Навіть у часи кризи бізнеси й організації не економлять на цифровій трансформації

У листопаді-грудні 2020 Київська школа економіки провела опитування серед власників, керівників, менеджерів бізнесу й організацій з метою зрозуміти, як в Україні бачать цифрову трансформацію.

Респонденти відповіли на низку запитань, наприклад, чи входить цифрова трансформація у перелік пріоритетів бізнесу та організацій?

Хто відповідає за те, щоб зміни були успішними? Які зміни у плани щодо цифрової трансформації привнесла пандемія COVID-19?

Ці та інші питання були у фокусі дослідження.

У чому різниця між цифровізацією та цифровою трансформацією?

Цифровізація — це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя людини.

Цифрова трансформація — це зміна моделі роботи бізнесу, зміна культури та правил взаємодії працівників, нові підходи до роботи з клієнтами, трансформація роботи бізнес функцій завдяки прагматичному використанню нових технологій та підходів.

1. Ключові пріоритети цифровізації: перевага надається комплексній автоматизації бізнесу чи організації над автоматизацією окремих функцій. Такий підхід є комплексним, але масштабні цілі можуть уповільнити процес автоматизації та трансформації в умовах обмежених ресурсів.

Спостереження: Автоматизація процесів у бізнесі чи організації загалом та використання великих даних та бізнес аналітики — визнані понад половиною респондентів ключовими пріоритетами цифрової трансформації.

У той же час роботизована автоматизація процесів (PRA) та автоматизація процесів у одній функції бізнесу чи організації не на часі в українських підприємців — їх обрали менше чверті респондентів.

Трактування: (тут і далі думка дослідників відображає одну із можливих гіпотез, однак не претендує на вичерпність, яку можна досягти за умов повторюваних досліджень протягом довшого періоду) Цікаво що роботизована автоматизація процесів опинилася в кінці списку пріоритетів.

Це може свідчити про a) низький рівень проникнення запиту на таку роботизацію в українському бізнесі та організаціях та b) недостатню обізнаність що ж таке PRA. До прикладу, навіть повторювані ручні процеси у бухгалтерії можна автоматизувати з допомогою RPA.

Те, що автоматизація процесів у бізнесі чи організації в цілому є ключовим пріоритетом, а автоматизація процесів в одній функції — одним з останніх, свідчить про те, що автоматизацію процесів розглядають в комплексі масштабних цілей, а це може сповільнювати процес трансформації в умовах обмежених ресурсів.

Коли бізнесу недостатньо ресурсів на масштабну автоматизацію всіх функцій, то практики радять пріоритезувати зусилля та сфокусуватися на процесах однієї групи (маркетинг, продажі, сервісне обслуговування та інше) щоб малими кроками досягти вимірних результатів.

2. Цілі цифровізації. Топ-менеджери та власники бізнесу бачать в цифровізації можливість досягнення ключових бізнес цілей щодо росту та прибутковості. Залучення та утримання працівників не у фокусі цифрової трансформації.

Спостереження: Знизити витрати, підвищити рівень сервісу та стати більш інноваційними — три цілі цифрової трансформації, які отримали понад 50% голосів респондентів (кожен респондент/ка міг/могла обрати три найважливіші цілі).

Однак, якщо розглянути аналітику детальніше то акценти власників/топ менеджерів та менеджерів середньої різні.

Менеджери середньої ланки більше сконцентровані на ефективності та зниженні затрат, у той час як топ менеджмент та власники пріоритетними бачать розвиток нових продуктів чи сервісів та збільшення прибутків.

Цікаво що лише 27% власників та топ-менеджерів зазначають що мають за ціль використати цифрову трансформацію для залучення та утримання працівників. Менеджери середньої ланки ще менше дивляться у цьому напрямку — лише 15% опитаних

Трактування: Різні цілі та недостатнє стратегічне вирівнювання між цілями топ менеджменту та цілями менеджменту середньої ланки, недостатня увага менеджменту середньої ланки до розвитку нових продуктів чи сервісів.

Методи залучення працівників та їх мотивації дуже сильно змінюються з часом, з'являються нові моделі роботи працівників, різні покоління мають різні очікування: мілленіали надають перевагу гнучкому робочому графіку, покоління Z розглядає реальне та віртуальне життя як єдине ціле.

Недостатня увага питанням покращення робочого місця та підвищення рівня залученості працівників можуть бути призвести до втрат бізнесу у боротьбі за таланти.

3. Чітка привязка до бізнес цілей є більш важливою за можливість гнучко управляти бюджетом, а команда, яка впроваджує ініціативи — важливіша за проєктний офіс, якщо ведеться робота з великою кількістю ініціатив.

Спостереження: Чітка прив'язка бізнес-цілей, команда, яка впроваджує ініціативу та чітка постановка задачі — ключові фактори успіху цифровізації та діджиталізації. Їх підтримали відповідно 71%, 55% та 49% респондентів (у кожного респондента була можливість обрати ключові фактори успіху ініціатив із цифровізації та діджиталізації).

Майже половина опитаних визначили ключовим фактором успіху — чіткість постановки проблеми чи задачі, яку необхідно визначити.

Менше чверті голосів отримали можливість гнучко управляти бюджетом (16%), проектний офіс, якщо робота ведеться з великою кількістю ініціатив (20%), методологія управління змінами та вміння знайти нестандартні рішення при обмежених ресурсах (по 24%)

Трактування: максимальна чіткість постановки задач та їхнє співпадіння з бізнес цілями за умов якісно підібраної команди є важливішою за різні форми чи методології, якими підтримують реалізацію ініціатив із цифрової трансформації

4. COVID не спричинив зупинку проектів із цифрової трансформації, збільшення бюджетів на такі проекти теж не спостерігалося.

Спостереження: Сумарно 72% опитаних продовжили проекти по цифровій трансформації: змінили наповнення в рамках існуючих бюджетів — 33%, залишили проекти без будь-яких змін — 27%, а 22% — змінилим модель бізнесу та IT компонента стала ще більш значущою.

Збільшили свої бюджети на цифровізацію лише 4% респондентів; зменшила бюджети незначна частина опитаних: 6% зупинили проекти заради економії; 6% зменшили бюджети.

Трактування: В умовах обмежених ресурсів 2020 року бізнес змушений шукати будь-які методи оптимізації витрат. Однак, попри складну фінансову ситуацію, лише 12% опитаних опинилися в ситуації економії за рахунок скорочення витрат на цифрову трансформацію — більшість зберегла витрати без змін, у частини респондентів навіть зросла роль ІТ компоненти, що дозволяє зробити висновок що на цифровій трансформації не економлять навіть в кризу.

5. Залучення консультантів та власних фахівців є оптимальним способом впровадження ініціатив по цифровізації.

Спостереження: Майже половина респондентів впроваджує ініціативи трансформації у партнерстві з консультантами та підрядниками. Доволі значна частина (37%) респондентів покладається на власні сили.

Сумарно менше 15% покладаються при впровадженні ініціатив або на ІТ консультантів, або на бізнес консультантів.

Трактування: Для створення повного розуміння бізнесу зовнішнім консультантам чи підрядникам може знадобитися багато часу.

Разом з тим внутрішня команда, яка постійно зайнята операційною діяльністю не має достатньо ресурсів для самостійного успішного впровадження проектів, тому найпоширенішим способом впровадження ініціатив цифровізації є поєднання власних сил та консультантів і підрядників.

За результатами дослідження та обговорення можна зробити два ключові висновки:

• Цифрова трансформація розглядається бізнесом та організаціями як інструмент для росту ефективності та конкурентоздатності.
• Ринок досі не сформував єдиного визначення цифрової трансформації, респонденти трактують її по різному, закладають різні цілі у проекти та портфелі із цифрової трансформації і мають різні очікування щодо її результатів та факторів успіху.

Ми щиро вдячні усім респондентам, які долучилися до опитування, допомогли нам краще зрозуміти ринок та дали змогу представникам бізнесу дізнатися які думки щодо цифрової трансформації у їх колег.

Ми переконані що потенціал цифровій трансформації може допомогти українському бізнесу розвиватися та зростати!

Автори:

Вікторія Цицак, засновниця і директорка MBA з цифрової трансформації Київської школи економіки, лідерка практики Salesforce компанії SoftServe.

Володимир Стецик, віцепрезидент з бізнес-освіти Київської школи економіки.

Аліна Скороходова, менеджерка програми MBA з цифрової трансформації Київської школи економіки.