Пенсіонери-камікадзе збираються на Фукусіму

До загону кваліфікованих ветеранів, як вони себе називають, входять колишні інженери, а також люди інших професій, які уже вийшли на пенсію, і яким сьогодні за 60.

Вони кажуть, що саме вони, а не молоді люди, повинні мати справу з радіаційною небезпекою.

Ясутеру Ямада, дивлячись чергову добірку телевізійних новин, вирішив, що наспів час втрутитися його поколінню.

72-річний Ямада вирішив зібрати команду пенсіонерів і кілька тижнів писав листи, імейли і навіть розсилав повідомлення на Твіттері своїм колишнім друзям і колегам.

Колишній інженер каже, що за його рішенням стоїть не сміливість, а чітка логіка.

“Мені 72 роки. Мені залишилося жити 13-15 років. Навіть якщо я отримаю якусь дозу опромінення, то рак розвиватиметься 20-30 років, а то й довше. А тому люди старшого віку мають менші шанси захворіти на рак”, — розповідає Ясутеру Ямада.

Зараз пенсіонер намагається переконати уряд у доцільності своєї ідеї і просить допустити його на станцію. Уряд висловив йому вдячність, однак сприйняв пропозицію з осторогою. Лише кілька депутатів парламенту підтримали пана Ямаду.

На станції і далі триває витік радіації, хоча з часу землетрусу й цунамі, які зруйнували її системи охолодження, минуло вже 3 місяці.

Оператор АЕС Терсо вже підтвердив, що на станції розплавилися 3 реактори. Терсо планує вивести Фукусіму з екплуатації до січня, хоча деякі експерти вважають цей план занадто оптимістичним.

Аби впоратися з наслідками катастрофи, Японія більше ніж удвічі підняла дозволену дозу опромінення для ліквідаторів.

Камікадзе?

Чимало ветеранів, як і пан Ямада, колись були інженерами. Інші працювали на електростанціях, проектували заводи. Поміж них є також два колишні повари, вчитель і співак. За словами пана Ямади, такі люди в команді теж потрібні — хтось же має його людей годувати і розважати.

Мічіо Іто, колишній учитель молодшої школи, каже, що готовий одягти захисний костюм.

“Я нічим не відрізняюся. У багатьох японців стискається від болю серце. Питання лише в тому, чи зробиш ти цей крок, чи залишишся стояти осторонь спостерігачем. Для такого кроку потрібна неабияка сміливість, але я сподіваюся, що цей досвід буде неоціненним”.

Пан Ямада вже приміряв із шафи свої колишні робочі халати. Каже, що вони йому незамалі, адже він залишається у формі і зайвої ваги не набрав.

Він готовий поділитися своїм професійним і життєвим досвідом і лише посміхається, коли чує, як його команду порівнюють із камікадзе, які таранили собою літаки під час Другої світової війни.

“Ми не камікадзе. Камікадзе були дивними. Вони йшли на смерть, а ми повернемося. Нам потрібно працювати, а не вмирати”, — каже він.