Подвійна валютна криза

Винні США, Китай, Японія. Ніхто не хоче повертатися у 1993 рік і знову клеїти купони замість шпалер, але доведеться.

Останні події свідчать, що українці стають все більш незахищеними перед загрозою нового всесвітнього економічного колапсу, в тому числі — через зовнішні чинники.

Яке значення для України мають землетрус і руйнація атомних електростанцій в Японії? Безпосереднє, бо на початок літа 2011 року третя в світі економіка накопичила 11 трильйонів доларів державного боргу.

Відносно річного ВВП — 4,9 трильйона доларів — річна сума боргу Японії становить 120%. Це надкритична межа, яка при подальшому погіршенні показників світової економіки може привести до вимог кредиторів Японії повернути прострочені борги.

В подібній ситуації долар може значно похитнутися і навіть рухнути. Це призведе до всесвітнього економічного колапсу, переборювати який без гарантії отримання позитивних наслідків доведеться населенню 95% держав, в тому числі — України.

У світі є лише десять майже незалежних від глобального економічного простору держав. В разі світового колапсу вони закриють ринки і переживуть скрутні часи. Для залежної від експорту України існує зовсім інший сценарій.

За десять останніх років гривня в абсолютному вимірі до золота подешевшала в чотири рази. Для збереження накопичень населення скуповувало інвалюту.

Переважно це були долари, однак слабшали і вони: за десять років — у 2,2 разу. Долар “худнутиме” і далі, головно — для підвищення конкурентоздатності американських товарів. Цей процес давно назвали емісійним податком США.

Валютна війна останніх років охопила весь світ. Найпотужнішим контрагентом долара є юань, а сам Китай в найближчі п'ять-шість років стане країною з найпотужнішою економікою світу. Це пришвидшить падіння долара.

За різними підрахунками, українці накопичили 60-80 мільярдів доларів або по 2 тисячі доларів на одну людину, включаючи немовлят. Це зовсім небагато.

Статистично ці накопичення коливаються від 300 доларів до 12 тисяч доларів, але на практиці — від нуля до 1 мільйона доларів. Мова йде саме про вільні кошти, які не обертаються в сфері активного бізнесу.

Якщо для обмеженого кола громадян втрата мільйона доларів — це неприємність, то для мільйонів українців втрата кількох тисяч доларів — це трагедія всього життя, протягом якого і збиралися ці гроші. Розповідати їм про Японію та США марно.

В їхньому розумінні винною все одно буде національна влада, яка всередині України побудувала такі економічні відносини, в яких українці все життя залишалися бідними. В таких умовах реакція громадян буде більш ніж бурхливою.

Слід сказати, що країни з розумною і чесною владою, а також певний прошарок українців, заздалегідь готуються до майбутнього світового економічного колапсу.

Уряди Китаю, Індії, Росії сотнями тонн скуповують золото. Пересічні українці придбали за рік 5 тонн цього металу, а в 2011 році можуть купити 10 тонн. Близько 21 тонни золота має НБУ, а недавно він купив ще 90 кілограмів.

Втім, це не врятує ні державу, ні громадян. Уберегти їх може лише виважена економічна політика влади, розрахована на десятиліття.

Що ж відбувається у валютній сфері України? Серед 12 відомих факторів інфляції, які послабляють національну валюту, один пов'язаний з незбалансованістю різних галузей економіки, а тому — з вимушеним зростанням імпорту.

У структурі українського імпорту переважають енергоносії та машинобудівна продукція.

Україна знаходиться в енергетичному чотирикутнику, обмеженому 35 та 70 градусами східної довготи, Перською затокою та Баренцовим і Карським морями.

Саме там знаходяться 70% покладів вуглеводної сировини світу.

Всі вуглеводні поклади України — в межах цього багатокутника. Чому за 20 років незалежності влада не спромоглася їх знайти? Не було коштів і технологій.

Наразі саме населення може дати гроші і домовитися з власниками технологій, але можновладці не поспішають скористатися грішми людей. Вони хочуть мати власний зиск, а це можливо лише при посередництві чиновників.

Пересічна людина за свої гроші вимагатиме звітів, тому вкрасти тут буде важко. У підсумку, процес організації пошуку українських енергоносіїв затягується.

При наявності надлишкового металу українське машинобудування розгортається надто неквапливо. Так, 90% побутової техніки — імпорт, хоча є всі можливості робити її в Україні. Уряди знову не використовують економічних важелів.

Річ у тім, що пришвидшений розвиток машинобудування потребує тривалого часу — 10-15 років, а це не дозволяє можновладцям отримати значний власний зиск: кожні п'ять років влада змінюється. Звідки тоді візьметься стабільна гривня?

Через те нинішня влада і вигадала так звані інфраструктурні проекти, за рахунок яких можна швидко та гарантовано вкрасти мільярди гривень. Кошториси численних проектів, якими переймаються нинішні можновладці, постійно зростають.

Списання ж 24 мільярдів гривень боргу енергокомпаній — нова ланка ланцюга крадіжок і черговий етап послаблення вітчизняної валюти.

Коли валютна криза, яка нині розгортається в Україні, спалахне на повну силу, чиновники скажуть: а хіба ми могли їй протидіяти? Винні США, Китай, Японія.

Автор, як і інші громадяни, не хоче повернутися у 1993 рік і знову клеїти купони замість шпалер, але наразі все йде до того.

Марко ОЛІВЕНСЬКИЙ,

кандидат економічних наук