ДАЙДЖЕСТ

Порятунок гірників у Чилі завершено успішно

[11:02 14 октября 2010 года ] [ Українська служба Бі-Бі-Сі, 13 жовтня 2010 ]

Президент Чилі сказав, що країна безповоротно змінилася після надзвичайного порятунку 33 гірників, які провели 69 днів під землею.

Себастьян Піньєра заявив, що Чилі тепер “більш об’єднана й сильніша, ніж будь-коли”.

Останнім шахтарем, якого підняли на поверхню під бурхливі оплески та вигуки, був 54-річний начальник зміни Луіс Урзуа, якому ставлять в заслугу, що він допоміг заваленим гірникам пережити перші дні під землею, коли ніхто не знав, що їм вдалося вижити.

Шість рятувальників, яких опустили під землю для підйому гірників, тримали плакат, на якому було написано: “Завдання виконано”. Коли останній з рятувальників залишав підземний відсік, де перебували гірники, він повернувся до відеокамери і вклонився.

Операція з підйому шахтарів з-під землі у вузькій кабіні тривала 22 години. Усі гірники наразі перебувають в лікарні.

Міністр охорони здоров’я Чилі повідомив, що деякі гірники потерпають від стоматологічної інфекції, а інші мають проблеми з очима через те, що довго перебували в брудних умовах у темряві під землею. Один з гірників має запалення легенів, але його стан не вважають важким. Міністр наголосив, що всі врятовані гірники в значно кращій формі, ніж очікувалося.

Коли гірників 5 серпня завалило в шахті Сан Хосе в пустелі Атакама, де видобувають золото та мідну руду, у них був пайок, якого могло вистачити на 48 годин. Зв'язок з ними було встановлено через 17 днів.

Президент Піньєра чекав біля рятувального тунелю глибиною 624 м на останнього гірника, якого підняли на поверхню. Луіса Урзуа загорнули в чилійський прапор.

При його появі у таборі біля підніжжя гори рідні й близькі випустили в повітря кульки кольорів національного прапору Чилі, відкоркували шампанське і засипали конфетті всіх, включно з поліцією та журналістами.

Рідні танцювали і обіймалися перед екраном, на якому показували трансляцію подій біля рятувального тунелю, що на відстані приблизно 500 метрів від табору.

Стало традицією, що появу кожного гірника вітали національним гімном.

Луіс Урзуа сказав: “Ми зробили те, чого від нас чекав увесь світ. Ми мали силу, дух, ми хотіли боротися, боротися за наші родини, і це було найбільшим визначним”.