставленим політикам, не подобаються ці контракти” — це, на думку ЮВТ, пояснюється дуже просто: у попередні роки на газовому ринку була “мегакорупційна модель”, а тепер вона “видалена”. І байдуже, що за згаданим контрактом Україна повинна платити за певний об’єм газу навіть у тому разі, якщо він їй не потрібен — зате, за словами Прем’єрки, “у 2009 році ціни на газ для України були одні з найнижчих”, і хоча “Україні було важко щомісяця чітко, як годинник, платити за газ, але це перший раз за 18 років, коли ми заплатили вчасно”.

Володимир Путін, як і завжди після зустрічі з Тимошенко, теж виглядав задоволеним. І, очевидно, причиною цього є не лише те, що Юлія Володимирівна — одна з небагатьох людей, поруч з якою, навіть попри її вражаючі підбори, ВВП почувається на висоті. Російський прем’єр не скупився на компліменти українській колезі: і працювати йому з урядом Тимошенко комфортно, і відносини між Україною та Росією завдяки цій співпраці зміцнилися. Термін “комфортно” вжила у визначенні співпраці з урядом Путіна і леді Ю. Обмін люб’язностями завершився на супермажорній ноті: кремлівський господар пообіцяв, що Росія не пред’являтиме до України штрафних санкцій у випадку недобору визначених обсягів газу. За словами ВВП, відповідну вказівку отримав і “Газпром”.

Здавалося б, Україна може зітхнути з полегшенням: викладати мільярди доларів за те, чого не споживала, їй більше не доведеться. Але ложку меду від Володимира Володимировича зіпсувала діжка дьогтю: “штрафний” пункт із контракту про купівлю—продаж Україні російського газу вилучати ніхто не збирається. А отже, все залежить лише від доброї волі Кремля. Чи довго вона буде доброю, навряд чи визначатиме ринок. І навряд чи варто буде дивуватися, якщо під час виборчої кампанії в Україні хтось із кандидатів мимохідь натякне виборцям на те, що Москва не згадує про штрафи тільки доти, доки їй із кимось в Україні “комфортно”.

І весело, як Путіну з Тимошенко. У той час, коли в Ялті двоє прем’єр—міністрів розмовляли про газ, у Києві зустрічалися інші друзі — президенти України та Грузії, Віктор Ющенко і Михаїл Саакашвілі. Коли журналісти запитали Путіна про те, чи знає він про візит Саакашвілі, російський лідер зауважив: “Не маю уявлення, чим займалися наші колеги, але думаю, що двом президентам завжди є про що поговорити, кудись сходити”. “Бойцы вспоминали минувшие дни, и битвы, что вместе продули они”, — єхидно продекламував прем’єр РФ. І, потішившись із того, що вони з Тимошенко на її запрошення йдуть “вечеряти і говорити про Чехова”, “порадив” двом президентам: “Якщо вони будуть вечеряти, то без краваток. Краватки нині в ціні, не дай Боже... ну, ви мене розумієте. З’їсть гість Ющенка ще одну краватку”.

Це Путін згадав про добре відомі в інтернеті кадри, на яких Саакашвілі, знервований під час російсько—грузинської війни в серпні 2008 року, жує свою краватку. А Юлія Володимирівна задоволено підхихикнула. І лукаво додала: “Володимир Володимирович, я точно без краватки можу проводити вечерю”.

Зоряна КРІТ