Нова програма Уряду — Маячня? Але ж нова!

Іноді кількістю хочуть замінити якість, тому черговий проєкт Програми діяльності Уряду (доопрацьований проєкт №3330 від 12 червня 2020 року) містить аж 86 сторінок (версія від 3 квітня була значно стислішою — 10 сторінок).

По канонах жанру, потрібно одразу себе похвалити — досягненням в Уряді вважають не те що зробили, а те що обіцяють зробити, а саме факт розробки Програми стимулювання економіки.

Декілька слів про зазначений твір політичного мистецтва.

Перелік ключових реформ вражає глибиною і розмахом. Посудіть самі, чиновники готові у фіскальній сфері (акцент саме на цей напрямок) за рік-два провести: амністію капіталу, податкову реформу, реформу митниці, впровадити “регуляторну гільйотину”, створити агенцію з розвитку МСБ і, очевидно як компенсатор, Службу фінансових розслідувань (СФР). А також: побудувати міжнародний фінансовий центр і стимулювати індустріальні парки.

Переважна кількість вказаних трансформацій, як показує світова практика, належать до складу середньо- і довгострокових (від двох років до п'яти).

Але цей факт нікого в уряді не бентежить — пригадаємо гасло часів СРСР “Даєш п'ятирічку за три роки”.

Тепер про конкретику у цій Програмі, а її напрочуд мало.

Секторальні ініціативи не вражають якісним контентом і змістовим наповненням. Для агропромислового сектора, сфери IT, блоку інновацій і ринку праці економічних та податкових стимулів не передбачено.

Побажань бути “житницею світу” (поверніть хоча б до кінця року спецрежим оподаткування села) або стати європейським цифровим лідером не на часі (хоч би IP-box який).

Й звісно, особлива турбота держави спрямована малому та середньому бізнесу — його підтримають, увага, ризико-орієнтовною фіскалізацією (касовий апарат кожному потенційному порушнику) і критеріями виявлення пов'язаних суб'єктів господарювання (влада готує рішучий наступ на зловживання великим бізнесом спрощеною системою оподаткування, але до чого тут підтримка?).

Майже по незачесаних думках Stanisław Jerzy Lec: “вічна мрія ката: комплімент засудженого за якість кари”.

Але повернемось до головного документа. У розділі “Короткострокові економічні заходи підтримки” декларуються 6 заходів, що вражають загальністю формулювань та відсутністю будь-яких новацій: розробка (але ж розробили вже) та реалізація Програми стимулювання економіки, перегляд бюджету-2020, кредитування МСБ (програма що діє більше чотирьох місяців спромоглася на 605 кредитів станом на 10 червня), застосування фіскальних та інших інструментів для зменшення навантаження на бізнес та залучення до економічного життя країни громадян, які повернулись після тривалого перебування за кордоном.

Остання опція нагадує знущання, з огляду на те як будуть “підтримувати” малий та середній бізнес.

Ідемо далі. В умовах, коли економічні свободи та зростання не є пріоритетом, а радикальні економічні реформи непотрібні, українських платників податків неминуче очікує епоха вищих податків.

Це підтверджують “Довгострокові пріоритети діяльності Уряду”, які продовжують політику “економіка повинна зростати під пильним наглядом держави” (з огляду на вже прийняті Закони про посилення порядку №№ 129, 367, 466). Розділ 6.2 під назвою “Ефективна податкова система” розповідає що Уряд намагатиметься:

• провести “нульове декларування” та розпочати контроль видатків громадян (навіщо це робити у кризу, поряд з вкрай несвоєчасними заходами по фінансовому моніторингу?);
• здійснити подальше ускладнення процедур електронного адміністрування акцизного податку з пального та спирту та поетапної фіскалізації підприємницької діяльності (знову, подібні заходи зрозуміли у кращі часи, але коли відновлення економіки триватиме два-три роки, навіщо це?);
• підвищити екологічні податки (зрозуміло, що виробники, які є головними забруднювачами, просто включать зростання податку у склад ціни продажу своїх товарів — за все заплатять прості українці);
• розпочати наступ на міжнародні схеми агресивного податкового планування (Закон 466, що надає податківцям нечувані повноваження та який отримав назву “Про податковий терор” вже діє з 23 травня 2020 року).

Далі з нафталіну Уряд дістає реформу податкових та митних органів, єдину звітність з єдиного внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та прискорену амортизацію, скорочення часу митного оформлення експорту та імпорту товарів. Тобто, класичні урядові ритуальні танці, що як завжди не призведуть ні до чого!

Декілька разів цитував Йосипа Бродського, у якого є влучна метафора, яка оцінює діяльність поета серед похмурої радянської дійсності як “опыт борьбы с удушьем”.

Цілком ідентичну характеристику можна дати новому проєкту Програми діяльності Уряду, яка впевнено продовжує будувати для українців фіскальну систему що: некомфортна з тенденцією до подальшого ускладнення; непередбачувана й недружня до платника податків та інвесторів; прямо протиставляє себе завданням побудови вільної та успішної економіки України.

В'ячеслав ЧЕРКАШИН, старший аналитик ISET (Інститут соціально-економічної трансформації)